Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Продаж земель сільськогосподарського призначення (закон 1423-IX) запустить капіталізацію малого та середнього агробізнесу та народить в Україні «земельних сотників». Холдинги зберігатимуть контроль за земельним банком через механізм оренди, а також викупу критично важливих для них земель за системою підставних чи близьких до них осіб. А тепер детальніше про роботу ринку землі і зміни, які слід у нього внести.
З 1 липня 2021 року я бачу кілька цікавих речей на ринку землі.
Перша — кількість угод купівлі/продажу сільськогосподарських земель наразі незначна. Наразі нараховується 3,5 тисячі земельних операцій із землею. Про це свідчать дані спільного проекту AgroPolit.com та Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року». За даними нашого проєкту, за добу укладено 164 угоди. Найбільше операцій здійснили на Полтавщині (22), Київщині (20) та Сумщині (19). Не здійснювались правочини цієї доби в Луганській, Миколаївській та Тернопільській обл. Від початку старту ринку землі найбільше угод було здійснено на Київщині — 555. Найменше наразі на Луганщині — лише 21 земельна операція.
За даними Мінагрополітики, середня вартість 1 га сільськогосподарської землі за перший місяць коливається в межах 40 тис. грн за 1 га. За минулий тиждень (25 липня-1 серпня) відповідно до даних проекту «Ринок землі в Україні. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року», середня ціна земельних ділянок — 27 628 грн за га. Так, найвища ціна зафіксована на Київщині (43 859 грн/га), Житомирщині (42 908 грн/га), Одещині (38 691 грн/га) та Закарпатті (35 349 грн/га). Найнижча середня ціна в Запорізькій обл. — 13 452 грн/га.
При цьому опитані мною експерти кажуть, що ціна зростатиме дуже планомірно: жодних стрибків ціни на землю не буде, бо українці наразі не квапляться продавати. Ринок в умовах обмежених покупців провокує слабку пропозицію.
Декілька причин.
Перша — лише після ухвалення пакету земельних законів (1423-IX — про земельну децентралізацію та 1444-ІХ — про електронні аукціони) фактично перед самим запуском ринку землі презентували порядок перевірки покупця землі, оновлену процедуру реєстрації земельної ділянки та механізм підключення нотаріусів до «земельної бази», тож дедлайни для спокійної підготовки згоріли. Виконати їх за таких умов було неможливо.
Друга — через страусину позицію Мін’юсту в земельній темі і підготовці нотаріусів до вільного ринку (зокрема, їх підключення до земельної бази реєстрів) нотаріуси виявилися неготовими. Наразі 4313 нотаріусів отримали доступ до даних Державного земельного кадастру. Однак частка тих, хто реально здійснює реєстраційні дії із землею (посвідчують угоди щодо відчуження цих земель цільового призначення) незначна — за оцінками опитаних нотаріусів, близько 5% від цієї цифри. Зробивши помилку, нотаріуси ризикують втратити ліцензію.
Підстав для таких помилок у нотаріусів сьогодні вистачає, ось лише деякі з них:
Тож нотаріуси чекають відточення всіх процедур.
Третя — наразі складно сказати, скільки ж ділянок і якої саме площі вже продано по Україні. Адже всі операції — це заявка наміру щодо продажу земельної ділянки, власне продаж та дарування.
А тепер про тенденції та інші цікаві побіжні питання до ринку землі.
Читати до теми: Чи загрожує ринок землі створенням «феодальних князівств», або поля маркіза де Карабаса
1. Придбати ділянку можуть лише громадяни України. Юридичним особам купувати землю заборонено до 2024 року.
2. Одна людина може купити не більше ніж 100 га в одні руки.
3. Переважне право придбати ділянки належить тим, хто орендує їх з 2010 року.
4. До 2030 року ціна землі не може бути нижчою за нормативну грошову оцінку.
5. Нотаріус повинен буде перевірити покупця: підтвердити його особу, дізнатися, чи не перевищує він ліміт володіння землею тощо.
6. Оплата за всіма цивільно-правовими угодами щодо сільськогосподарських земельних ділянок безготівкова.
7. Походження коштів для купівлі земельної ділянки має бути документально підтверджене.
Також заборонено продавати землю:
Читати до теми: Земельна децентралізація і громади: як зміниться життя ОТГ після запуску ринку землі та закону про геопросторові дані?
Документи для продажу сільськогосподарської земельної ділянки: для продавця та покупця.
