Дорога до села нам далась непросто: ніч, ожеледиця, крижаний душ вранці, 3 години для сну, пробита на в'їзді до села шина. Втім, настрій це не зіпсувало. Ми налаштовані «по-ревізорськи».

Заїхавши в Гоголеве, одразу відзначили — СЕЛО ЖИВЕ! Цього висновку дійшли за 5 хвилин. Доки стояли на перехресті з пробитим колесом, повз проїхали 7 машин, пройшли 11 перехожих, з вікон визирнули 3 людей, а 12 школярів «протупали» на екскурсію до місцевого музею. Один хлопчик, вітаючись, так жалібно подивився на нас, наче знав, чого вартує пробити колесо. Ми вирішили, що він син механіка:)

Через ремонт ревіZORROмобіля нашій команді довелося розділитись. Час було починати! Ви вже запаслися попкорном?

Гоголеве має настільки розширену інфраструктуру, що запланованих 2 днів на вивчення села, просто не вистачило. Знадобилося три...

У Гоголевому — 184 двори, в яких проживає 528 осіб. Із них 70% — працездатне населення, задіяне на 2 основних підприємствах: агрофірмі ім. Довженка (входить до агропромхолдингу «Астарта-Київ») та ПП «Полтаванафтогаз». Також у селі є малий бізнес: 15 приватних підприємців та 8 одноосібників. Тут проживає багато молоді — майже 50 дітей різного віку.

Ми потрапили на територію найбільшої в Україні громади, яка включає 11 сільських та 1 селищну ради. До складу сільської ради входить 5 населених пунктів: Воронянщина, Шафранівка, Шарлаївка, Маликівщина, з центром в Гоголевому. Територія об'єднаної громади сягає 5 тис. га землі, з них 3 тис. — орна.

Загальний бюджет села за 2015 рік склав 1 млн 100 тис. грн. Доходи формують податки, сплачені підприємствами, орендна плата та субвенція від держави. Із них 700 тисяч витратили на ремонт садочка, доріг, оновлення шкільних меблів, побудову дитячого майданчика, реконструкцію освітлення, ремонт приміщення сільради та інше. У 2015 до бюджету об'єднаної громади перейшло 400 тис. грн залишкових коштів.

Фактично ж поки що не зрозуміло — діє децентралізація чи ні. Поки тривають організаційні питання, реорганізовуються структури та лунають обіцянки, люди працюють у звичному для них темпі над «вічними питаннями».

Сільський Ревізор побував у приміщенні ради, котра плавно перетворюється на старостат. Кабінет голови виявився доволі простим та оформленим у «радянському» стилі. Інші кабінети та коридори ремонтуються і відтак мають більш модерновий вигляд.

Ми оцінюємо сільську раду в 4 бали за зволікання з ремонтом Будинку культури (читайте в розділі «Культура»).

Їдучи до школи, перечитували вголос гоголівські твори. Боялися, що спитають :)

Загальноосвітню школу відвідує 103 учні. Це діти з 7 навколишніх сіл, які приїжджають на уроки на шкільному автобусі! Харчування повністю спонсорує агрофірма ім. Довженка. Обід коштує символічно — 1 грн.

Щойно почули ціну на обід, примчали в столовку. Сіли за стіл разом із дітками з групи продовженого дня. Учні настільки швидко «змолотили» свої порції, що встигнути за ними було важко.

Харчовий блок функціонує «на ура»: в дитяче меню включено навіть вареники та голубці. Його затверджують раз на 10 днів і позиції в ньому не повторюють одна одну.

Улюблений напій дітей — какао й узагалі всі молочні продукти. Ще б пак! У Гоголевому шлях молока від корови до учня стовідсотково менший 8 годин. Продукт постачається напряму з молочної ферми, розташованої поруч.

Нам показали новий котел, який працює на всіх твердих видах палива. Для нього завжди про запас заготовляють дрова — цьогоріч 240 кубометрів — хоч у цьому сезоні школу й опалюють газом. Котел, встановлений із допомогою аграріїв, працює вже другий рік, його потужність становить 300 кіловат.

За оцінкою Сільського Ревізора школа отримує 5 балів. Хвала вищим силам, що команді не виставили оцінку за знання гоголівських творів :)

Далі Сільський Ревізор відвідав дитячий садочок, завідувачка якого — Валентина Мельченко — чекала на нас з нетерпінням. Все село було в курсі про приїзд ревізорів та візит до школи.

Садочок відвідує 14 дітей, 11 з яких — хлопчики. Підростає покоління затятих аграріїв :)

Приємно було почути, що пані Валентина працює тут уже 30 років. Вона зранку об'їжджає на службовому автобусі 3 села, з яких підвозять малюків.

