SHARE

Сільський ревізор
Сопошин

Цього разу ми навідались в село, де функціонує єдиний в Україні завод з переробки меду та продуктів бджільництва, перша письмова згадка про яке відноситься до 1368 року і де народився польський композитор і педагог Станіслав Нев'ядомський! Здогадуєтесь, де ми? Команда гусаків та гусок у селі Сопошин, Жовківського району, Львівської області.
Це також древня межа земель та князівств Червоної РусіГаличини, Волині, Звенигородського, Белзького князівств. Біля підніжжя гори Гарай (150 м) гряду прорізує річка Свиня, утворюючи кілька вигинів.

Сільська рада

Першим пунктом нашої ревізії стала сільська рада — місце, де продукуються корисні ідеї для покращення життя та оригінальні вирішення проблемних питань. Вона є не лише серцем села, а й двигуном змін. Очолює орган місцевого управління вже 4-ий рік Михайло Ях.
За той час, поки я при владі, багато що зроблено. У першу чергудороги. Велика робота була зроблена в школі. Зараз ми переходимо вже на сімейну медицину, то доробили медпункт. Плануємо ще до здачі готувати будинок культури,
— поділився здобутками та планами Михайло Ях, сільський голова.
Михайло Ях, сільський голова с. Сопошин
Михайло Ях, сільський голова
Як розповідали нам місцеві жителі потім, найболючіша проблема, яка є зараз у Сопошині — це відсутність дошкільного закладу. Старші дітки ходять у групу, що знаходиться у школі, а менші — до сусідніх сіл у Мацошин чи в Жовкву.
Ми пройшли вже експертизу на дитячий садок. Робитимемо повністю будову. Село велике, а садочка немає. Вже документація вся підготовлена. На ДФРР (прим. ред.Державний фонд регіонального розвитку) ми пролетіли, але за 2-3 роки плануємо його зробити,
— розповів пан Михайло.
Основними платниками податків у селі є єдиний в Україні завод з переробки меду та продуктів бджільництва, завод з виготовлення кришок та 3 автозаправні станції. Також на території села іде будівництво санаторію та планують відкривати завод, на якому збиратимуть автомобілі. У Сопошині хороша тенденція до розвитку.
Людям є де працювати. Ми тут близько до міста. Але живемо за 30 кілометрів до границі, то багато їдуть, виїжджають. Навіть син мій приїхав з Польщі от. Але в основному, люди працюють тут,
— поділився сільський голова.
Як дізналась команда Сільського Ревізора ще на початку нашої ревізії, село не входить ні в яку об'єднану територіальну громаду, хоча бажання є у всіх місцевих. Чому ж так?
Ми хотіли об'єднатись, але нам не дали. Хотіли об'єднати Сопошин, Мацошин, Смереків і Стару Скваряву, там всі за. У 2017 р. ми подавались, і нам прийшла відмова з обласної держадміністрації згідно перспективного плану. А у 2018 р. навіть нас не зареєстрували,
— зазначив Михайло Ях.
За сприяння сільського голови у селі побудували дитячий майданчик. Зараз дітвора має місце, де проводити свій вільний час.
Тож за роботу сільського голови села Сопошин та органу місцевого управління ми віддаємо заслужені 5 балів! Бажаємо Вам завершити якнайшвидше ремонт у будинку культури, зробити якісне місце освіти для дошкільнят та розквітати надалі у територіально об'єднаній громаді!

Культура

Команда гусаків та гусочок почала знайомитись із культурою села Сопошин на репетиції місцевого квінтету «Срібні дзвони».
Я тут працюю вже 5 років, а колектив вже був до мене років 20. Мені пощастило з ними. У репертуарі в нас більше 100 текстів. Пісні на всякий смак: і любовні, і патріотичні, і колядки, і релігійні, і козацькі,
— розповів Микола Качмар, художній керівник у с. Сопошин.
Виступає колектив здебільшого на районних святах та у с. Сопошин.
Деякі учасники з нашого квінтету беруть участь ще й у хоровій капелі «Діброва» у районному будинку культури у Жовкві, то звідти беремо костюми. Сподіваюсь, що як голова наш дасть раду з центром культурного розвитку, то і ми матимемо костюми, адже програма у нас вже є,
— зазначив художній керівник.
Усі чоловіки розповіли, що без музики життя не уявляють. Вони люблять пісню і всі нею одержимі. З нею їм легше переборювати всі складнощі.

