Відкрите звернення до НБУ, або Чи стануть аграрні розписки на крок ближчими до сектору?

Цього тижня Незалежна асоціація банків Україні (НАБУ) звернеться з відкритим листом до НБУ, щоб поширити використання аграрних розписок у фінансовому секторі. Ми розуміємо важливість агросектору для української економіки. Тому, задля полегшення доступу невеликих агровиробників до банківського фінансування, ми активно працюємо над повноцінним впровадженням цих аграрних розписок. Саме тому тривалий час дискутували з НБУ та учасниками ринку на тему, як повномасштабніше їх запустити. Дійшли висновку, що це можна зробити, якщо правильно прописати оцінку кредитних ризиків за такими розписками. Ми зустрічалися з представниками «Великої четвірки» аудиторів (Deloitte, PwC, KPMG, Ernst&Young), щоб отримати від них згоду, що запропонований механізм не створить проблем під час їхніх перевірок українських компаній.

Трішки про історію питання

Використання агарних розписок в Україні активно підтримує своїми діями Міжнародна фінансова корпорація (IFC, Група Світового банку). 2015 року офіційно відкрили Проект IFC «Аграрні розписки в Україні». НАБУ, в свою чергу, теж активно займається цим напрямком та очолила проект А12 «Усунення перешкод щодо роботи із заставними та аграрними розписками» в рамках Комплексної програми розвитку фінансового сектору до 2020 року.

Що таке аграрна розписка?

Це товаророзпорядчий документ, який фіксує безумовне зобов’язання боржника, забезпечене заставою його майбутнього врожаю, здійснити поставку сільськогосподарської продукції (товарна аграрна розписка) або сплатити грошові кошти (фінансова аграрна розписка) на визначених у ньому умовах.

Водночас застава майнових прав на майбутній врожай за аграрною розпискою має певні переваги для кредитора порівняно з аналогічною заставою за договором застави майнових прав без оформлення аграрної розписки:

• майнові права на майбутній врожай за аграрною розпискою обтяжуються у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, а також фіксуються у централізованому реєстрі аграрних розписок;

• предмет застави за аграрною розпискою ідентифікується за кадастровим номером земельної ділянки, який міститься у аграрній розписці та зафіксований у реєстрі аграрних розписок. У випадку спору щодо походження врожаю обов’язок доведення походження зібраної сільськогосподарської продукції покладається на боржника за аграрною розпискою;

• у разі невиконання боржником за аграрною розпискою своїх зобов’язань кредитор має право звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, який підлягає негайному виконанню і на підставі якого державний виконавець протягом семи днів забезпечує передачу кредитору предмета застави. Це дає змогу попередити вивіз врожаю без дозволу кредитора;

• майнові права на врожай, вирощений на визначеній земельній ділянці, зберігаються за кредитором по аграрній розписці навіть у випадку зміни орендатора/власника ділянки;

• є можливість відсторонення боржника та дорощування врожаю силами кредитора (в т.ч. аутсорсинг).

Окремо слід зазначити, що у випадку дефолту за аграрною розпискою інформація про це фіксується у реєстрі аграрних розписок. Фактично дефолт стає публічним, бо інформація про нього буде доступна будь-якому користувачеві реєстру. А це не тільки банки, а ще й постачальники добрив, засобів захисту рослин, паливно-мастильних матеріалів тощо. Відомості про невиконані аграрні розписки доступні за посиланням: http://www.agroregisters.com.ua/freeaccess. Публічність дефолту є додатковим стимулом для сумлінного виконання боржником власних зобов’язань за аграрною розпискою.

Як вдається досягнути такої безпечності? Завдяки ряду чинників:

• діє Закон про аграрні розписки;

• функціонує Реєстр аграрних розписок;

• інформація про майнові права на майбутній врожай одночасно відбивається у двох реєстрах (Реєстр аграрних розписок та Державний реєстр обтяжень рухомого майна);

• внесені зміни до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, щодо особливостей виконавчого провадження з примусового виконання вчинених нотаріусами виконавчих написів на підставі аграрних розписок.

На жаль, підготовлений Національним банком України проект положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями не дозволяє врахувати всі ці переваги аграрних розписок. Розрахований відповідно до нього розмір кредитного ризику за кредитами, наданими малим агропідприємствам, буде чималим і відчутно тиснутиме на капітал банку. І застава майнових прав на майбутній врожай за аграрною розпискою не може бути врахована у зменшення кредитного ризику.

Проте, банки, які вже не перший рік працюють із малим та середнім агробізнесом, відзначають надзвичайно малий відсоток проблемної заборгованості цієї категорії клієнтів. Аудитори, за підсумками перевірок банків, також підтверджують, що портфелі кредитів невеликим агропідприємствам обслуговуються значно краще від середнього рівня. Очевидно, статистику неабияк псують кілька агрохолдингів. 

З урахуванням переваг аграрних розписок, реальний кредитний ризик за операціями з ними у сегменті МСБ значно менший ніж розрахунковий за методикою НБУ.

Підтвердити такий висновок допоміг би пілотний проект, в рамках якого Національний банк дозволив би окремим банкам сформувати обмежені за розміром портфелі аграрних розписок малих та середніх агропідприємств, а також визначати кредитний ризик за ними відповідно до реальних показників проблемності. Згодом досвід «пілоту» можна буде поширити на всю систему.
Крім того, найближчим часом НАБУ ініціюватиме прийняття положення про операції банків з аграрними розписками, проект якого розроблено за участі та підтримки Міжнародної фінансової корпорації.
У зв’язку з цим просимо підтримати пропозиції НАБУ щодо визначення розміру кредитного ризику за операціями з аграрними розписками малих та середніх підприємств.

Навіщо це потрібно?

Це дозволить у перспективі адекватно оцінювати ризики за аграрними розписками порівняно із «простою» заставою майнових прав та розширити можливості банків у кредитуванні аграрного сектору (на сьогодні це чи не єдина платоспроможна галузь реального сектору економіки України із великим потенціалом збільшення ефективності).