Аналіз поточного стану та проблем Держрезерву України

Ярослав Погорілий

«Держрезерв – це державна комора, де зберігаються речі першої необхідності та продукти харчування на випадок критичних ситуацій. Наша держава та світ іще ніколи не стикалися з подібними проблемами, тож ми маємо бути готові оперативно реагувати на виклики сьогодення. Держрезерв вже отримав відповіді від декількох адміністрацій з їхніми потребами, тому ми готуємо відповідні документи і звернення до міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та Кабінету міністрів України».

На 14 із 23 підприємств розпочато аудити. 5 із 14 аудитів вже завершено. 11 кримінальних справ відкрито.

Зафіксовано збитків державі на рівні 1,1 млрд грн.

Виявлено: крадіжки, заниження тарифів, безтоварні операції, приховані оренди, халатність.

Найбільші збитки зафіксовано у графі матеріальний резерв. Зникло 2700 вагонів зерна вартістю близько 800 млн грн.

«Держрезерв повинен регулярно оновлювати свої запаси. Старе продавати, 10% лишати на адміністративні видатки резерву, а за 90% від отриманих коштів — купувати нове на заміну. По-перше, сам підхід викликає багато питань, бо з роками товар втрачає як якість, так і вартість, а ціни змінюються. Придбати тонну свіжого зерна, продавши тонну десятирічного, неможливо. Тому кожного разу купували запасів менше, ніж продавали. А останні кошти на поповнення резервів державою виділялися у 2010-му, і пішли вони вже на згадані нами медичні товари. Все. В усі інші роки кошти виділялися лише на функціонування Держрезерву, а не на оновлення запасів».

Олег Тарасов голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу

«Зараз чи не найкращий час поповнювати Держрезерв і формувати продовольчий запас. Наприклад, закупівельні ціни на українську соняшникову олію через нафтовий фактор, а також на тлі зростання пропозиції олії з Аргентини, активно знижуються.

Дешевшають закупівельні ціни й на курятину. Спостерігається трирічний профіцит і перевиробництво цукру у світі. Це стало причиною того, що виробництво цукру в Україні у 2019/2020 маркетинговому році склало 1,48 млн т, що на 19% менше, ніж за аналогічний попередній період. Як наслідок – скорочення посівів цукрового буряка в Україні на 20%, зменшення сировини і в результаті ми маємо падіння об’ємів переробки майже на третину. 9 із 42 цукрових заводів у сезоні банально не запустились, а сам виробничий сезон скоротився на місяць, що суттєво вплинуло на здорожчання собівартості виробництва цукру. Наступний сезон теж може бути невдалим. І у цій ситуації держава та виробники цукру можуть стати надійними та взаємовигідними партнерами».

Михайло Апостол

У 2015 році з Держрезерву зникло близько 250 тис. т зерна. Чи то жартома, чи всерйоз недостачу списали на мишей. У 2020-му історія повторюється.

«Майже 2700 вагонів зерна, яке мало би перебувати на зберіганні у Держрезерві, «з’їли миші». Сума збитків становить понад 800 млн грн. Цю нестачу, за словами колишнього керівника Держрезерву Ярослава Погорілого, виявили під час аудиту.
Ненажерливі миші дісталися й до структури Держрезерву у Чорткові, на Тернопільщині. Тут вони очистили склади зерна, яке б помістилося у більш ніж 150 вагонів-зерновозів».

Підпільні ринки

Поки всі закупівлі держпідприємств переводили в Prozorro, продукцію Держрезерву продовжували продавати на внутрішніх аукціонах в будівлі відомства на вул. Пушкінській в Києві

«Про таких аукціонах знали тільки ті, кому про це потрібно було знати. Вся реалізація проводилась в керованому, ручному, контрольованому режимі. Конкретні факти таких операцій повинно встановити слідство», – заявив Ярослав Погорілий.

Фіктивні послуги

Виявлено випадки, коли за документами послуга підприємствам Держрезерву надана, а за фактом роботи не виконувалися. Це стосувалося як технічних робіт, так і послуг зі зберігання. Наприклад, на ремонт даху Комбінату «Дніпро», за період 2015-2019 рік витратили з бюджету близько 4,5 млн грн. Але роботи проводяться в основному власними силами за допомогою старого руберойду. Решту грошей осідають в кишенях керівників підприємств... На хлібних базах, тому ж Чортківському КХП, відбувалася закладка «повітря» замість зерна. Саме тому в Держрезерві на період проведення аудитів практично не було повноцінних директорів, всі посадові особи – тимчасові, в статусі в.о.».

Нецільове використання потужностей Держрезерву

Частина потужностей Держрезерву (склади, елеватори і холодильники), які не задіяні агентством, здають в користування приватним компаніям. Під час перевірок виявили, що керівники підприємств Держрезерву здають в оренду складські приміщення, а також потужності для зберігання одних товарів використовуються для зберігання інших. Зокрема, на зернових елеваторах виявили мінеральні добрива, які не були враховані в документації конкретного складу. Всі платежі йшли «повз касу». Збиток – 60 млн грн, виявлено 5 випадків.

Занижений тариф на оренду

Складські потужності Держрезерву здавалися за заниженими тарифами, обсяги зберігання занижували.