На жаль, будинок культури у селі не функціонує. Окрім квінтету, у Сопошині немає гуртків та інших колективів. Дорослі та діти не мають змоги розвивати свої таланти та вдосконалювати творчі навички. Понад 30 років будівля будинку культури стоїть занедбана та знаходиться в аварійному стані. Сільська рада вже перекрила дах і скоро розпочнуться роботи з реконструкції.
Хоч клубу і немає, але дискотеки влаштовують біля сільської ради, коли немає посту.

Наразі ми відправляємо 3+ культурі в Сопошині та віримо, що після здійснення планів сільської ради та громади Ви зможете активно та плідно розвиватись та досягати найвищих вершин!

До п'ятірки три кроки:
  • відбудувати будинок культури;
  • створити різноманітні гуртки та колективи;
  • закупити гардероб для виконавців.

Спорт

Як дізнались наші гусочки напередодні, у селі є 2 футбольних поля та місцевий клуб. Тож давайте дізнаємось, чому тут так люблять футбол:)
Наша місцева команда існує з 2008 року. За всі роки існування займає тільки призові місця. Коли створили юнацьку команду (діти до 18 років), то пройшли у Вищу лігу району. Гроші за футбол ніхто не отримує,
— розповів Андрій Б'єсик, тренер футбольної команди «Сокіл».
Сільський Ревізор навіть не здогадувався, що зараз футбол — настільки дороге задоволення. Адже кошти витрачаються на обслуговування стадіону, закупівлю форми, м'ячів, на виїзди та на різноманітні внески.
Спочатку ми мали спонсорів, які, наприклад, зробили нам цей стадіон; потім ми співпрацювали з «Ленкомом». Зараз вже протягом 2-ох років, коли є гроші на місцях, то нас повністю спонсорує сільська рада. Виїзди, судді, бензин, формивсе, що нам треба, то все через них. Ще коли ми не мали підтримки від місцевої влади, то допомогу нам надавав «Захід-Агро МХП»: сітки, м'ячі, бутси. Жодного разу вони в допомозі нам не відмовили. Була ситуація, коли ми домовлялись з ними про утримання нашого клубу, вони готові були надати допомогу близько 70 тис. грн. Але в селі тоді сталась біда: в молодої жінки виявили рак, а в неї маленька дитина, то ми відмовились від тих грошей, і МХП відправив їх на лікування,
— зазначив тренер.
Сільська рада виділила кошти на ремонт у роздягальнях, але правда він ще не завершений. Там проведене світло, сантехніка, плитка покладена, але ще треба гроші.
Андрій Б’єсик, тренер футбольної команди «Сокіл»
Андрій Б'єсик, тренер футбольної команди «Сокіл»
Біля школи є ще одне футбольне поле зі штучним покриттям. У закладі освіти проходять змагання і з волейболу, і з футболу. Але як зазначив пан Андрій, ніяких секцій спортивних там немає.
Своїх хлопців важко втримати в команді. Роботи тут аж такої немає, всі виїжджають у Польщу. Але коли в нас футболи проходять, то треба бачити: всі лавки зайняті, цілими сім'ями приходять. Коли ми граємо на виїзді, то наших вболівальників вдвічі більше, ніж їхніх, домашніх. Діти хочуть, вони горять цим заняттям,
— зазначив пан Андрій.
Наша гусочка не могла встояти та не провірити професійність гри хлопців, тому разом з ними провела активний та насичений емоціями мінітайм:)
Сільський Ревізор разом з футболістами с. Сопошин та їх тренером
Сільський Ревізор разом з футболістами с. Сопошин та їх тренером
За спорт на селі ми відправляємо 3 бали у Сопошин за старання пана Андрія і футбольної команди.

