Каховська ГЕС: наслідки для агросектору та удар по екології України

Каховське водосховище — одне з найбільших в Україні (у ньому 18 млрд куб м води). В результаті підриву росіянами Каховської ГЕС під водою перебуває 600 кв км території (30%  — це правий берег, 70% — це лівий берег Дніпра), середній рівень підтоплення — 5,61 м. Всього 46 населених пунктів підтоплено, у тому числі 14 по окупованій росією території. За оцінками Мінекономіки, на будівництво нової ГЕС потрібно близько $1 млрд, оскільки мова йде не тільки про встановлення нових гідроагрегатів, а про відновлення цілісності величезної греблі.

Читати до теми: Каховська ГЕС: наслідки для України та агросектору

Екологічні наслідки катастрофи голова громадської природоохоронної організації «Всеукраїнська екологічна ліга», еколог Тетяна Тимочко бачить так:

Страшно уявити рівень цього забруднення від побутових відходів, хімічних речовин, будівель, трупів тварин, не кажучи вже про те, що мули Каховського моря були насичені важкими металами, неочищеними викидами промислових підприємств, які роками осідали на дно. Плюс глибоко в мулах Каховського моря були шари і радіоактивного забруднення. Це все зноситься тепер у Чорне море і наслідки відчують на собі всі країни Чорноморського басейну. Навіть Середземне море відчує на собі наслідки цієї катастрофи».

Однак найбільший екологічний ризик зі знаком питання — безпека Запорізької АЕС. За словами гендиректора МАГАТЕ Рафаеля Гроссі, рівень води досяг точки, за якої, за попередніми оцінками, насоси Запорізької АЕС більше не можуть працювати, проте надходження води для охолодження не припинилося. Запорізька атомна електростанція продовжує перекачувати воду з Каховського водосховища, що охолоджує.

Загалом в Україні обліковується 5,47 млн га меліорованих земель. При цьому у 2021 році системи зрошення працювали лише на 25% меліорованих сільськогосподарських угідь. Також вУкраїні обліковується 2 млн 178 тис. га зрошуваних земель, але по факту у 2020 році зрошували лише 551,4 тис. га, тоді як у 1990 — понад 2 млн га. Через зміни глобального клімату близько ⅔ території нашої держави — в ризикованій зоні землеробства. 

Знищення Каховської ГЕС завдало значних збитків сільському господарству Україні:

• на Херсонщині затоплено орієнтовно 10 тис. га сількогосподарських земель.
• зупинено водопостачання 31 системи зрошення полів Дніпропетровської — 30%, Херсонської — 94% та Запорізької — 74% областей.
• втрати для рибної галузі можуть сягнути 95 тис. т (4 млрд грн), а сумарні збитки від загибелі усіх біоресурсів складуть — 10,5 млрд грн.
• декілька мільйонів тонн українського врожаю можуть втратити: переважно овочеві/баштанні культури та зернові/олійні (соя, кукурудза, соняшник, пшениця». Наразі важко оцінити збитки лівобережжя Херсонщини, але відомо, що там зберігалось декількох сотень тисяч тонн зернових. На правобережжі втрачено понад 100 тис. т врожаю.
•  Завдано значного удару по посівах Херсонської, Запорізької та Дніпропетровської областей, бо вони традиційно потерпають від посухи і користуються водою з Каховського водосховища для поливу. Тепер ведення сільського господарства в цих регіонах — під загрозою.

«Значне падіння води призведе до низки наслідків. Це і зменшення доступності води для населення, для питних потреб, це й промисловість, яка також у цих регіонах залежить від рівня води. Але найбільше, звісно, сільське господарство. Те, що вода не надходить до Північно-Кримського каналу, зрошувальні канали в цьому регіоні… Ще один ризик, який може стати нашою реальністю вже наступного сезону, це відсутність води для зрошення південно-східних областей лівого берега Дніпра. Сільське господарство неможливо буде продовжувати там, де було зрошення. Це означає, що місцевому населенню або доведеться переорієнтуватись на інші види сільського господарства, або шукати альтернативні джерела водопостачання. Тобто ситуація, я б сказала, буде дуже драматичною саме у розрізі сільського господарства та соціальних аспектів у регіоні», — вважає виконавчий директор центру екологічних ініціатив «Екодія» Наталія Гозак.

За оцінками народного депутат Сергія Лабазюка, зниження рівня води у водосховищі на 1,5 м призведе до втрати 14% експортного потенціалу української пшениці через проблеми зі зрошенням.

Крім того, через брак (навіть відсутність) силосу постраждають і молочні товарні комплекси, оскільки вирощувати худобу без кормів неможливо. Підрив дамби вдарить по вирощуванню овочів. Херсонська область — лідер з виробництва ягід, фруктів і овочів. Врожай, очевидно, буде погіршений у зв’язку з катастрофою», — каже він

Але постраждають не лише південні, але й північні регіони, вважаєзаступник директора Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло Яцюк. «У каскаді водосховища зберігається 44 кубокілометри води. Якщо Каховське водосховище буде спорожнене, то доведеться десь шукати додаткові об’єми води для наповнення цього водосховища за рахунок вищерозташованих. Тому доведеться змінювати режим роботи і гідроелектростанцій, які знаходяться вище, що може призвести до втрат електроенергії», — говорить він.

