Діджиталізація у сфері земельних відносин

Чому «оцифровування» неймовірно актуальне для України?

Діджиталізація — буквально «оцифровування» — у широкому сенсі означає перехід інформаційного поля на цифрові технології. Світовим трендом наразі є «Індустрія 4.0» — це фаза цифровізації економіки, де головну роль відіграють аналітика великих даних («BigData») та сучасні космічні технології. Частка цифрової економіки у ВВП передових країн до 2030 року сягне 50-60%.

Читайте до теми: З 2020 року міжнародні ветсертифікати на експорт видаватимуть через електронну систему

Україна за кількістю працівників ІТ-сфери вважається одним із лідерів у Східній Європі. У нас налічується близько 90 тис. таких фахівців. Цей сектор розвивається напрочуд динамічно, а ще одним активним сектором економіки України є аграрний. Було б дуже розумно поєднати дві найперспективніші галузі України: сільське господарство та ІТ.

Основні тренди у сфері діджиталізації землекористування

Застосування геоінформаційних технологій у сільському господарстві сьогодні можливо як на регіональному, так і на державному рівнях для вертикальної (між різними рівнями управління) та горизонтальної (між господарствами або організаціями одного рівня) координацій дій.

Найбільш відомими і ефективними провайдерами цього сервісу у світі є такі компанії: «Cropio» (США/Німеччина), «eLeaf» (Голландія), «PrecisionAgriculture» (Австралія), «Astrium-Geo» (Франція), «MapExpert» (Україна).

Варто відмітити п’ять основних трендів із залучення сучасних ІТ-технологій:

1. Розвиток систем точного землеробства з використанням технологій глобальних навігаційних супутникових систем і систем дистанційного зондування Землі.
2. Безпілотні технології.
3. Системи віддаленого обліку і контролю матеріально-технічних цінностей.
4. Інтелектуальний аналіз даних і сценарне моделювання.
5. Агроскаутінг, який передбачає використанням мобільних додатків для моніторингу стану землекористування у межах конкретного поля.

Наразі наші айтішники працюють у складі міжнародних корпорацій над розробкою безпілотних тракторів, сервісів обробки геопросторових даних, систем швидкого прийняття рішень. Розпочато рух у напрямі «DidgitalFarming» — систем управління аграрним виробництвом, що ґрунтується на досягненнях ІТ.

В Україні за допомогою діджиталізації землекористування здійснюється інвентаризація с/г угідь. Вона є одним із складових елементів обліку майна сільськогосподарського підприємства, за допомогою якого проводиться контроль і перевірка наявності та стану земельних ділянок для забезпечення достовірності даних обліку та фінансової звітності.

Також вже можливе визначення щільності ґрунту, його вологості, що є одним із основних факторів отримання стабільних урожаїв. Додамо до переліку і сільськогосподарську гідрологію, тобто спостереження за гідрологічними характеристиками земель (рівнем підземних вод, фіксацією температури в сусідніх водоймах, вимірювання обсягу води в річках і в озерах), сільськогосподарську метеорологію — моніторинг температури і вологості повітря, швидкості і напрямку вітру, кількості опадів, атмосферного тиску, температури ґрунту, а також інтенсивності сонячного випромінювання.

На часі точне землеробство — комплексна високотехнологічна система сільськогосподарського виробничого менеджменту, що включає в себе технології глобального позиціонування (GPS), географічні інформаційні системи (GIS), технології оцінки врожайності («YieldMonitor Technologies»), технологію змінного нормування («VariableRateTechnology») і технології дистанційного зондування землі, а ще контроль технічних засобів.

В Україні закладено фундамент Національної інфраструктури просторових даних, вперше з’явиться цифрова топографічна база даних. Створюватимуть її за допомогою аерофотозйомки. 3D-моделі місцевості надаватимуть інформацію про земельні ресурси, лісові масиви, забудову, рослинність, лінії електромереж тощо.

Цифрова топографічна база даних матиме велике практичне значення для зрошувань земель, ефективної їх інвентаризації. 

Читайте до теми: Законопроект про об’єднання водокористувачів — зрошення на Півдні України реанімують

Розвитку космічних технології для моніторингу ефективності землекористування сприяють міжнародні програми, які діють в Україні. Так, Світовий банк за фінансової підтримки ЄС запустив в Україні пілотний проект супутникового моніторингу використання сільськогосподарських земель. Проект у рамках 5-річної програми з підвищення прозорості та ефективності управління земельними активами в Україні «Supporting Transparent Land Governance in Ukraine» на даний момент реалізовано в трьох областях: Львівській, Київській та Миколаївській. Його впроваджує компанія EOS, котра на основі даних космічного моніторингу провела аналіз рослинного покрову земної поверхні, що дозволило створити карту посівів сільськогосподарських культур, визначити точні межі полів.

Також Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України презентовано проект «Відкрита земля». Головна мета — забезпечити прозорість та відстежуваність земельних відносин, а також надати інформацію про власників землі, вартість угод купівлі-продажу та оренди, концентрацію земель в одних руках тощо.