До п'ятірки 3 кроки:
  • активна підтримка місцевого футбольного клубу сільською радою та спонсорами;
  • організувати різні спортивні гуртки, окрім футболу;
  • організувати спорт для дівчаток.

Освіта

На дворі липень, і хоч у дітвори канікули — команда Сільського Ревізора працює і навідалась до будівлі, де функціонує аж два навчальних заклади: школа та старша група дитячого садочку.

Школа

Коли команда Ревізора підходила до школи, то на порозі нас вже чекала директор.

Одразу нас зацікавили зелені насадження біля навчального закладу з різноманітними підписами. Як потім дізнались, за ініціативи вчителя християнської етики отця Романа на тижні духовності були посаджені ялинки і кожна отримала назву однієї із чеснот.
Також на території школи знаходиться фігура Матері Божої, яку встановили за ініціативи священика Ярослава Петрухи. Традиційно, коли розпочинається перше вересня чи останній дзвінок, всі учні та вчителі моляться і просять благословіння біля неї.

Ну що ж, поспішаємо на екскурсію?
Як для сільської школи, діти добре здали ЗНО. Є діти, які ставлять перед собою мету подальшого навчання, вони відповідно і приділяють більше уваги освіті. Кожен обирає в житті свою дорогу і бере від школи стільки, скільки йому потрібно від життя. У нас навчаються всі учні, що бажають,
— розповіла Любов Пак, директорка школи.
Як ми дізнались раніше, учні школи брали активну участь у конкурсі, який влаштовував «Захід-Агро МХП» до Дня сільського господарства. Та й в цілому вони регулярно займають призові місця на районних та обласних олімпіадах та конкурсах.

У Сопошинській школі всіляко мотивують дітей до розвитку. У 3-ому класі вчителька запровадила систему стимулювання до читання: за кожну прочитану книгу учень отримував наклейку-зірочку.
На високому рівні в нас поставлена позашкільна робота. Наші учні брали участь у конкурсі «Юний поліцейський», виграли в районі першість і на області посіли 4 місце. З формою нам допомогли спонсори, то потім ми віддали її діткам, як заслужений приз. У нас працює гурток художньої самодіяльності, різноманітні ансамблі, є математичний гурток, гурток авторської поезії. Наші діти хочуть ставити вистави, хочуть грати на сцені. Найбільше виявили бажання ходити в хореографічний гурток, але це досить проблематично. Хоча ми знайшли викладача, який, напевно, буде в нас працювати,
— поділилась пані Любов.
Ми прийшли до кабінету соціально-психологічної служби, де працюють практичний психолог і соціальний працівник. Вони дуже активні в школі. Психолог регулярно проводить анкетування з учнями, а в цілому в службі сприяють зникненню булінгу та насильства серед дітей.
Мабуть, зараз в школі це найбільш потрібна служба, адже ми знаємо, що робиться з дітьми через інтернет, через ігри. Учні тут завжди почуваються вільно. Якщо вони мають проблеми душевні і не можуть поділитись ними ані з вчителем, ані з батьками, то знають, куди звернутись. Діти довіряють працівникам цієї служби. Там звичайно все конфіденційно,
— розповіла директорка школи.
Сільський Ревізор разом з директоркою школи Любов’ю Пак на екскурсії школою
Сільський Ревізор разом з директоркою школи Любов'ю Пак на екскурсії школою
Наступним пунктом нашої екскурсії став кабінет інформатики, а в школі таких 2. Вчитель, незважаючи на відпустку, навідався в храм знань та поспілкувався з нашими гусочками.
Ті комп'ютери, що ми маємо зараз, вони вже застарілі. Цьогоріч у нас оновлення всієї апаратури. Поки ще всі нові комп'ютери стоять нерозпаковані. Старі віддамо назад у відділ освіти. Мультимедійне обладнання: і дошку і проектор, використовують всі вчителі на своїх предметах. Вони вміють працювати з технікою, тому я не хвилююсь,
— зазначив Петро Лущик, вчитель інформатики, фізики та астрономії.
Петро Лущик, вчитель інформатики, фізики, асторомії
Петро Лущик, вчитель інформатики, фізики, асторомії
Потім команда Ревізора дізналась, що пан Петро дуже талановита людина і відомий український письменник. Він написав «Настане день, закінчиться війна...», «Тамплієри короля Данила», «Мушкет з лілією» та ще багато інших історичних романів.

