AgroPolit.com спільно з аналітиками Української аграрної асоціації (УАА) вивчив внутрішню структуру ринку м'яса і з'ясував, скільки ж кілограмів м'яса на рік (і яких саме видів) споживає у середньому кожен українець.
Ми проаналізували обсяги виробництва і споживання м’яса/м'ясопродуктів усіх видів, визначивши, як змінювалася динаміка цих показників протягом 2017-2019 років. Дані за цей рік подано за січень-травень.
Ми помітили кілька цікавих тенденцій.
Перша – кількість споживання м’яса на рік одним українцем за два роки майже не змінилась і незначно коливається: 2017-й – 48,98 кг (4,08 кг на місяць), 2018-й – 48,45 кг (відповідно – 4,04 кг), 2019-й – на місяць в середньому 3,8 кг м'яса.
Друга – загальна структура річного споживання теж стабільна, у ній домінує частка м’яса птиці. Саме вона становить половину раціону пересічних українців і її частка зростає: 2017-й – 24,34 кг на одну особу (49,7% всього спожитого за рік), 2018-й – 25,15 кг (51,9%), січень-квітень 2019-й – 8,24 кг щомісяця (54,3%). Нагадаємо, що найбільшим українським виробником м'яса птиці є агроіндустріальний холдинг «Миронівський хлібопродукт» (власник – Юрій Косюк). Окрім внутрішнього ринку птахівники активно освоюють зовнішні ринки: більше про це читайте у рейтингу «ТОП-7 експортерів м'яса птиці (бройлерів) за 2018 рік»
Читати до теми: Українська яловичина та свинина зможе продаватися у ЄС не раніше, ніж за 3-5 років
Третя – трійка видів м’яса зі щорічного раціону українців залишається останні роки практично незмінною. Окрім м’яса птиці до неї входять:
2-ге місце – свинина: 2017-й – 13,8 кг (6,76%), 2018-й – 12,6 кг (6,1%) і 2019-й – 13 кг (1,97%)
3-тє місце – яловичина: 2017-й – 3,09 кг (6,3%), 2018-й – 5,4 кг (2,62%) і 2019-й – 4,8 кг (0,73%).
Прогнози
За розрахунками УАА, саме птиця буде основною складовою м'ясного раціону. У галузі птахівництва очікується подальше зростання обсягів реалізації в середньому на рівні 2-3% на рік.
Читати до теми: Експортний агроатлас — птахівництво заробило для України $503 млн валютної виручки у 2018 році
Зростання показників виробництва яловичини є тимчасовим явищем, яке викликане подальшим скороченням поголів'я ВРХ дрібних і середніх господарств, яке не перекривається низькими темпами зростання виробничих потужностей великих підприємств (загалом за 10 останніх років поголів'я скоротилось удвічі). А тому протягом наступних 3 років очікується продовження скорочення загального поголів'я до 3 млн голів і нижче, з піковим тимчасовим зростанням збуту яловичини у 2019-2020 роках на рівні показника, що не перевищуватиме 140 тис. т на рік. Таке зростання особливо не вплине на обсяг пропозиції яловичини на внутрішньому ринку, зважаючи на стабільний ріст рівня експорту такої продукції протягом останніх років. А отже, слід очікувати подальшого стабільного росту цін на яловичину.
Читати до теми: ТОП-5 законів, прийняття яких очікує тваринницька галузь від парламенту
Трохи інша ситуація у свинарстві, де обсяги імпорту у останні роки суттєво впали без зростання обсягів експорту, що викликано катастрофічним падінням поголів'я (понад 23% за 5 років) та неефективними заходами щодо запобігання поширенню АЧС. Однак, попит на свинину в Україні традиційно високий, а це призводить до подальшого росту цін на таку продукцію, що в свою чергу разом із відносно недовгим циклом виробництва стимулює виробників до нарощування темпів виробництва свинини. З огляду на це, очікується, що темпи росту цін на свинину будуть нижчими, ніж на ВРХ, а обсяг пропозиції триматиметься у наступні 3 роки в межах 300-330 тис. т на рік, тобто орієнтовно на рівні 2016 року, або несуттєво його перевищуватиме.
З огляду на тенденції розвитку секторів ВРХ та свинарства, слід очікувати у 2020 році тимчасового незначного збільшення обсягів виробництва ковбасних виробів до 10%. Однак це не призведе до падіння цін на таку продукцію.
Віталій Хворостяний журналіст AgroPolit.com