Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Одним з основних імпортованих товарів України є природній газ. У довоєнний період ми імпортували його на рівні 8-10 млрд м3/рік і за цінами у $250 за 1000 м3 це нам коштувало $2-2,5 млрд в рік. А одними з основних експортних товарів України є зерно пшениці і кукурудзи. Наприклад, у 2020/2021 маркетинговому році ми експортували близько 49 млн т зернових культур. При середній вартості зернових культур на той час у $150 за 1 т, Україна заробила на експорті зернових $7,3 млрд (достатньо, щоб тричі оплатити вартість імпортованого газу). Непогана і прибуткова арифметика. Спрощуючи: ми продавали зерно, щоб закупити необхідний нам природній газ.
Проаналізуємо, як змінились ціни на ці товари за останні 5 років (дивись рисунки нижче). Ціна природнього газу зросла з 10 до понад 300 Євро/МВт*год у пікові періоди (у 30 разів). На момент написання статті вона складала 124 Євро/МВт*год (зростання у 12 разів). Багато експертів прогнозує ціну природнього газу у понад 100 Євро/МВт*год (понад $1000 за 1000 м3) принаймні на середньостроковий період. Так, Національний банк України прогнозує, що середньорічна ціна природнього газу на біржі ТТF в Нідерландах у 2022 році становитиме $1314,5 за тис. м3, у 2023 році – $ 1283,5 за тис. м3, у 2024 році – $1007,3. Відповідно, можна прогнозувати на середньострокову перспективу вартість природнього газу принаймні у 10 разів вищою від рівня 2020 року.
Читати до теми: Відновлювальні джерела енергії – як дорогий російський газ допоможуть замістити біовідходи, солома та біогаз
Ціна зернових культур зросла за п’ять років у середньому з $200 до $300 за тонну (у 1,5 рази). Тобто, те що ми купуємо (природній газ) зросло в ціні у 10 разів, а те що ми продаємо – всього у 1,5 рази. Відповідно, маркетингова ситуація змінилась радикально не на користь України: на дохід від продажу зернових ми зможемо тепер купити у 7 разів менше природнього газу. Зовсім інша арифметика, ніж була у 2020/21 р. Вважаємо що така цінова кон’юнктура не може не вплинути на поведінку наших аграріїв. І якщо відповідаючи на питання «що вирощувати: харчі чи енергію?» вони традиційно вибирали вирощування харчів, то зараз ситуація може суттєво змінитися.
Ціни на природний газ на голландській біржі TTF за останні 5 років, Євро/МВт*год
Читати до теми: Георгій Гелетуха: Українська біржа біопалива та біомаси на 70% буде зосереджена на сировині аграрного походження
Ціни на зерно в чорноморському регіоні, $/тонну
У ситуації високих цін на енергію значно зростають перспективи використання поживних решток і сільськогосподарських відходів для виробництва енергії, і вирощування в Україні енергетичних культур (верба, тополя, міскантус, свічграс) для використання їх у якості палива для виробництва теплової і електричної енергії, а також вирощування силосу кукурудзи як сировини для виробництва біометану.
Аграріям вже стало економічно вигідним зайнятися вирощуванням енергетичних рослин у якості бізнесу. Порівняємо дохід від різних альтернатив використання землі сільськогосподарського призначення (дивись таблицю нижче) .
Вирощування кукурудзи на зерно
Читати до теми: Георгій Гелетуха: Ми позбудемося газової залежності від Росії, якщо вирощуватимемо енергетичні культури на 2 млн га земель
Вирощування силосу кукурудзи для виробництва біометану
Вирощування енергетичних рослин (верба, тополя)
Як видно, дохід з одного гектару при вирощуванні енергетичних рослин (як палива) і силосу кукурудзи (як сировини для виробництва біометану) принаймні не менший, ніж середній дохід при вирощуванні зерна пшениці і кукурудзи.
Вважаємо, що аграріям Україні потрібно якнайшвидше зайнятися використанням пожнивних решток і сільськогосподарських відходів для виробництва енергії, а також вирощуванням і використанням енергетичних культур. Вважаємо це реальним і економічно обґрунтованим. Цей напрям здатен зробити значний внесок у скорочення споживання природного газу, створення нових робочих місць, покращення екології і декарбонізацію економіки держави, покращення макроекономічних показників економіки України. У підтвердження цих рекомендацій читайте наступні публікації у моєму блозі на ресурсі AgroPolit.com.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!