ПДВ-накладні для агросектору: чи є світло в кінці тунелю?

Понад 40% аграріїв вважають незадовільною півторарічну роботу податківців в умовах війни. Лише 9% опитаних її схвалюють. Найбільше нарікань від агробізнесу в роботі фіскалів – на необґрунтовані затримки із реєстрацією податкових накладних з відшкодування ПДВ (кожен другий опитуваний це відмітив), а також на ручне відшкодування ПДВ. Такі оцінки роботі Податкової служби України (ПСУ) дали читачі AgroPolit.com, Latifundist.com, Elevatorist.com, SuperAgronom.com, Kurkul.com, Zemliak.com в ході серії опитувань.

Дивитися інфографіку до теми: Структура сплачених податків агросектором за 2020 рік: земельний податок, ПДФО, ПДВ, податок на майно, рентна плата

Блокування реєстрації ПДВ-податкових – позиція влади

Почнемо з найбільшого головного болю для агробізнесу – податкових накладних на відшкодування ПДВ. Масштабності цієї проблеми наразі у владі не бачать. В останні місяці коефіцієнт блокування податкових накладних залишається на рівні 0,8% від загальної кількості зареєстрованих податкових накладних, заявив в інтерв'ю Forbes голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. На його думку, загалом проблему блокування податкових накладних для «білого» бізнесу вирішити неможливо, хіба тільки зменшити.

«Ми ніколи не прийдемо до того, щоб серед заблокованих було 100% шахраїв, адже деякі «білі» операції в силу специфіки за зовнішніми ознаками можуть бути схожі на фіктивні. Але блокування це ж не вирок. Це просто необхідність подати документи для розблокування. Так, це певне навантаження на бухгалтера, але, на мій погляд, це допустимі втрати, коли ми говоримо про фінансування армії у війну», – каже він.

При цьому Гетьманцев дуже оптимістичний щодо подальшої ситуації із реєстрацією ПДВ-накладних:

«За результатами серпня очікуємо зменшення. Зараз підготовлені чергові, вже треті, зміни до постанови Кабміну №1165, які повинні зменшити цей відсоток вдвічі. Це шлях, яким ми вирішуємо проблему блокування податкових накладних». На його думку, коефіцієнт блокування вдасться зменшили аж до 0,2%. «Я хочу, щоб ми дійшли до 0,2%. Але зміни до постанови №1165, які повинні зменшити відсоток блокувань щонайменше вдвічі, з незрозумілих причин вже два тижні лежать на погодженні в Міністерстві фінансів. Розумію, Мінфін намагається уникнути можливих помилок, що можуть призвести до відкриття схем шахрайства з ПДВ, однак це не привід для блокування позитивних та опрацьованих змін», – обнадіює Гетманцев.

До прикладів цих рятівних змін в постанові №1165 ми ще обов’язково повернемося у тексті нижче (там справді є над чим подумати).

Читати до теми: Орендна плата та земельний податок – як сплачувати під час війни?

Блокування реєстрації ПДВ-накладних – позиція асоціацій, депутатів та експертів

Спочатку поцікавилися думкою аграрних аудиторій, запитавши: чи стикалися приналежні чи дотичні до вас агрокомпанії із необґрунтованим блокуванням податківцями податкових накладних в останні місяці? 81% опитаних відповів – так!

У профільному парламентському комітеті думки щодо податкових накладних відмінні від думки його очільника. В ексклюзивному коментарі AgroPolit.com голова підкомітету з питань місцевих податків і зборів Мар’ян Заблоцький зазначив:

Коли ми опитуємо підприємців, то чуємо зовсім інше враження щодо реєстрації цих накладних. В останньому дослідженні від «Інфо Сапієнс», 50% опитаних підприємств оцінили рівень корупції у системі реєстрації податкових накладних при сплаті ПДВ як дуже високий. У разі блокування підприємство відключають від системи сплати ПДВ і відносять до списку ризикових, тобто воно надалі не може реєструвати ці накладні. У реальності половина підприємств стикається з проблемою, коли блокують або їхні податкові накладні, або контрагентів. Це неприйнятно».

Народний депутат додає, що він не знає у світі більше досвідів блокування податкових накладних. «Система реєстрації податкових накладних така, як у нас, – це відносно наш винахід. У 2015 році я брав участь у дискусії щодо створення цієї системи, тоді вона була тільки в Азербайджані», – говорить він.

