Україна – Туреччина: перспективи партнерства в аграрному секторі

Україна вже сьогодні займає лідируючі позиції серед ключових аграрних гравців у світі. Але для закріплення нашого успіху та досягнення нових результатів в експорті нам необхідно впроваджувати нову філософію розвитку національного агроекспорту. Початок економічної війни з боку РФ, призупинення дії вільної торгівлі та закриття транзиту стали суттєвим підтвердженням того, що ми не можемо фокусуватися лише на одному ринку збуту вітчизняної продукції. Саме це стало значним поштовхом для швидкої переорієнтації нашого експорту на нові ринки. Нині світ розвивається дуже стрімко, ми не можемо дозволити собі відставати. Для розвитку ринку як усередині країни, так і за кордоном, маємо створювати самодостатні виробничо-збутові ланцюжки, активізуючи всі ключові ланки: виробництво, переробку, використання новітніх технологій та «ноу-хау», дослідництво та науку, і створення регіональних агрокластерів.

Ми з нашою командою активно працюємо над диверсифікацією національного експорту у «форматі 3D»: це фактично три виміри розвитку зовнішньої аграрної торгівлі в рамках національної експортної стратегії. Ключовим пріоритетом нашої роботи є відкриття нових ринків збуту для українських експортерів. Для цього необхідно розширити товарну структуру завдяки збільшенню частки переробленої продукції та застосуванню новітніх технологій у виробництві. А також збільшити кількість самих учасників зовнішньоекономічних відносин через залучення малих та середніх гравців. 

Вже сьогодні ключовими покупцями української аграрної продукції стали країни Азії, Європи та Африки. Лише за чотири місяці 2017 року експорт нашої продукції сягнув понад $6 млрд та зріс на 31,7% проти минулого року. У ТОП-5 найбільш популярних товарів українського аграрного експорту входять  олія — $ 1,6 млрд , кукурудза — $1,4 млрд, пшениця — $691 млн, цукор — $339,5 млн, м’ясо птиці — $95,8 млн.  Так, це вражаючі результати, але вони далекі від тих обсягів експорту, яких ми можемо досягнути вже у найближчій перспективі.

Читати до теми: Ольга Трофімцева: Я дійсно не знаю усіх політичних ігор та інтриг, але це, мабуть, добре

Однією зі стратегічних країн-партнерів у аграрній сфері для нас є Республіка Туреччина. Країна з загальною площею території 783562 км2 та кількістю населення 79,4 млн розвивається дуже стрімкими темпами. Промисловість складає в економіці Туреччини 28%, сільське господарство — 15%, будівництво — 6%, а сфера послуг лідирує із 51% в основному за рахунок динамічного розвитку туризму. В 2016 році, наприклад, Туреччину відвідала рекордна кількість українських туристів — майже 1 млн 250 тис. осіб.

Сьогодні Республіка Туреччина посідає четверте місце у ТОП-10 країн, до яких активно експортується українська аграрна продукція, та друге — серед країн, з яких імпортує Україна. За результатами чотирьох місяців 2017 року, експорт української аграрної продукції до цієї країни становив $338 млн, а товарами-лідерами стали насіння олійних культур — $144 млн, олія — $66,2 млн, залишки харчової промисловості — $66,6 млн, цукор — $10,2 млн, овочі — $3,7 млн.  А імпорт — $128,6 млн, завдяки таким товарам, як:  насіння олійних культур — $68,3 млн, плоди та горіхи — $27,3 млн, овочі — $16,7 млн, тютюн — $3,9 млн, риба — $1,4 млн. Дивлячись на ці результати та потужні аграрні сектори України та Туреччини, ми розуміємо, що ми, з одного боку, приречені бути конкурентами, а з іншого — маємо великі можливості для нарощування двосторонньої торгівлі. І ось чому.  

Читати до теми: Аграрні експортні горизонти-2017

Попри те, що Туреччина є досить сильним аграрним гравцем і посідає четверте місце за виробництвом аграрної продукції у Європі, існує низка товарів, які країна продовжує імпортувати у значних обсягах. За результатами аналізу експертів Українського клубу аграрного бізнесу, з урахуванням попиту на турецькому внутрішньому ринку, маємо ще цілий ряд українських аграрних продуктів, які є перспективними для нарощення поставок до цієї країни. Це живі тварини, свіже або охолоджене м’ясо великої рогатої худоби, вершкове масло, овочі, зернові культури, олії, жири, віск бджолиний, а також перероблені продукти, наприклад із овочів та фруктів. А ще існує великий попит на українську баранину, бобові культури, олію та органічну продукцію на турецькому ринку.  

