Голобородько&Зеленський: якою буде справжня політика щодо лісу-кругляку?

Президент і його команда мають дбайливо ставитися до українських лісів і деревообробних підприємств України.

У серіалі «Слуга народу» президент Василь Голобородько дуже гаряче вболівав за збереження українських лісів, зокрема категорично засуджував їхню безконтрольну вирубку й експорт в необробленому вигляді.

Читати до теми: В Україні пропонують встановити мораторій на експорт дров до 2027 року

Мораторій на вивезення лісу-кругляку та наслідки

Не дивно, що цей факт, можливо, як і багато інших фактів у «Слузі народу», показав реальну ситуацію в країні. Варто згадати 2014-2015 роки, коли в умовах дефіциту державної влади відбувалися шалені вирубки українського лісу та його експорт в необробленому вигляді. Так, саме в цей період українські ліси та деревообробники зазнали чи не найбільшої кризи.

Як на мене, одним із найбільш ефективних та прогресивних рішень того часу стало прийняття українським парламентом закону про заборону експорту лісу-кругляку.

Попри супротив в уряді щодо виконання цього закону та численні маніпуляції з боку іноземних партнерів щодо його відміни, а також факти корупції на митниці та у державному управлінні лісовим господарством, — мораторій на експорт лісу-кругляку діє!

Читати до теми: Операція «ріпак»: 10%-ве експортне мито принесе бюджету $100 млн щороку

Як свого часу експортні мита на насіння соняшнику сприяли створенню «олійної» галузі в Україні, так і мораторій на експорт лісу-кругляку став запорукою скорочення обсягів вирубки лісів і каталізатором розвиту деревообробної галузі.

За 2 повноцінні роки дії мораторію:

• у півтора разу збільшився випуск деревообробки. Водночас саме деревообробна галузь входить до групи «чемпіонів» галузей України за темпами економічного зростання;
• +10 млрд грн несировинного експорту, що повністю перекрило втрати від заборони експорту кругляку;
• тисячі нових робочих місць по всій країні, як у деревообробній, так і в суміжних галузях;
• +3,5 млрд грн прямих іноземних інвестицій у галузь, левова частка яких припадає саме на Європейський Союз.

Зрозуміло, мораторій не є універсальним рішенням абсолютно усіх проблем лісового господарства та деревообробної галузі. Сьогодні, через бездіяльність профільних органів державної влади, сформовано нормативно-правовий вакуум щодо реалізації лісоматеріалів необроблених, що зумовлює хаос та невиправдані насамперед цінові бар’єри у доступі виробників до сировини. Тривають дискусії в уряді та консультації з ЄС щодо скасування мораторію, що дестабілізує ситуацію в галузі та підриває довіру інвестора, зокрема європейського.

10 років за незаконні рубки

З метою скороченню обсягів вирубки, приведення положень закону про мораторій на експорт лісу-кругляку у відповідність до міжнародних зобов’язань України та запровадження економічних стимулів розвитку деревообробної галузі прогресивними силами в українському парламенті дію мораторію посилено наступними заходами:

Читати до теми: На межі зникнення, або Чому Україна залишиться без лісу?

1. запроваджено кримінальну відповідальність за незаконні вирубки та контрабанду лісу-кругляку — до 10 років ув’язнення;
2. запроваджено відтермінування сплати імпортного ПДВ. Завдяки цій нормі в Україну вже ввезено обладнання на більш ніж 2 млрд грн;
3. деревообробну продукцію включено до переліку товарів, виробники яких можуть скористатися послугами експортно-кредитного агентства: гарантуванням, страхуванням і частковою компенсацією відсотків за кредитами на реалізацію експортних контрактів.  

