За чиїми податковими правилами житиме агробізнес з 1 січня 2017 року?

Агросектор обирає, за якою системою оподаткування буде жити після 1 січня 2017 року. Сьогодні спецрежим ПДВ для аграріїв частково скасовано, тож галузь вживається в нову роль. Як жити далі? Відповіді поки не знає ніхто. На пошук правильного рішення часу все менше й менше. За законом, нову систему оподаткування уже має бути затверджено — не пізніше, аніж за 6 місяців до нового року. Та в Україні, як завжди, щось пішло не так, і лише нещодавно урядова комісія взялася шукати альтернативні варіанти вирішення цієї проблеми. AgroPolit.com запитав у експертів, які варіанти оподаткування можливі та якого «подарунка» під ялинку очікувати аграріям.

Скасування спецрежиму ПДВ = тотальні втрати?

Спеціальний режим для аграріїв треба зберегти. Такої думки притримується президент Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України», колишній посол Грузії Грігол Катамадзе. «Наша організація й минулого, і цього року неодноразово висловлювала свою чітку позицію щодо збереження до 1 січня 2018 року редакції закону про спецрежим, котра діяла до 1 січня 2016 року. Адже це єдиний державний механізм, який був покликаний допомагати підприємствам», — пояснив він.

Щоб оптимізувати роботу галузі, вважає Катамадзе, найперше потрібно створити новий Податковий кодекс. Він має бути ліберальним, чітким і єдиним. Тоді усі аграрії зможуть грати на ринку за одними правилами і їх не потрібно буде розділяти за масштабами виробництва чи видом діяльності, говорить експерт. А постійне внесення змін до Податкового кодексу, продовжує президент «Асоціації платників податків України», помітно позначається на діяльності агробізнесу. Якщо так і продовжуватиметься, то український бізнес «піде в могилу».

Катамадзе пояснив, що скасування спецрежиму — не найкращий варіант для агробізнесменів. Особливо зараз, коли їм надзвичайно потрібна фінансова підтримка. «Скасування спеціального режиму оподаткування, який діяв до 1 січня 2016 року, за оцінками наших спеціалістів, матиме негативні наслідки як для виробників, так і для держави, оскільки призведе до зниження доходів сільськогосподарських виробників, котрі інвестують у аграрну галузь», — підсумовує експерт.

Податок з 1 га землі

Проти скасування спецрежиму виступає і заступник голови комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко. «На мою думку, скасування спецрежиму не є доцільним. У нас був нормальний закон, який не викликав претензій. Спецрежим — це єдина правильна система підтримки АПК. Вона нормально функціонувала й підтримувала аграріїв», — пояснив він. На його думку, якщо режим скасують, то це призведе до закриття низки підприємств, розвиватиметься безробіття, оскільки скоротяться робочі місця та обсяги виробництва. Олександр Бакуменко.

Президент аналітичної компанії «ІнфоАгро» Василь Вінтоняк вважає, що скасування спецрежиму не вплине на всю аграрну галузь, а зачепить лише окремі виробництва. «Пільгову ставку треба відміняти. Якщо й робити винятки, то лише для тваринників та молочної галузі. Невеликі холдинги від скасування спецрежиму нічого не втрачають: вони мають повернення ПДВ, пільгову ставку. Якщо ж розглядати, наприклад, виробників молока, то вони не є експортерами і не мають повернення ПДВ», — пояснює експерт. Тож, на його думку, держава повинна забезпечити фінансовою підтримкою лише ті галузі, які її дійсно потребують.

Поки що єдиного компромісного податкового варіанту в урядовій групі немає. Втім, заступник голови аграрного комітету Олександр Бакуменко дає своє бачення, чим його можна наповнити. Наприклад, продовжує Бакуменко, з 2018 року аграріям можна запропонувати зниження ставки ПДВ на виробництво окремих продуктів харчування. «Таку практику запроваджено в багатьох країнах ЄС. Цілком можливо, що вона укоріниться і на теренах України. Окремо можна говорити й про запровадження так званого податку з 1 га землі. Якщо його приймуть — це допоможе вивести частину земельних ресурсів із «тіні». Адже для того, щоб підписати контракт із будь-якою фірмою чи підприємством, аграрному виробнику потрібно буде пред’явити пакет відповідних документів, де фігуруватиме й сплата цього податку», — підсумовує експерт.

Більше інвестицій — менше податків

Земельний податок, про який говорить Бакуменко, безперечно має право на життя, говорить ще один народний депутат з аграрного комітету Леонід Козаченко. Адже, за його словами, в Україні дуже багато земельних наділів перебуває «у тіні». «Землі та земельні паї передаються у використання окремим підприємствам, на основі оформлення договору про оренду з власником паю. Розрахунки такі установи роблять неофіційно, ухиляючись таким чином від сплати податків, — пояснює експерт. — Введення такого податку дозволить державі контролювати «нічиї» поля, а власників змусить або робити справу чесно, або сплачувати у казну дуже великий податок».

