Противники та прихильники скасування земельного мораторію

Президент Петро Порошенко вважає неконституційним мораторій на продаж землі і закликає парламент  якнайшвидше його скасувати. Про це він заявив під  час виголошення промови у Верховній Раді. «Мільйони людей формально володіють землею, але за них вирішили, що вони не здатні нею розпоряджатися, і запровадили абсолютно неконституційний мораторій. Чому ми тоді дозволяємо людям продавати квартири? Теж хтось їх може усі скупити. В Естонії в приватні руки віддали все – порт, телекомунікації, авіацію і навіть залізницю. В Польщі з 8,5 тисячі державних підприємств в руках держави зараз залишилося 41. І землю у них не скупили іноземці, попри те, що мешканці цих країн можуть легко купувати чи продавати сільськогосподарські угіддя», ‒ апелював він з трибуни до депутатів. Тож, схоже, земельна реформа прискорюється. Якщо вірити прогнозу першого заступника аграрного міністра Максима Мартинюка, закон про ринок землі розглянуть  вже у жовтні. 

Нагадаємо, що Україна зобов’язалася до кінця 2017 року в Меморандумі з МВФ скасувати дію мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Є подання до Конституційного Суду, яке підписали 55 депутатів. Тож реформа "на низькому старті".  AgroPolit.com вирішив зібрати думки основних гравців ринку (політиків, експертів, міжнародників, бізнесменів) і з’ясувати, хто із них виступає за відкриття ринку, а хто – проти, і чому.

За відкриття ринку землі

Петро Порошенко, Президент України

«Відсутність права на вільний продаж і купівлю землі сільськогосподарського призначення, безумовно, стримує інвестиції в аграрну сферу, знижує і порушує права селян, занижує, між іншим, і ціну оренди, витягаючи з їхніх кишень останні копійки. Це – аксіоматично. Але мені відомі й громадська думка, яка є в Україні з цього питання, і позиція більшості парламентських фракцій. Я їх ціную і поважаю. Але як вирішити цю проблему, шановні народні депутати, – це ваша компетенція: або ховати голову в пісок і нічого не міняти, чи все-таки працювати над створенням ринку землі в Україні, але з усіма можливими запобіжниками від будь-яких негативних наслідків».

Володимир Гройсман, прем’єр-міністр України

«Ми можемо створити модель ринку земель, яка дозволятиме лише фізичним особам – українцям між собою продавати землю, яка їм належить. І в цьому питанні поставити крапку. Тобто жодних загроз не буде. Я не підтримаю земельної реформи, яка може бути використана або великими агрохолдингами, або – умовно – іноземцями, які могли б приїхати до України та скуповувати землю». 

Читати до теми: Уряд проводитиме реформу, щоб українці продавали один одному землю

Тарас Кутовий, міністр аграрної політики та продовольства України

«Фермер володіє та користується землею, але, на жаль, не може нею розпоряджатися. Якщо фермер сьогодні власник, він повинен бути власником і в дійсності. Тому що це актив, над яким він сьогодні працює і хоче залишити у спадок своїм нащадкам. Наразі ми маємо дві чіткі тези: можливість купувати пайову землю має бути тільки для українських громадян і тільки для фізичних осіб. Обсяг володіння повинен бути обмежений, а ціна – не нижчою за нормативно-правову оцінку... Ми шукаємо компроміс, формулу, яка повинна працювати на благо аграріїв. Потрібно почати процес, коли ми можемо працювати з правами на оренду...».

Читати до теми: Кутовий розповів, які реформи в АПК запрацюють до 2020 року

Максим Мартинюк, перший заступник аграрного міністра

«Через мораторій ми недоотримуємо щорічно 3,3 мільярда доларів або 43 мільярди доларів загалом із 2004 року. Основний ризик запуску ринку – це швидка концентрація землі, обезземелення селян, ускладнення тих процесів у селі, котрі ми маємо зараз, але немає жодного ризику, який не можна нівелювати й запобігти йому».

