Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Аграрна політика і скандали – це як інь та янь, речі невід’ємні. Як тільки АПК підріс та перейшов у велику лігу (ринок землі, публічні компанії, агроекспорт формує 40% ВВП країни тощо), аграрну політику все частіше почали трусити корупційні скандали за участі перших осіб. Останній землетрус із державними та землями НААН навіть вибив із крісла аграрного міністра Миколу Сольського. AgroPolit.com зібрав останні найгучніші корупційні справи і побачив, що вони стосуються трьох аграрних міністрів, одного нардепа та президента НААН.
Читати до теми: Аграрна Рада – законодавці та лобісти агробізнесу України
9 червня 2024 року парламент звільнив з посади аграрного міністра Миколу Сольського. Підстава – порушена проти нього кримінальна справа від НАБУ (заведена 23 квітня) з підозрою про заволодіння ним державною землею. За інформацією НАБУ, до складу злочинної групи окрім Сольського входили службові особи органів Держгеокадастру та їхні «куратори». Пізніше підозру вручили також заступнику міністра агрополітики Маркіяну Дмитрасевичу.
Фото нардепа Ярослава Желязняка.
Спочатку суд задовольнив клопотання прокурора і застосував до Сольського запобіжний захід – тримання під вартою на 60 днів. 25 квітня Сольський написав заяву про відставку з крісла міністра і наступного дня за нього внесли заставу у 75,7 млн грн. Наразі історія триває.
Читати до теми: Агросектор – як Україні в час війни зберегти економічну геополітичну зброю?
На зміну Сольському в Мінагрополітики прийшов у статусі в.о. Тарас Висоцький. Як і писав раніше AgroPolit.com, такий сценарій влаштовував всіх: Банківську, уряд та депутатів. Остаточне схвалення на аграрне крісло Висоцький отримав після «кастингу» перед фракцією «Слуги народу», яка дала йому червоне світло. Тарас Висоцький влаштовує і ринок, бо протягом останніх кількох років він «тягнув» на собі всю міністерську операційку.
Втім, як і його попередник, він теж має за плечима відкриту справу в НАБУ (з 23 серпня 2023 року його підозрюють у розтраті понад 62 млн грн під час закупівлі продуктів, зокрема, макаронів). Щоправда 31 серпня 2023 року апеляційний суд відпустив Висоцького з умовою внесення застави 805 тис. грн. Що наразі з цією справою – не відомо.
Фото: УНІАН
Ідеться про два випадки розтрати у рамках цієї справи:
Перший — закупівлі продуктів у польській фірмі (проводилися через посередника) коштом «Укрзалізниці» (для населення 8 областей і Києва) наче б то відбулися за цінами у 2-3 рази вище ринкових. Через це з березня по серпень 2022 року УЗ наче б то зазнала збитків на 28,8 млн грн. За версією слідства, схему організував Висоцький.
Другий — на закупівлі продуктів у іноземного виробника з Туреччини в аналогічний період період завдяки залученню до схеми підконтрольних фірм ціни теж завищували. В результаті збитки УЗ — на 33,7 млн грн.
Читати до теми: Бюджет 2024 – яку державну підтримку заклали для агросектору?
Один із «батьків» земельної реформи та ініціатор передачі державних земель громадам – саме так вписався в аграрну історію України колишній аграрний міністр та екс-голова Держгеокадастру Роман Лещенко. Однак він запам’ятався ще й двома цікавими кримінальними справами.
Перша відбулася у 2020 році – це спроба дати йому хабаря як голові Державної службу з питань геодезії, картографії та кадастру. Як зізнавався сам Лещенко пізніше, у цій історії він зіграв роль д’Артаньяна, допомагаючи правоохоронцям піймати земельних ділків. Остання згадка про цю історію датується 26 жовтня 2021 року – Національне антикорупційне бюро та антикорупційна прокуратура передали до суду кримінальну справу про цю спробу підкупу Романа Лещенка — і на цьому все. Нагадаємо, що тоді у 2020 році детективи НАБУ затримали в.о. начальника одного з територіальних управлінь Держгеокадастру і посередника на отриманні хабара (кількома траншами надали $52 тис.), який вони наче б то мали передати Лещенку.