Втім, сам Козаченко озвучує іншу модель оподаткування для АПК, яка, на його думку, буде значно ефективнішою. «Я б залишив спрощену систему оподаткування для частини тих фермерів, які мають невеликі земельні ділянки. Для цієї категорії я б не змінював систему оподаткування і не вимагав від них переходити на загальну систему. Адже там задіяно мало людей, а обсяги виробленої продукції — невеликі. Якщо решту виробників переводити на загальну систему, то можна застосувати таку прогресивну систему, як оподаткування нерозподіленого прибутку. Що це значить? Якщо ви інвестуєте всі прибутки у розвиток виробництва, то не сплачуєте податок державі. Якщо хочете забрати гроші собі, — повертаєте у бюджет відповідні відсотки», — розповів про ще один можливий варіант у коментарі AgroPolit.com Леонід Козаченко. А загалом, додає він, система оподаткування має бути різною для всіх учасників АПК. «Я б зробив такий експеримент: для дуже малих підприємств — спрощена система оподаткування, для середніх і великих — варіант нерозподіленого прибутку», — зауважив депутат.

Держпідтримка — бути чи ні?

Опитані AgroPolit.com експерти додають ще одну деталь, про яку не варто забувати уряду. Окрім нормальної системи оподаткування галузі, має бути правильна система держпідтримки. Адже, наприклад, тваринництво та садівництво не втримаються на плаву самостійно.

«Якщо посадили фруктове дерево, то отримаєте з нього урожай, в середньому, через три-чотири роки. Цю галузь теж потрібно підтримувати», — пояснює Козаченко. «Держава повинна допомагати аграріям, але мусить ітися не про один відсоток із бюджету, як сьогодні пропонують. У ЄС, до прикладу, вона становить 42%. 1% — це близько 5 млрд грн, минулого року АПК мала більше 20 млрд грн підтримки (за рахунок коштів від спецрежиму ПДВ). Пряма підтримка повинна бути не менше 10 млрд грн», — підсумовує фахівець.

На думку виконавчого директора «Союзу птахівників України» Сергія Карпенка, підтримка може бути у вигляді прямих дотацій. «У великих підприємств, які працюють у тваринництві, є додаткові можливості, але внутрішній ринок нині настільки нестабільний, що не дає змоги розвиватися галузі. Тому їм найбільше потрібна державна підтримка», — пояснює експерт. Водночас він визнає ризик, такий собі «підводний камінь», — незрозуміло, за яким принципом виплачуватимуться кошти, яким виробництвам і скільки? Все це, на його думку, містить корупційні ризики.

На якому варіанті зупиниться уряд? Питання. Без відповіді… Її намагаються знайти. Сподіваємося, що цього разу буде не як завжди — в ніч перед Новим роком, коли й бюджет, і податкові зміни приймаються гамузом. Інакше аграрії ризикують «звикати» до нових податкових правил за ніч.

Довідка

Повернення ПДВ

Мінфін прогнозував, що агросектор буде сплачувати 1 млрд грн у місяць і плюс така ж сума подаватиметься ними на відшкодування ПДВ. Однак по факту вийшло інакше. У січні податки не сплачувалися, у лютому – 150 млн грн, березні – 300 млн грн, квітні 400-450 млн грн. Щомісячна сума відшкодування ПДВ аграріями становить близько 2-2,5 млрд грн (від зерновиків до олійників). 

Топ 10 одержувачів відшкодування ПДВ у АПК

За перші 5 місяців 2016 року 10 найбільших аграрних компаній сплатили до бюджету 396, 95 млн грн, за увесь 2016 рік – 446, 4 млн грн.
До цього списку входять:

«Кернел-трейд» – 625,6 млн грн, що в 2,6 рази менше отриманого ним відшкодування у квітні (1,622 млрд грн).

«Сільськогосподарське підприємство «Нива», сума відшкодованого ПДВ — 175 млн грн;

«Миронівський хлібопродукт» (150 млн грн);

«АТ Каргілл» (149 млн грн);

«Сантрейд» (115 млн грн);

«Ді енд Ай Еволюшен» (112 млн грн);

«Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» (100 млн грн);

«НІБУЛОН» (57 млн грн);

«Вінницький олійножировий комбінат» (50 млн грн);

«Агротермінал Констракшн» (49 млн грн).

Загалом аграрні підприємства (54, 855 платників) по всій Україні станом на 01. 06. 16 сплатили в бюджет 8,173 млрд грн, а за 2016 рік – 14, 392 млрд грн».

Масштаби «тіні»

У минулому році 17,046 тис. сільськогосподарських підприємств (користувачі спецрежиму ПДВ) отримали на свої спецрахунки 82,861 млн грн. Із них 1369 не мали в обробітку землі та найманих працівників. А отже, безпідставно отримали 2,853 млн грн податкового кредиту. По факту було розпочато 81 досудове розслідування. Сума встановлених збитків склала 1 млрд 133 млн грн.

Тетяна Крисюк, для AgroPolit.com