Читати до теми: Мартинюк: 200 га в одні руки – це утворення середнього класу на селі

Олексій Вадатурський, керівник компанії «Нібулон»

«Як керівник підприємства, я – за зняття мораторію на продаж землі. І «Нібулон» братиме участь у купівлі землі. Але ми хочемо, щоб це було цивілізовано. Щоб були правила на ринку. Уже минуло два місяці цього року, але нічого не робиться. Так пройде ще 10 місяців, і в кінці року знову постане питання – продовжувати чи не продовжувати? Сьогодні дуже багато прихованих форм, коли право оренди перепродано на багато років вперед. Непоодинокими є факти, коли у однієї і тієї ж ділянки є кілька власників. І не кожен власник наділу може бути впевненим, що його землю ніхто не забрав».

Юрій Мельник, виконавчий директор, головний операційний директор «Миронівського хлібопродукту»

«Законопроект щодо обігу земель треба приймати. Його положення мають бути відомі учасникам ринку. Але його слід, по-перше, перед внесенням до парламенту, обговорити експертним середовищем, довести до всієї журналістської і «пишучої» братії, щоб вони були свідомо або по один бік барикад, або – по інший, але на основі знання вимог і положень самого законопроекту, а не просто здогадок щодо ринку землі. В ньому мають зазначатися чіткі терміни, коли він вступає в дію, що саме вступає в першу чергу… Тобто, має бути прозорий, зрозумілий документ. 50% його підтримає, 50% – ні. Чому до сьогодні законопроект не внесено і не прийнято? Була «антинародна» влада, була «супернародна» влада, знову «антинародна» влада, зараз – «народна». Чому не вносять законопроект тепер?».

Іван Мірошніченко, український політик, депутат, член парламентської фракції «Об’єднання «Самопоміч», експерт з аграрної сфери

«Ринок треба запроваджувати, але в цьому має бути поетапність. Я – за рух вперед, а не за продовження безпідставного мораторію. Я розумію, що розгляд Конституційного Суду буде дуже тривалим, неефективним і непродуктивним, але підписав, бо дія мораторію – це дійсно порушення прав людей і такий крок стимулюватиме усіх сідати за один стіл і шукати модель, яку приймуть люди, парламент і політики… Очікую, що КС розглядатиме справу не в першу чергу та досить довго.

Можна відкрити ринок землі хоч завтра, і не треба чекати максимальних цін, як у ЄС. Для мене є тільки один ключовий момент відкриття ринку – що кожен власник отримає альтернативний вибір і рівні можливості розпоряджатися своєю землею. І тоді можна відкривати. Про що я говорю? У людини повинна бути можливість під свою землю вибрати проект «по плечу», у якому власник був би конкурентний і ефективний на ринку (міні-ферм, тепличних господарств, овочів, ягід, виробництва та переробки продуктів харчування), і під нього отримати довгострокове кредитування. Тільки тоді можна говорити про інші етапи земельної реформи (хто й скільки може купувати землі, чи буде мінімальна ціна, у кого пріоритетне право викупу землі сусідів і так далі). Я знаю багато прикладів у інших країнах, де загалом цей баланс інтересів знайшли. Але спочатку мають бути рівні можливості й альтернативність вибору для власників землі. Ринок землі – це не квиток в один кінець, коли в тебе є тільки можливість продати шматок землі за $1–2 тисячі, а потім – «до побачення».

Жером Ваше, постійний представник МВФ в Україні

«В українському аграрному секторі все ще є великий незадіяний потенціал. Український аграрний сектор вже є досить великим, але також досі є простір для зростання, як обсягів виробництва, так і продуктивності. Нинішня система не забезпечує усіх цих можливостей, особливо це стосується фермерських господарств. І я, звісно ж, погоджуюся, що ми маємо вчитися з досвіду і помилок в Україні, так само, як і з досвіду інших країн і того, як вони підійшли до питання ринку землі… Важливий нормальний прозорий ринок землі зі зрозумілими цінами. Крім того, важливо, аби у середніх та дрібних фермерів була можливість інвестувати й отримати банківські кредити. Зараз над проектом реформи працює уряд, який залучає різних партнерів, і визначає, якою має бути ця реформа. Сподіваємося, що ринок землі має запрацювати у 2018. Але треба, щоб цей ринок був достатньо глибоким і прозорим. На цьому ринку банківські кошти також мають стати доступними для фермерів».