Далі ми поцікавилися оцінкою ситуації довкола ПДВ у співзасновника Центру економічного відновлення Андрія Длігача, яким проводилося вищезгадане Заблоцьким опитування.

Цілком погоджуюся з оцінкою Гетьманцева, що це 0,8% від всього обсягу зареєстрованих накладних, але я зовсім не згодний, що всього лише. Оці 0,8%  призвели до того, що 70% підприємців зіткнулися з проблемою блокування ПДВ-накладних протягом року! Як показало наше опитування (дивіться далі слайди про детальніші оцінки бізнесу, – авт.), за останні 2 місяці – майже 50% підприємців мали таку ситуацію із блокуванням податкових накладних, тобто половина підприємців змушена вирішувати це питання. За нашими оцінками, заблокованих ресурсів у зупинених податкових накладних – близько 40 млрд грн. Апогей був влітку минулого року – майже 44 млрд грн», – говорить в ексклюзивному коментарі AgroPolit.com Андрій Длігач.

Це опитування також свідчить, що серед топпроблем для розвитку бізнесу 25% голосів очільників компаній віддано за «перешкоди з боку регуляторних та/чи фіскальних органів». На запитання, які державні органи створювали перепони чи допомогли в роботі бізнесу за останній рік, половина опитаних відповіла – ДПС. 66,8% респондентів вказують на потребу проведення податкової реформи.

Керуючий партнер компаній Crowe Erfolg Ukraine (член Crowe Global), радник голови з питань оподаткування ВАР, заступник голови податкового комітету при ТПП, голова Наглядової ради Палати податкових консультантів, голова ревізійної комісії Міжнародного товариства польських підприємців в Україні, член Експертної ради та Методологічної ради при Мінфіні Ольга Богданова в ексклюзивному коментарі AgroPolit.com наголошує, що збоку влади зараз відбувається певна гра з показниками, цифрами та статистикою.

Коли податкова надає свою статистику про блокування, то вона оперує даними від загального відсотка поданих на реєстрацію податкових накладних – і тут 0,8%.  Якщо ж говорити про статистику від загальної кількості платників ПДВ, то на 1 липня 2023 року в нас всього зареєстровано 240,244 тисяч платників ПДВ. Мені важко сказати, яка частина з них є економічно діючою. Ми розуміємо, що підприємства Східної України, в Харківській, Херсонській областях можуть залишатися платниками ПДВ,  але бути неактивними… З урахуванням цих неактивних підприємств частка постраждалих від нереєстрації податкових накладних може сягнути 25%. Блокується здебільшого малий та середній бізнес. Мікробізнес та великий має умови/критерії безумовної реєстрації (обсяг продажів до 500 тис. грн не блокується, річна сплата ПДВ має перевищувати 1 млн грн, податкове навантаження – 5 %) або позитивну податкову історію у вигляді сплачених протягом року більше 10 млн грн податків (без ПДВ)», – каже вона.

Блокування реєстрації ПДВ-накладних – позиція агробізнесу

Один із файлів своєї презентації на тему реєстрації ПДВ та відшкодування ПДВ для публічного обговорення запропонувала у своєму ФБ Ольга Богданова із таким коментарем:

Блокування. Коли дають статистику блокування, то зазвичай говорять про відсоток блокованих ПН/РК, і це десь до 1%. Але це 10-11% від загальної кількості всіх платників ПДВ. При чому мова про малий та середній бізнес виключно, бо мікро і великі проходять через критерії безумовної реєстрації. Сумно аж за край».

Ось як відреагували на ці дані її аграрії-підписники.

Процес реєстрації податкових накладних голова ради підприємців Херсонської області, співзасновник компанії ТОВ «Сан Лайт» Вікторія Гавренкова називає «взагалі непрозорим».

Відбуваються жахливі речі: «білий» бізнес не може працювати, експортувати, не відшкодовується ПДВ. Наприклад, нашому підприємству ТОВ «Сан Лайт» (виробництво соняшнику) податківці заборгували з січня 2022 року експортний ПДВ в сумі 5,2 млн грн. Це ПДВ, яке сформувалося ще до війни. Як пояснювали? По-перше,  апелювали до того, що підприємство на окупованих територіях, то, можливо, воно не вистоїть. Пізніше Херсон деокупували і підприємцям регіону придумали «зону ризику» – і теж  гроші не повертають. Це катастрофічна проблема всієї країни. Катастрофічно багато неповернень ПДВ».

