Нова система контролю якості зерна в Україні — алгоритм ліквідації «годівниці» для чиновників-хабарників

Україна потребує нової системи контролю якості зерна, яка вирішить наявні проблеми. Це проблема, яка болить всім: трейдерам, аграріям і державі. Як її вирішити?

Позиція ДПСУ — нова система контролю якості зерна в Україні

Свій варіант запропонувала голова Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів Владислава Магалецька в інтерв'ю на Latifundist.com.

Вона зазначила, що Держпродспоживслужба постійно отримує нотифікації від експортних партнерів через проблеми із зерном.

Ринок висококонкурентний, питання зараження українського зерна хворобами, шкідниками або насінням бур'янів може використовуватися в торгових конфліктах з метою ослаблення наших позицій в інтересах третьої сторони», — пояснила тоді Владислава Магалецька.

Вона зазначила, що держава з бізнесом створюють всі умови для відкриття нових ринків, проводять переговори, а потім ці зусилля просто можуть піти прахом. На її думку, завоювати довіру набагато складніше, ніж її втратити.

Зараз ми будемо активно займатися цим питанням в межах своїх повноважень. Фітосанітарна безпека стане одним із пріоритетів роботи Служби. Там є великий масив роботи, починаючи з організаційних питань, закінчуючи підготовкою нормативних документів», — зазначила голова Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів.

Крім того, в 2020 році було отримано 306 нотифікацій про невідповідність фітосанітарним вимогам країн вантажів рослинного походження, які експортувалися з України.

Позиція «Фумігаційної асоціації» — нова система контролю якості зерна в Україні

У нас як ВГО «Фумігаційна асоціація» є своя позиція щодо того, якою має бути нова система контролю якості зерна в Україні і чіткий алгоритм ліквідації сьогоднішньої «годівниці» для чиновників-хабарників. Збільшується кількість нотифікацій відносно якості українського зерна, що експортується. Це, серед інших причин, є результатом маніпуляцій і схем у фітосанітарній службі України. Подекуди може відбуватися таке: в процесі відвантаження зерна на судно інспекторами фітосанітарної служби здійснюється разовий відбір проб зерна для проведення фітосанітарної експертизи, що порушує ДСТУ 335596 пункт 5.3, який регламентує відбір проб упродовж усього завантаження не менше ніж 10 грам з кожної тонни і робить експертизу необ'єктивною.

Зразок упаковується в сейфпакет, оформляється актом і вирушає в обласну фітосанітарну лабораторію на експертизу. Під час вступу до лабораторії сейфпакет перевіряється на цілісність, оформляється в журналах, і зразок зерна передається по черзі на дослідження профільним фахівцям (ентомолог, герболог, гельмінтолог, фітопатолог й ін.). Згідно з наявними методиками, проводяться аналізи, а результати вносяться до протоколу експертизи. Після цього знайдені та ідентифіковані шкідники, насіння бур'янів, збудники захворювань порівнюються з вимогами країни-одержувача (знаходяться на сайті Держпродспоживслужби) і ухвалюється рішення про видачу або відмову у видачі фітосанітарного сертифіката на судно. Є низка країн з підвищеними вимогами до наявності шкідливих організмів. Дані про вантаж і країну отримання вказуються при оформленні зразка, тому керівництву управління та лабораторії заздалегідь відомо про країну призначення і її вимоги. За незаконного розпорядження керівника лабораторії відповідний фахівець вказує в упаковці наявність організму, включеного в обмежувальний список країни-імпортера, якого в зразку немає. Інформація доноситься до трейдера і пропонується вирішити питання за оплату з кожної тонни через посередника. Для контролю корупційної схеми необхідно утримувати кілька посад в Києві та Одесі.

Для усунення конкуруючих лабораторій будуть задіяні механізми, «протягнуті» в Законі і Постанові КМУ (нотифікації, порушення при відборі проб та ін.). При надходженні зерна в іноземний порт вивантаження національна фітосанітарна служба проводить свій відбір проб і виявляє невідповідність українського фітосанітарного сертифіката своїм вимогам. На підставі цього в Україні висилається претензія-нотифікація, яка потрапляє знову ж таки в Департамент фітосанітарної безпеки .

Від українського зерна не раз відмовлялися через ці махінації, але подавалося все як конкуренція на зовнішньому ринку. У разі, якщо зернотрейдер не хоче розраховуватися, в протокол експертизи вноситься відсутній насправді в зразку шкідливий організм, і на цій підставі інспектор відмовляє у видачі фітосанітарного сертифіката на партію зерна.

Знову пропонується заплатити і організувати відсутність через арбітражну лабораторію. Якщо після цього власник вантажу пристає на вимогу хабарників, то починається процедура арбітражної експертизи. Одеська лабораторія видає арбітражний зразок, який представник власника везе до Києва в Центральну фітосанітарну лабораторію, і та видає, знову ж таки за наказом свого керівника, висновок, що вантаж чистий і може бути оформлений фітосанітарним сертифікатом, а в разі відмови від незаконної оплати центральна фітосанітарна лабораторія підтверджує результати одеської.

Крім цього, згідно з Наказом Держпродспоживслужби № 228, визначено перелік лабораторій, які мають право проводити арбітражну експертизу, куди увійшли виключно обласні фітосанітарні лабораторії, які в свою чергу, перебувають у підпорядкуванні зазначеного угрупування.

На нашу думку, арбітражні експертизи необхідно проводити в незалежних лабораторіях, таких як Інститут захисту рослин Національної академії аграрних наук, Київського національного університету та ін..

Для ліквідації схеми із заробляння хабарів на контролі якості зерна в Україні необхідно:

1. Змінити керівництво фітосанітарних лабораторій, департаменту, управлінь шляхом проведення незалежного конкурсу.
2. Мінімізувати залежність від керівництва лабораторії профільних фахівців при проведенні фітосанітарної експертизи.
3. Знеособити зразки для фітосанітарної експертизи та канали надходження зразків у лабораторію.
4. Одержанням, реєстрацією і розміщенням у відкритих джерелах нотифікацій повинна займатися незалежна від Держпродспоживслужби структура, в ідеалі МЗС.