Основним інструментом названого проекту є геопортал, де зібрані результати обробки даних дистанційного зондування земель України та підключена публічна кадастрова карта. На отриманій карті геопорталу можна побачити межі ділянок, чи обробляються вони чи ні, які культури там ростуть, яка зволоженість ґрунту, який індекс вегетації культур на момент зйомки тощо. За допомогою даних з геопорталу вирішуються питання незареєстрованих земель, які використовуються, але з яких не платяться податки. 

Як «оцифровування» допомагає конкретним товаровиробникам на мікрорівні?

На рівні підприємства застосування сучасних технологій дистанційного зондування Землі та оцифровування отриманих даних дозволяє здійснювати:

• моніторинг виробничих процесів;
• моніторинг процесів розвитку рослин;
• прогноз врожайності агрокультур;
• оцінку стану посівів агрокультур;
• визначення ділянок, що потребують внесення добрив та отрутохімікатів;
• контроль сівозмін та якості проведення агротехнічних заходів;
• визначення площ вимерзання агрокультур;
• оцінку снігового покриву, вологості

Прикладом на рівні підприємства може бути використання дронів для оприскування культур. Так, їх продуктивність — 27-48 га на годину, 300-500 га за день. Дрон розвиває рекордну швидкість 110 км/год. Ємність бака для хімікатів — 22,5 л і 15 кг. У майбутніх моделях передбачається також встановлення «комп’ютерного зору» для нічного режиму. Робочий цикл дрона: 15 хвилин політ, 1 хвилина обслуговування. За один цикл обробляє до 14 га. Час заряду пари батарей — до 60 хвилин. 

На рівні держави застосування сучасних технологій дистанційного зондування Землі та оцифровування отриманих даних дозволяє здійснювати:

• підтримку управлінських рішень;
• прогноз врожаю по основних культурах;
• моніторинг надзвичайних явищ;
• картографування території;
• моніторинг стану розвитку сільського господарства;
• моніторинг екологічного стану ґрунтів;
• моніторинг стану розвитку та розповсюдження бур'янів;
• моніторинг стану навколишнього середовища

На рівні громад, з метою ефективного використання земельних ресурсів, необхідним є моніторинг їх стану та ефективності використання, сплати податків, інвентаризація. Особливо це актуально в умовах завершення земельної реформи та передачі громадам сільськогосподарських угідь.

За допомогою дистанційного зондування земель держава зможе знати, що і де росте, матиме можливість робити чіткі прогнози та коригувати свою аграрну політику на основі реальних даних. ОТГ отримають можливість відстежувати використання землі та повноту сплачених податків.

Виробники техніки слідкують за сучасними трендами

Нині кожен виробник с/г техніки намагається бути максимально конкурентоспроможним на ринку. А досягнути цього можна за рахунок використання інноваційних рішень із використанням навігаційного обладнання, застосуванням космічних технологій моніторингу ґрунту та ін.

У цьому переконався, відвідавши виставку сільськогосподарської техніки в Ганновері. Agritechnica — це найбільша виставка сільськогосподарських технологій у всьому світі. Наприклад, цього року на Agritechnica 2019 компанія Fendt виводить на ринок Fendt IDEAL 10 — перший комбайн у Європі, керування котрим здійснюється без рульового колеса: управління виконує джойстикова система IDEALDrive.

JohnDeere також здивував різноманітними безпілотними агродронами, які уже широко застосовуються сільськогосподарськими товаровиробниками. Також представив роботизовані системи для обробітку ґрунту та внесення добрив. Така техніка невдовзі може працювати і у нас.

Вражала і компанія Case IH, адже розробила трактор, що може працювати без водія. Машина самостійно визначає найбільш прийнятний маршрут, враховуючи рельєф місцевості, перешкоди та наявність на шляху інших машин. Керувати таким трактором можна навіть з планшета.

Загальним трендом всієї виставки Agritechnica 2019 було широке застосування технологій дистанційного зондування сільськогосподарських земель та технологій діджиталізації. Наразі космічна і аграрна галузі у світі, як ніколи, працюють спільно.

Читайте до теми: Володимир Зеленський підтримує ідею створення в Україні аграрного Давосу

Надсучасні технології на рівні певних вітчизняних інституцій теж працюють. Наприклад, розпочато процес формування регіонального інноваційно-космічного кластера «Полісся», що забезпечить отримання позитивних соціально-економічних та екологічних ефектів від поєднання технологічних та науково-освітніх інновацій з прикладним використанням космічних технологій у розвитку регіону.

Космічний центр «Полісся» діятиме на базі Житомирського національного агроекологічного університету. Його основними завданнями будуть:

•  об’єднання зусиль усіх суб’єктів регіонального розвитку, діяльність яких пов’язана з тематикою космосу, з метою підвищення рівня конкурентоспроможності регіону за рахунок забезпечення розвитку інфраструктури і високих технологій;
• створення регіональної системи дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) і забезпечення системного отримання даних ДЗЗ для задоволення суспільних потреб у сфері безпеки держави, агропромислового виробництва, земельних відносин, природокористування, розвитку територій, моніторингу використання сільськогосподарських земель та формування баз даних для громад.

Отже «цифра» проникає скрізь. І за цим майбутнє.