Державна підтримка агросектору в Європі – суми, аналіз державних програм і бюджету

Яким чином організована програма державної підтримки агросектору в ЄС: суми, аналіз державних програм і бюджету? Це питання цікавить багатьох аграріїв не лише України, бо європейська модель дозволяє їхнім виробникам успішно конкурувати з рештою світу. Давайте проанілізуємо. 

Візьмемо для прикладу молочну галузь. Для того, щоб розуміти перспективи розвитку молочної галузі України, треба дивитись на те, що відбувається у наших безпосередніх конкурентів, наших сусідів. На сьогоднішній день – це, в першу чергу, країни Європейського Союзу. Я буду говорити про спільну систему підтримки сільського господарства в Євросоюзі.

Ви бачите назву – спільна сільськогосподарська  політика (ССП). Декілька слів скажу, як зароджувалась ця система і що було на початку. По-перше, вона почала працювати вже давно, ще з кінця 60-х років. Початково ця система базувалась на двох принципах. Перший – це принцип стабілізації цін та виробництва і друга – основна функція, – це захист безпосередньо внутрішнього ринку Європейського Союзу та  надання експортних субсидій. Робота системи тоді була організована таким чином, що в кожній країні існували спільні ринкові організації, які займалися безпосередньо утворенням мінімальних індикативних цін на сільськогосподарську продукцію та контролювали зміни. В разі, якщо ціни йшли дещо вниз, то вони викуповували за цими мінімальними індикативними цінами ті обсяги, які виробляють фермери, для того щоб не дати можливості збанкрутувати цим фермерським господарствам. В результаті склалась така система, яка діяла майже до 90-х років. Майже за 30 років виникла проблема перевиробництва цього сільськогосподарського продукту.

Європейським країнам треба було викуповувати цю продукцію за великі гроші, а по-друге, ці надлишки інколи взагалі знищувались, а інколи їх за низькими цінами збували на зовнішніх ринках. Це створювало великі проблеми для інших країн світу. Це була суттєва проблема, яка призвела до того що система з 1992 року почала реформуватися. Якраз тоді був уругвайський раунд створення світової організації торгівлі і це питання піднімалося всіма країнами світу перед європейцями. В результаті ця система була реформована спочатку в 1992 році, потім у 1993-му, в 2003-му. Вона була дещо лібералізована. Це був механізм виплат на гектар, однак ще й із прив’язкою до обсягів виробництва.

В 2003 році ця система була реформована таким чином, щоб виплати здійснювались вже на гектари, тобто на ту кількість землі, яка є у володінні домогосподарства, або фермера. І там вже не було такої прямої прив’язки до обсягів безпосередньо виробленої продукції. Сьогодні ця система діє в межах тієї реформи, яка була реалізована з 2013 року. Ця нова програма діяла з 2014-го по 2020 рік, і  зараз ще діє.

 Тут вже вона була суттєво ускладнена для того, щоб міжнародним партнерам, іншим країнам було важко подавати до світової організації торгівлі позови щодо незаконного субсидування. І ця система на сьогодні має дві складових. Це пряма підтримка та ринкові заходи і політика розвитку сільського господарства. Пряма підтримка базується на схемі базових платежів. Вони прив’язані до того обсягу фермерської землі, якою володіє фермерське господарство. І в межах цієї схеми  ППС (пряма підтримка) існує низка інших програм. Це виплати молодим фермерам, розподільний платіж, платіж землям з природніми обмеженнями, виплати з озеленення. Тобто, це в принципі ті самі виплати, тільки під різними причинами. Наприклад землі в регіонах, що не дуже пристосовані кліматично, або якимось іншим чином причетні до сільського господарства, щоб отримувати платежі для обробки таких земель. Виплати молодим господарствам (до 40 років). Молоді це ті, що тільки розпочинають свою справу, чи продовжують справу своїх батьків. Вони отримують додаткові платежі. Тобто це ціла система таких платежів, які в кінцевому результаті разом дають непоганий ефект для фермерів.

Яка європейська продукція отримує ці субсидії?