Є два варіанти продажу земельної ділянки:
Важливий момент для продавця земельної ділянки: якщо у вас є просто паперовий акт і ділянка не внесена в Державний земельний кадастр, то процес збору документів для продажу триваліший. Так, потрібно розробити документацію землеустрою щодо встановлення меж або інвентаризації ділянки, вносити ділянку у кадастр, і вже після цього за умови реєстрації права можна її відчужувати.
Відповідно до ст. 13 Закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», у разі, якщо до 1 січня 2025 року власник паю/його спадкоємець не оформить право власності на цю земельну ділянку, то земельна ділянка визнаватиметься незатребуваною, і її передадуть у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована.
Читати до теми: Земельна реформа України: ринок землі, оренда, паї, емфітевзис, передача землі громадам, ціна 1 га
Механізм переважного права детально виписаний ухваленим законом №1423 (2194), що вносить зміни до стаття 130 (Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення) Земельного кодексу України.
Від моменту подачі нотаріусом до Державного реєстру речових прав заявки про намір продажу земельної сільськогосподарської ділянки пройде 2 місяці, якщо окрім орендаря є інший потенційний покупець.
Примітка: Теоретично ще може бути суб’єкт першої черги і особа, яка має спеціальний дозвіл на користування надрами на заявленій до продажу ділянці. Тоді її теж повідомляють про можливість викупу ділянки. Але наразі ці дозволи не відображаються у витягах з Державного земельного кадастру, тому вважається, що переважного права у них немає. Коли буде відображатися у витягах, тоді будуть суб’єкти першої черги, ті, хто має спецдозвіл.
Якщо орендар і пайовик погоджують процедуру продажу і зібрали весь пакет документів, сама процедура займе щонайбільше день. Аби отримати НГО та експертну оцінку, приблизно потрібно пару тижнів.
Що потрібно знати про переважне право:
Що слід виправити у механізмі переважного права?
Скасувати норму, яка прирівнює частину для присадибної земельної ділянки (так звані земельні ділянки для садівництва, індивідуального або колективного господарювання) до сільськогосподарської землі. В такому разі це означає, що власник будинку з садком чи городом у випадку продажу свого майна буде змушений пройти всю процедуру підготовки продажу ділянки з врахуванням переважного права. Це ж нонсенс, який кимось свідомо або просто за неуважністю був допущений.
Читайти до теми: П'ять законодавчих кроків до земельної реформи: земельна дерегуляція, податки, кредитування, право користування землею та зміни до системи управління
Держава стягуватиме при купівлі продажу паю такі податки:
При цьому обидва податки слід сплатити до моменту нотаріального засвідчення договору, відштовхуючись від зафіксованої в угоді ціни. Однак ця ціна не може бути нижчою за оціночну ціну, яку встановив уповноважений на оцінку землі Державний орган контролю.
Не сплачують ці два податки ті, хто отримав землю за ст.121 Земельного кодексу України (для ведення особистого господарства, не більше ніж 2 гектари).
Нотаріус отримує 1% від заявленої в угоді суми.
Відповідно до ст. 130-ї Земельного кодексу України, перевірку відчужувача (того, хто продає земельну ділянку) здійснює Держгеокадастр. А покупця перевіряє нотаріус (фізичну та юридичну особу) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, тобто набувача права власності на землю.
В урядовій постанові «Про затвердження Порядку здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України» визначено такі критерії перевірки покупця (набувача):
Читати до теми: Антирейдерські запобіжники від Мін'юсту – захист майнових прав та попередження втручання у реєстри
Перевірку накопичення фізособою квоти земельних ділянок сільськогосподарського призначення у розмірі 100 га проводить нотаріус через онлайн-модуль Державного земельного кадастру.
Однак при втіленні цього механізму виникає низка знаків запитань:
1) Чи може подружжя купувати кожен по 100 га землі, і чи вважається набута земля спільним майном подружжя?
З одного боку, майно, набуте подружжям під час шлюбу, вважається спільною власністю подружжя. Але з іншого боку, у законі чітко написано — кожній фізособі по 100 га.
2) З якого моменту рахувати набуття фізособою 100 га: зокрема, враховувати лише землю, придбану з1 липня 2021 року, чи й ту, що була куплена до цього рубікону?
У пункті 15 Перехідних положеннях ЗКУ написано, що до 2024 року максимальна площа земельних ділянок, яку може набути громадянин — 100 га. А ми пам’ятаємо, що отриману за механізмом безкоштовної приватизації землю (2 га в одні руки) всі ці роки ніхто не забороняв продавати! Скільки таких земель, кому вони продані, які наділи в руках кожного з них — питання відкрите. Наразі позиція Нотаріальної палати і певною мірою Мінюсту — ті, хто придбав 100 гектарів і більше до 1 липня 2021 року, вже не можуть більше купувати 100 га землі. Натомість Держгеокадастр каже, що може придбати, бо якраз період перевірки починається 1 липня, а до того ніхто нікого не перевіряв. Потрібна законодавча ясність у цьому питанні. І то якнайшвидше.
