Чи відкривати ворота для небезпечних пестицидів і хімікатів: 7 міфів про інновації законопроекту №6606

Вже не перший рік тривають суперечки щодо зняття заборони на ввезення до України пестицидів, не зареєстрованих у країні-виробнику. А лобісти бізнес-інтересів мультинаціональних виробників продовжують «годувати» громадськість міфами про «інновації». Торгівля пестицидами в Україні з 2015 року практично не регулюється, та попри  це вони ще намагаються «проштовхнути» у Верховну Раду законопроект №6606 «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати», який відкриє в країну доступ для незареєстрованих небезпечних речовин. AgroPolit.com розбирався у міфах прихильників законопроекту №6606. довкола

Міф про безпечність

Головний міф – це безпечність незареєстрованих препаратів. А навіть якщо вони раптом виявляться шкідливими, в Україні достатньо засобів та наукового потенціалу, щоби виявити це у процесі випробування. Експерти ж застерігають у відповідь на це. 

«Якщо пестицид не зареєстрований у країні-виробнику та в жодній іншій країні світу, він цілком імовірно може завдати шкоди екології України. Його спочатку необхідно всебічно дослідити в умовах, які унеможливлюють його потрапляння в екосистему країни», – не погоджуються із горе-професіоналами в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН України. 

«Негативна дія деяких речовин може проявлятися через термін, який суттєво переважає час, потрібний на дослідження та реєстрацію. Нещодавно в ЄС заборонили використання інсектицидів неонікотиноїдної групи, оскільки вони призводять до масової загибелі бджіл. Але це було виявлено лише через 25 років після початку застосування! Такий досвід варто брати до уваги перед тим, як дозволяти завозити на територію своєї країни новітні речовини, не зареєстровані в країні-виробнику», – пояснює потенційну небезпеку ситуації голова Української промислової асоціації захисту рослин Сергій Кузьменко.

Читати до теми: Особливо небезпечний — аналіз законопроекту про спрощення правил для ввезення пестицидів і хімікатів

Міф про науковий регрес

На думку окремих  науковців,  відсутність незареєстрованих іноземних пестицидів нібито не дає їм можливості розвиватися в ногу зі світовими тенденціями. Та чи справді це так?

Заборона на ввезення пестицидів, не зареєстрованих у країні-виробнику, поширюється лише на промислові партії. Для потреб науки вони ввозяться безперешкодно: для цього необхідна разова заявка та експертиза спеціальних комісій»

Спростовує міф доктор сільськогосподарських наук, професор Національного університету біоресурсів та природокористування України Микола Доля. – «І взагалі, розвивати науку означає не застосовувати чужі розробки, а інвестувати у власні. Нам є чим пишатися: українські вчені першими в Європі обґрунтували та застосували інтегровані системи захисту сільськогосподарських культур від комплексу шкідливих організмів; розробили систему моніторингу високодостовірних прогнозів розвитку, розмноження й поширення шкідливих організмів. Сьогодні ми досліджуємо актуальні теми аграрної науки нарівні, а іноді і з випередженням, порівняно з іноземними колегами».

Читати до теми: Порошенко підписав закон про органічне виробництво

Міф про інновації

Відповідно, наукові дослідження українських вчених втілюються в інноваційні розробки та проекти. Тому міф про недоступність інновацій для українських аграріїв є не більше, ніж черговою профанацією.

Інновації українського АПК стосуються як галузі в загальному, так і конкретно засобів захисту рослин. У першому випадку це проекти у сферах молекулярних технологій, точного висіву, вирощування культур методами гідропоніки, аеропоніки чи у «розумних» теплицях тощо. У другому – власне виробництво ЗЗР, розробка вітчизняних багатокомпонентних препаратів та інноваційних поверхнево-активних речовин і навіть біологізація захисту рослин.

