Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Запуск вільного ринку землі фіналізує процес передачі земель громадам. У парламенті оприлюднили проект закону про вільний ринок землі. Тож не за горами зняття мораторію на продаж землі. Процес передачі ж земель у розпорядження громадам обговорюють в основному лише з боку розробки законодавчих механізмів. Так, це досить важливе питання, але не менш важливим є вивчення стану земель, які передаються. Від чого залежатиме ціна землі, яку суму можуть отримати громади для власного територіального розвитку?
Усі говорять, що відштовхуватися необхідно від грошової оцінки земель, яка враховує бали бонітету ґрунтів. Відомо, що широкомасштабне обстеження ґрунтів було проведено більш ніж 50 років тому. До цього процесу була залучена сила-силенна фахівців: агрохіміків, ґрунтознавців, землевпорядників, картографів, технічних працівників. У сучасних умовах також проводяться агрохімічні аналізи ґрунтів, проте лише на окремі ділянки, або їхні частини. Результати таких аналізів не завжди є достовірними через недосконалість або не дотримання методики відбору ґрунтових зразків. Попри наявність широких сучасних методів дослідження ґрунтів — дистанційного зондування, використання ГІС, публічна кадастрова карта чи карта НГО навряд чи може конкурувати з картографічними зображеннями 1957-1961 років. Стан земель змінився не в кращий бік. Питання підвищення родючості стоїть досить гостро.
Площа деградованих земель в Україні щорічно збільшується майже на 100 тис. га.
На даний час водній і вітровій ерозії піддається близько 20 млн га. В поліських регіонах загальна площа еродованих земель становить 674,5 тис. га, з них середньо- і сильноеродованих — 5%. У межах Лісостепової частини території країни ці цифри значно більші.
За даними вчених, урожайність культур знижується від 15% на слабоеродованих землях до 50% на сильноеродованих.
Яку землю отримають громади? Процес передачі державної землі громадам повинен включати якісну оновлену складову земель та містити у своєму алгоритмі дослідження стану ґрунтів.
Також болючим є питання наявного складу угідь, які плануються до передачі в ОТГ. Як показали проведені по інвентаризації роботи в межах кількох сільських рад Житомирщини: що є на папері й насправді на місцевості — велика різниця. Чи не отримають ОТГ гарненькі блюдця боліт, або зарослі чагарників? А якщо повезе — лісові масиви замість полів? А як бути з забрудненими радіонуклідами територіями, як розпоряджатися таким спадком?
Загальна площа забруднених в Україні земель становить 7,4 млн. га. Зокрема, в Житомирській області — 326,8 тис. га, з них щільністю менше 5 Кі/км2 — 84%, 5-15 Кі/км2 — 13%, понад 15 Кі/км2 — 3%.
Ці питання не можна оминути також під час створення єдиної електронної бази даних про земельні ділянки. Якість землі та її агроекологічний стан мають бути включені в основні реєстри країни та бути доступними для всіх відомств.
Господар має право знати все про свою землю.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!