Віталій Коваль: Наша задача – побудувати відносини з ЄС без квот

Український агросектор має перетворитися у агарний Ельдорадо Європи. Тільки так ЄС зміцнить свою продовольчу безпеку та вийде на позицію аграрного гравця №2 у світі. Натомість український АПК отримає аграрну синергію нової якості від такої кооперації зі ставкою на додану вартість. Як побудувати успішну історію аграрної інтеграції між ЄС та нами? Чи відчувають наші аграрії міцне плече підтримки від наших міжнародних друзів? Що чекає експортерів на європейському кордоні? Та про інші гарячі аграрні питання українського АПК – в першому ексклюзивному відео-інтерв’ю для Latifundist.com та AgroPolit.com розповів новопризначений міністр аграрної політики та продовольства України Віталі Коваль у французькому місті Діжон під час Конференції Міністрів у рамках святкуванні 100-річчя Міжнародної організації виноградарства та вина.

AgroPolit.com: Як закінчилася серія ваших міжнародних візитів у Європі?

Віталій Коваль: Відбулися зустрічі з угорським, словацьким та польським колегами. У Німеччині була розширена нарада європейських міністрів. На кожній зустрічі є можливість сказати про позицію України. Я вдячний нашим  колегам і європейським країнам, що вони дають нам  можливість донести інформацію про стан справ. Кожен міністр, починаючи зустріч, запитує: «Що у вас на полі бою? На аграрному фронті в Україні?». Відбулася двостороння зустріч з  новопризначеною міністеркою Франції, лейтмотивом якої була відкритість та прогнозованість діалогу. Важливо, щоб французькі фермери розуміли українських. Потрібно встановити горизонтальні зв’язки на рівні  фермерів, асоціацій, міністерств, урядів, тоді взаємодіалог відбувається зрозуміло, передбачувано, прогнозовано і взаємовигідно. Домовилися зробити розширену зустріч у форматі зум та намітити шляхи, які нам дозволять стати сильнішими на зовнішніх (третіх країн) ринках, бо ми говоримо не просто про європейські, а загалом світові ринки.

Читати до теми: Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?

Сьогодні є фокус уваги  у світі на український аграрний фронт

AgroPolit.com: Ви почули, що на міжнародній спільноті не працюють російські наративи і ваші колеги розуміють, хто є хто, звідки летять ракети на нашу інфраструктуру і хто все це замовив?

Віталій Коваль: На жаль, є зворотне відчуття – тотальної дезінформації. Кожна зустріч – це можливість висловити правду, розповісти про реальний стан речей. Коли з наших діалогів зникають емоції, а з’являються «холодні», статистичні, об’єктивні цифри, то діалог одразу переходить у конструктивний формат. Адже ті наративи, які наші вороги поширюють в Європі, стосовно засилля нашої продукції, її якості та демпінгових цін – це повноцінна брехня. Коли ми бачимо аналітичні звіти про експорт агропродукції в ЄС, то по більшості категорій ми поставляємо у розмірі менше 5 % загального споживання Європи! Тільки по кукурудзі ми є відчутним експортером до Європи: у 2023 році  експортували близько 12 млн т, при тому що весь ринок її споживання в ЄС – 77 млн т.  Окрім нас ще є Бразилія, США та інші країни і ми на ряду з ними є лише один з постачальників кукурудзи. Ми з вами у Франції, так от Україна займає 0,5 % від аграрного імпорту Франції.

AgroPolit.com: Як Україні перетворити свій агросектор на  потужну агропродовольчу зброю в світі експортного спрямування? Це можливо?

Віталій Коваль: Так, це можливо. Це основна наша задача. Ми маємо стати агроіндустріальною країною, а не просто аграрною. У нас немає занадто багато землі. Кожен  квадратний метр землі маємо використовувати ефективно і створювати додану вартість на кожному з етапів ланцюжка поставок. Ми маємо відкривати нові ринки, іти разом з міжнародними організаціями, з країнами партнерами, які відстоюють демократичні цінності, які за відкритий цивілізований ринок на світові ринки та спільно з ними забезпечувати продовольчу безпеку.