Вже протягом 3 років дирекція виграє у мікропроектах. Перший такий проект був з капітального ремонту каналізації, тоді ще 10 тис. грн виділили МХП для утеплення туалетів. За перемогу у другому — зробили огорожу, адже школа знаходиться біля траси, тому там зазвичай було багато сміття. Тоді близько 35 тис. грн виділило підприємство. Завдяки третьому проекту замінять усі вхідні двері в школі і склоблоки, які є на сходовій клітці. 50 тис. грн від громади на капітальний ремонт з заміною дверних та віконних прорізів на металопластикові склопакети також надає «Захід-Агро МХП».
Як ми дізнались, у школі є проблеми з опаленням, а саме із застарілими трубами. У котельні може бути 80 градусів тепла, а в класах ледь тепло. Система вже виходить з ладу.

У навчальному закладі є і спортивна, і актова зала. До речі, в останній планують провести ремонт і вже готують новий проект:)

Також директорка зазначила, що пишається тим, що в школі немає такого поняття як фонд школи чи рахунок школи. Грошей з батьків не збирають, але вони є господарями свого класу і самі вирішують, що треба зробити в класних кімнатах своїх дітей.

Дитячий садочок

Команді Сільського Ревізора не треба було далеко ходити, аби знайти садочок у селі Сопошин «Буратіно». Він розташований на другому поверсі будівлі школи. Цей дитячий навчальний заклад (далі — ДНЗ) розрахований тільки на діток віком 5-6 років, яких готують до школи.
Садочок у нас короткотривалий, працюємо з 9 до 13 години, дітки у нас не сплять. Ми працюємо більше як підготовка до школи. У нас 1 кімната, маємо свої туалети та сходову клітку. Умов таких, щоб було де діткам відпочити, в нас немає,
— розповіла Лідія Чубай, завідувач ДНЗ с. Сопошин, яка є і вихователькою, і музичним керівником.
На території школи є ігровий майданчик, то зазвичай, коли тепла погода, дітвора там проводить свої прогулянки. У кімнаті, де навчається старша група, є телевізор та принтер.
Про нас дбає місцева влада, депутати. Коли б я не зверталась, вони завжди допомагають і відгукуються на всі потреби, прохання. Хоча ми знаходимось на балансі відділу освіти,
— зазначила пані Лідія.
Кімната дитячого садочку с. Сопошин
Кімната дитячого садочку с. Сопошин
У цей садочок ходять не лише дітки з Сопошина, а й з Жовкви, Мацошина та інших прилеглих сіл. Поруч з будівлею школи знаходиться стара котельня, там планують втілити в життя проект з будівництва дитячого садочка. Цьогоріч ця ідея не виграла серед проектів по ДФРР.

За рівень освіти команда Сільського Ревізора відправляє 4 бали у навчальні заклади села Сопошин.

До п'ятірки 3 кроки:
  • побудувати великий новий дитячий садочок;
  • збільшити кількість груп та приймати більше діточок;
  • оновити склопакети на сходах та систему опалення.

Підприємство

У селі є діючі підприємства, є робочі місця, хоча їх мало, і людям все одно доводиться їхати на заробітки за кордон.