Операційний партнер в компанії «Барва Інвест» Богдан Костецький пропонує у коментарі AgroPolit.com оцінювати наслідки підриву Каховської ГЕС  на ринок зернових у довгостроковій перспективі.

Дивимось на ріст світових цін саме як на спекулятивний фактор. Багато іноземців не мають достатнього розуміння ситуації, ми вже бачимо розгони серед таких спеціалістів на рівні «I feel like this dam is a big deal» і люди це репостять. Але спекуляціям бути, передусім на біржах. Є велика кількість учасників торгів, які до цього мали коротку позицію (продали фʼючерс і чекають на зниження щоб заробити на падіня). Відповідно якщо вони переживають щодо потенційного росту цін, їм треба свою позицію закривати, щоб не «прогоріти». Це означає що вони мають робити зворотну операцію — купувати, а це додатково розігріває ціну. Ми не маємо повної картини, але очікуємо, що з появою додаткової інформації, учасники ринку заспокояться і ціна може відкатитись назад», — прогнозує він.

На його думку, основні втрати на окупованій лівобережній частині Херсонської області. Там же знаходяться поля, що зазвичай залежать від зрошення (якого тепер схоже не буде).

За словами Богдана Костецького, зраз на підконтрольній Україні території є затоплені поселення, інфраструктура (в т.ч. є постраждалі «банки» із зерном). 

Решта фермерських господарств, які не знаходяться в безпосередній близкості до Дніпра, наслідків не мають відчути — експортні маршрути спрямовані до глибоководних/річкових портів та західного кордону, які не вражені наслідками російського теракту. Також, якшо дивитись довгостроково, без контексту окупації/деокупації, то судноплавство по Дніпру фактично втрачено через знищення шлюзів та падіння рівня Каховського водосховища. Так раніше зерно возив практично тільки Нібулон, але до 1.5 млн т. Не відомо в якому стані буде Херсонський порт... Загалом же катастрофа Каховської ГЕС буде відчуватись в наступні місяці чи роки, коли Україна відновить свій контроль та зерно буде йти через українські експортні потоки. Для світу ця подія матиме наслідки скоріш за все в межах пари відсотків росту ціни (коли спаде ажіотаж). В Північній півкулі скоро новий врожай, пропозиції більше за споживання і саме на пшеницю з окупованих земель України ніхто не розраховує в своїх торгових потоках», — вважає він.

Генеральный прокурор уже звернувся до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду, щоб залучити міжнародне правосуддя до розслідування підриву дамби.

Укргідроенерго звернулось до Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ) та проінформувало суд в межах справи за заявою № 47938/22 «Ukrgidroenergo, PAT v. Russia» про вчинений росією терористичний акт.  Також з метою якнайшвидшого захисту порушених прав та інтересів компанія просить суд розглянути можливість визначити першочерговість розгляду відповідної справи у зв’язку з терористичними діями росії.

Допомогу у відновленні затоплених територій запропонували Украні США, ЄС та інші міжнародні донори.

Так, голова Європейської ради Шарль Мішель заявив:

Знищення цивільної інфраструктури однозначно кваліфікується як воєнний злочин. І за це Європа притягне до відповідальності Росію та її маріонеток. Це питання буде порушено на нараді Європейської ради в червні. Європейський Союз готовий оголосити про надання додаткової допомоги регіонам, які постраждали внаслідок атаки на Каховську ГЕС».

Тож допомога буде, але від України наразі очікують чіткості у її розподілі та освоєнні. Інакше ми можемо просто її не отримати.

Читати до теми: Зрошення, меліорація та іригація — план проведення водної реформи в Україні
 

Що потрібно зробити?

Президент «Української аграрної конфедерації» (УАК) Леонід Козаченко назвав чотири кроки, яких очікують міжнародні донори та партнери України.  Він наголосив, що у розмов із ними ці чотири пункти звучать постійно.

Перший — відкрити всі реєстри завданих збитків  бізнесу, в тому числі аграрному. «Це перший і основний крок, бо вони не бачать прозорості цього процесу», — каже Козаченко.  

Другий — виписати чіткий і зрозумілий порядок розподілення  між галузями наданої міжнародної допомоги. «Це знову питання прозорості використання коштів», — підкреслює досвідчений політик.

Третє — передбачити державні гарантії публічним агрокомпаніям, які не змогли отримати в числі перших міжнародну фінансову допомогу.  «Ці гарантії мають поширюватися на отримання ними міжнародних кредитів у співвідношенні не більше 25 % довоєнної капіталізації публічних агрокомпаній для покриття завданих війною збитків»,  — пояснює президент УАК.

Четвертий крок, каже Козаченко, створити державний банк для передачі до нього в управління «поганих» аграрних кредитів, з метою подальшої їх реструктуризації та поступового погашення.