Очікування

Найбільш складним і відповідальним періодом у своєму житті Юрій Карасик називає 1992 — 1994 рр.

У країні панувала жахлива інфляція, руйнувалися потужні колгоспи, замість грошей — купони і абсолютна невизначеність щодо того, яку державу треба будувати і що робити із сільським господарством.

   Реальність

З особистих досягнень того періоду колишній голова Мінагропроду України виділяє закон про соціальний розвиток села — це газифікація, будівництво дитячих садків, шкіл, доріг.

Реформування галузі:
- створення колективних сільськогосподарських підприємств;
- впровадження поняття «сільгосптоваровиробник».

Однією зі своїх помилок Юрій Карасик вважає те, що не потрібно було поспішати руйнувати інфраструктуру колективних підприємств, виділяти паї, дробити землю на шматки. Це призвело до розвитку «чорного» ринку землі.

   Цифри

Протягом перших дев’яти місяців 1994 р. було приватизовано 150 переробних і майже стільки ж агросервісних підприємств агропромислового комплексу.

З усього врожаю зернових 1994 р. лише трохи більше 1 млн тонн пройшло через українську аграрну біржу (про обсяги торгівлі на інших товарних біржах, які не мають пільг у вигляді звільнення пропущеного товару від квотування і ліцензування, говорити не доводиться).

   Пряма мова

Я селянин з діда-прадіда. Село для мене — не просто бізнес, а спосіб життя. І справу роблю для здійснення багаторічної своєї мрії — поліпшення добробуту хліборобів».

Інтелект нашого агросектору — найвищий, але він перебуває в пригніченому стані. Селяни завжди отримують не більше 30 % від кінцевої ціни, решта 70 % — всі, хто наживається на селі».