Чому експорт грибів до ЄС практично відсутній

В цьому році до країн ЄС не було поставлено жодного кілограма культивованого гриба з України. Відповідно, квоту ЄС, яка становить 500 тонн, не було використано. Про це розповів директор Національного грибного агентства «УМДІС» Максим Єнченко, повідомляє проект Представництва ЄС в Україні.

Нагадаємо, що з України відправили партію органічного березового соку до США.

Частину квоти було використано за рахунок експорту лісових грибів. Що ж до консервованого гриба, то його обсяги експорту зовсім незначні.

«Попри те, що ціна культивованих грибів у нашій країні чи не найнижча в світі», — зазначив експерт.

За його словами, відсутність експорту до ЄС можна пояснити декількома причинами:

По-перше, більша частина українських ферм не відповідає вимогам щодо безпечності при виготовленні харчових продуктів. Внаслідок цього українські ферми не можуть отримати відповідні сертифікати, а не маючи сертифікатів підтвердження впровадження HACCP та сертифіката Global GAP, говорити про потужний вихід на ринок ЄС неможливо», — пояснив Єнченко.

І додав, що друга причина в тому, що значна частина українських ферм працює на старому обладнанні, яке потрапило в Україну з ЄС. Інша частина працює на саморобному та непрофесійному обладнанні.

Використання такого обладнання не дозволяє отримати гриби бездоганної якості та продати їх на дуже вимогливих ринках. Це, як правило, збільшує трудовитрати. При збільшенні витрат низька вартість людської праці швидко перетворюється на міф. Виробники відчувають шалену конкуренцію з боку роботодавців із Польщі, Росії, Італії, Німеччини та інших країн», — зазначив директор Національного грибного агентства.

Він уточнив, що таким чином українські гриби наближаються по собівартості до польських. Навіть за відсутності ввізних мит у ЄС українським виробникам потрібно дуже постаратися для того, щоб поставляти свої гриби на європейські ринки.

Окрім усього зазначеного, українські грибовиробники потерпають від загальнодержавних проблем: недосконалого й незрозумілого законодавства, корупції, бюрократії. Для прикладу, мені так і не вдалося отримати від державних органів чітку відповідь на питання: як можна експортувати гриб, у якого термін придатності до споживання 5 діб, якщо тільки отримання фітосанітарного сертифіката вимагає щонайменше 3 дні (після того, як гриби уже зібрано). Можливо, це й можна зробити, але фітосанітарна служба ніколи не розкаже вам, як саме», — розповів Єнченко.

І наголосив, що українські виробники грибів володіють знаннями, хистом та бажанням, щоб ефективно конкурувати на світовому, чи хоча б європейському ринку.

Не вистачає відповідних і зрозумілих правил гри та доступних кредитів. Якщо дати ці дві речі — дуже скоро українські гриби їстимуть у всій Європі», — підсумував Максим Єнченко.