Держпродспоживслужба – перезавантаження: як зберегти експорт та систему безпеки контролю продукції в Україні

Якби мене запитали, як пояснити одним реченням людині, котра не стикалась із Держпродспоживслужбою, яку місію виконує ця структура, я б сказала: «Подумайте про службу захисту прав споживачів, але ось тільки споживач – це інша країна чи група країн, наприклад, ЄС».

Нещодавно я стала віцепрезиденткою СУП. Ми, спільно з іншими бізнес-асоціаціями, уже звернулися до прем’єр-міністра України із проханням відхилити відповідну ініціативу МОЗ та зберегти наявну структуру ДПСС у підпорядкуванні Мінекономіки. На думку СУП, ініційовані зміни ставлять під загрозу стабільність роботи багатьох секторів економіки, зокрема, сільського господарства, насінництва, роздрібної торгівлі, споживчих товарів. Крім того, недоцільно виводити сферу безпечності та окремих показників якості харчових продуктів із підпорядкування Мінекономіки, що є профільним центральним органом виконавчої влади для продовольчої галузі.

Держпродспоживслужба (ДПСС) відіграє ключову роль в аграрній галузі країни і, як ми знаємо, питання безпеки продукції/товарів – ключове у трейді та українському експорті.Як заступниця міністра з євроінтеграції у 2014-2016, саме тоді, коли наш ринок експорту проходив transition stage, ми домоглися відкриття 11 нових експортних ринків збуту, що привело нашу країну до впевнених позицій щодо експорту продукції рослинного та тваринного походження.

Такий вигляд має мапа топу країн-експортерів. Україна — серед лідерів.

На сьогодні Україна дійсно ефективно експортує продукцію більш ніж до 156 країн світу та входить до списку лідерів експорту. Важливу роль в ефективності роботи експортного механізму відіграє Держпродспоживслужба, яка здійснює роботу у подоланні технічних перешкод в торгівлі та забезпечує державні гарантії щодо дотримання вимог країн експортерів.

Служба була створена у 2016 році та є безпосередньо одним із ключових та ефективних механізмів, які забезпечують можливість експорту. Реорганізація цього органу, а саме пропозиція законопроєкту Кабміну, яким увесь контроль над СЕC передається у руки головного санітарного лікаря України та МОЗ, для багатьох країн, з якими процес експорту налагоджено, буде неочікуваним ускладненням. Просто уявіть собі, що ви приходите до стоматології видаляти зуб, вашого дантиста немає на місці, а замість нього бачити нову людину. Сідаючи у крісло, ви про всяк випадок питаєте: «Який у Вас довід роботи?» , на що отримуєте відповідь: «Величезний, тільки зуби я видаляв тваринам на фермі — і я точно справлюсь! Не хвилюйтесь!». Але, окрім жартів, міжнародні ветеринарні сертифікати необхідно буде по-новому розробляти та погоджувати з відповідними органами багатьох країн. Це призупинить експорт із України на 2-3 роки, що є критичним для економіки країни, особливо у період економічної кризи та епідемії COVID-19. Не кажучи про те, що експортна продукція має розвиватися у напрямку розширення позицій товарів з доданою вартістю –  & this is the way to prosperity!

Давайте трошки заглибимось у питання особливості діяльності служби та її перспектив. Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у міжнародних організаціях – служба є представником України в ряді організацій, зокрема у Всесвітній організації охорони здоров’я тварин (ОІЕ), Міжнародній конвенції захисту рослин (ІРРС), Європейській та середземноморській організації захисту рослин (ЕРРО). А фахівці Держпродспоживслужби приймають активну участь в міжнародній співпраці з представниками іноземних компетентних органів, як в двосторонньому форматі так і на платформах вищезазначених міжнародних організацій та платформах Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних націй і Світової організації торгівлі. Така співпраця надає можливість успішно здійснювати торгівлю сільськогосподарською продукцією з країнами партнерами України в міжнародній торгівлі, що суттєво впливає на наповнення Державного бюджету України та попередження проникнення на її територію небезпечних карантинних організмів. Структура та стиль роботи Держпродспоживслужби надає змогу зробити українську  сільськогосподарську продукцію космополітом.

Я згодна, що майже кожна галузь та структура потребує розвитку та покращення, але, пропоную розглянути реальні практичні рекомендації для підвищення ефективності замість реструктуризації запропонованої Кабміном:

• Необхідно зменшити ризики втрати експортних можливостей на 2-3 роки для України
• Аграрні питання мають вирішуватися аграрними установами, потрібне розмежування
• Перелік функцій служби має бути оновлений — ефективний розподіл обов’язків
• Потрібна прозора та високоефективна система номінації провідних керівників напрямків служби
• Потрібен перехід на європейську модель фінансування