Олексій Мушак, народний депутат (БПП)

«На жаль, право безкоштовно отримати землю вже давно втратило первинний сенс. Воно перестало слугувати інструментом створення нових особистих господарств. А стало схемою із вимивання землі з державної власності у приватні руки. Так у 2016 році зі 148 тисяч га виділених із благими намірами земель третину відразу було перепродано. Значну частину було передано в оренду. Це неправильно. Замість безкоштовної роздачі справедливіше відкрито продавати цю землю на аукціонах. А відмова від цієї згубної практики дозволить отримувати 7,1 млрд грн щороку. Розрахунок простий: 150 тис. га землі за ціною $1500–2000. Такий підхід дозволить значно оздоровити як місцевий, так і державний бюджет. Що, своєю чергою, дозволить вирішувати соціальні проблеми не завдяки бартеру, а через пряме фінансування. На жаль, для прихильників мораторію відкриття цивілізованого ринку землі означає закриття вищеописаної схеми».

Леонід Козаченко, народний депутат, президент Української аграрної конфедерації

«Більше десяти років ми намагаємося завершити цю земельну реформу. Чому так довго? Тому що всі попередні спроби містили якісь корупційні «схеми». І насправді величезна кількість часу і сил пішли на те, щоб запобігти цим «схемам». Сьогодні маємо парадоксальну ситуацію - саме фермери бояться відкриття земельного ринку. Вони бояться того, що їх знову ошукають. Нині ми знаємо всі проблемні моменти і всі приховані  «схеми». Тому потрібно сісти за стіл, розкласти пропозиції й викинути у смітник те, що містить корупційну складову. Головне - показати потенційним учасникам земельного ринку, що він буде діяти за чесними правилами. Для цього спочатку реформу варто запустити в одному чи декількох пілотних регіонах. Це дасть можливість виявити і виправити її слабкі місця, а вже після цього, коли люди переконаються, що ризиків немає, можна відкривати ринок землі по всій країні. Влада повинна проводити реформу заради селян, аграріїв і заради України. А не заради окремих людей, які приховані за схемами».

 Микола Кучер, народний депутат (БПП):

«Спочатку потрібно розібратися у тому, що відбувається: де ми знаходимося в питанні землі, що потрібно та можна зробити… Якщо суд погодить і зніме мораторій, то це призведе до хаосу, соціального «бунту». За моїми підрахунками, люди будуть готові до відкриття ринку землі за два роки. Лише тоді більшість хотітиме продати свій пай»

Жан-Жак Ерве, радник правління із сільськогосподарських питань банку «CréditAgricole», академік аграрних наук України та Франції

«Сьогодні уже не стоїть питання: «Продавати землю чи ні?». У Конституції України все давно написано, ще 20 років тому, – продавати. Наразі питання полягає в іншому: як це буде відбуватися. Потрібно чітко визначити земельну стратегію і крок за кроком її впроваджувати. Уряду та Мінагрополітики слід звернути  увагу на дві речі: перша – державне регулювання ринку, друга – передбачення механізму автоматичного внесення правок у план земельної реформи після її запуску, щоб мінімізувати можливі ризики. Ще один момент: для прогнозованих і зрозумілих правил гри у бізнесі, Україні потрібно вирішити питання із загальною корупцією, це важливо, тому що це визначає поведінку всіх гравців на ринку».

Читати до теми: Земельна реформа США – дослідження

Віктор Романюк, народний депутат (Народний фронт)

«Ми звернулися до Конституційного Суду, щоб на земельну проблему нарешті звернули увагу та почали не лише говорити, а й щось робити… Я бачу, що з кожним роком країна біднішає. А для українців питання землі – ментально важливе. Потрібно створювати клас дрібної і невеликої буржуазії на землі. Банк землі повинен бути консолідований навколо тих, хто живе і працює на цій землі… Якщо дію мораторію скасують, політики почнуть приймати законодавчі акти. Ми із 2001 року не можемо вирішити питання землі. Держава не може вирішити 15 років це питання, але ж погодьтеся, що це абсурд. Вона, як і Радянський Союз, відбирає у людини право приймати рішення і робить її безвідповідальною».

