Зерновий ринок: 6 запитань до старого і нового маркетингового року

Маркетинговий рік 2019-2020 був нескладним для сільгоспвиробників та трейдерів з огляду на  погодні умови, урожай та ціни на зерно. Ринок показав помірні цінові коливання, а загалом підтримував рівні ціни. Попри те, що друга половина МР минула під впливом непередбачуваної обставини у вигляді пандемії COVID-19, переконаний, це не мало значних негативних наслідків для ринку. Значно більше вплинули на фінансові результати трейдерів та сільгоспвиробників курсові коливання. Ще влітку 2019 року курс гривні був 28 грн/$, а у жовтні 2019 досяг позначки 24 грн/$, у березні 2020 року курс досяг 28 грн/$, і сьогодні знову виходимо на цей рівень. Торік це було «боляче» для багатьох учасників ринку. Масштаб втрат досить індивідуальний, але впевнений, що всі відчули негативний вплив таких коливань.

Що буде з цінами на сільськогосподарську продукцію у новому маркетинговому році?

Існує думка серед експертів, що наступний маркетинговий рік покаже нашим сільгоспвиробникам і трейдерам нові мінімуми вартості на сільгосппродукцію, а особливо на кукурудзу. Дуже було багато розмов про те, що ціни будуть дуже низькими, навіть катастрофічними. Але, на мій погляд, такий сценарій малоймовірний. Наступний рік у середньому покаже щодо кукурудзи ті самі цифри, які ми мали у минулому маркетинговому році. А що стосується пшениці, то, скоріше за все, сільгоспвиробники та трейдери отримають хороші ціни, без значних коливань. Разом з тим мусимо бути готові до нової хвилі карантинних заходів, пов’язаних з пандемією коронавірусу, погодні умови можуть вплинути на результати роботи, та й політична турбулентність не сприяє стабільному функціонуванню галузі. Тому необхідно підійти виважено до ситуації і виробити ефективну торговельну стратегію, за якої, навіть за значних цінових коливань, сільгоспвиробники, експортери та трейдери зможуть вигідно реалізовувати свою продукцію, задовольняючи свої цінові очікування.

Які фактори впливають на формування цін?

Основні фактори, які матимуть вплив на формування цьогорічних цін – це сезонність та погодні умови, як в Україні, так і у світі. Додатковим фактором може стати нова хвиля коронавірусу і повна непередбачуваність впливу карантинних заходів на логістику. Ще один фактор – політична ситуація. Тут можна говорити про «ефект Твіттера Трампа», який проявляється як збірний образ непередбачуваних обставин, пов’язаних зі світовою політикою – чи то виборчий процес у США, чи кризові політичні ситуації в інших країнах світу. Однак ці фундаментальні чинники впливу на ціноутворення останнім часом, на жаль, програють панічним атакам, на які «хворіють» багато учасників ринку. Дуже важливо не панікувати і не провокувати штучних криз, тоді кожен учасник ринку отримає очікуване.

Читайте до теми: Ціни на зернові — підсумки попереднього маркетингового року та прогнози на 2020-2021

Чи зможе Україна посилити свій експортний потенціал?

Що стосується думки про те, що у зв’язку з пандемією коронавірусу Україна зможе більше заробляти на зовнішніх ринках – не думаю, що так буде з низки причин. По-перше, тому що не таким страшним є вплив коронавірусу на світову продовольчу безпеку. По-друге, держави з виваженою продовольчою політикою усвідомлюють, що зможуть забезпечити своїх громадян необхідними товарами. Додаткові ж закупівлі товарів і формування резервів потребують збільшення фінансових ресурсів. Однак в рамках коронакризи, яка в тому числі впливає і на масштаби кризи економічної, що насувається на всі країни світу, ніхто не може дозволити собі витрачати зайві кошти. Якщо десь і будуть купувати більше для формування резервів, то це не матиме масового характеру, тому я не бачу суттєвого позитивного ефекту цього чинника для підвищення експортного потенціалу України.

Чи варто обмежувати експорт аграрної продукції?