За даними ООН, близько 400 млн людей у світі дотичні до української агропродукції. Наша з вами місія – забезпечити українською агропродукцією світ, який потерпає від голоду. Згуртувавшись із такими організаціями як ООН, ФАО та інші, потрібно підтримувати ініціативу нашого президента Grain from Ukraine та забезпечувати цю  продовольчу безпеку через усі можливі канали. Це наша місія як країни — бути суб’єктом світового аграрного ринку.

Читати до теми: Агросектор – як Україні в час війни зберегти економічну геополітичну зброю?

AgroPolit.com: Ви відчули після розмови із вашими міжнародними колегами, що вас за плечима є ця підтримка?

Віталій Коваль: Я можу говорити, що сьогодні є фокус уваги у світі на український аграрний фронт. Всі наші партнери, особливо європейські, розуміють, що сьогодні ми не про тони і не про євро від виручки. Ми говоримо про виконання місії: зберегти українське село у тому укладі, якому воно є, бо це мільйони робочих місць. Коли ми чуємо наративи, що український агробізнес – це бізнес агроолігархів, то я нагадаю: у нас 3,5 млн пайовиків, які замаються одноосібним веденням господарством. У нас 30 тис.  сільськогосподарських підприємств, а в 1991 році було всього 9 тисяч. Це підприємства, які мають у обробітку в середньому мінімум 500 га, тобто це ціла екосистема. Наша задача цю екосистему імплементувати в європейську сім’ю, щоб Європа від нашого входження відчула посилення свого агросектору, а не загрозу для своїх фермерів.

Ми маємо дійсно бути точкою  притягнення всіх технологій, інвестицій в агросектор, щоб це було українське аграрне Ельдорадо

AgroPolit.com: Тобто ви хочете перетворити український сектор в аграрне Ельдорадо, яке виросте у середині  Європи?

Віталій Коваль: Найбільше моє бажання, щоб агросектор допоміг Україні виграти війну. Це перше моє завдання, моя мета, мрія. Я впевнений у цьому. Так як донатить агросектор на ЗСУ – так не донатить ні одна інша індустрія. Ми маємо дійсно бути точкою  притягнення всіх технологій, інвестицій в агросектор, щоб це було українське аграрне Ельдорадо. Це наша мета. Друге – дуже велике бажання: щоб європейський ринок разом із Україною із четвертого аграрного місця в світі перейшов на друге місце. А друге – це вже близько до першого. Наразі є унікальний шанс для Європи сформувати  свій спільний агроринок з Україною, де органічно вживаються великі, середні компанії та малі фермери.

Якщо ми відсікаємо з європейського ринку продукти, які раніше постачала росія – це буде наша перемога на аграрному фронті

AgroPolit.com: Як Україна має входити в аграрну єврозону, щоб європейські фермери побачили у нас союзників, а ми у них – партнерів і аграрна історія була для обох vin&vin ?

Віталій Коваль: Європейських Cоюз є  одночасно великим агроекспортером і неттоекпортером по багатьох продуктах. Перша наша задача – замістити експорт тих продуктів, яких ЄС не виробляє у достатній кількості.  Особливо, якщо це імпорт з ворожої нам країни. Якщо ми відсікаємо з європейського ринку продукти, які раніше постачала росія – це буде наша перемога на аграрному фронті. Якщо зможемо замінити експорт продуктів із третіх країн, то це не буде  сенсетивно сприйматися європейськими фермерами.

Ми маємо дивитися у бік традиційно імпортованих Європою агропродуктів, як от соя та ріпак.  Ми можемо їх заміщувати. Наша продукція (від країни сусіда ЄС) буде постачатися швидше і легко змінювати цінову позицію. Приклад останніх місяців – із вершковим маслом. Країни-експортери  №1 вершкового масла – це Нова Зеландія та Австралія, бо вони лідерами із виробництва молока. Але ми можемо тут виграти. Доки Нова Зеландія доставить до ЄС своє вершкове масло, пройде  кілька тижнів чи навіть місяць, а ми можемо це зробити дуже оперативно.

Читати до теми: Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС – шість років: досягнення, провали та новий торговельний план з Європою

AgroPolit.com: Що стосується російських продуктів, що можемо замінити на європейському ринку?

Віталій Коваль: Перший напрямок – це історично пшениця та соняшникова олія. Ці продукти маємо тримати у фокусі. Другий напрямок – білкові група, шроти. Ми відчуваємо попит від північних європейських країн на шротову групу: соєвий шрот, макуху. Їх використовують для виробництва корму для тварин.