Ті ж, хто хочуть працювати на Батьківщині та мають аграрні професії, знайшли себе в роботі у «Захід-Агро МХП», офіс якої знаходиться в сусідньому селі.
Наша база розташована у селі Туринка, і 85% працівників є місцевими жителями. Звичайно, у нас є люди з інших сіл, яких ми забезпечуємо робочими місцями. Зараз вакансій немає, адже підприємство платить непогану заробітну плату, і тому ми забезпечені повністю спеціалістами,
— розповів Юрій Думич, керівник с/г відділення «Захід-Агро МХП».
Агропідприємство надає допомогу всім 14 сільським радам, в яких орендує землю, за принципом: чим більше землі, тим більший соціальний бюджет.
Коли до нас звертаються про допомогу, то ми нікому не відмовляємо. Наприклад, є такі сільські ради, які не зовсім розуміють, як писати мікропроекти. Ми допомагаємо не лише коштами, а й порадами. Також виділяємо гроші у школи, футбольні команди, садочки. Ми піклуємось про свого пайовика, тому платимо одну з найвищих орендних плат,
— поділився керівник модуля №5.
Юрій Думич, керівник с/г відділення «Захід-Агро МХП»
Юрій Думич, керівник с/г відділення «Захід-Агро МХП»
Як нам розповіли, зараз пайовики мають право вибору, як отримати плату за землю. Можна на картковий рахунок чи в товарному вигляді.
Якщо, наприклад, є проекти масштабних ремонтів чи будівництва, то ми долучаємось до співфінансування, це 10-20% від суми. Минулоріч зробили у Сопошині грандіозне святоДень села. Туди запросили артистів, поставили там батути, приготували святковий стіл для всіх гостей. Звичайно, приємніше, коли ми надаємо допомогу для садочків, для шкіл, коли бачиш задоволені обличчя дітей,
— зазначив Ігор Скоропад, менеджер «Захід-Агро МХП».
«У тих сільських радах, де знаходиться МХП, мають відповідати престижу нашої компанії. Як компанія, так само населені пункти мають бути такими ж красивими та достойними», — Ігор Скоропад, менеджер «Захід-Агро МХП»
У тих сільських радах, де знаходиться МХП, мають відповідати престижу нашої компанії. Як компанія, так само населені пункти мають бути такими ж красивими та достойними,
— Ігор Скоропад, менеджер «Захід-Агро МХП»
Для людей з інших міст на базі підприємства розташований гуртожиток. Також є своя їдальня на території. Харчування триразове, для всіх працівників безкоштовне.
Я вже два роки тут працюю. Тут хороші умови, достатня заробітна плата, хоча, як завжди, хочеться більшої. Якщо працювати, то можна заробити. Не потрібно десь виїжджати, шукати кращої роботи. Є соціальна допомога нашим працівникам. Щороку з нашої фірми відправляють кращих 2 працівників у Єгипет на море,
— розповів Михайло Боднар, механізатор.
Про те, що тут дбають про своїх працівників, ми дізнались. А чи дбають в компанії так само і про землі, які орендують?
У Сопошині ми маємо 700 гектарів, вирощуємо озимий ріпак (40%) і кукурудзу (60%). Наша компанія не виснажує ґрунти, ми дотримуємось сівозміни. Внесення ЗЗР відбуваються тільки вночі. Попередньо завжди попереджуємо сільські ради, пасічників,
— зазначив Ігор Олива, провідний агроном.
За внесок у розвиток села, за турботу про людей та землю ми віддаємо заслужені 5 балів за соціальну роботу підприємства «Захід-Агро МХП» у селі Сопошин!

Сфера послуг

У Сопошині 4 магазини. Кожен з них має своїх покупців, тому конкуренції тут немає.
У нас суто продуктовий магазин. Алкоголю, сигарет не продаємо. Ціни загалом однакові, як в інших. Коли ми продаємо огірки за певну ціну, то приходить сусід і старається собі вже ціну більш-менш однакову ставити. Якщо ми продаватимемо помідори по 25, а в інших магазинах буде по 23, то покупці підуть до них. То сільський магазин, тут все є і нічого немає,
— розповіла продавчиня.
Націнка загалом — 15-20%. Замовляють те, чого не вистачає. Місцеві жителі розповіли, що цьогоріч довелось купувати і цибулю, і капусту, і буряк, і моркву, бо все пропало.

У будівлі, де знаходиться сільська рада, є пошта.

За такий сервіс та за забезпечення місцевих всім необхідним відправляємо п'ятірку в Сопошин за сферу послуг!

