«ІнтерАгроДебати» – день 2-й

На міжнародній виставці «ІнтерАГРО» триває другий день «ІнтерАгроДебатів». Нагадаємо, що їх організаторами є AgroPolit.com, Latifundist.com і «Київський міжнародний контрактовий ярмарок». Тема дня – як перезапустити експортний потенціал АПК? AgroPolit.com зібрав основні тези спікерів:

Панель №1. Державна політика з підтримки експорту: наявні механізми та плани на 2017 рік

Перша панель почалася із обґрунтування зростаючого проценту експорту сільського господарства в Україні – до 40,1%. Заступник генерального директора UkrLandFarming Ігор Петрашко позначив, що у збільшенні аграрного експорту є як плюси, так і мінуси. «З одного боку, це інвестиції в АПК: відбулося технічне переобладнання, впровадження новітніх технологій. Результат – вперше з 90-х рр. АПК вийшов на стабільне виробництво. З іншого – кон'юнктура ринку не сприяє подальшому збільшенню прибутковості аграрного сектору – ціни на продукцію значно впали», – сказав він. За словами Петрашко, збільшення експорту – скоріш негативний фактор, оскільки це говорить про зменшення частки експорту за іншими секторами економіки. Крім того, на фоні успішного експорту зернових значно зменшилася частка торгівлі продуктами тваринництва.

Про питання балансу і структури аграрного експорту розповів експерт Незалежного експертного партнерства Віталій Саблук, пояснивши, що важливо слідкувати за ростом внутрішнього споживання. «Якщо росте внутрішнє споживання продуктів тваринництва, росте і експорт, тобто галузь працює на два ринки. Коли знижується внутрішнє споживання м’ясо-молочної продукції, і зростає експорт сировини (кормів), то це погано», – підкреслив експерт. На думку Саблука, це багаторічні прогалини державної політики, які необхідно виправляти.

Як відмітив Ігор Петрашко, не всі зовнішні ринки готові допустити українську продукцію. «Вони розуміють, що наші продукти більш конкурентні і можуть створити проблеми для виробників Євросоюзу», – відмітив він. Тут держава має більш активно лобіювати інтереси вітчизняних виробників на зовнішніх ринках.

На панелі підняли важливу тезу – питання доступу до дешевого кредитування. Доступ до кредитного ресурсу у розмірі 25% і більше – це зловживання можливостями виробників. «Така політика не є довготривалою, а лише руйнує бізнес. Ці кошти вимиваються з реального сектору економіки, які виробники могли б реінвестувати», – говорить Петрашко.

Для виходу на нові зовнішні ринки, на думку Віталія Саблука, вертикально-інтегрованим агрохолдингам потрібно забезпечити умови для створення аграрних кластерів. «Потрібно, щоб холдинги інтегрували у себе малі господарства. Не замінювали їх, а діяли спільно. Тобто, могли б давати їм комбікорми, молодняк, м'ясо і експортувати продукцію разом. Це відповідає потребам соціальної спрямованості та економічної доцільності», - вважає експерт.

Підсумовуючи обговорення, Ігор Петрашко підкреслив, що виробництво потрібно розвивати комплексно, збільшуючи ВВП, враховуючи соціальний аспект.

Панель №2. Як прискорити вихід середнього та малого бізнесу на зовнішні ринки?

Друга панель була присвячена експорту невеликих фермерських господарств, головні питання на порядку денному – як подолати бар’єри виходу малих виробників на ринки Європи та чи буде українська фермерська продукція конкурентною? За словами генерального директора Українського державного фонду підтримки фермерських господарств Івана Слободяника, фермерські господарства складають близько 30% від валового виробництва агропродукції. «За статистикою, на фермера припадає по 1-2 корові, тому що це затратно для бізнесу, відповідно ті, хто володіють невеликими масивами землі ледь виживають. Тому основний масив складає виробництво зернових», – відмітив він. Він додав, що другий масив виробників – це одноосібники, що забезпечують виробництво овочевої та молочної продукції. Крім того, керівник Укрдержфонду підкреслив, що існує внутрішня проблема з представництвом фермерів на ринку. «У нас розвалена система внутрішньої логістики, малим виробникам дуже важко потрапити на внутрішні мережі магазинів, а говорити про експорт в цілому зарано», - говорить Слободяник.

Проте, за його словами, фермерський ринок сегментується, а продукція на зовнішніх ринках таки представлена, щоправда – частково: це горіхи, зернові, мед та ягоди. Як виявляється, фермери продають свою продукцію на внутрішньому ринку, яку скуповують трейдери, а потім експортують.

Експерт з міжнародної торгівлі CMD Ukraine Ігор Гужва впевнений, що саме за малими підприємствами майбутнє, адже вони мобільні і більш гнучкі до інновацій. «Але європейська сторона не бачить у нас структурованого підходу і внутрішньої кооперації для того, щоб у повному обсязі постачати продукти. Рринок відкритий, найближчий – польський», – зазначив експерт. Гужва каже, що питання не у відкритті ринків, а у тарифних митах, питаннях якості і безпечності продукції, а найголовніше – підтримки з боку уряду.

Іван Слободяник у свою чергу запропонував створити не просто торгових, а аграрних аташе у закордонних представництвах за прикладом іноземних країн: «Нам необхідна системна організація торгових представництв українського експорту за кордоном».

Панель №3. Кооперативний рух як спосіб завоювання зовнішніх ринків і фактор збереження українського села

Остання панель була присвячена кооперації фермерів. Президент українського кооперативного руху Зиновій Свереда одразу почав із «суворих реалій»: в Україні за роки незалежності не було побудовано сприятливої атмосфери кооперації. За його словами, фінансування кооперативів буде можливе лише тоді, коли влада, бізнес і народ зможуть об’єднати зусилля на спільне благо. «Незважаючи на все, останні 2 роки можемо спостерігати, що на перший план державних програм виходить побудова громад за європейським зразком. Зараз потрібно надати максимальні права місцевим громадам, залишаючи більший відсоток податкових пільг для них», – зазначив Свереда.

Голова спілки «Інноваційне фермерство та кооперація» Ірина Кухтіна додала, що для створення кооперативів людям потрібна не стільки державна підтримка, скільки зміна форм погляду на життя. «Кооперативи прив’язані до населеного пункту, збільшують прибутки у селі і зазвичай частина грошей залишається у селі в різних формах», – підкреслила вона. Кухтіна стверджує, що кооперативи – це соціально-бізнесові утворення, що мають суто бізнесові показники.

Експерти зійшлися на думці, що Закон про кооперацію треба оновити, а податки на кооперативи – зменшити. За словами Зиновія Свереди, всі державні програми з підтримки кооперативів були невдалими, тож уряду потрібно змінити вектор дій. «Функція держави – не заважати, а спростити правила відносин між фермерами і кооперативами. Також держава має більше лобіювати інтереси фермерів за кордоном», – підкреслив він. Експерт заявив, що державні програми мають бути у першу чергу узгоджені із фермерами, і мають містити «інструкцію з використання».

Ірина Кухтіна у свою чергу зробила акцент на освіті голів кооперативних об’єднань, адже наразі вона знаходиться на недостатньому рівні. «Держпрограми повинні бути узгоджені із фермерами, подавати інструкцією із використання», – резюмувала вона.