Корнацький Аркадій Олексійович

Освіта:

Закінчив факультет економіки та права Університету дружби народів ім. Патріса Лумумби в Москві, спеціальності — Міжнародне право, Перекладач англійської мови.

1972-1974 рр. — строкова служба в армії.

1974-1980 рр. — студент Університету дружби народів імені П. Лумумби.

Кар'єра:

1970 р. — різнороб у колгоспі «Шлях Леніна».

1980-1989 рр. — працював в установах Москви і Московської області на юридичних посадах.

1989-1998 рр. — підприємницька діяльність в Москві і Московській області.

В Україні з 1998 р. — співзасновник і засновник підприємств «Агрофірма Корнацьких», «Юридична фірма Корнацьких», «Будфірма Корнацьких».

2007 р. — радник голови Секретаріату Президента України.

2007-2008 рр. — в.о. заступника голови Миколаївської облдержадміністрації з питань АПК.

З 2008 р. — голова громадської організації «Селянський фронт».

2012 р. — висунутий кандидатом у народні депутати України.

27 листопада 2014 р. — депутат Верховної ради України (БПП)  за 132 округом. Член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, член Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації.

13 квітня 2016 р. — покинув фракцію БПП.

Січень 2019 р. — ЦВК зареєстрував його кандидатом у президенти (один із двох аграрних представнкиів у виборах). 

Результати його парламентської роботи: за 8-му сесію можна подивитися тут, а включно з 7-ю подано в аналітичній інфографіці далі.   

Декларації:

• 2013 р.
• 2014 р.
• 2015 р.
• 2016 р.
• 2017 р.
• 2018 р.

Погляди:

Про політику і агробізнесу у ній

Великий аграрний бізнес, відколи він з’явився, завжди брав участь в українській політиці. А деякі відомі «аграрні» політики одночасно стали ще й аграрними олігархами, про що не всі громадяни знають — наприклад, Литвин.

Про приватизацію агропідприємств

Треба об’єктивно розібратися, що дійсно треба приватизувати, а що повинно залишитися в державній власності. Бо вся ця демагогія щодо збитковості державних підприємств служить виключно для того, щоб «прихватизувати» якраз високоприбуткові підприємства. А державні сільгосппідприємства, які мають в користуванні сільгоспземлю, як я вже казав, повинні всі без винятку бути передані у власність тих, хто на них працює чи вже вийшов на пенсію, люди повинні безоплатно отримати паї: і земельні, і майнові.

Є кілька типів сільгосппідприємств, які підлягають приватизації: одні вже давно майже повністю розвалені й існують лише на папері, інші – гіганти на зразок ДПЗКУ, Укрспирт тощо, треті мають в обробітку сільськогосподарську землю. Саме приватизація виробничих підприємств, де земля є основним активом, становить особливий інтерес для «прихватизаторів». Та водночас вона прямо торкається життєвих інтересів селян, котрі працюють чи працювали на тих підприємствах, працівників соціальної сфери тих сіл, де розташовані ці землі, тому приватизація має відбуватися під пильною увагою суспільства, щоб людей не обікрали. Адже чиновник має одну мету — украсти, або «накласти лапу» на чуже.

Цікава інформація:

У серпні 2018 р. — опинився серед 16 аграрних депутатів, які отримали компенсацію вартості оренди житла або найму готельного номера.

26 грудня 2018 р. — він один із трьох аграрних депутатів, яких Російська Федерація не включила його до санкційного списку.  

Конфлікти:

17 червня 2013 р. близько 120 осіб, озброєних помповими дробовиками і травматичною зброєю, здійснили спробу захопити «Агрофірму Корнацьких» у селі Чаусове Друге на Миколаївщині. Один з нападників відкрив стрілянину. Ним виявився віце-чемпіон Європи з греко-римської боротьби та віце-чемпіон світу з бойового самбо Костянтин Стрижак. Повідомлялося про поранення 5 людей.