Голова наглядової ради Палати податкових консультантів, голова ревізійної комісії Міжнародного товариства польських підприємців в Україні Ольга Богданова наголошує, що діюча система реєстрації податкових накладних  є шкідливою. «У період воєнного стану наші контролюючі органи кажуть, що це єдиний спосіб перевіряти бізнес, гальмувати схемний ПДВ. Я не поділяю цієї точки зору, бо з моменту відновлення бюджетного відшкодування (травень 2022 року) дозволені два типи перевірок: перевірка бюджетних відшкодувань ПДВ і перевірка від’ємного значення по ПДВ більше 100 тис. грн. Тобто всі компанії, у яких велике від’ємне значення, можна перевіряти», – пояснює вона.

Про підстави блокування перевірок

Постанова №1165 визначає перелік причин для надання підприємствам статусу ризикового платника – їх всього вісім.  

Свіжу статистику від ПСУ від 6 липня 2023 року про причини присвоєння  підприємству статусу ризикового платника нещодавно озвучила у своєму виступі член Експертної ради та Методологічної ради при Мінфіні Ольга Богданова.

Топ-4 причини виглядають так:

• недостатня кількість трудових ресурсів – 3733 платники;
• відсутність необхідних умов для виробництва – 3093 платники;
• придбали товар у ризикового платника – 2422 платника;
• продали ризиковим платникам – 2186 платників.

Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в коментарі виданню каже, що суть всіх цих перевірок на заявки щодо відшкодування ПДВ часто буває абсурдна й очевидна всім, але її все одно здійснюють.

От наприклад, чи є такі компанії, як міжнародні трейдери «Луї Дрейфус», «Суфле», «Каргілл», одноденками? Ні. Цим компаніям десятки років, і вони відомі всьому світу, а от ми будемо перевіряти», – каже він.

Одна з підстав перевірок – чи, бува, не за готівку купив експортер у продавця з третіх рук збіжжя?

До початку війни це можна було перевіряти в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Зараз доступ до нього закрили. Після півторарічного шаленого тиску його частково відкрили, але зараз ти бачиш у реєстрі тільки, що така юрособа існує, але ти не бачиш, чи вона сплатила ПДВ. Далі ти пишеш лист податковій із цим запитом – це все додаткові  знущання з бізнесу. Виникає питання: чому заблокований цей реєстр? Бо йде війна. Як це впливає на війну? Відповіді нормальної немає», – каже Леонід Козаченко.

За його словами, йому також доводилося чути і про причину відмови компаніям у реєстрації через питання, дотичні до неподання податкової звітності підприємств, які залишилися на окупованій території.

Народний депутат, голова підкомітету з питань місцевих податків і зборів Мар’ян Заблоцький додає, що податковій не треба ніяких відмовок придумувати, бо вони прийняли таке регулювання, за яким саме платник має доводити, що він не винен.

«Найбільше страждають звичайні «білі» бізнеси. Насправді, «скупки» вже майже пішли з аграрного ринку, їх залишилося дуже-дуже мало. Я думаю, що не існують хоч якісь виправдання блокування податкових накладних», – каже він.

Відшкодування ПДВ – суми оцінок і проблеми

Як змінилася система відшкодування ПДВ під час війни?

Зберігається практика ручного відшкодування ПДВ, на жаль. Вона в останні 3-4 місяці призупинилася, але зараз знову надходить інформація», – говорить один з ініціаторів створення Тимчасової слідчої парламентської комісії щодо сплати податків (в тому числі зловживань із ПДВ) Заблоцький.

Конкретику додала інспектор Ради бізнес-омбудсмена Марія Козленко. Вона каже, на початок 2023 року залишок суми бюджетного відшкодування становив понад 40 млрд грн, а за перші чотири місяці 2023 року додалось понад 36 млрд грн нових сум бюджетного відшкодування. За відповідний період держава відшкодувала підприємцям 51,7 млрд грн (67,94%) ПДВ у грошовій формі, водночас відхилила 3,7 млрд грн (10,25%) сум бюджетного відшкодування. Відповідно залишок невідшкодованих сум ПДВ станом на 01.05.2023 складає 20,9 млрд грн (27,52%).