Айварас Абромавичус, екс-міністр економічного розвитку і торгівлі України

«Вільний ринок потрібен тоді, коли будуть дуже чіткі правила роботи на земельному ринку. Коли державні чиновники не матимуть переваг, щоб маніпулювати земельними відносинами. Що це означає? По-перше, первинне  право  викупу землі повинні отримати люди, які на цій землі працюють. По-друге, переважне право викупу має також отримати сусід власника паю. Це допоможе уникнути  проблеми «шахматки» полів. Як бути Україні? Ми маємо 32 млн гектарів сільськогосподарських земель. Казати, що з такою кількістю земель будемо йти тільки шляхом дрібного землеробства? В такому випадку, ми втратимо глобальні позиції на ринку зерна, кукурудзи, соняшнику, сої тощо. Так, малому фермеру слід допомагати. Але варто пам’ятати, що є також ефективні агрохолдинги. Слід чітко провести між ними межу, щоб не допускати концентрації земель в одних руках і не починати ліквідації агрохолдингів».

Читати до теми: Земельна реформа нових країн-членів ЄС – досвід Польщі

Олександр Бакуменко, народний депутат (БПП), заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин

«Найбільш актуальним питанням сьогодення у сільському господарстві є подальший розвиток земельних відносин, і саме роль аграрного комітету стане багато в чому визначальною. Запровадження національної моделі обігу земель сільгосппризначення потребує виваженої кропіткої роботи та фахових дискусій з урахуванням думки самих власників землі – простих селян, фермерів, шляхом проведення круглих столів, громадського обговорення, до яких обов’язково залучатимуть науковців і фахівців для вивчення міжнародного досвіду». 

Читати до теми: Бакуменко назвав 13 кроків необхідних для запуску ринку землі

Лєшек Бальцерович, екс-голова Національного банку Польщі, колишній віце-прем’єр-міністр Польщі, очільник групи стратегічних радників із підтримки реформ в Україні

«Є ті, хто каже, що Україна повинна залишитись останньою країною Європи, яка не має ринку землі (ну, може, в одній компанії з Лукашенком), – їхні ідеї шкідливі для України. Треба провести антипопулістську кампанію. І перш ніж запроваджувати якісь пропозиції, варто звертати увагу на рекомендації Світового банку, та і в Україні є дуже хороші експерти».

Ігор Кононенко, перший заступник голови фракції партії «Блок Петра Порошенка», народний депутат

«Ми мусимо легалізувати ринок землі; про це мало хто говорить, але фактично існує «сірий ринок» землі. Ми маємо великі компанії, які орендують паї в населення, платять орендну плату, це фактично «псевдоринок». Така «сіра» система породжує зловживанння з одного боку, з другого ж – відсутність інвестицій, наші закордонні партнери не розуміють правила гри, тому вони не інвестують. Ми зобов’язані створити прозорі правила, зробити справедливу оцінку землі. Сьогодні ніхто не розуміє, скільки реально ця земля коштує, яка її ринкова ціна, куди ми далі рухаємося».

Читати до теми: Земельна реформа старих країн-членів ЄС — досвід Нідерландів

Андрій Іванчук, заступник керівника фракції «Народний фронт», голова Комітету ВР з питань економічної політики

«Я не фахівець і не скажу, як правильно закінчити земельну реформу. І, в принципі, ніхто не може нам зараз сказати –що правильно, а що – ні. 25 років тому людям сказали: земля належить вам, а не радянським колгоспам. Роздали всім за законом паї, вони стали власниками. Що в Конституції написано? Якщо ти чимось володієш, ти цим можеш розпоряджатися – продати, користуватися, самому сіяти, а в результаті – певною мірою ми обмежили людей. Я думаю, що Україна заслуговує на свою  модель українського ринку землі. Ми можемо взяти все найкраще зі світового досвіду, але це повинен бути український закон, який буде захищати інтереси українських громадян і даватиме розвиток українському аграрному сектору».

Андрій Мартин, голова ради Асоціації «Земельна спілка України»

«Інтереси самих селян – власників землі – мало кого хвилюють. Якщо ж у селянина буде альтернатива – не лише здавати землю у оренду, а й продати свій наділ будь-кому, тоді «правила гри» у вітчизняному агробізнесі зазнають суттєвих змін – землю доведеться брати в оренду не у бабусі, яка ніколи особливо не вчитувалася в договір оренди, а у нового власника, який придбав ділянку за гроші та, швидше за все, захоче якомога швидше «відбити» свої інвестиції. І доведеться платити реальну вартість землі – диктувати орендну плату буде не орендар, а власник».