Більше 2 тисяч нормативних актів потрібно адаптувати до європейського законодавства

AgroPolit.com: У червні офіційно розпочались переговори щодо вступу України в ЄС. Які, на ваш погляд, найчутливіші і найважчі позиції чекають в аграрній частині?

Віталій Коваль: Для нас це складне питання, бо найбільше контраверсійних та дискусійних питань – за 11-12 і 13 розділами євроінтеграційного процесу. Більше 2 тисяч нормативних актів потрібно адаптувати до європейського законодавства. Потрібно провести євроінтеграційні зміни так, щоб не втратити потенціал українського виробника. Євроінтеграція не має бути за рахунок потенціалу українського аграрія. Це має бути швидке і зрозуміле рішення, яке дозволить іти на зустріч один одному. Український агросектор  суттєво підсилить конкурентоздатність і суверенну  харчову безпеку Європи, щоб ЄС не залежав від інших країн. Україна допомагатиме Євросоюзу забезпечувати його суверенну харчову безпеку.

Читати до теми: Зона вільної торгівлі з ЄС: як не здати Україну при переписуванні угоди – квотування, тарифні бар’єри, доступ на ринок
 

Євроітеграція та реформа Держпродспоживслужби

AgroPolit.com: Тобто звичайним Make Up у плані законодавчих ініціативи не обійдемося? І потрібно, в першу чергу, зблизити українське та європейське законодавство у частині ветофітосанітарних норм? Чи плануєте ви реформу ДПСС за європейським зразком, бо це одна із вимог ЄС?

Віталій Коваль: Держпродспоживслужба належить до  підпорядкування МЕРТу. Але ми зараз маємо хороший діалог  із головою Держпродспоживслужба. Ми домовилися із ним про те, що акцентуємо увагу на тих ділянках, де потрібно пройти складні євроінтеграційні процеси. Це перше. Друге – на ДПСС покладається величезна надія і запит від бізнесу у відкритті третіх ринків. Фактично Держпродспоживслужба допомагає їх відкривати. І коли ми говоримо про євроінтеграцію, то не буде копіпасту, коли взяли  європейський закон, просто його переклали і проголосували. Треба розуміти наш історичний сільськогосподарський устрій: наше село,  земельні ділянки, устрій – все це інше. Їх треба підготувати до нових правил. Це рух на дуже близьких дистанціях.

Читати до теми: Державну продовольчу службу реформують за прикладом ЄС

AgroPolit.com: То основне у зближенні – інтеграція у  санітарії, ветеринарії чи якій сферах?

Віталій Коваль: Євроінтеграція зачепить усі напрямки у сільському господарстві (рослинництво, тваринництво та інше). Все сільське господарства потребує адаптації. У нас з ЄС історично різні підходи до агроформату. Але досить успішно сьогодні працює система продконтролю  в Україні. За більшістю позицій реформування ми отримуємо менше зауважень від європейських інстанцій стосовно якості продукції. Адже українські заводи успішно конкурують на глобальному ринку, вони ввели на підприємствах систему ХАССП, вони вже конкурують  з міжнародним бізнесом стандартами ІСО.  Український бізнес вже давно готується працювати за міжнародними стандартами і не чекає, що його змусять це робити.

Чи буде блокада європейського кордону?

AgroPolit.com: Чутлива тема останніх двох років для України – перетин європейського кордону експортерами. Зараз ми бачимо знову там певні рухи. Які  кроки ви зробили і зробите, щоб ситуація на кордоні для експортерів була максимально спокійна і контрольована?

Віталій Коваль: Ми провели двосторонні зустріч із аграрними міністрами Польщі, Словаччини та Угорщини. Зустрічі пройшли доволі конструктивна і в правильному ключі. Ми домовилися, що оперуватимемо цифрами, а не емоціями. Україні складно вистежувати вибори у кожній країні. І ми бачимо, що перед кожними виборами відчувається якась напруга. Нам потрібно працювати з сусідами на основі реальних цифр по експорту та імпорту, які показують ситуацію. У Польщі та України дуже жвава торгівля  між собою. Якщо взяти експорт-імпорт, то Польща експортує до України  більше, аніж імпортує з України. Це важливий сигнал, який мають знати всі, хто хоче вийти на кордон.

