Україна і Казахстан – три питання про політично-аграрну взаємодію

Чи позначаться внутрішні хвилювання в Казахстані на українсько-казахських відносинах?

Є кілька чітких ознак, що цього не станеться.

11 січня президент Касим-Жомарт Кемелевич Токаєв виступив перед парламентом. Це була програмна промова, що задає порядок денний на майбутній період.

Найголовніший сигнал, що ми переходимо від кризової ситуації до стабільності. Зараз належить вжити невідкладних заходів у системі безпеки. Без цього, як ви розумієте, жоден бізнес неможливий. Будь-якому підприємцю або інвестору потрібні гарантії, що він може вести свою справу на тривалій основі.

12 січня в Алмати прибув глава держави. Позитивний сигнал – це відкриття алматинського аеропорту. З 13 січня з нього поновлюються вильоти і прийом літаків. Знайшла вирішення ситуація з українцями і казахстанцями, які не могли вилетіти до себе додому. Адже ніхто такого не очікував. Стався транспортний колапс. Багато людей поверталися з різдвяних канікул.

Ще два сигнали, які сприяють стабільності двосторонніх відносин Казахстану і України. МЗС Казахстану і Посольство випустили офіційні заяви, головний посил яких в тому, що всі зобов'язання, які взяв на себе Казахстан, в силі.

Зараз у Казахстані сформовано уряд. Країна перейшла до планомірної роботи. Підключено інтернет-і зв'язок. Всі дії в рамках стабілізації ситуації зараз завершуються. Країна повертається до мирного життя.

Навколо наших відносин були різні інсинуації, але ніщо не може зруйнувати наші історичні та людські зв'язки. Вони будувалися століттями, за ними стоять наші предки. Тому просто по-людськи, емоційно є впевненість у збереженні добрих відносин.

Зміцнює такий настрій те, що Україна, точніше, МЗС України одним з перших серед зовнішньополітичних відомств інших країн випустив заяву про події в Казахстані. Ми із задоволенням ознайомилися з її текстом, побачивши в ній посил до збереження дружніх відносин.

Ви знаєте, в період пандемії і в складний 2020 рік, і минулого року ми робили зусилля, щоб надати імпульс торгівлі між нашими країнами. У червні минулого року відбулося засідання міждержавної комісії з торговельно-економічного співробітництва. Казахстанська делегація на чолі з тоді ще міністром торгівлі та інтеграції Бахитом Султановим приїжджала до Києва. Проведення комісії, що відбулося після певної перерви, означало фактично перезапуск комунікацій на рівні урядів двох країн.

Бахит Турлиханович, який приїжджав до Києва і має хороший «бекпек» по казахстансько-українським торговельним зв'язкам, обійняв посаду віцепрем'єра в новому складі уряду Казахстану.

Нас надихає те, що після зниження товарообігу в 2020 році до $784 млн зараз спостерігається зростання. Це було «торговим дном». За результатами тільки 10-ти місяців 2021 року цей показник далеко перейшов межу в один мільярд доларів. Ми очікуємо, що товарообіг між країнами зросте якщо не вдвічі, то, принаймні, в 1,5 разу.

Чи вплинуть ці події на торговельні відносини між нашими країнами в частині АПК?

Ми говоримо зараз про зростання товарообігу між нашими країнами. Але це значення не є симетричним. Для нас торговий баланс позитивний, але для України негативний. Тобто, наш експорт в Україну перевершує експорт України в Казахстан.

При цьому експорт з України до Казахстану зріс на 26,8% за січень-жовтень 2021 року відносно аналогічного періоду 2020 року.

Однак імпорт з Казахстану в Україну в цей період зріс майже на 90%.

Звичайно, тут головну роль відіграють поставки енергоносіїв, що займають майже 70% в казахстанському імпорті в Україні.

Зазначу, що всі ці дані ґрунтуються на українській статистиці.

Основні товарні позиції агропромислового експорту України до Казахстану:

1.  готові продукти із зерна – близько 12%;
2. м'ясо і субпродукти – близько 7%;
3. молоко, молочні продукти, яйце птиці, мед – близько 5%;
4. какао і продукти з нього – 4%;
5. цукор і кондитерські вироби – близько 4%;
6. жири і масла тваринного і рослинного походження – близько 2%;
7. напої – 1,7%.

При цьому найзначніше зростання експорту України в Казахстан відзначено за такими позиціями як готові продукти із зерна і зернові культури, добрива, какао.

Одночасно з Казахстану істотно зросли постачання жирів і олій тваринного і рослинного походження, цукру, готових продуктів із зерна.

Взаємна зацікавленість є. На жаль, між нашими країнами є транспортно-логістичні проблеми. Вони були і раніше, і в один момент їх не вирішити, тим більше, що вони впираються в політичні питання.

Читати до теми: Казахстан і Україна. Порівння АПК країн 

Стан і потенціал аграрної взаємодії між Україною та Казахстаном

Один з цікавих напрямів для співпраці – це виробництво м'ясної продукції. В Україні зараз сильно знижується поголів'я худоби. У Казахстані цей процес також має місце, але за низкою позицій спад зупинено. У нас добре розвивається конярство і вівчарство.

Це загальновідомо, що Казахстан і Україна прагнуть зіграти роль продовольчих хабів. Наші країни розташовані поруч з великими ринками – близько до Казахстану Китай, до вас – Європа.

Важливий момент – це кліматичні умови. У нас більш посушливий клімат, що позначається на рослинності і ґрунті, якості м'яса або пшениці. У Казахстані одна з найбільш затребуваних зернових культур в світі – це пшениця з високим вмістом клейковини. Посушливий клімат впливає і на властивість м'яса. У Казахстані вирощують якісну картоплю, яка краще зберігається. Низка овочевих і фруктових напрямів аналогічно затребувані. Водночас курячий і молочний напрям з України дуже привабливі для Казахстану.

Зараз для наших країн актуальною є протидія продовольчій інфляції. У постпандемічний період відбувалося відновлення економік двох країн. При цьому відбувалося зростання цін на продовольство. Це елемент зростання споживчих настроїв. Тому необхідно дивитися продуктові ніші, в яких ми могли б одна одну взаємодоповнювати.

Потім ще одну проблему ми помітили – статистика двох країн несиметрична, недзеркальна. Це позначається не просто на розумінні того, чим торгуємо, а й на плануванні. Тому ми будемо працювати над тим, щоб підвищувалася якість статистичних обліків.

Ну і, звичайно, важливе питання – це розробка і впровадження нових технологій в сільському господарстві, розвиток переробки. Наше завдання не просто налагодити виробництво, а й знижувати витрати. Казахстан і Україна приєдналися до Рамкової кліматичної Конвенції ООН. Відповідно, нам необхідно скорочувати викиди вуглекислого газу. Для цього необхідні нові технології. Цікавий досвід України з впровадження систем крапельного зрошення.

Думаю також, що досвід Казахстану вартий уваги з погляду вдосконалення системи субсидування і підтримки виробника. Україна може запропонувати технології, цифрові рішення.

Було б цікаво «розшити» галузевий аналіз в сфері співробітництва в агропромисловому секторі, як це зробило видання «Латифундист». Тільки потрібно проаналізувати кожну підгалузь, переробку, логістичні ланцюжки, регіони.