Як вплинула війна на посівну, пальне, експорт, продбезпеку та елеваторну інфраструктуру АПК

Посівна і пальне — як вплинули на забезпечення аграріїв пальним нещодавні бомбардування паливних баз? Яку міжнародну допомогу по пальному отримає АПК?

Вплинуло негативно. Це звузило логістику. Багато аграріїв і трейдерів частину дизелю зберігають у цистернах. Відповідно, виявилося менше цистерн для транспортування пального. Також аграрії вже не закуповують пальне на кілька місяців наперед, а роблять це тільки на найближчі тижні.

 Ускладнення логістики призводить до здорожчання ціни на пальне.

Сьогодні міжнародна допомога з пальним, у першу чергу, зосереджена на військових потребах. Пальне для аграріїв продовжують поставляти багато трейдерів. Враховуючи обставини, ціни на пальне звичайно вищі, ніж нам би того хотілося. Але пальне на ринку є. Органи влади і трейдери роблять все можливе, щоб так було й надалі.

Наскільки збільшує собівартість агровиробництва загалом по Україні подорожчання палива і інших імпортних складових?

Собівартість збільшується по всім культурам. Ціна відрізняється в залежності від культури. Але це менш критично, порівняно зі зростанням цін на логістику зерна.

Продбезпека і приватний бізнес: чи планує держава масштабно резервувати об’єми закупівлі продовольства в приватних компаній для забезпечення продбезпеки?

Програма продовольчої безпеки працює другий місяць.  За заявками місцевих адміністрацій у процес включаються компанії, що виробляють і продають продукти та спільно формують ціну.

Які ключові заходи з продбезпеки записані у оновленій стратегії продбезпеки, яку ви підготували?

Стратегія продовольчої безпеки держави буде переглядатися. Вона буде короткою і лаконічною. Відповідно до умов воєнного часу.

Чи плануєте ви ініціювати створення резервної елеваторної інфраструктури в регіонах, аби зберегти новий врожай (адже існуючі вже зайняті під зерном минулорічного врожаю)?

Це питання потребує спільних зусиль парламенту, уряду та бізнесу. Влада спростить всі процедури для отримання землі, будівництвом, створенням і підключенням необхідних потужностей.

Чи є певні обсяги певних культур, котрі є «зарезервовані/лімітовані» державою від експорту, щоб забезпечити продовольчу безпеку в Україні?

Звичайно, ми підтримуємо баланс культур. У першу чергу – це пшениця і кукурудза, які зарезервовані до нового врожаю.

Ви озвучували, що працюєте над шляхами для аграрного експорту через європейський кордон. Розкажіть про них більше? Чи є серед них базовий?

Ми виходимо з можливостей бізнесу. Уряд сьогодні максимально спрощує всі дозвільні процедури всередині країни, пов’язані з прискоренням логістики зерна.

Маємо домовленості з іншими країнами про максимальне спрощення транзиту, допомоги з інфраструктурою , переорієнтації на український бізнес тощо.

Є речі, які можна реалізувати тільки в партнерстві великих державних компаній – «Укрзалізниці», Польських державних доріг. Наприклад, організувати додаткові пункти заміни колісних пар на кордоні.

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас.

Ваш прогноз щодо ситуації з портами і агроекспортом: чого чекати по обсягах?

Сьогодні складно це прогнозувати. Все залежить від того, коли закінчиться війна. До того моменту зерно буде транспортуватися через західні кордони. Очікуємо збільшення до мільйонів тон на місяць вже цього року.

Трейдери оцінють загальний експорт зернових до нового врожаю в 2,5 млн т. Ваша оцінка?

Якщо мова йде про новий врожай озимих, то більш-менш можу погодитися з таким прогнозом.

Наскільки активно відбувається переспрямування логістики на експорт єдиним можливим шляхом – сухопутним через західні кордони?

Це не єдиний шлях. Є шлях баржами через порти Дунаю. Міністерство транспорту та інфраструктури зараз працює над цим питанням.

Наскільки придатними є автошляхи транспортування агропродукції на експорт? Чи пристосовані прикордонні переходи на західних кордонах для пропуску автомобільних зерновозів?

Звичайно ж, пропускні пункти не пристосовані до такої кількості зерновозів. Ведемо активну роботу щодо покращення пропускної спроможності зерновозів і роботи митниці. Але, в  першу чергу, розглядаємо варіант залізничного транспортування.

Чи зросли перевезення агропродукції залізницею за час війни і як саме?

 Так, зросли. Цифри зможемо назвати, порахувавши обсяги за квітень-травень.  

 Експорт агропродукції наразі більше рухається більше  автомобільним чи залізничним транспортом і в які порти?

Більшість експорту сьогодні забезпечують залізничні перевезення. Експорт іде в порти на Дунаї та напряму в румунський морський порт Констанца. Також намагаємося налагодити логістику в порти країн Балтії.

Скільки в середньому додає до ціни експортованої агропродукції вартість транспортування залізницею/авто до кораблів?

Все залежить від конкретної культури. У середньому цей показник складає від 20 до 40%. 

Які наразі головні акценти роботи МінАПК з іншими міністерствами та УЗ?

За час війни багато чого змінилося. Головний акцент робимо на спільній та скоординованій роботі для спрощення логістики зерна.

Всі працюють на 100 %, щоб економіка держави витримала цей складний час.