Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Пройшло небагато часу після ухвали закону № 554-ІХ «Про національну інфраструктуру геопросторових даних», який має встановлювати безплатний та зручний доступ громадян і суб'єктів господарювання до відповідної інформації. Громадська спілка «Центр розвитку земельних правовідносин в Україні» провели дослідження щодо відповідності статей закону 554-ІХ «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» до реальності.
Нагадаємо, система «Національна інфраструктура геопросторових даних України» запрацює з 1 січня 2021 року
Наробивше галасу «покращення» роботи геопорталу кадастрових даних та їх розширення і адаптованість до потреб людей у кадастровій інформації виявилося лише «картинкою». Після останнього оновлення публічної кадастрової карти всі користувачі землевпорядних програм відчули велике «полегшення» у свій роботі. Мова йде не про онлайн-сервіси та платформи, які на комерційній основі постачають даними про ділянки, а про звичайних землевпорядників, що працюють в ОТГ та сільськогосподарських підприємствах.
Проблема полягає в тому, що раніше дані про масиви земельних ділянок можна було отримати одним кліком. Тепер – це кропітка праця над кожною земельною ділянкою, складна механічна робота. По суті, в результаті отримуємо ті ж дані, але для цього тратимо не 1 хвилину, а тиждень (залежно від кількості земельних ділянок). Тратимо дорогоцінний час при користуванні оновленим та «покращеним» сервісом. Можливо краще було б його використати для планування посівів у сільськогосподарському підприємстві чи моніторингу площ земель, закріплених за громадою? Таке покращення маємо у світі, де відбувається діджиталізація, так працює «держава у смартфоні»!
Читайте до теми: Закон про геопросторові дані № 554-ІХ: основні зміни та ризики для агросектору
В той час, коли усі електронні сервіси прагнуть полегшити роботу їх користувачів, у нас відбувається зворотній процес. Невдоволення землевпорядників одностайне. Одні пишуть звернення в Держгеокадастр з проханням відкрити доступ, інші діляться досвідом полегшення кропіткої праці баз доступу. Ось декілька висловів землевпорядників, звичайних користувачів кадастрових даних, в існуючих форум-платформах:
«А на мій погляд – це велика лопата для закопування галузі під назвою геодезія і картографія в глибоку яму ... Хоча, куди вже глибше».
«Щоб програми працювали «в одній хвилі», потрібна зацікавленість у співпраці з обох сторін. Розробники НКС і їх власники не зацікавлені у співпраці з іншими програмами, тому маємо що маємо...»
«..цей факт гальмує в цілому розвиток галузі, фахівці, ви неандертальці в сенсі світової еволюції, шкода, що ви цього не розумієте».
Читати до теми: 12 пропозицій для перезавантаження Держгеокадастру від Леоніда Корейби
Постає питання – це свідома політика чиновників з метою обмеженого доступу до даних геокадастру, чи проста недбалість, не фаховий підхід. Але в той же час, чому в деяких комерційних сервісів автоматичний доступ залишається відкритий і вони можуть торгувати цими даними.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!