Як держава оцінюватиме розмір збитків на землі від війни?

Що передбачає Методика визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок бойових дій під час воєнного стану, затверджена Міндовкілля? 

Внаслідок збройної агресії росії проти України наш земельний фонд зазнає непомірної шкоди й руйнувань. За понад три місяці війни велика частка земель, зокрема сільськогосподарського призначення, через ракетні обстріли й проведення бойових дій отримали суттєві пошкодження, а якість ґрунтів значно погіршилася.

Задля оцінки таких збитків та фактичних втрат землекористувачів Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України затвердило Методику визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій і збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану.

Документ містить Порядок розрахунку, який насамперед залежить від виду завданої шкоди, серед яких виокремлено два.

Так вибухи і згорання нафтопродуктів, пожежі на підприємствах хімічної та металургійної промисловості, по яких прицільно гатять окупанти, хімічна реакція від пострілів – усе це викликає появу отруйних речовин у ґрунтах, що може призвести до втрати їх родючості і корисних властивостей. Саме тут йдеться про забруднення ґрунтів як першого виду шкоди, визначеного Методикою.

Другий же – це засмічення земель, що передбачає наявність на земельній ділянці сторонніх предметів: відходів, матеріалів, таких як, наприклад, уламки від ракет, міни тощо.

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас.

Хто та як встановлюватиме факти завданої шкоди?

Факти забруднення ґрунтів чи засмічення земель і їх масштаби визначатимуть уповноважені посадові особи Державної екологічної інспекції у співпраці з підприємствами й організаціями суміжного профілю. Для цього, зокрема, використовуватимуть результати огляду земельних ділянок, дані дистанційного зондування землі, дослідження отриманих зразків проб ґрунтів, висновки будь-яких експертиз, пояснень, оперативних повідомлень фізичних та юридичних осіб.

При цьому землевласників та землекористувачів майже не залучатимуть до процесу оцінки розміру збитків. Однак, зауважу, що у разі виявлення фактів забруднення чи засмічення на своїх земельних ділянках землевласники мають якнайшвидше повідомити про це Держекоінспекцію для проведення відповідного огляду. Або ж самостійно відібрати зразки ґрунту і передати їх екоінспекції. Таким чином землекористувачі уникнуть покладання відповідальності за завдану шкоду на них самих.

Читати до теми: Аграрні закони в умовах війни: продовольча безпека, земля, рейдерство, зрошення
 

Що лежить в основі розрахунку розміру шкоди?

Після встановлення фактів забруднення чи засмічення земель, дослідження місця та визначення площі ураження та глибини просочування забруднюючої речовини у ґрунти Держекоінспекція розпочне роботи з розрахунку розміру шкоди за конкретними формулами.

Так в основі розрахунків лежить нормативно-грошова оцінка (НГО) земельної ділянки, що зазнала забруднення чи засмічення. Інформацію про НГО братимуть з будь-яких джерел. Втім, якщо таких даних немає, до розрахунку візьмуть середню нормативну грошову оцінку землі в області, помножену на коефіцієнт, що зумовив негативні екологічні наслідки для родючості ґрунтів, який дорівнює 300.

Окрім НГО, на цьому етапі врахують такі фактори як витрати на ліквідацію наслідків, площу земельної ділянки, та коефіцієнти, які характеризують ступінь забрудненості ґрунтів чи засмічення земель, встановлені Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

А при розрахунку розміру шкоди від забруднення ґрунтів додатково візьмуть до уваги вартість рекультивації земель – заходів, які необхідно провести для відновлення ґрунту. До слова, вартість рекультивації визначається з урахуванням коефіцієнту складності (залежить від того, наскільки рівна місцевість), коефіцієнту кількості забруднених/засмічених ділянок в одній територіальній громаді, а також коефіцієнту робіт із землювання, до розрахунку якого беруться площі забруднених земельних ділянок, їх базова вартість і вартість за площею.

Читати до теми: У Мінагрополітики пояснили використання і обрахунок НГО землі під час воєнного стану
 

Як використовуватимуть розрахунки розміру шкоди?

Наразі Держекоінспекція вже запустила процес з оцінки розміру завданої шкоди землі та ґрунтам в деяких областях України. Однак обстеження земельних ділянок, де велися бойові дії наразі здійснює ДСНС. Оскільки доки триває процес розмінування територій, повноцінні роботи з оцінки площі засмічених чи забруднених ділянок, дослідження складу ґрунту будуть не можливі для проведення.

Зауважу, що ця Методика, затверджена Міндокілля, визначає лише розмір пошкоджень землі та ґрунтів. Крім цього документу, нещодавно Мінагрополітики ухвалило ще одну Методику, яка унормовує процедуру визначення шкоди та збитків земельного фонду України внаслідок збройної агресії рф. Така включає втрати та пов'язану з ними упущену вигоду. При її розрахунку беруться до уваги:

• витрати на рекультивацію земель,
• збитки власникам (землекористувачам) земельних ділянок сільськогосподарського призначення,
• витрати на відновлення меліоративних площ,
• витрати на розмінування.

Відповідальність за оцінку шкоди та збитків за цим напрямом покладена на обласні, Київську міську державні адміністрації. 

Підкреслю, що подібна оцінка є досить важливою і правильною. Адже результати усіх досліджень і розрахунків, акти обстеження пошкоджених ділянок, встановлені факти шкоди можуть стати доказом та підставою для стягнення збитків з агресора. До слова, Держекоінспекція вже опрацьовує матеріали щодо екологічних злочинів, які потраплять до Міжнародних судів в рамках позову України до росії з приводу військових репарацій і компенсації втрат постраждалим особам. Тож українським землевласникам та землекористувачам також варто сприяти у процесі фіксації та повідомляти про завдану війною шкоду землі відповідному органу. Маємо розуміти, що зараз від кожної нашої дії залежить майбутнє України.