Дефіцит закону про лісоматеріали

Крім цього, головним напрацюванням сьогодення є розробка законопроекту про ринок лісоматеріалів необроблених, спрямованого на комплексне врегулювання питань функціонування ринку лісоматеріалів. Ключові позиції законопроекту:

1. повномасштабний і загальнодоступний облік лісоматеріалів через автоматизовану систему;
2. щорічне формування та оприлюднення прогнозованого балансу лісоматеріалів;
3. прозорий механізм реалізації лісоматеріалів через аукціонні торги;
4. підвищення інвестиційної привабливості галузі через механізм гарантованого забезпечення сировиною деревообробників;
5. ліквідація монопольної позиції лісгоспів, які отримують сировину для власної переробки за собівартостю 500 грн, а на ринку продають за 2 тис.;
6. запровадження космічного нагляду за лісами.

Читати до теми: В Україні жахлива статистика вирубки лісів

Згідно з результатами економічного аналізу, проведеного на базі Держаного науково-дослідного інституту, реалізація закону про ринок лісоматеріалі забезпечить: зростання виробництва продукції деревообробної та меблевої промисловості України на додаткові 12,2%, загальне зростання вітчизняної промисловості на 0,21%, прискорення динаміки зростання ВВП на 0,125 %. Кількість робочих місць в цілому по країні зросте орієнтовно на 24,8 тис., що дозволить скоротити рівень безробіття на 0,14%. У зовнішній торгівлі очікується зростання експорту продукції деревообробної і меблевої промисловості на 20,2%, експорт необробленої деревини зменшиться на 1,4%.

Читати до теми: Ігор Гужва: Потрібно вводити обмеження за експорту сировини – спеціальний збір

З метою забезпечення сталого та динамічного розвитку деревообробної галузі, а також модернізації економіки України загалом, вбачається за доцільне невідкладно забезпечити:

• прийняття закону про податкові стимули для резидентів індустріальних парків;
• прийняття закону про безкоштовне приєднання до інженерних мереж;
• прийняття закону «Купуй українське — плати українцям» з метою забезпечення першочергового доступу вітчизняних товаровиробників до ринку державних закупівель України;
• перегляд митно-тарифної політики в інтересах вітчизняних виробників мінімізація ввізних мит на імпорт сировини і комплектуючих та підвищення мит на імпорт готової продукції й експорт сировини.

Безумовно, сталий розвиток лісового господарства та деревообробної галузі України можливий лише за умов збереження дії мораторію на експорт лісу-кругляку.

Як не дивно, але мораторій на експорт лісу-кругляку й досі дуже негативно сприймається Європейським Союзом. Мотиви більш ніж зрозумілі, ціна питання — доступ до сировини, адже з української сировини європейські деревообробні компанії виробляють широкий асортимент готової продукції, як для власного проміжного та кінцевого споживання, так і на експорт, зокрема в Україну.

Переробка — це завжди робочі місця й добробут населення, надходження до державного бюджету та багато інших позитивних факторів, на відміну від експорту сировини.

Саме тому тривалий час посадовці всіх рівнів Єврокомісії у будь-який спосіб вимагають негайного скасування цього закону: застосовуються офіційні та неофіційні канали комунікацій на державному рівні; брудні маніпуляції, як-то ненадання траншу фінансової допомоги у вигляді кредиту під відсотки в обмін на скасування мораторію на експорт лісу-кругляку; спроби в односторонньому порядку обмежити доступ українських товарів до ринків ЄС тощо.

Читати до теми: На кону – 600 млн, або Чи вийде Україна цілою з лісової «пастки»?

У цьому контексті важливо відзначити, що на сьогодні мораторій на експорт лісу-кругляку повною мірою відповідає міжнародним зобов’язанням України, а питання його збереження залежить виключно від рівня ефективності менеджменту та дипломатії керівництва країни.

З огляду на зазначене, хотілось би привернути увагу нового президента України та його команди до актуальності питання збереження дії мораторію та необхідності невідкладної підтримки запровадженню комплексу заходів для забезпечення сталого розвитку лісового господарства й економічної модернізації країни в цілому.