На її думку, цікавим є те, що за перші чотири місяці 2023 року відсоток відхилених сум бюджетного відшкодування сягнув 10,25% (3,7 млрд грн), тоді як за аналогічний період 2021 року показник відхилених сум відшкодування ПДВ складав лише 2,26% (1,1 млрд грн). Водночас законодавчі вимоги щодо підстав отримання відшкодування ПДВ протягом цього часу не змінювались та не ускладнювались. 

Читати до теми: Топ податкових питань агробізнес від Ради бізнес-омбудсмена

Відхилення відбуваються не стільки з причин невиконання вимог закону щодо отримання бюджетного відшкодування, як із причин незгоди податкових органів із розміром від’ємного значення з ПДВ. Така незгода на практиці доволі часто обумовлена претензіями податкових органів стосовно заниження податкових зобов’язань або завищення податкового кредиту. При цьому ми також спостерігаємо, що відхилення сум відшкодування ПДВ продовжує виступати інструментом боротьби з незаконним податковим кредитом, попри наявність запровадженої СМКОР (Система моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків) та СЕА ПДВ (Система електронного адміністрування ПДВ), які контролюють недопущення незаконного податкового кредиту та блокують реєстрацію податкових накладних щодо сумнівних операцій. Нагадаємо, СМКОР та СЕА ПДВ створені, щоб забезпечити безумовність податкового кредиту на підставі зареєстрованої податкової накладної та певну автоматичність у відшкодуванні ПДВ», – зазначає Марія Козленко. 

Ольга Богданова зі свого боку каже, що проблема відшкодування ПДВ полягає у тому, скільки знімають податкового кредиту перед тим, як підприємству затвердять бюджетне відшкодування ПДВ.

Нині ще одним трендом стало те, що під час податкових перевірок навіть великі компанії чи холдинги звинувачують у дуже високій врожайності. Начебто вони за готівку купують і потім продають на експорт продукцію. Або їм пишуть в актах перевірок, наприклад, купив кукурудзу врожаю 2020 року, а в експортній декларації кукурудза другого класу з іншою вологістю, тобто змінюється назва номенклатури. Середній бізнес намагається самотужки експортувати продукцію: відправляє залізницею. Це шанс стати на рейки бюджетного відшкодування, але вони стикаються із глибинними перевірками інвентаризації. Ну і хіт-причина – норми витрат палива чи добрива», – розповідає вона.

Крім того, Ольга Богданова звертає увагу на те, що вже рік як з’явився новий тренд ПДВ-відшкодування – присвоєння статусу ризикового платника.

Ризикові платники в очах податківців – це майже всі переробні заводи. Податкова стверджує, що вони відвантажують продукцію тільки на паперах, а за готівку продають. Особливо популярне це, мовляв, серед аграріїв, які займаються збутом цукру, м'яса. Податкова стверджує, що наші заводи-переробники все це продають за готівку, а на паперах продають податковий кредит на ПДВ. Тому податкова присвоює їм статус ризикового  підприємства, і в них блокується вся діяльність. Місяцями компанії не можуть зняти цей статус. Проходять всі кола пекла – судові рішення і так далі», – наголошує Богданова. І наостанок вона підкреслила, що підприємства з окупованих регіонів мають накопичене від’ємне значення податкового кредиту через загибель чи втрату продукції 2022 року. «За законодавством аграрії можуть залишити цей податковий кредит (від’ємне значення), але без права його бюджетного відшкодування», – каже Ольга Богданова.

Леонід Козаченко виділяє щодо відшкодування ПДВ дві речі. По-перше, зросла проблема з розрахунками за товари за готівку. Але хто це стимулює і кому це вигідно?

Я не можу зрозуміти, як можливо в таких великих масштабах на внутрішньому ринку без сплати податку за готівку і купувати, і перепродувати агропродукцію, і далі її експортувати, й отримувати при цьому відповідні дозвільні документи на відшкодування ПДВ? Таких масштабів раніше ніколи не було. Як можуть державні службовці, представники фіскальних органів, видавати дозвільні документи таким компаніям на експорт? Все це дуже легко перевірити. Чому цього не роблять?», – резюмує Леонід Козаченко.