Є найбільш важливі субсидії. Це добровільна зв’язана підтримка. Там є 21 група товарів, одна з ключових є саме молоко, молочна продукція. І я хотів би зазначити, що це є друга в Європейському Союзі галузь, яка  за кількістю цих субсидій отримує найбільші обсяги. Тобто перше – це виробництво м’яса і друге – це молочна продукція. Далі я коротенько озвучу цифри про динаміку імпорту тому що я вважаю, що це цікавить і турбує всіх учасників ринку. Передусім я, як споживач, бачу на полицях українських магазинів багато польської продукції. Тому ми вирішили порівняти скільки отримують наші сусіди і що є у нас. Ми можемо бачити, що за період дії цієї системи ССП за 2014-2020 поляки отримали загалом близько 23 млрд євро.

В жовтні 2015 року Росія наклала санкції, зокрема на молочну продукцію, на сільськогосподарську продукцію і на її імпорт в Росію. Європейська комісія відреагувала, надавши додатковий бюджет  саме з цієї причини. Ще трохи про цифри. Це підтримка європейських фермерів загального бюджету ЄС 2018 року. Загальний бюджет Євросоюзу 160 млрд євро, на підтримку сільськогосподарського сектору було надано понад 25, тобто 26-27% – це 58 млрд євро. Всі ці кошти, звичайно, на різні країни розподіляються, але слід сказати, що полякам дістається досить суттєва частина коштів. Іноді 10%, іноді  трохи менше 9%, 8%, однак якщо брати ЄС (220 країн, то це, звичайно, не так мало.

58 млрд євро сільськогосподарської підтримки розподіляються наступним чином. Тобто на прямі виплати з 58, навіть з 59 млрд левова частка надається (41,7 млрд євро) – це ринкові заходи на програму розвитку сільського господарства. Щоб розуміти структуру цієї допомоги. За рахунок таких субсидій європейські виробники отримують можливість демпінгувати на зовнішніх ринках.

Тут ми бачимо, що ось ця перша строка – це 4 цифри, або як вони кодифікуються в Євросоюзі. Це цифри підтримки, ціни, розмір субсидії, а також орієнтовно розрахована демпінгова маржа, яка може бути при експорті цих товарів на інші ринки. Це остання строка, нижня. В середньому це 17%, ну і за групами товарів, якщо не помиляюсь, 0,4-0,6 сири, а там десь 13,5 і так далі, у групах товарів вони дещо різняться. Однак це досить суттєвий розмір демпінгової маржі.

В цьому році, коли розпочалась епідемія коронавірусу, були запроваджені нові системи допомоги. З 19 березня 2020 року вони ухвалили новий механізм, тимчасову структуру заходів, спрямовану також на допомогу сільгоспвиробникам , зокрема й молочникам в цій ситуації. Прямі дотації, і державні гарантії за кредитами, і субсидовані державні кредити, і страхування короткотермінових експортних кредитів. Це вже на додаток того, що багато в чому вже існувало. З’явились ще нові інструменти вже цього року. І компанії, які хочуть їх отримати, вони протягом всього цього року мають право подавати заявки. І очевидно, що більшість із них скористались цим правом.

Яким  чином впливає на сільське господарство в країні з перехідною економікою ця система підтримки Європейського Союзу? Тут треба сказати, що ЄС хоча й заявляє, що всі його субсидії належать до так званої зеленої скриньки, але це не зовсім так. У межах СОТ це поняття означає, що є дозволені субсидії, що не наносять шкоди виробникам інших країн і ніяким чином ринкові умови не спотворюють. Не дивлячись на це, звичайно є ефект, який мають ці субсидії для виробників інших країн. В першу чергу за рахунок того, що європейська продукція має можливість продаватись на зовнішніх ринках вже за зниженими цінами, за тими цінами, яких не могло би бути, якби цих субсидій не було.

Це можуть бути якісь маркетингові дослідження на зовнішніх ринках, якісь послуги по аналізу доступу на інші ринки. То це, як би непряма підтримка, але яка різниця, в якій формі отримувати ці гроші. Все одно вони дають конкурентну перевагу їхнім виробникам.