Доки ми оглядали приміщення, діти прокинулася після обіднього сну. Саме вони були найбільш раді приїзду ревізорів. Ми привезли їм класні розмальовки з гусаками, за які ми одразу й засіли всі разом.

У дитсадку пластикові вікна, нові меблі та їдальня. Тут тепло та затишно. А головне - щиро. Погляньте на умови для розвитку для малих гоголівців і ви.

Сільський Ревізор вважає такі умови відмінними. Ставимо садочку оцінку в 4 бали. Бажаємо дотягнутися до 5-ки цього року, відремонтувавши актовий зал.

Замість традиційного пам'ятника Леніну в центрі села — молочна ферма. Це не якась там радянська спадщина напівзруйнованого типу, а сучасне підприємство, досвід якого наслідують навіть французи! Власне воно відображає всю суть агрофірми ім. Довженка («Астарта-Київ»), структурною одинице якого воно є. В обробітку агрофірми майже 45 тисяч гектарів орних земель у Гадяцькому, Диканському, Зіньківському та Шишацькому районах Полтавщини. Всього в ній задіяні близько 3 тис. працівників. Її очолює заслужений працівник сільського господарства України Віктор Миколайович Скочко, який народився, навчався і проживає в селі Гоголевому та одночасно є головою Полтавської обласної організації Аграрної партії України.

Говорити про спорт, дивитися на спортивні об'єкти, слухати про них — нудно. Сільський Ревізор провів вечір за жвавою грою у волейбол. Синців набили і нових друзів завели.

Почали ми спортивну ревізію зі знайомства з сільською футбольною командою. Футбольна команда Гоголевого «Зоря» нараховує уже 60 років від дня заснування. У команди навіть існує своєрідний літопис про спортивні досягнення — це більше 300 вщерть заповнених сторінок з датами проведення матчів, рахунками та іменами чемпіонів. Його створив багаторічний капітан та тренер команди Іван Шарлай.

Дивує масштабом багатофункціональний спорткомплекс «Зоря», судячи з якості котрого одразу можна зробити висновок, що інвестиція явно не державна:) Спорткомплекс було побудовано агрофірмою 5 років тому. Його загальна площа — 4 306 м кв. вартістю 736 тис. гривень.

Багато чого в добробуті села залежить не від соціальної відповідальності аграріїв, і навіть не від влади, а від активних людей, які ініціюють правильні, драйвові речі. Фізрук Михайло Святина «та його молода команда» вечорами займаються у спортзалі школи, куди ми нагрянули досить неочікувано. Нас запросили приєднатися до гри. Якимось б̶о̶к̶о̶м̶ чином у члена команди Сільського Ревізора були з собою наколінники для гри. Збіг обставин? Не думаємо :)
Грали зі справжніми професіоналами, які приїхали і з навколишніх сіл. Виклались на повну!

У Гоголевому крім спорткомплексу та активного фізрука є майданчик для гри в хокей, поле з піском для гри у пляжний футбол, тренажерний зал. Багато сіл можуть такому спортивному наповненню тільки позаздрити.

Ревізор дякує за хорошу гру і ставить вам 5!

Як кажуть між людьми: «В селі є три види погоди: болото, болото засохло і болото замерзло». Сільський Ревізор приїхав до Гоголевого в період «болото замерзло» і почав ревізію стану доріг із власного кепського досвіду. На в'їзді в село ми

Із настанням ночі команда Сільського Ревізора не вгамувалася, а поїхала рахувати ліхтарі. Коли на село спускається ніч,

Походивши по селу в нічний час, привидів ми не зустріли. Можливо, тому, що найбільш освітленим місцем виявилась нещодавно збудована церква.

Ревізор оцінює якість вуличного освітлення в с. Гоголевому в 3 бали. Бажаємо вчасно та якісно засвітити ліхтарі на кожній вулиці.

Оцінили ми й такі виклики часу, як мережа та інтернет-покриття. Звісно ж, на 3G ми не розраховували, але зіткнулися з тим, що повноцінною була мережа тільки для оператора МТС, а для Київстар, Лайф та інших операторів в селі немає зв'язку. Біда і з якістю Інтернету. Звідси невимовне ̶щ̶а̶с̶т̶я̶ розчарування одного з членів команди Ревізора від можливості побути поза зоною досяжності в робочий час :)

Найближче відділення «Нової Пошти» — у с. Яреськи за 22 км від Гоголевого. Зате є зв'язок із вищими силами: у Гоголевому 2014 року збудовано Свято-Миколаївську церкву, яку проспонсорувала родина Скочко.
Сполучення з районним та обласним центром досить зручне: автобуси ходять як мінімум тричі на день в бік Полтави та тричі в іншу.

Наша оцінка зручності зв'язку в селі Гоголеве — 3 бали. Адже мобільне покриття все-таки неякісне. Цього не компенсувати навіть наявністю в селі банкомату.

