Головою Нацбанку став Смолій

Верховна Рада проголосувала за призначення головою Національного банку України Якова Смолія, попередньо звільнивши Валерію Гонтареву, повідомляє АgroРolit.com.

За звільнення Гонтаревої проголосували 342 народних депутати.

Напередодні голосування Гонтарева звітувала про результати роботи у Верховній Раді.Серед свої головних здобутків Гонтарева назвала забезпечення макрофінансової стабільності, перехід на гнучкий валютний курс та започаткування нової монетарної політики інфляційного таргетування.

9 червня 2014 року Гонтарева була призначена на посаду голови Національного банку України за поданням Президента України Петра Порошенка. Після призначення вона презентувала план реформи відомства, згідно з яким НБУ мав скоротити кількість працівників на чверть, а його територіальні та структурні підрозділи — удвічі. Територіальні управління НБУ планувалося об'єднати у чотири макрорегіони в Києві, Львові, Одесі та Дніпропетровську. З 10 травня 2017 року Гонтарева пішла у тривалу відпустку. Відтоді виконувачем обов'язків голови НБУ було призначено її першого заступника Якова Смолія.

За призначення Якова Смолія Верховна Рада проголосувала 247 голосами. Перед тим Смолій представив у Верховній Раді Стратегію розвитку НБУ на період до 2020 року. У ній акцент на питаннях покращення кредитування країнської економіки та пониження ставки для вітчизняних позичальників. Смолій — десятий керівник Нацбанку України за всю історію його існування з 1991 року.

Смолій підкреслив, що Нацбанк повинен ефективно виконувати свій мандат — забезпечувати цінову і фінансову стабільність.Він визначив такі цілі на шляху до цього:

    низькі і стабільні темпи інфляції, в перспективі 5 років — в межах 5% ± 1%;
    інтеграція української фінансової системи в загальноєвропейську;
    відновлення кредитування;
    ефективна модель регулювання фінансового сектора;
    валютна лібералізація;
    фінансова інклюзія, тобто доступність і безпека банківських послуг.

Він сказав, що для досягнення цих цілей Нацбанк зажадає незалежності від політичних течій.