Медицина

Зараз у фельдшерсько-акушерському пункті (далі — ФАП) с. Сопошин йде ремонт. У Сопошині люди віддані своїй роботі! Тоді ще у ФАПі готувались до акредитації в кінці літа.
З прийняттям реформи трохи змінилась наша робота. Зараз раз на тиждень приїздить сімейна лікарка, ми про це попереджаємо громаду. У нас є багато людей, яким вона виписує рецепти на препарати від тиску зі знижкою,
— зазначила Богдана Скоропад, завідувачка ФАПу у с. Сопошин.
Богдана Скоропад, завідувачка ФАПу у с. Сопошин
Богдана Скоропад, завідувачка ФАПу у с. Сопошин
У ФАПі працюють 3 людей: молодша медична сестра, яка займається підготовкою кабінетів до роботи; медична сестра сімейного лікаря і завідувачка ФАПу.
Електронними картками та рецептами займається сімейна лікарка. З нею у нашому селі підписали близько 210 декларацій. Я ж виписую довідки, оглядаю учнів школи, роблю щеплення, надаю невідкладну допомогу. Якщо ж людина не має змоги прийти в нашу медичну установу, то я йду на дім. У нас село велике, іноді треба годину йти, аби надати допомогу,
— розповіла пані Богдана.
У 2018 році сюди приїздила голова районної адміністрації Надія Щур і, як зазвичай, пані Богдана написала звіт про проблемний стан ФАПу і умови, які треба змінити. Схвальну відповідь отримала дуже швидко. Частину коштів надала районна рада, а частину — сільська рада.
Оскільки у ФАПі триває ремонт, то не все ще завершено і стоїть на своїх місцях, але нам все-таки погодились провести екскурсію. У медичному закладі 4 кабінети: кабінет завідувачки, кабінет щеплень, кабінет сімейного лікаря, а також планують зробити оглядовий жіночий кабінет.
Поточний ремонт у нас був. Головне, що я хотіла, то це каналізаційну систему прокласти. А тепер до такого чудового ремонту нам ще б меблі змінити,
— поділилась завідувачка.
За рівень медицини у селі, за збереження здоров'я жителів команда Ревізора відправляє заслужені 5 балів у фельдшерсько-акушерський пункт села Сопошин!

Духовне життя

У Сопошині є два храми. Наші гусочки навідались до храму Української греко-католицької церкви (далі — УГКЦ), який має назву Собор Пресвятої Богородиці і Святого Йосифа Обручника.
Храм було збудовано і освячено на початку ХХ ст. Дуже активно розвивалось духовне життя на даній парафії. Є багато історичних фактів, фотографій і розповідей жителів села, які підтверджують це. Хоча були різні труднощі пов'язані з такими моментами як пацифікація, початок Другої Світової війни, перебіг воєнних подій, який мав місце і на цій території,
— розповів отець Ярослав Петруха.
Отець Ярослав Петруха
Отець Ярослав Петруха
Після закінчення війни храм зачинили і перетворили на склад, де зберігали шкільні парти та інші речі, що не використовуються для богослужінь. Хоч у соборі було заборонено молитись, але парафіяни намагались підтримувати своє духовне життя. Саме завдяки тим людям було зроблено все, аби храм не занепав.
У 1989 році ще за часів Радянського Союзу храм було передано релігійній громаді. Після виходу з підпілля УГКЦ розпочала і на цій території, і в цьому храмі своє богослужіння і свою діяльність. Зараз ми маємо ікони, що носять в собі не лише мистецьку цінність, а й історичну. Вони старовинні і говорять про духовне життя ще в кінці ХІХ ст.
— зазначив отець.
Раніше на місці, де стоїть собор, знаходився старенький дерев'яний храм. На початку 1914 р. парафія почала розширюватись і це спонукало людей збудувати новий мурований храм, аби була можливість у всіх відвідувати богослужіння. Зараз у Соборі Пресвятої Богородиці і Святого Йосифа Обручника знаходиться ікона Святого Миколая з того старенько храму.
На території парафії колись була і римо-католицька громада. У часи Радянського Союзу храм зруйнували, але залишилась вівтарна частина, що зараз зберігається у нас. Це гарна згадка про минуле і про духовне життя тих, хто тут раніше мешкав. Наш іконостас виготовлений в 30-ті роки в Жовкві. Тоді там жив відомий український та канадський художник Юліан Буцманюк. Є певна схожість між іконами на нашому іконостасі та його іншими роботами,
— розповів отець Іван Петруха.
Богослужіння відправляються тут щодня, храм відчинений протягом усього дня. Традиційно більше людей приходять на недільні та святкові служби. Найбільше приходять на Різдво і на Великдень. У будні можуть прийти 15 людей, іноді лише 5.
Іконостас у соборі  Пресвятої Богородиці і Святого Йосифа Обручника у с. Сопошин
Іконостас у соборі с. Сопошин
У традиції УГКЦ тут у нас на Галичині священик завжди займав визначне місце в житті населеного пункту чи парафії. Без сумніву, ніяке свято як в минулому, так і тепер не відбувається без участі священика. Ми організовуємо різні святкування, щоби вшанувати полеглих героїв України, героїв Небесної сотні чи жертв Голодомору. Завжди радо беру участь у всіх заходах, які відбуваються на території нашого села,
— зазначив священик.
Також ми дізнались, що парафія веде активне життя у соцмережах, адже саме там вони розміщують свої аматорські кінострічки.