 Яким же чином реагують інші країни на ці сільськогосподарські субсидії Європейського Союзу?

Вже є два прецеденти, взагалі на сьогоднішній день в принципі єдиними такими дозволеними в межах світової організації торгівлі двосторонніх угод про вільну торгівлю між державами інструментом є проведення торгівельних розслідувань демпінгових, спеціальних, або компенсаційних. І саме до цього інструменту вдаються деякі країни. Ось, наприклад, є вже два прецеденти, коли Австралія та США позивались до ЄС саме до цієї ССП системи, яка діє в Євросоюзі. Австралійці подавали позов проти імпорту готових консервованих томатів з Італії. Це було антидемпінгове розслідування. Сполучені Штати Америки ще 2017 році розпочали,  а у 2018 завершили успішно і ввели запобіжні заходи проти Іспанії по стиглим оливкам. Тобто, попри те, що Європейський Союз заявляє що все, звичайно, біле, чисте і ніяким чином не зачіпає інтереси на зовнішніх ринках інших виробників, в обох розслідуваннях слідчі органи обох країн ввели і компенсаційні заходи і антидемпінгові. Бо в США можна одночасно застосовувати і ті, й інші заходи. Цікаво, що в обох розслідуваннях було визначено, що оці субсидії, не дивлячись на те, що вони надавались не на ту продукцію, яка озвучувалася у розслідуванні (оливки і консервовані томати). Тобто спочатку томати просто вирощуються на кущах, а субсидія надавалась виробникам саме початкової форми цих томатів. Та не дивлячись на те, що переробники не отримали напряму ці субсидії, то органи, що проводять розслідування, визнали що ця субсидія мала вплив на собівартість і на вартість тієї продукції, яка продавалась від виробників простих томатів переробникам.  І,  таким чином, переробники все одно мали можливість експортувати свою продукцію на інші ринки за більш низькими цінами, ніж вони могли б це зробити без цієї допомоги.

І тому ця субсидія, на її вартість була завищена внутрішня ціна, європейська, італійська, іспанська. І за рахунок цього була підвищена вартість, нормальна вартість, тобто вартість томатів і оливок на європейських ринках. За рахунок чого зросла демпінгова маржа товару, який продавався, відповідно, в Австралії та в Сполучених Штатах. І на цьому тлі, звичайно, з’являється питання: що ж нам робити, в якій ситуації ми перебуваємо? Я подивився дані не тільки за 18-19 роки. Також подивилися дані за 19-20 рік, тобто порівняли два перших півріччя 19 і перше півріччя 20 року. І там досить цікава ситуація. Ми вибрали найбільші категорії молочної продукції, які імпортувались в Україну. І по цих категоріях, наприклад з 2017 до 2019 року обсяги, фізичні обсяги імпорту України збільшились на 120%, а от найсвіжіша тенденція в І півріччі 2020 року, у порівнянні з І півріччям 2019, то ті ж самі обсяги збільшились на 128%.І тут виникає питання. Начеб то ситуація, у нас в країні девальвація, імпорт в країні мав би здорожчати, мав би впасти, але він не падає. І ще одна цікава тенденція за останній рік, це те, що темпи зростання фізичних обсягів імпорту вищі, ніж темпи зростання вартісних показників імпорту. Про що це говорить? Про те, що завозять менше, на меншу суму, тобто вартість одиниці молочної продукції вона стала менша в 2020 році, ніж була в 2019-му. Тобто за рахунок програми ось цієї ССП та інших заходів підтримки, там covid і все інше. Тобто який запас міцності у європейських, польських виробників, що вони мають можливість навіть за таких умов збільшувати обсяги імпорту в Україну. Ну, і виникає питання  що робити? Що робити? На сьогоднішній день єдиний спосіб, це те, що роблять всі інші по всьому світу, ініціюють захисні торгівельні розслідування. Так що я гадаю, що це стосується не тільки молочної продукції, адже в сегменті молочної продукції є дуже багато підвидів різних молокопродуктів. Отже дивіться на свої ринки і не бійтеся цього ініціювати. Бо яким чином, якщо не цим. Треба користуватись всіма доступними засобами.