Читати до теми: Методика нормативної оцінки землі стає предметом незрозумілих маніпуляцій

Юрій Косюк, власник "Миронівський хлібопродукт"

«Для компанії нічого не міняє продовження мораторію і ніяка ж форма власності. Але як для громадянина, то вільний ринок – правильніше. Це було б дорожче і затратніше для нас, але правильніше для країни в цілому. Адже людей би не обдурювали. Чому людина може продати корову, дім, а не землю, яка їй належить? Нам досить комфортно працювати в будь-яких умовах. Чому? Адже вибудовуємо правильні й комфортні правила співпраці з власниками землі. В такому разі вони від нас нікуди не дінуться, бо їм із нами добре. Та оскільки політики вирішили, що так… Це не демократично і нечесно, але якщо вирішили так – то й так».

Читати до теми: Світовий банк: земельна реформа оздоровить економіку України

Проти відкриття ринку землі

Юлія Тимошенко, політик, лідер партії «Батьківщина»

«Батьківщина» в жодному разі не підтримає продаж землі з молотка! Україна має майже 42 млн га землі, це 72% української території. Ми живемо на золоті! Саме тому наша мета – збільшити кількість фермерських господарств у 36,2 разу, щоб дійти до середньоєвропейського показника. Наша партія розгортає по всій країні систему створення ініціативних груп для проведення референдуму, збору трьох мільйонів підписів, а також планує об’єднатися з Асоціацією фермерів та аграріїв. Ми боротимемося за те, щоб земля не стала товаром».

Читати до теми: Юлія Тимошенко кличе українців на земельний референдум

Олег Ляшко, депутат, лідер радикальної партії «Радикальна партія»

«Нас агітують продавати землю, бо прийде ефективний власник та інвестор. Брехня! Якщо сьогодні влада запустить ринок землі, українці перестануть бути господарями своєї землі. Наші діти, внуки й правнуки ходитимуть «під рогами». Адже прийдуть латифундисти та корпорації, які саджатимуть технічні культури і їх не цікавить ані соціальна сфера, ані тваринництво. Команда «Радикальної партії» не тільки словом, а й ділом захищає інтереси простих людей. Два тижні тому ми зареєстрували в парламенті законопроект про внесення змін до Конституції України, ст. 41. Ми пропонуємо передбачити, що основою аграрного устрою України є фермерське господарство. 175 народних депутатів підписали цей документ. Однак партія «Батьківщина» відмовилася підтримати нашу ідею».

Валентин Наливайченко, колишній голова СБУ

«Для питань національної безпеки земля – це першочергове завдання! Я не просто за те, щоб мораторій залишили, а щоб законом було встановлено, що не можна без референдуму проводити відчуження земель. Не можна торгувати землею за спинами людей з МВФ або з іншими міжнародними спекулянтами… Ми вже були свідками політичної бездіяльності уряду та парламенту, які з року в рік тягнуть із прийняттям дорожньої карти земельної реформи. Постійно лише обіцянки – і нуль результату. Не став винятком і цей рік. Нагадаю, що в кінці 2015-го депутати також божилися зробити все, щоб запустити цивілізовану земельну реформу. Але ні закону «Про обіг земель…», ні нормальної судової системи, ні надійного інституту захисту права власності в країні за рік так і не створили. Тому не потрібно імітувати реформу. Краще зробити її план – і за 5 років спокійно, крок за кроком, його виконувати».

Олег Бахматюк, засновник та власник найбільшого агрохолдингу України UkrLandFarming

«Ринок землі не пройде через політичні причини. Сьогодні це тема для постійних політичних спекуляцій. Якщо зараз його запустити, то він не працюватиме. А загалом вільний ринок землі потрібний. Люди повинні мати право вільно розпоряджатися своїм майном. Ось уже 25 років його обмежують. Але спочатку варто зробити безпечні механізми продажу, з усіма «запобіжниками», щоб не обманювали людей. На мій погляд, вільний ринок сільськогосподарських земель – питання не цього і навіть не наступного років. Можливо, наступних п’яти».