Підписаний навесні меморандум щодо пшениці, на щастя, експорту не нашкодив. Разом з тим я переконаний, що немає жодної потреби обмежувати експорт сільськогосподарської продукції. Більше того, я не уявляю, що має статися, щоб наша країна потребувала такого обмеження. З погляду забезпечення пшеницею, кукурудзою, основними товарними групами, які використовуються у виробництві продуктів споживання та для кормів худоби, жодних загроз продовольчій безпеці не існувало та не існує в Україні. Якщо говорити про цьогорічний урожай, то очікуємо, що середня урожайність кукурудзи буде 7-7,2 т/га, приблизно так, як торік (7,2 т/га), у 2018 році був урожай 7,8 т/га, але і минулорічні результати жнив були непогані. За сприятливих умов можна очікувати на врожай на рівні 38 млн т., в середньому на рівні минулого року. Тому цілком можна розраховувати на аналогічні експортні показники. У 2019 році вдалось експортувати кукурудзи на понад $9,5 млрд, на аналогічну цифру варто розраховувати і в цьому сезоні. Однак хотілося б уникнути втрат на коливанні курсу та заробити трохи більше. Адже це і надходження до держбюджету, і можливості для розвитку бізнесу, створення робочих місць. Тому будь-які штучні обмеження експорту – його ручне регулювання – є неприпустимими, бо ринок має бути саморегульованим. Бізнес завжди дуже чітко знає, як впоратися з будь-якими викликами, і робить це. Єдине, що треба робити – не заважати бізнесу працювати.

Читайте до теми: Мінімальне податкове навантаження на 1 га сільськогосподарської землі: що підготували власникам паїв та орендарям у законопроєкті №3131-д?

Чи варто регулювати ціни на основні товарні групи?

Коли ми чуємо про можливі високі ціни на внутрішньому ринку – це, по-перше, все відносно, а по-друге, їх зростання може бути викликане тільки ринковими обставинами. І штучно впливати на бізнес, щоб обмежити цінові коливання, на мій погляд, не правильно. Ціни на продукцію можуть зростати внаслідок курсових коливань – ми зараз бачимо, що курс долара досяг 27,7 грн/$. Відповідно, у гривні ми можемо отримати зростання цін у порівнянні з січнем, коли курс був 24 грн/$. Якщо курс далі буде зростати, будемо отримувати зростання цін. Однак це є чинником, який не стосується зернового ринку, це чинник валютний та економічний. А другий чинник, який може вплинути на ціни – це їх зміна на світових ринках. Якщо ми будемо бачити якісь цінові рекорди, наприклад, по пшениці, то, звісно, це буде впливати на український ринок. Але захиститися від цього ми не зможемо. Якщо уряд захоче запроваджувати обмеження експорту, щоб знизити таким чином ціни на зерно всередині країни, то споживач лише програє. Бо навіть якщо споживач побачить короткостроковий позитивний ефект, то у віддаленій перспективі це буде мати негативні наслідки. Кількість зерна в країні достатня, і якщо обмежити експорт, то це тільки ослабить нашого сільгоспвиробника. На щастя, розмови про обмеження є щороку, але вони ніколи в практичну площину не виходили. Будемо сподіватися, що і надалі виходити не будуть.

З якими викликами доведеться зіткнутися в новому сезоні?

Важливим аспектом є логістика та зберігання. В Україні на сьогодні є достатня кількість елеваторів для зберігання урожаю, і їх загальна ємність щороку зростає. Крім того, сільгоспвиробники постійно збільшують свої власні можливості зберігання товару. Значно складнішою проблемою для ринку є логістика. І якщо загальна потужність портів в Україні збільшується за рахунок модернізації старих терміналів та відкриття нових, проблеми із залізничним перевезенням сільськогосподарської продукції з року в рік ускладнюють життя. На жаль, залізниця не витримує пікові навантаження на свою інфраструктуру під час сезону. Тому кілька місяців ми матимемо проблеми з логістикою. Всі до цього вже звикли і, я сподіваюся, підготувалися і запаслися терпінням. Однак це та галузь, яка потребує серйозних реформ. Перше – необхідно вдосконали адміністрування роботи «Укрзалізниці», друге –держава має ухвалити рішення щодо залучення бізнесу до перевезень залізницею, тобто дозволити бізнесу використовувати не лише приватні вагони, а і тягові потужності.