«В Україні біологізації захисту рослин завжди приділяли багато уваги. В останні роки спостерігається тенденція до виробництва хімічних препаратів на основі діючих речовин шостого і вищих класів, які вважаються біологічно активними, а не суто хімічно синтезованими», – розповідає про досягнення професор Доля.

Читати до теми: Аграрії залишаються без новітніх технологій через незареєстровані пестициди

Міф про антиконкурентний ринок

Інноваційні розробки та науковий підхід дозволяють національним виробникам повільно, але впевнено відвойовувати позиції на українському ринку в мультинаціональних компаній.

«Розвиток вітчизняного виробника – це шлях до імпортозаміщення, а відтак – шанс зменшити відтік валюти з країни. Зважаючи на суму у майже мільярд доларів, витрачену на іноземні препарати 2017 року, економія була б суттєвою. Крім того, це призвело б до зниження цін на готову сільськогосподарську продукцію, що, з одного боку, знизить вартість споживчого кошика простого українця, а з іншого – підвищить конкурентоспроможність нашої продукції на ринку», – аналізує ситуацію Сергій Кузьменко.

Зрозуміло, вважають опитані експерти, що іноземним виробникам невигідно, щоб в Україні з’явилася можливість створювати власні високоефективні розробки, які будуть значно доступнішими за ціною та більш пристосованими до наших умов, аніж іноземні аналоги. Тож вони прикривають свої корисливі мотиви міфом про антиконкурентний ринок.

Міф про резистентність

Найцікавіше, що про резистентність українських препаратів заявляють «народні обранці», які про роботу на землі знають рівно стільки, скільки дядько з Києва – про бузину на городі. Між тим, думка аграріїв з цього приводу зовсім протилежна.

«Щороку, вибираючи засоби захисту рослин, ми співставляємо безліч різних пропозицій, – ділиться досвідом головний агроном ТОВ СВК «Пам’яті Декабристів» із Чернігівщини Роман Худина. – Вже не перший рік наше господарство для захисту вирощуваних культур застосовує пестициди та біопрепарати вітчизняного виробництва. Дивлячись на їхню результативність у полях, можна з упевненістю говорити, що вони не поступаються зарубіжним продуктам. І до того ж, мають адекватну ціну».

Читати до теми: В Україні видано першу аграрну розписку від агрохімічної лабораторії

Міф про оригінальність

Виступаючи за свої «інновації», мультинаціональні виробники чомусь замовчують проблему фальсифікату світового ринку ЗЗР. А оскільки законодавство розвинених країн світу щороку стає все більш жорстким у цих питаннях, є ризик напливу підробок  до України.

«Бізнес є бізнес, і в погоні за прибутками моралі місця немає. Скасування обмежень на ввезення незареєстрованих пестицидів може призвести до наводнення країни підробками. Тож наслідки будуть непередбачуваними. Тому ми повинні протистояти ввезенню незареєстрованої хімії в Україну», – вважає заслужений природоохоронець України, директор ГО «Київський еколого-культурний центр» Володимир Борейко. 

Міф про панацею

Гучні заяви про те, що законопроект №6606 вирішить усі проблеми регулювання українського ринку пестицидів, – на жаль, теж міф. Навпаки: він лише поглибить дерегуляцію. Тому наявну проблему потрібно вирішувати комплексно, кажуть  експерти.

«Україна не відмовляється від світового досвіду, але візьме від нього лише найкраще й побудує власну стратегію досягнення успіху. Сьогодні ми працюємо над створенням нових редакцій законів, які регулюють ринок пестицидів України. Така робота є дійсно ефективним кроком у вирішенні проблеми – на противагу лобіюванню комерційних інтересів мультинаціональних компаній», – резюмує Сергій Кузьменко.

Тож треба двічі подумати – відкривати свої ворота для небезпечних агрохімікатів та пестицидів чи, навпаки, тримати їх міцно на замку.

Підготовлено за матеріалами

ГС «Українська промислова асоціація захисту рослин»