Євген Черняк, заступник голови Громадського руху «Кріпак»

В травні 2016 року Фонд «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва» заміряв ставлення українців до реформ, які вони вважають пріоритетними: земельна реформа займає «почесне» 11-те місце. Це навіть не ТОП-10. Ми не проти вільного ринку: все-таки громадяни отримали від держави землю. Разом з тим, принципово важливо обрати правильний момент для відкриття ринку. Прихильники зняття мораторію «тут і зараз» переважно з владних таборів, а точніше з коаліції. Це люди, які вважають підняття мінімальної зарплати до 3 200 кроком до «боротьби з бідністю». Ми, активісти Громадського руху «Кріпак» уважно читаємо урядові та президентські документи, особливо ті, які визначають майбутнє країни. Одним з таких є президентська Стратегія-2020. Там є чіткі індикатори: 16 тис доларів ВВП, входження України в 50 кращих країн за подоланням корупції. Бідність та корупція мають зникнути в 2020-му, так нам обіцяють з Банкової. Бідність та корупція - це та «вбивча пара», яка перетворить ринок землі на жах, якщо знімати мораторій найближчим часом. Саме тому, ми виступаємо проти скасування мораторію на нинішньому етапі. До цього питання можна буде повернутись після 2020 року, за умови впровадження реформ.

Андрій Гордійчук, засновник фундації «Аграрна наддержава»

«Відкривати ринок землі можна, коли показник ВВП на душу населення зросте принаймні у шість разів. Доходи людей повинні досягти такого рівня, щоб громадянин за рік мав можливість купити 1–3 га землі. Кожне агропідприємство пропонуємо розглядати як цілісний майновий комплекс і перетворити власників землі на акціонерів. Це захистить земельні активи від нестабільності в умовах початкового етапу впровадження земельного ринку. Щоб консолідувати дрібні земельні ділянки, пропонуємо розробити чіткий механізм створення масивів полів за згодою 75% власників на полі. Слід задіяти українські біржі для торгівлі не лише корпоративними правами підприємств, а й цілісними майновими комплексами чи його частинами. Пропонуємо запустити процес землеустрою сільських районів і, на його основі, — землекористування агропідприємств. Має запрацювати ефективна система кредитування українських аграріїв. Як варіант, надати можливість вітчизняному бізнесу самостійно виходити на світові фінансові ринки».

Читати до теми: Запропонований Мушаком закон приведе до скуповування землі за безцінь кількома «земельними олігархами»

Компанія KERNEL

«Україна має величезний потенціал розвитку сільського господарства. Для того, щоб конкурувати на світових ринках зі США і країнами Латинської Америки, українському аграрному сектору потрібна стратегічно правильна фундаментальна земельна реформа, яка дозволить залучити мільярди доларів інвестицій і сприятиме розвитку економіки країни. Крім того, реформа в не меншому ступені повинна враховувати інтереси порядку 7 мільйонів власників сільськогосподарських земель. На наш погляд, уряд і парламент на сьогодні не готові до прийняття конструктивного рішення. У ситуації, котра склалася, вважаємо правильним залишити дію мораторію в силі доти, поки не буде вироблена зважена консолідована позиція влади з урахуванням інтересів власників землі та економіки України. Ухвалення неправильних недалекоглядних рішень матиме незворотні негативні наслідки, які неможливо виправити в майбутньому».

Юрій Бойко, лідер партії «Опозиційний блок»

«Уряд анонсує відкриття ринку землі, що в умовах падіння національної валюти обіцяє чергові проблеми фермерам. Безумовно, ми це не підтримуємо. Ми вважаємо, що між урядом і суспільством повинен відбутися чесний і відкритий діалог. Влада повинна пояснити всім, на що вони беруть кредити й чим ми будемо розплачуватися з боргами. Але досі позиції уряду з цього приводу немає».