3) Як відбуватиметься процес забирання понаднормової землі?
Єдине, що зрозуміло — рішення про конфіскацію землі понад 100 га в одних руках, яка придбана з 1 липня 2021 року, ухвалюватиме Держгеокадастр. Адже саме він є уповноваженим органом у сфері земельної політики в Україні. До речі, питання ускладнено і тим, що в Україні за 30 років уже з’явилося 124 юридичні особи, що володіють сукупно 40 982 га сільськогосподарських земель. Перша шістка компаній-юросіб зі списку має у власності понад 1000 га сільськогосподарських земель кожна.
Найбільше вигоди в разі придбання землі отримають в перші два роки фермери, не холдинги. Своя земля фермерам дозволить міцніше стояти на ногах завдяки підвищенню капіталізації їхнього бізнесу. З’явиться середній земельний клас. Відбудеться відбілення фермерського ринку.
Проблема для фермерів сьогодні — відсутні фінансові інструменти широкої лінійки для підтримки малих сільськогосподарських виробників — фермерів. Як її вирішити — ухвалити закон про Фонд часткового гарантування за кредитами (на наступний рік) та закласти більше коштів на програми кредитування під землю для фермерів.
Холдингу вигідно купувати землю, якщо така покупка окупиться за 5 років. Якщо більше, тоді вигіднішою є оренда, бо в такому разі є кращою швидкість повернення капіталу. Якщо і будуть купувати землю, то переважно власники невеликих холдингів: площею від 5-10 до 50 тис. га, бо структура цих компаній прив’язана до одного конкретного власника — фізичної особи, який не є публічним, а у структурі холдингу немає нерезидентів. Такий власник має родину та родичів, на яких у разі пропозиції скуповуватиме певну частину землі. В разі активної пропозиції землі такі компанії можуть залучати і фіктивних власників із наближеного кола осіб, які номінально формуватимуть потрібну їм систему зембанку і виступатимуть у ролі так званих земельних сотників. Ера земельного козацтва гряде в Україні.
Щодо великих агрохолдингів, то у них переважатиме модель орендних відносин. Адже всі вони мають у своїй структурі нерезидентів. Якщо ж їхні пайовики приходитимуть до них із пропозицію продати свої паї, то їхній шлях у наступні два роки — переуступка переважного права на викуп земель лояльним до них третім особам, і як результат — формування своєї системи «земельних сотників».
Вартість оренди по Україні наразі різниться: від $30 до 200 за 1 га. У Сумській, Чернігівській областях: піщані грунти — від $30 до 100 за 1 га, за чорноземи дають $120-150 за 1 га на рік. У центральній Україні (Київ, Черкаси, Вінниця) — $160-200, Чернівецькій та Кіровоградській областях — $120-140, Хмельницькій — $140-160, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській та Харківській — $100-120, Полтавській — $150-200, Одеській — $100-120. Можна зустріти і вартість оренди в $300-400 за 1 га (присутня висока концентрація холдингів та фермерів. Як правило це спостерігається місцями у Київській, Черкаській, Вінницькій, Частково Хмельницькій та Полтавській областях. Зростання вартості оренди відбуватиметься планомірно в межах 10-15% за рік.
Ще одна особливість вільного ринку землі в Україні, що разом із спродажем сільськогосподарської землі зникла з 1 липня 2021 року — заборона на зміну цільового призначення землі (раніше діяв мораторій). Це означає, що вартість сільськогосподарської землі поблизу великих міст чи містечок зростатиме, бо вона перепрофільовуватиметься під забудову. За умови, що місцева документація (перспективний план населеного пункту або генеральний план) передбачає на цій території забудови.
Земельна децентралізація передала повноваження на безкоштовне виділення 2 га землі у відання громадам. Для безоплатної приватизації землі потрібно буде рішення 2/3 голосів органу місцевого самоврядування (зміни до закону про місцеве самоврядування — законом №1423 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (реєстраційний — 2194).
У власності ж держави залишилося (державних підприємств, установ та організацій) 750 тис. га земель. Що буде з ними — питання відкрите.
Питання невирішене. Наразі зареєстровано два законопроєкти (урядовий та депутатський альтернативний) про консолідацію сільськогосподарських земель, які врегулюють це питання.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!