В музеї працюють неймовірні люди. Вони збирають тут літніх жінок із навколишніх сіл, які практично відрізані від світу, на гоголівські читання та вечори, їздять із виставами у виправні колонії, до будинку-інтернату, роблять свою роботу відповідально і трепетно та мріють про розвиток зеленого туризму в селах.

А тепер повертаємося до молодят. У музеї час від часу святкують весілля. Вітання молодятам від Сільського Ревізора!

Є в Гоголевому і загашене вогнище інтелігенції — будинок культури, реставрація якого триває з 2009 року. Саме тоді піднімалося питання виділення державної субвенції на ремонт закладу. Він перебуває на балансі сільської ради, на території заповідника-музею. Тож, коли останній підняв питання про передачу його на свій баланс та проведення ремонту, їм було відмовлено і проект «заморозився», тільки пластикові вікна поставили.

Чули ми й історію, що коли приїжджав до села Ющенко, будівлю закрили маскувальною сіткою. Коли з візитом у Гоголевому була дружина Януковича, проблему не приховували. Вона пообіцяла відремонтувати приміщення, але, стовідсотково, більше цього не зробить.

За відсутності власного Будинку культури, жителів Гоголевого відвозять на концерти, організовані агрофірмою, в інші села. Сільському Ревізору неймовірно пощастило послухати разом із громадою душевних і завжди веселих жіночок з «Лісапетного батальйону».

І громада співала і пританцьовувала, залишившись у чудовому гуморі. За незабутній настрій ставимо культурі 5.

На виступі «Лісапетного батальйону» ми почули геніальну фразу: «Одна біда в селі: як заслабнеш, то не факт, що тебе живого до району довезуть». Ми одразу ж вирішили проінспектувати сільські ФАП та аптеку і були дуже приємно здивовані.

Ми проревізували приміщення ФАПу ззовні: тут навіть є пандус для під'їзду інвалідного візка. Це пов'язано з тим, що в селі особливі традиції щодо святкування Івана Купала — сюди з'їжджаються інваліди-візочники на гоголівські з'їзди. Подібні речі настільки потрібні у містах!

Пацієнтів не просто «живими до району довозять», а й піклуються про них всерйоз, приймаючи в місяць до 200 хворих та надаючи 50 із них допомогу на дому.

На жаль, соціальна сфера включає в себе турботу не тільки про добробут села, а й про тих односельчан, які беруть участь в АТО, та їхніх побратимів.

Всього у селі 16 мобілізованих, з яких зараз на війні троє. Решта, на щастя, благополучно повернулися. Сільський голова розповів нам історію, наскільки морально важко вручати повістки односельчанам.

Ділиться Андрій Шарлай, і сподівається, що більше йому не доведеться сповіщати людей про невтішні події.

Є у Гоголевому небайдужі підприємці, волонтери, працівники освіти та культури,які стараються допомогти з кращим забезпеченням в АТО не тільки односельчанам, а й цілим підрозділам. У селі від самого початку подій проводять благодійні концерти, ярмарки в школі, музеї, а кошти, отримані з них, передають воїнам-землякам. Діти в навчальних закладах зустрічаються з воїнами, випускниками школи, односельчанами. З ініціативи агрофірми ім. Довженка, діти, батьки яких є учасниками АТО, харчуються безкоштовно.

У школі нам із гордістю показують прапор військової частини — 27-го артилерійського полку зі словами подяки небайдужим.

Гадаємо, будь-які починання в цій сфері заслуговують найвищої оцінки. Це знову 5.

Імператор, прибувши на гоголівську п'єсу та переглянувши її, сказав про «Ревізора»: «Ну і п'єска! Дісталось усім, а мені — найбільше». Сподіваємось, так не скаже Віктор Скочко, адже все, що ми написали негативно, у жодному разі не може ставитися в вину агрофірмі. Ми одностайно дійшли висновку, що без її підтримки нині село б не прожило. Чи праві ми, дивіться самі.

Команда Сільських Ревізорів прожила в селі 3 дні, дослідила всі громадські установи, з'їла 3 кіло пельменів, побувала на концерті «Лісапетного батальйону», відстежила всі бюджетні потоки, підняла келихи за здоров'я молодих на весіллі, потанцювала в клубі, перевірила якість доріг, пограла у волейбол із місцевою командою, відремонтувала авто на тракторній бригаді, помалювала з дітлахами, відвідала музей... Одне село позаду!

Ось до яких висновків прийшов Сільський Ревізор:

Остаточна оцінка для села від Сільського Ревізора — 50 із можливих 60. Багато хто цікавився, чи об'єктивно ми писатимемо про побачене. Сподіваємось, ми врахували всі нюанси. Допоможіть нам обрати село року! Оцініть інфраструктуру с. Гоголеве за 5-бальною шкалою.