Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Найчастіше земельна тема у сприйнятті широкої громадськості зводиться до питання зняття мораторію і запуску ринку землі. Куди менш відомим, але при цьому принципово важливим аспектом земельних відносин, є нормативна грошова оцінка землі (НГО). Цей показник є базою для визначення основних платежів в АПК — земельного податку, орендної плати за землі комунальної та державної власності, держмита при ряді інших операцій з ділянками. Станом на 01.01.2016 середня нормативна грошова оцінка ріллі й перелогів (на цю категорію припадає 76 % всіх земель сільгосппризначення в країні — 32,8 млн га із 42,7 млн га) в Україні склала 30,9 тис. грн/га. Найдорожче сільгоспземля оцінена в Черкаській (39,8 тис. грн/га), Донецькій (34,9 тис. грн/га) і Херсонській (34,7 тис. грн/га) областях. *
З Черкаською областю все зрозуміло, це один із провідних аграрних регіонів країни, але чому так високо оцінені донецький степ і посушливі ділянки на Херсонщині? Це і підводить нас до тієї теми, якої я хотів би торкнутися, — необхідності перегляду нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Масова нормативна грошова оцінка сільгоспземлі в незалежній Україні була проведена в 1995 році. Усе, що відбувалося потім, — було лише щорічною індексацією цього показника на рівень інфляції.
В основі діючої зараз оцінки — рентний дохід, який формується при виробництві зернових, розрахований на підставі економічних показників 1989 року.
У найбільш дискримінованому становищі опинилися якраз степові регіони. Оцінка 1995 року включала в себе капітальні витрати на зрошувальні системи, які на сьогодні вже вичерпали свій термін придатності.
Неминучий економічний наслідок такої ситуації — деградація АПК в областях з переоціненими сільгоспземлями та/або тіньове використання землі.
Глобально недоліки діючої методики НГО продемонстрував бюджетний процес у кінці 2015 року. Висока інфляція сформувала рекордно високий коефіцієнт індексації — 1,46. Щоб не пустити по світу агровиробників, які і без того постраждали від зниження світових цін на сільгосппродукцію, його довелося занижувати в ручному режимі до рівня 1,2.
Діюча система оцінки не відповідає не тільки економічним реаліям, а й законодавству України — зокрема не враховує природно-сільськогосподарське районування, закріплене в Земельному кодексі.
Спроби привести нормативну грошову оцінку до реальності робилися і раніше. Їх важко назвати успішними. У 2011 році оцінка орних земель була скоригована з урахуванням вартості зернових, при цьому сама методика залишилася без змін. У результаті показник виріс відразу на 75 %, або на 8,6 тис. гривень, до 20,6 тис. грн/га, що, звісно, не могло не стати шоком для бізнесу.
Такий бекграунд.
Що ми пропонуємо в перспективі?
Ми пропонуємо переглянути саму методику проведення оцінки, зробивши її простою, прозорою і такою, що враховує актуальні дані агровиробництва. Вона буде заснована на реальних економічних показниках галузі рослинництва в 2010 — 2014 рр. Цей період включає в себе і благополучні, і кризові для АПК сезони, що дозволяє вивести об'єктивну середню.
Мені відома недовіра, з якою бізнес ставиться до будь-яких ініціатив, що походять від влади. Але АПК, який перетворюється на флагман української економіки, технологічно й інтелектуально розвинений сектор, не може працювати за нормативами 20-річної давнини. Уточнення даних оцінки землі на руку в першу чергу самим підприємцям. Розрахована за нашою методикою нормативна грошова оцінка землі дозволяє домогтися об'єктивного перерозподілу витрат. У деяких регіонах виведені нами показники НГО на 15-20 % нижчі діючих зараз.
Справедлива оцінка буде сприяти детінізації значних масивів землі. Через спрощення методики сама процедура її проведення стане дешевшою. Переоцінка ділянок сприятиме уточненню даних Державного земельного кадастру. Але найголовніше — агровиробники будуть оперувати даними, які враховують сучасні реалії аграрного сектору.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!