Вже коли наша команда залишала собор, то зауважила пам'ятку 86 людям, що померли у 1770 році від черевного тифу. Раніше цей камінний хрест знаходився в старій капличці, яка вже руйнувалась, тому вирішили його перенести до собору. Добудували прибудову та розмістили хрест як згадку в центрі.

Благоустрій

Дороги

Сопошин розташований за 25 кілометрів на північ від Львова, за 35 кілометрів від українсько-польського кордону та на роздоріжжі міжнародних автошляхів на Польщу (Львів — Рава-Руська — Варшава), Прибалтику (Львів — КовельБрест). Поряд з автотрасою проходить залізниця Львів — Рава Руська — Варшава.

Всі дороги є на балансі сільської ради.
У нас зроблені всі дороги. Зараз маємо робити повторно дві асфальтовані дороги на Львів. Можна сказати, що село все в асфальті,
— зазначив сільський голова Сопошина Михайло Ях.

Освітлення

Вуличне освітлення є по всьому селі. В органі місцевого управління навіть поділились, що ставитимуть додаткові ліхтарі, де це потрібно.
За освітлення сплачує кошти сільська рада.

Сміття

Вивіз побутового сміття централізований.
У нас сміття вивозить «Аве-Львів» двічі в місяць. Нам вони безкоштовно надали контейнери, куди ми викидаємо відходи,
— зазначив сільський голова.
Як ми дізнались, люди платять 80 грн в місяць за цю послугу.

За такий чудовий рівень благоустрою у Сопошині ми віддаємо їм заслужену п'ятірку! Продовжуйте бути хорошими господарями на своїй землі:)

Підсумки

Наша мандрівка селом Сопошин підійшла до кінця і ми готові ділитись із Вами своїми враженнями!
Переваги села:
  • активні люди, яким не байдужий розвиток села;
  • сільський голова, який не лише планує змінювати село, але й робить;
  • відремонтований медичний пункт;
  • надійний партнер громади «Захід-Агро МХП», що стимулює до якісних змін;
  • чудові дороги та в цілому благоустрій.
Недоліки села:
  • відсутність великого дитячого садочка для всіх діток, що цього потребують;
  • відсутність будинку культури;
  • відсутність спортивних занять, окрім футболу.
Загальний бал села — 34 із 40 можливих. Дякуємо, що познайомили із своїм селом! Оцініть інфраструктуру села за 5-бальною шкалою і Ви.

Допоможіть нам обрати Село року, запрошуйте до себе в село на сайті SilskiyRevizor.com!
Выполнено с помощью Disqus