Сергій Лабазюк,  народний депутат (Воля народу), член аграрного комітету

«Ми не маємо реального права запустити ринок землі на цьому етапі, коли законодавчо не врегульовано цілу низку факторів. Насамперед, цінова політика на землю, питання, хто має право купувати її? Відповідей немає. Тому від європейських партнерів ми повинні вимагати одного – часу на підготовку до відкриття ринку землі. Ми приймемо закон і пропишемо правила гри, вказавши, що закон вступить в силу, умовно, через 5 років, а за цей час у нас ще буде можливість внести поправки і допрацювати його як слід. Але ми сьогодні повинні об’єктивно перестати лякати людей, а маємо почати говорити правду, що ринок землі рано чи пізно з’явиться. Щоб не перегріти ситуацію і не спровокувати ще більшу соціальну напругу в суспільстві, треба винести на референдум це питання… Завжди на ній спекулювали політики, намагалися заробити політичні бали. Зараз це одне з основних питань, яке цікавить наших стратегічних «партнерів», – Америку, Європу. В усіх меморандумах, переговорах звучить питання: продаж землі без будь-яких обмежень для іноземців. Ми розуміємо, що, на превеликий жаль, Україна в багатьох політичних та економічних рішеннях є заручником ситуації, вимушена виконувати рекомендації. Але це виглядає добровільно-примусовим кроком».

Читати до теми: Аграрії обговорили з Тарасом Кутовим відкриття ринку землі

Олег Кулініч, народний депутат, голова підкомітету з питань земельних відносин

«Я не підтримую скасування мораторію. Якщо припустити, що Конституційний Суд розтлумачить цю норму (я не впевнений, що це станеться), тоді взагалі в Україні не буде ніяких обмежень і на ринку сільгоспземель взагалі настане хаос. Без чітко прописаних «запобіжників» (хто може купувати землю – резиденти, не резиденти,  фізособи чи юрособи, та щодо площі в одні руки тощо) позитивне рішення цього суду може відкрити скриньку земельної Пандори. На мій погляд, звернення депутатів до Конституційного Суду – не  вихід, питання землі слід вирішувати в Раді».

Читати до теми: Гектари роздору, або Як фермери з міністром земельний компроміс шукали

Вадим Івченко, народний депутат (Батьківщина)

«Зрозуміло, що відкриваючи ринок землі, навіть якщо його буде відкрито найближчим часом, країна отримає деякий зиск. Але у довгостроковій перспективі я бачу програш. Хаотичний продаж, конфлікти між фермерами та «покупцями», невизначеність щодо продажу землі іноземцям – це тільки деякі проблеми, з якими стикнемось у цьому випадку. Також не потрібно забувати про корпоратизацію земельних масивів, яка цілком ймовірно охопить цілі області, тобто підлаштувати ринок землі під когось одного не вийде! Рано чи пізно всі країни приходять до обігу земель, і ми також прийдемо. Але зробити це потрібно лише тоді, коли будуть узгоджені та вирішені всі суперечливі та проблемні питання».

Читати до теми: Земельний банк агрохолдингів може зменшитися на 20%

Віталій Скоцик, лідер Аграрної партії

«Ще в жовтні прем’єр-міністр України розказував українцям, що ринок землі не буде впроваджуватися поспіхом, що без широкого обговорення моделі ринку жодних рішень про початок продажу землі не може бути. Скажіть мені, хто бачив законопроект, який розробляє уряд? Ми чули лише заяви заступника міністра Максима Мартинюка про якісь його моменти, які, судячи з тексту меморандуму, така сама брехня, як і заяви Гройсмана. «Ніякого обговорення з народом не могло бути. Влада добре знає, що всі соціологічні опитування показують, що понад 70% українців проти продажу землі, а понад 90% підприємців-аграріїв не мають коштів на її купівлю. Тому про організацію референдуму, як це повинно бути, адже згідно з Конституцією лише народ – власник землі, і лише він може нею розпоряджатись –не йшлося. Щоб вкрасти в українців землю, влада створила ширму, ілюзію обговорення, найнявши різних «грантоїдів», які співають те, що  потрібно іноземним замовникам».

Андрій Дикун, голова асоціації «Укрцукор», голова Всеукраїнської аграрної ради

«Якщо зараз продавати державні землі – буде ажіотаж, ми піднімемо ціну і не зовсім зрозуміло, чим це закінчиться, але в нас є так звані державні підприємства: є Академія аграрних наук, Міністерство аграрної політики, є такі собі «депешки» – це 600–700 тис. га землі. Якщо ми такі правильні й відстоюємо позиції селян, то давайте виведемо «точку нуль», щоб усі державні підприємства розпаювали землі, й роздамо людям цю землю, і лише після цього будемо говорити про етапи введення ринку землі. Ключовим завданням для ринку землі є те, щоб ви могли її купити, а інструменту, як її купувати, поки немає. Якщо будуть тільки фізособам продавати, у вас не буде можливості її купити».