Які ходи зроблять король і дві королеви, і на що чекати: Пат чи мораторний Гамбіт?

Мета без плану — це просто мрія (Антуан де Сент-Екзюпері)

Дебют

Політичне нововведення завжди спричиняє зміни у багатьох сферах відносин, їх контрастність залежить від того, наскільки відрізнялися позиції політичних сил, що змінювали ода одну.

Аналізувати «земельну» політику старої президентської адміністрації неважко: єдиною активністю щодо вирішення злободенної проблеми було щорічне продовження мораторію Верховною Радою, який щоразу підписувався Президентом України П.Порошенком (3 рази). Справедливості заради відзначимо, що позиція Президента відрізнялася від позиції нардепів: «Мушу визнати, що я в цьому питанні, хоч і стою на позиціях української Конституції і європейського права, але поки що перебуваю в політичній меншості» («Порошенко заявив, що підтримує скасування мораторію на продаж землі, але перебуває в меншості», 25.05.2018). Не було б зайвим згадати також і позицію екс-президента В.Ющенка, який сподівався на скасування мораторію з 1 січня або 1 липня 2008 року («Ющенко вважає мораторій на продаж землі причиною корупції», 19.09.2007).

Я безліч разів висловлював думку, що неправильне сприйняття самої проблеми перетворює її на нерозв’язану головоломку, і, на жаль я мав рацію («Отже, вчергове справдився мій прогноз, що ж далі?», 08.06.2018).

Пат чи Гамбіт?

Цього разу перспективу вирішення однієї з найбільш злободенних проблем України проаналізуємо на основі думок двох королев і одного короля та коментаря президента США.

• До аналізу думки в.о. міністра аграріїв Ольги Трофімцевої, хочу разом з читачем згадати, що уряд тричі прострочив подання до ВРУ законопроекту «Про обіг земель» – 01.03.16, 01.07.17, 01.03.19 ( «Кабмін зірвав термін подачі в Раду законопроекту «Про обіг земель» – активісти», 05.03.19). До Трофімцевої багато посадових осіб (починаючи з 2010 року) запевняли, що згаданий законопроект ось-ось буде готовий і представлений у ВРУ, а у вирішальної миті відсутність з/п в Раді пояснювали тим, що треба почекати слушного моменту («Мавзолеїзація» мораторію, або Прострочені обіцянки», 10.01.19).

Ось дві заяви в.о. міністра:

1. «Теоретично можна було б встигнути подати його і зараз. Але я як людина політично далекоглядна вважаю, що якщо його подати зараз, ми зробимо крок назад від запровадження земельної реформи, забезпечивши грунт для заяв популістів» («Не встигають. Коли Верховна Рада займеться ринком землі», 23.04.19);

2. «За її словами, урядовий законопроект про відкриття ринку землі перебуває в «сирому» вигляді, ...», («Ольга Трофімцева: продажу землі в 2019 році не буде», 02.05.19).

Але, перепрошую, панове-товариші, що ж виходить: уряд не подав з/п до ВРУ через побоювання «популістів», або з/п все ж таки не готовий і перебуває в «сирому» вигляді? І дивно, від чого в цьому випадку залежить доля «замученого» з/п: від далекоглядності державного чиновника чи від удосконалення самого з/п?

Наївно думати, що пані міністру під силу самотужки вирішити проблему мораторію («Синдром Кутового»: чи стане він хронічним?», 30.06.17), але, разом з коментарем про неможливість продажу земель в поточному році, мені було б цікаво ознайомитися з її баченням перспективи скасування мораторію (механізм і метод: як і коли).

• Вкрай примітний факт: «слуга народу» ще не встиг грунтовно приступити до виконання обов'язків реального Президента України (20.05.19), як не забарився і нагадав про себе один з найактивніших прихильників скасування мораторію – Світовий банк. Директор СБ з питань України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен заявила: «Ми сподіваємося, що нова Адміністрація Президента і новий Президент візьмуть на себе зобов'язання щодо зняття мораторію на землю», («Всесвітній банк сподівається, що при Зеленському знімуть мораторій на землю», 23.05.19). Вона також додала, що: «Що вільнішим буде ринок продажу землі, то вищою буде ціна на землю».