Читати до теми: Як Україні відповісти на зернову блокаду в Європі: арбітражем в рамках зони вільної торгівлі з ЄС чи скаргою в СОТ?

AgroPolit.com: Українських аграріїв цікавить: блокади європейського  кордону для експортерів не буде?

Віталій Коваль: Українські аграрії уже чітко усвідомлюють, що вони не мають залежати від одного напрямку експорту. Сьогодні 84% агропродукції експортується через Чорне море. Тобто ми в 2,5 рази зменшили навантаження на кордони порівняно з 2022 роком. Фактично вся агропродукція повертається на історичні експортні ринки, які були до війни. Крім того європейський ринок відчув якість і зручність роботи з Україною.  Ми бачимо, як європейські країни хочуть отримувати продукцію з України, а українські  підприємці хочуть продавати туди, бо це ринок з високою якістю продукції і з преміальною ціною.

AgroPolit.com: Чи можливий перегляд квот на окремі категорії нашого експорту, як мед наприклад, які вибираються українськими виробниками за кілька тижнів  на початку року?

Віталій Коваль: Наша задача – побудувати відносини з ЄС без квот. З червня 2022 року діє режим автономних торгових преференцій з Європою, тобто для нас скасували квоти і мита. Пізніше сусідні країни ввели проти нас двосторонні квоти та мита по сенситивних для них товарах і ми розуміємо, що для них це чутливі позиції. Ми зробили глибокий аналіз і побачили, що призвело до цього нерозуміння. Коли річний об’єм якихось чутливих агротоварів постачався на євроринок за 1-2 місяці, зрозуміло, що це був дискомфорт, бо збільшувалась кількість продукції. Але сьогодні великий прогрес зроблений у діалозі між українськими та європейськими асоціаціями: коли цукровик  спілкується з цукровиком, або молочник з молочником, то у них набагато більше можливостей знайти точки перетину аніж роз’єднання.

Моя задача – чітко становити горизонтальні зв’язки аграріїв з аграріями, асоціацій з асоціаціями, міністерств з міністерствами. Коли є ці горизонтальні зв’язки, тоді ми скріплюємося все домовленостями, розуміємо один одного і стаємо прогнозовані  один для одного. Прогнозованість – це  основне. Нас мають розуміти: європейські ринки мають відчувати, що ми маємо їм дати і яких загроз потрібно уникнути.

Читати до теми: Структура аграрного експорту України з США, Китаєм, Ізраїлем, ОАЕ та ЄС за 2017-2020 роки
 

Агростратегія України

AgroPolit.com: Як  ви бачите оновлену аграрну стратегію України з урахуванням на Європу? З чим ми туди ідемо? Хто ми? Що і який концепт ми пропонуємо світу?

Віталій Коваль: Україна – це суб’єкт аграрного світу. Ми маємо бути не аграрною, а агроіндустріальною країною. Це ключове до чого маємо прийти. Ідеться про євроінтеграційні процеси, глибинну переробку продукції, щоб ми експортували продукцію, де є українська праця, енергоносії, додана вартість. Маємо розвиватися співрозмірно зі світовими трендами. Якщо бачимо на світовому ринку зростання споживання білкової групи, то треба її виробляти. Якщо – збільшення ринку кормів для домашніх тварин, маємо продукувати  їх.

Читати до теми: Як змінився агроекспорт України і його структура за 2023 рік? 

Зрошення – активно мамо цим займатися.

Прифронтові території – це виклик, якого в інших країнах немає. Коли проблема запорізького  фермера зовсім інша, не просто як у європейського, а навіть в рази відрізняється від проблем аграріїв західних регіонів України. Тому підтримка прифронтових територій – це наш пріоритет.

Читати до теми: Недописана експортна стратегія: як Україні використати аграрний потенціал і не втратити ринки Китаю, ЄС, США, Канади та Ізраїлю

Додана вартість в АПК

AgroPolit.com: Які конкретні кроки для розвитку переробки за доцільно вжити (комунікація з банками, пільгове  кредитування встановлення ліній з переробки продукції і так далі)?