На сьогодні країни успішно та активно співпрацюють у фітосантіарних та ветеринарних питаннях. Так, співробітництво у сфері фітосанітарії здійснюється в рамках членства у Європейській та Середземноморській організаціях із карантину та захисту рослин, де обидві сторони чітко дотримуються міжнародних вимог та стандартів, які передбачають недопущення ввезення на території держав регульованих шкідливих організмів та координування спільних дій у разі їхнього ввезення. Також, завдяки підписаній Угоді між урядами наших країн, сьогодні сторони активно співпрацюють у галузі карантину та захисту рослин. Це обмін досвідом, проведення спільних заходів щодо запобігання проникненню шкідливих організмів та карантину рослин, надання взаємної наукової та технічної допомоги. А співробітництво у сфері здоров’я тварин між Україною та Турецькою Республікою здійснюється, головним чином, у рамках Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (МЕБ) шляхом щорічної участі у Генеральних сесіях МЕБ. Наші країни активно співпрацюють у сферах насінництва та рослинництва, тваринництва та аквакультури. Все це є важливими аспектами поглиблення двосторонніх зв’язків.

Читати до теми: Країни Перської затоки – інструкція до дії для експортерів

Але безумовним імпульсом для розширення торговельних стосунків між нашими країнами може стати підписання угоди про Зону вільної торгівлі. Наразі нашими колегами з МЕРТ та МЗС за участі інших міністерств та компетентних органів обох країн ведеться кропітка дипломатична робота над угодою. Наша позиція в даних перемовинах є чіткою — інтереси українського аграрного бізнесу, наших виробників та експортерів мають бути враховані й відстояні. Ми вважаємо, що одним із ключових факторів для збільшення двосторонньої торгівлі в аграрній сфері буде лібералізація імпортного режиму для української аграрної продукції в Туреччині. Сьогодні країна досить активно захищає свої торговельні позиції та внутрішній ринок — ставки ввізного мита є за деякими товарними позиціями надзвичайно високими. Лише для порівняння: середня ставка ввізного мита на сільськогосподарську продукцію до Туреччини становить 43,6%, коли в Україні вона — 11,1%.

Але окрім збільшення об’ємів двосторонньої агроторгівлі, зважаючи на досвід та великі технічні можливості цієї країни, а також значні конкурентні переваги українського аграрного сектору, наші країни мають значний потенціал для створення успішних спільних інвестиційних та коопераційних проектів. Тому підписання угоди про ЗВТ, лібералізація імпортного режиму Туреччини для українських аграрних та харчових продуктів та синергія можливостей обох країн у коопераційних проектах відкриє нам шлях і до збільшення двосторонньої торгівлі, і для спільного виходу на треті ринки. Адже ми маємо цілу низку цікавих напрямків для реалізації таких коопераційних проектів: створення переробних потужностей, виробництво сільгосптехніки, розвиток органічної продукції, модернізація та розширення систем зрощення тощо.

Читати до теми: Південна Корея ― інструкція до дії для експортерів

Наприклад, представники турецького бізнесу сьогодні зацікавлені не тільки у імпорті українських зернових культур, а й у створені спільних борошномельних потужностей в Україні. А ми знаємо, що Туреччина досягла значного успіху у виробництві борошна та займає вже 30% світового ринку цієї продукції. Про це ми говорили нещодавно під час зустрічі з заступником міністра продовольства, сільського господарства та тваринництва Туреччини Мехметом Данішем.

Із метою більш активного бізнес-діалогу між турецькими та українськими аграрними компаніями наші турецькі партнери запропонували також створити двосторонню аграрну організацію. Над цим питанням ми зараз працюємо разом із нашими профільними асоціаціями та сподіваємося на швидке просування вперед у даному питанні.

Для мене особисто всі ці ініціативи турецьких колег говорять про бажання взаємовигідної співпраці та конструктивного діалогу в аграрній сфері, тому я впевнена, що ми зможемо знайти і шляхи зближення наших позицій у рамках перемовин щодо Зони вільної торгівлі між Україною та Туреччиною, тому що це дасть можливість нашим країнам повніше розкрити їхній аграрний потенціал та надати додаткові можливості бізнесу для розвитку двосторонніх відносин у торгівлі й не тільки.