Нацстратегія доходів до 2030 і оподаткування аграрного сектору

Пропозиції в Нацстратегії доходів до 2030 в частині зміни підходів до оподаткування в аграрному секторі – це прямо в точку, те що потрібно було вже давно зробити.

Що пропонує Нацстратегія доходів до 2030 для аграріїв?

Простими словами – це перехід юросіб на загальну систему оподаткування, і залишити спрощенку виключно для дрібних (фермерських господарств).

 Ось текст із стратегії:

Для селянських фермерських господарств (фізичних осіб), які залишаться в режимі четвертої групи ССО, базу оподаткування буде розширено з року, у якому буде запроваджено оподаткування землі на основі її масової оцінки. Для виробників сільськогосподарської продукції (юридичних осіб) ставки єдиного податку протягом трьох років будуть переглянуті в бік збільшення до розміру еквівалентного загальному значенню ставки податку ПнП. Метою такого заходу є заохочення юридичних осіб до поступового протягом трьох років самостійного переходу на загальну систему оподаткування з урахуванням фінансового стану кожного окремого підприємства та його господарських потреб. Після закінчення перехідного періоду для юридичних осіб буде встановлено заборону для перебування на спрощеній системі оподаткування».

Читати до теми: Нова модель оподаткування АПК: очікування бізнесу від нової влади 

Діючі податки в АПК

Я економічний вплив пільгового оподаткування в агро давно вже вивчаю, але коротко ось в чому проблема:

Податкові пільги для аграріїв уряд запровадив ще у далекому 1999 році. Податкові пільги формувались єдиним податком 4ої групи спрощеної системи оподаткування (або фіксованого сільськогосподарського податку до 2015 року — ФСП) та спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість в сільському господарстві. ФСП – це фіксований податок, який наразі замінює податки на прибуток та землю, але до 2012 року він замінював близько 12 інших податків і зборів. Його ставка варіюється від 0,09% до близько 1,00% від нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь. У 2010 році навантаження від ФСП складало в середньому лише приблизно $0,75 на 1 га ріллі, тобто прибутки в агро фактично не оподатковувались. У 2015 році, завдяки значному збільшенню нормативної грошової оцінки землі, зобов’язання щодо ФСП зросли приблизно до $10 доларів на 1 га, що все ще залишалось дуже низьким порівняно з тим, що сільгоспвиробники заплатили б на загальній системі оподаткування. Зараз це ще менше в доларах, через курс. Але також є і проблема в тому, що безвідносно до фінансового стану, аграріям потрібно цей податок сплачувати, і в гарні часи і в такі скрутні як зараз.

Фіксованим сільськогосподарським податком користувались майже всі агровиробники, зокрема і великі агроходинги і дрібні фермери. Така податкова пільга особливо вигідна більш продуктивним і великим сільгоспвиробникам, які за нашими дослідженнями є більші за розміром підприємства, і це тим самим неявно надавало перевагу великому агробізнесу в Україні і витісняло дрібний. Тобто такий режим — погано для збалансованого розвитку агросектору в Україні і для сільської економіки вцілому.

Читати до теми: Податкова реальність в АПК, або Як стару систему знищили, а про нову – забули

ФСП є також проблемою у доступі до кредитних ресурсів, оскільки не вимагає ведення детальної звітності. Це проблема для банків і збільшує бар'єр аграріїв в доступі до банківського кредитування.

Також наші дослідження свідчать, що така форма підтримки заважає росту продуктивності в секторі.

Єдина порада, це встановити перебування на спрощеній системі оподаткування не за правовою формою (напр. селянське фермерське господарство), а за обсягом виручки, оскільки дрібними сільгоспвиробниками є не тільки фермерські господарствапосилання на згадані дослідження та матеріали – в моєму телеграмі.