 Читати до теми: Податкова заважає роботі аграріїв, які пережили окупацію – експерт

Чому не роблять – доступно пояснює у коментарі Андрій Длігач:

За рік немає ніякої позитивної тенденції щодо реєстрації ПДВ-накладних. Навпаки – погіршення ситуації. Натомість виросла корупційна рента в цій сфері: ставки на розблокування податкових накладних є, існують цілі «організації», які допомагають бізнесу розблокувати їх. Розмір цих ставок – до 5% суми заблокованої накладної. Звичайно, це суттєво менше, аніж за повернення ПДВ, де за повернення «білого» ПДВ ставка – близько 10 %, а «сірого» чи «чорного» – 30-40 %. Це жах, який покриває силова вертикаль влади. В усіх випадках заблокованого ПДВ, якщо підприємець іде до суду, то суд ухвалює рішення на користь бізнесу. Це ще один інструмент тримати бізнес під контролем і корумпувати органи влади».

Постанова  № 1165: статус ризикового платника розширять «діловою метою»?

У постанові 1165 слід звернути увагу на пункт №8 (наявна у базі податківців інша інформація). «Широта» його трактування скоро може стати наріжним каменем між бізнесом та податківцями в частині підготовлених змін до Довідника кодів податкової інформації. Нагадаємо, саме коди з цього Довідника використовують у пункті 8 постанови 1165 для присвоєння підприємствам статусу ризикового платника.  

«Зараз хочуть внести зміни до Довідника: ризиковим вважається той платник, який здійснює постачання творів суб’єктам господарювання, щодо яких є інформація, що це посередник із дуже малою націнкою, і в таких операціях відсутня економічна причина «ділова мета». Якщо зараз Податковим кодексом України чітко використання терміну «розумна економічна причина – ділова мета» застосовується виключно до трансфертного ціноутворення (стаття 140 ПКУ), то фактично у цьому підзаконному акті намагаються розширити дію «ділової мети» на всі внутрішньогосподарські ділові операції. Тобто завтра будь-кому можуть присвоїти статус «ризикового платника», бо комусь здалося, що певна операція із посередником немає «ділової мети»», – пояснила заступник голови податкового комітету при ТПП, голова Наглядової ради Палати податкових консультантів Ольга Богданова.

Що потрібно зробити?

Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко дає свій рецепт:

Запровадити в Україні європейську систему декларування ПДВ-накладних. Якщо компанія зареєстрована багато років, проводила за цей час податкову звітність, на момент подання заявки на реєстрацію ПДВ не змінювала власника, то держава немає права блокувати реєстрацію її накладних. Цю компанію можуть перевіряти, але блокувати – ні. Навпаки, якщо понад три дні затрималася реєстрація щодо виплат ПДВ, то держава сплачує автоматично штраф за це. Оце найголовніше, що треба зробити. Якби зробив це пан Гетманцев, то, думаю, він увійшов би в історію, його б пам’ятали всі покоління бізнесменів і дякували б йому за це».

Заблоцький з ним згодний, але дає ще одну альтернативу: «Я б заборонив блокування податкових накладних як явище. Або передав би до інших органів. У разі рішення суду – для чого створювали Бюро економічної безпеки? Можливо, воно і має перевіряти такі факти за рішенням суду? Звичайно, якщо чиновнику надати право в ручному режимі блокувати векселі, то він буде цим зловживати».

Длігач теж за відміну декларування: «Бізнес, який сплачує 28% річних по кредитах, у разі блокування його податкових накладних, по суті, продовжує оплачувати заморожені  обігові кошти, сплачувати кредити, які не працюють, – це нонсенс. Суми по невідшкодованому ПДВ – десятки мільярдів гривень. Найкращий спосіб – відійти від практики блокування податкових накладних».

Владі треба прискоритися в цьому питанні. Адже запасу міцності в бізнесу все менше й менше. «Його не вистачає, бо ще існує руйнація виробничих об’єктів, замінування, блокування логістичних коридорів. Цьогоріч врожай прогнозують більший, ніж торік, попри те, що площа посівів менша. Це завдяки тому, що вологи більше було, природа нам допомогла. Але, знову ж таки, ми не продали попередню продукцію. Вона може залишитись на цей сезон, і залишиться на елеваторах. Продукцію, яку ми зберемо, не буде куди покласти. Сумарно всі ці проблеми із блокуванням податкових накладних та відшкодуванням ПДВ можуть дуже серйозно зруйнувати агропродовольчий комплекс України. І нам буде дуже-дуже тяжко повертати та примножувати його міць», – підсумовує Козаченко.