Звісно, свобода ринку – один з факторів цінової політики на землю, але аж ніяк не вирішальний, його повна свобода зводить нанівець тіньові відносини і корупцію. Земельний ринок як живий організм: він швидко реагує на різні чинники, його дуже важко контролювати, а при необдуманих заборонах прекрасно почувається в «тіні» ( «Ринок землі — зародження, формування, функціонування», 03.12.16).

Я впевнений: пані Кахконен й інші партнери не дадуть «нудьгувати», невдовзі підуть й інші «дружні» зауваження і побажання, їх тональність безпосередньо буде залежати від активності керівництва країни щодо вирішення проблеми («Мораторій: дитяча наївність чи «І ти, Бруте?»», 20.07.2017).

• Відразу-ж після перемоги на президентських виборах в команді Зеленського заявили, що команда Президента виступає за скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення («Команда Зеленського виступила за відкриття ринку землі», 25.04.19).

Від Президента, звісно, залежить багато, але не все. Розпитавши моїх українських друзів-юристів, на скільки реальне скасування мораторію Президентом одноособово, отримав відповідь, що він може лише ініціювати, але скасування мораторію – прерогатива виключно ВРУ. Отже, з огляду на приклад двох попередніх колег, новому Президенту доведеться докласти чимало зусиль.

Днями, разом з новинами про запрошення Президентом США Президента України відвідати Америку, з’явився і коментар Дональда Трампа: «Відбудеться предметна розмова щодо врегулювання конфлікту на Донбасі ... Важливі питання до Зеленського на переговорах: «За що Америка стільки років в Україні долари платників податків витрачала?» Настав час реальних бізнес-проектів: земля, газовидобуток, порти і так далі...». Без коментаря зауважу лише одне: земля — ​​на першому місці.

 Говорячи про перспективу скасування мораторію, завжди треба пам'ятати як про противників скасування мораторію – «вагомих» політиків і 60% населення (частина з яких, звісно, голосувала за Зеленського), так і про прецедент Зеленчук і Цицура, і в жодному разі не забувати позицію партнерів. Час покаже: чи зможе «слуга народу» варіювати між цими факторами, чи не опиниться він в патову положенні, коли важко буде знайти розумний хід, або ж чим йому доведеться пожертвувати для отримання мораторного гамбіту?

Ендшпіль

Новий Президент України, отримавши відчутну перевагу у виборах, високо підняв планку демократичності, від нього багато очікувань. В Україні, на жаль, чимало проблем, їх всі треба розкласти по полицях за пріоритетами, але, враховуючи навіть одні земельні проблеми, можна з упевненістю сказати: солодкого життя у новообраного Президента точно не буде. І як тут не згадати в своєму робочому кабінеті солодко сплячого Василя Петровича Голобородька, який зачитав саме «Земельний кодекс» (18-а серія).

Всі вищенаведені приклади дають поживу для серйозних роздумів. Вирішення проблеми мораторію залежить від того, наскільки реальними будуть допомога і вимоги партнерів, наскільки адекватними будуть завдання і попит українських керівників різного рівня, наскільки всі разом зможуть бути об'єктивними і позбутися популізму. Скажу чесно: мені здається, якщо б в Україні не було корупції і популізму, їх би вигадали, для прикриття своїх же помилок. І до чого це приписати – до відсутності аргументів, невміння переконати опонентів або ж до невпевненості у власній правоті? Хто визначає, яка зі сторін опонентів є популістом?

Недарма я скористався шаховими термінами: мораторій – це сукупність проблем, вирішення яких вплине на безліч факторів у різних галузях, їх ніяк не можна вирішити примітивно (взяти і скасувати), на кшталт ходу білого пішака є2-є4, це набагато складніша багатоходова комбінація, і її треба виконати з максимальною обережністю. Тільки в такому разі буде можливо отримати прийнятний результат як для власників підмораторних земель, так і для держави України.