Друга справа виникла 18 листопада 2021 року: це так звана історія запобігання спробі замаху на вбивство Романа Лещенко. Тодішній міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський заявив, що справа повʼязана з підприємницькою діяльністю Лещенка у 2018 році. Основним мотивом були гроші, які начебто Лещенко у 2018 році не повернув громадянину США Курту Гросансу, який потім його і замовив. Сам Лещенко відхрещувався і наголошував, що його нічого з тим чоловіком не пов'язує. Мовляв, той займався шахрайством із насінням для посіву, а потім шантажем.
Читати до теми: Замах на міністра АПК романа Лещенко – що відомо?
Натомість адвокатка Гросанса Алла Угріна у відповідь повідомила, що її клієнт став жертвою громадянки України Олени Богач, яка спілкувалася з «кілером» і передавала йому гроші, а американець до цього не має відношення. Єдине, додала адвокат, чого хотів Курт Гросанс, — повернути гроші законним способом. То хто кому Рабинович у цій ситуації на перший погляд однозначно сказати складно. Однак «корупційний запах» протягнувся шлейфом за тоді вже два роки як аграрним міністром Романом Лещенком (рада його призначила на цей пост у грудні 2020 року). Чим закінчилася історія – питання теж відкрите.
21 листопада 2023 рік правоохоронці з НАБУ прийшли з обшуком до агромагната, нардепа Сергія Лабазюка (група «За майбутнє»), бо запідозрили його у спробі підкупі глав Мінінфраструктури та Держагентства з відновлення. Нагадаємо, Сергій Петрович мажоритарник і вже тричі обирався до парламенту на Хмельниччині. Він володіє агрохолдингом Vitagro.
У серпні 2023 року депутат звернувся до топпосадовця Міністерства відновлення з проханням надати його компанії підряди з відбудови інфраструктурних об’єктів на 1 мільярд гривень. За це пообіцяв «винагороду» у розмірі 3-5% від вартості кожного підряду. Для узгодження подальших домовленостей нардеп також залучив директора компанії. Після надходження 50 мільйонів гривень за підряд з відновлення зруйнованого мосту в одному з регіонів України, народний обранець через довірену особу надав викривачу-топпосадовцю Державного агентства відновлення обіцяний відсоток у сумі $150 тис.. Передача неправомірної вигоди відбулась на паркінгу одного зі столичних супермаркетів, а гроші знаходились у китайській шкатулці», — йдеться у повідомленні НАБУ.
Фото hromadske.km.ua
Після обшуку і затримання депутат пробув у СІЗО менше доби і вийшов під заставу в 40,2 млн грн. Сам Лабазюк відкидає обвинувачення НАБУ. 12 січня 2024 року НАБУ повідомило про завершення слідства, однак чим саме все закінчиться для нардепа – наразі питання теж відкрите.
Читати до теми: Справа на мільярд: Сергія Лабазюка підозрюють в хабарництві
Ще одна структура, в бік якої летять антикорупційні стріли, це Національна академія аграрних наук (НААН). 27 липня 2023 року Служба безпеки провела обшук у президента НААН Ярослава Гадзали через можливі махінації з землею. За даними «Української правди», причиною обшуку була передача 150 тис. га сільськогосподарських земель Академії в обробіток приватним особам. Ця схема могла приносити учасникам схеми до $20 млн прибутку на рік.
Фото Української правди
А 21 травня 2021 року Гадзалу повідомили про підозру за фактом одержання хабаря на 4 мільйони гривень. Роком раніше (у січні 2020 року) детективи НАБУ повідомили Гадзалу та ще чотирьом вищим посадовцям академії про підозру у причетності до незаконного відчуження 15 га особливо цінних земель НААН. Чим закінчилися ці справи – теж не відомо.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!