Скільки коштуватиме експортерам гривня на кінець 2016 року?

Девальвація гривні з початку 2014 року на більш ніж 210% зробила істотний вплив на бізнес та економічну діяльність країни в цілому.

У першу чергу постраждав імпорт й, особливо, критичний імпорт. До критичного імпорту належать газ, нафта, моторне паливо, фармацевтичні препарати, різноманітне технологічне обладнання, деякі хімічні продукти. В умовах війни антрацитове й коксівне вугілля також стали для України критичним імпортом. Згідно з офіційною статистикою, промислові ціни в нафтогазовому секторі станом на травень 2016 року зросли на 145% порівняно з 2013 роком, вугілля подорожчало на 59,7%, моторне паливо – більш ніж на 70%, хімічна продукція – на 96%.

Логістична складова

Зростання вартості імпортних товарів призвело до переоцінки вартості вітчизняних товарів. Більше того, установлене на українському виробництві імпортне обладнання вимагає обслуговування й купівлі комплектуючих. Також очевидно, що транспортна й енергетична складова закладена у більшості товарів, а, відповідно, зростання цін у логістиці й енергетиці мультиплікується на всі аспекти. У результаті, ціни в промисловості та на споживацькому ринку з кінця 2013 року виросли на 88%. Агропромисловий комплекс не міг знаходитися поза цими тенденціями. Посівний матеріал, засоби захисту рослин, пальне, добрива, так чи інакше пов’язані з подорожчанням імпорту чи зі зростанням вартості вітчизняних аналогів. Через девальвацію гривні з 2013 року собівартість в АПК зросла на 40%. І це без урахування обслуговування зовнішнього боргу.

Очевидно, що тривалий період післякризової курсової стабільності й низьких кредитних ставок на світових ринках сформував ще одну пастку для української економіки. Кінець 2014-2015 років минув під прапором масової реструктуризації боргу, як приватних компаній, так і держави. І переговори щодо реструктуризації тривають у 2016 році.

АПК – в шоколаді?

Економічне гальмування й девальвація гривні призвели до різкого зниження інвестиційної активності. Інвестиції стали дорогими та недоступними. Капітальні інвестиції з 2013 року впали на 22,2%. Водночас сектор АПК на тлі загального спаду потрапив під інвестиційний приціл і, навпаки, наростив інвестиції з 2013 року за перший квартал 2016 року на 67%. При цьому, їх левова частка – це саме зовнішні позики.

Валютний прогноз

Гривні навряд чи вдасться втриматися на рівнях нижче 25 грн за долар до кінця 2016 року. Тиск на національну валюту та попит на долар США буде формуватися уже в серпні, і до кінця року посилиться. Втім, це не значить, що відбудеться стрімке ослаблення гривні. НБУ має в розпорядженні золотовалютні резерви, запаси валюти та інші важелі впливу, для стримування цієї тенденції. За умови помірних негативних тенденцій на світових сировинних ринках, отримання кредитів від МВФ, відсутності активних бойових дій на Донбасі, курс гривні к кінця 2016 року може коливатися в діапазоні 25,8–27,2 грн за долар США.

Фактор тиску

Факторами тиску на гривню виступатиме збереження негативного сальдо торгового балансу й необхідність купівлі енергоресурсів для проходження опалювального сезону – газу й вугілля. Економічне гальмування Європи і країн-експортерів, орієнтованих на європейський регіон, уповільнення економіки Китаю та США будуть обмежувати споживання товарів та послуг як глобальних корпорацій, так і українського експорту. Ці тенденції, вірогідно, відіб’ються на котируваннях сировини й агропродукції, що дає підстави очікувати скорочення валютних надходжень в Україну.

Складна ситуація в зоні АТО обмежує можливості добувних галузей і гірничо-металургійного комплексу, формує ризики для енергетичної галузі, а також гальмує економіку країни. Підтримка економіки, банківського сектору та покриття дефіциту бюджету в такому випадку буде здійснюватися за рахунок позикових коштів, приватизації та емісії. У свою чергу емісія підштовхуватиме інфляційні процеси. Інфляція в Україні, яка пришвидшилася у другій половині 2016 року, буде формувати розрив з інфляційними тенденціями розвинутих країн, що також закладає передумови до ослаблення гривні. Водночас, стримуючим фактором для гривні виступає низький внутрішній попит, обмежений суттєво збільшеними тарифами. Додатковий запас міцності для гривні формує відновлення співпраці с міжнародними кредиторами.