Коли аграріям стане вигідно “заходити в воду”…

Для відновлення водного балансу організму телевізійна реклама щодня пропонує десятки препаратів. На жаль, способу, який це зробити у питанні зрошенні, ще не винайшли.

Показовий приклад — справляння рентної плати за воду. Податковим кодексом сьогодні визначено, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є водокористувачі незалежно від форми власності. Тобто аграрії, які використовують воду для зрошення сільськогосподарських угідь і не застосовують спрощену систему оподаткування, перебувають на загальних умовах оподаткування. У такому випадку розмір рентної плати фактично дорівнює платі за обсяг води, який використано для поливу. А це, повірте, досить великі суми.

При цьому не забувайте, що аграрії, які використовують гідротехнічну меліорацію, обов’язково оплачують послуги підприємств Держводагентства. Мова йде про послуги, пов’язані з подачею води з меліоративних каналів, магістралей, систем і водних джерел для поливу зрошуваних або зволоження осушених земель.

Анекдотичність ситуації в тому, що такі послуги оплачують ВСІ сільськогосподарські товаровиробники, які використовують гідротехнічну меліорацію: як ті, що застосовують спрощену систему оподаткування так й ті, що перебувають на загальній системі оподаткування.

Тобто склалася ситуація, коли аграрії, які працюють на зрошенні та перебувають на загальній системі оподаткування, змушені нести подвійні витрати з причини одночасної оплати послуги за подачу води на зрошення та рентної плати за спеціальне використання води. Очевидна нерівність умов з іншими учасниками ринку.

В робочому порядку нам вдалося з’ясувати, що за 2015 рік, водокористувачами всієї галузі «сільське господарство» на зрошення забрано 1 млрд 150 млн. м3 води, із них:

— 800 млн. м3 води — платниками єдиного податку (тобто тими, хто не є платниками рентної плати) – (це 70 %);

— 350 млн. м3 води — хто не є платниками єдиного податку – (це 30 %).

Весь загальний обсяг використаної поверхневої води, який оподатковувався збором – це 6462 млн. м3. Із них лише 350 млн. м3 ( 5%) використано у сільському господарстві на зрошення тими, хто не є платниками податків. Загальні ж надходження рентної плати за спеціальне використання води (державний та місцеві (обласні) бюджети) за 2015 рік склали 1 млрд 110 млн грн.

Годі й говорити, що скільки б ми не займались відновленням зрошувальних систем, доки існувати цей дисбаланс, фермери тричі подумають, чи “заходити у воду”. Відсутні економічна мотивація та нормальний податковий режим, собівартість сільгоспродукції злітає та, відповідно, знижується її конкурентоздатність на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Ситуація може бути суттєво погіршена у зв’язку з ліквідацією спеціального режиму оподаткування агросектору та переходу всіх сільгосптоваровиробників (юридичних осіб) на загальну систему оподаткування. В такому випадку аграрії, які використовують зрошення на відміну від інших учасників ринку, будуть сплачувати більшу кількість податків без реальних механізмів компенсації.

Не люблю займатись прогнозами, але така ситуація — потенційний шлях до зупинки зрошення землі. Колеги по парламенту знають мою негативну позицію щодо роздавання всіляких пільг та преференцій. Але наведені аргументи, гадаю, засвідчили, що це не той випадок. Тому за моєї ініціативи був підготовлений законопроект щодо звільнення від оподаткування води, що використовується для гідротехнічної меліорації земельних ділянок сільськогосподарського призначення (реєстр. № 2088а).

Якщо коротко — документ поширюється на сільськогосподарські підприємства (в тому числі фермерські господарства) та фізособ – підприємців для гідротехнічної меліорації земельних ділянок с/г призначення, в тому числі для поливу зрошуваних або зволоження  осушених  земель, а також поливу городів, садів і богарних земель.

В цьому питанні вже встиг поламати списи з урядом. Кабмін в своєму стилі заявив, що застосування податкових пільг негативно впливає на економіку та призведе до зменшення доходів державного та місцевого бюджетів. За розрахунками ДФС, щорічні втрати становитимуть 280 млн гривень.

Зайве говорити, що подібні аргументи урядовців йдуть врозріз  заявленій стратегії  підтримки та розвитку агросектору, в тому числі зрошуваного землеробства, яка б зокрема стимулювала аграріїв використовувати меліоративні землі. Крім того, розрахунки ДФС аж надто перебільшені і необґрунтовані.

Якщо брати 5 % від цієї суми – то приблизні втрати бюджету можуть дорівнювати не більше 55 млн. грн. Натомість пряму пропорцію щодо надходження рентної плати за обсяги води, які використовуються на зрошення тими, хто не є платниками єдиного податку робити не коректно. Адже не забуваймо, що великі обсяги води у промисловості, гідроенергетики та інших галузях обраховуються з урахуванням понижувальних коефіцієнтів, або за меншими ставками. з