Віталій Коваль: Мінагрополітики має стати єдиним вікном донесення інформації для бізнесу, які можливості дає держава. Якщо це цільова програма з переробки, то її треба «розжувати» і покласти фермеру, щоб він захотів зайнятися переробкою. Якщо інші програми від міністерств  – також про них говорити. Залучати банки, безумовно, потрібно – і це ми робимо. Величезна проблема українського бізнесу у тому, що у нас низький рівень залучення капітальних інвестицій – 9%. Світовий показник – 30% від ВВП. Ми маємо збільшувати ці інвестиції. Як?  Закон про значні інвестиції (більше 12 млн грн) уже дає свої результати: перші договори підписані з допомогою закону про інвест-няні – агрохолдинг «Астарта» буде здійснювати будівництво заводу із переробки білка (500 т на добу). Далі – індустріальні парки. Відшкодування вартості української сільськогосподарської техніки у розмірі 25% – це теж діє. Регіональні програм: обласні військові адміністрації мають бути на одній вертикалі з Мінагрополіткии і повинні підсилювати один одного. Державна політика має відображатися в регіональній, а регіональна – повинна формувати державну політику.

AgroPolit.com: ТОП-5 продуктів з доданою вартістю, які в найближчі 5 років мають вирости в Україні?  

Віталій Коваль: Слід дивитися на світовий ринок і його запит на агропродукцію. Це корми для тварин, глибинна переробка кукурудзи (амінокислоти (метіанін, лізін, треанін), а також – біоетанол), ринок фруктози, а також складові для роботи суміжних ринків, як от кондитерська галузь, індустрія краси.

Читати до теми: Нульова ставка ПДВ на харчову продукцію – як правильно це зробити в Україні?
 

Нам потрібно на 2025 рік трішки більше 2 млрд грн для підтримки фермерських господарств на фронтовій та прифронтовій території

AgroPolit.com: Ви згадали про прифронтові території. Чи передбачено кошти на підтримку фермерів на прифронтових та територіях, де проводяться бойові дії фінансова підтримка?

Віталій Коваль: Про бюджет 2025 ми поговорим, коли буде його друге читання. Зараз готуються правки до нього.

Як я уже сказав, підтримка прифронтових територій – це наш пріоритет. Мінагрополітики зібрало заявки з усіх прифронтових  територій. Нам потрібно на 2025 рік трішки більше 2 млрд грн для підтримки фермерських господарств на фронтовій та прифронтовій території. Наступний рік очікуємо  підтримку із бюджету, але не тільки. Кожна міжнародна зустріч  і поїздка за кордон – можливість залучити кошти від донорських установ, щоб направити на ці території.

Читати до теми: Бюджет – 2025: на що вистачить грошей аграріям?

AgroPolit.com: Аграріям на окупованих територіях пообіцяли заморозити банківські борги. Хороша ініціатива. Але чому вона не запрацювала раніше? Ви прийшли в Мінагро і вам доведеться зараз це робити. То коли вона запрацює?

Віталій Коваль: Є така точка болю. Нещодавно була  зустріч з банкірами і вони самі про це говорять. Ми проговорили з ними про це, як про ту точку болю, яку треба провести через  законодавство, НБУ, знайти ресурс, щоб заморозити ці кредити і вийти достойно з ситуації. Ми  працюємо над цим.

AgroPolit.com: Яка сума боргів?

Віталій Коваль: Суму не готовий назвати, бо окупована територія була активна з точки зору агрокредитування. Там були потужні аграрні господарства, переробні підприємства, елеватори. Ми зазнали втрат у тисячах підприємств. Це сума велика і проблема дуже складна.

AgroPolit.com: Чого очікуєте від 2025 року? До чого ведете ринок і чого вичекаєте від ринку?

Віталій Коваль: Я хочу подякувати кожному українському фермеру, аграрію, який працює у цій сфері. Це люди, які не зрадили своєї землі. Вони чітко розуміють, що від них залежить перемога і вони просто закатали рукава і працюють. Це люди, які точно врятують Україну. Аграрії – це ті, хто будуть драйверами економіки. Вони сьогодні є стовпами і фундаментом економіки, а у майбутньому буть драйверами. Запевняю, що міністерство буде вести аграріїв  до свідомої перемоги. Ми не маємо опустити руки. Ми маємо  іти вперед і вигравати. Нас ніде не чекають із розкритими обіймами, але ми кругом потрібні.  Тому працюємо ліктями і йдемо за перемогою України.

AgroPolit.com: І навіть, якщо ви нас не чекаєте, ми все одно прийдемо до вас?

Віталій Коваль: Так.

Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com