«Мені приносили кошториси, які потрібно терміново підписати, нібито через те що терміни горять. Але цифри в них виявлялися в рази нижчі за ринкові в тому ж місті, на тій же вулиці – від 50% до 30%», – розповідає Погорілий.

Як приклад він наводить ситуацію в прикордонному Ужгороді. У 2018-2019 році морозильні камери там здавали в оренду за цінами нижче за ринкові, хоча подібні послуги широко затребувані експортно-імпортними компаніями.

Прихована оренда

На деяких підприємствах за готівку склади і приміщення здавали в оренду, не відображаючи це в документах. Аудитори знайшли нелегальний алкоголь, ікру, продукти харчування. Керівники підприємств, за словами Погорілого, здавали в оренду як криті, так і відкриті майданчики під зберігання продукції. Збиток – понад 10 млн грн, виявлено 3 випадки.

Махінації з якістю зерна

В даний час багато питань до якості тієї продукції, яка залишається в резерві. Знову ж таки, «зерновий» приклад: за документами компанія зберігає хороше зерно другого-третього класів. Залучається незалежна лабораторія для аналізу якості, робляться контрольні перевірки, з'ясовується, що насправді це зерно шостого класу, тобто навіть макаронів з нього вже не зробиш.

Розкрадання палива та виготовлення контрафактних паливно-мастильних матеріалів

У середині 2018 року Держрезерв за 115 млн грн купив дизель у організації, яку підозрюють у бодяжництві на території підприємства Держрезерву. Переможець тендеру подав документи на дизель ДП-Арк-Євро5-В0 від ПАТ «Укртатнафта» Ігоря Коломойського та ДТ-З-К5 класу 2 від ВАТ «Мозирський нафтопереробний завод» (Білорусь) та лист-підтвердження від ПП «Торговий дім «Фонтекс-Арго» без конкретного адресата про те, що воно є постачальником нафтопродуктів.

Знайшлася цікава цистерна з нафтопродуктами. Якщо по ній стукнути, то гуде, як порожня, якщо взяти щупом пробу рівня нафтопродуктів, то цистерна повна. Зрештою з'ясувалося, що під віконечком для щупа було приварено трубу, і лише вона була заповнена нафтопродуктами, а решта цистерни стояла порожньою. 

Заниження доходів

Занижують заплановані на рік показники доходу, які демонстративно перевиконувалися - керівники отримували премії. Наприклад, на потужному ДП «Златодар» керівник отримав премію понад 1 млн грн за 2018 рік. А в Житомирі на комбінаті «Рекорд» в тому ж 2018 році за виконання плану надходжень за все на 70% розмір премії становив 300%».

«Від Ігоря Петрашка були доволі прозорі натяки, на це Погорілий відповів, що всі закупівлі проводяться через онлайн-аукціони, всі охочі можуть подаватися. Відповідь не сподобалася. В аграріїв зараз починається «високий сезон» — свіже зерно купуватимуть, аби оновити запаси. Це непоганий варіант — продати державі за завищеними цінами і бюджетним коштом, за бюджетний же кошт зберігати, а потім потрохи «усушувати й утрясати». Хороша схема. Тільки Погорілий заявив, що вона реалізовуватися не буде: є чинне законодавство, є аукціони, є конкуренція».

«До 2019 року всі аукціони з реалізації запасів відбувалося виключно в ручному режимі в центральному апараті Держрезерву, тобто до аукціонів не мали жодного стосунку. Дуже важко з'ясувати, кому і що фактично продавалося — старе чи нове, за об'єктивною вартістю чи зі значним дисконтом».

«Ще наприкінці 1990-х почалася практика так званих товарних кредитів, коли Держрезерв змушували рішенням Кабінету міністрів, наприклад, відвантажити дизельне паливо якомусь держпідприємству із розрахунком, що наприкінці року цей кредит повернуть або товаром, або грошима. Але зрештою ані товаром, ані грошима ніхто нічого не повертав. І так із року в рік: комусь газ, комусь дизель, комусь мазут, комусь зерно.

За 14 місяців 2010-2011 рр. закупівлі замороженої яловичини та дизпалива, здійснювалися за захмарними цінами, дорожче від ринкових на 30%. А вигравали такі хороші контракти одні й ті ж компанії, хіба що сьогодні вона постачає заморожену яловичину, а наступного разу – дизельне паливо».

Максим Бурбак

«На початку 2019 року м’ясні консерви Держрезерву, в яких закінчувався термін придатності, на безоплатній основі передали Запорізькій, Луганській обласним адміністраціям і Чернівецькій міській раді на соціальні потреби — їх пустили на банальний підкуп виборців».

«За 14 місяців 2010-2011 рр. закупівлі замороженої яловичини та дизпалива здійснювалися за захмарними цінами, дорожче від ринкових на 30%. А вигравали такі хороші контракти одні й ті ж компанії, хіба що сьогодні вона постачає заморожену яловичину а наступного разу – дизельне паливо».

«Восени 2012 року Держрезерв цілком офіційно придбав тушонку зі свиней, яких напередодні винищили в кількох запорізьких сілах через африканську чуму. Так ось, закупівлю провели відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України за підписом прем’єр-міністра Миколи Азарова та міністра Петра Порошенка, і підпорядкований його відомству Держрезерв Олексія Лелюка сумлінно купив усе, що вимагалося».