Олександр Бакуменко: Я ніколи не лобіював ні інтереси МХП, ні Бахматюка, ні будь-яких інших великих виробників

До кінця травня парламент має призначити нового керівника парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. Як стверджують джерела AgroPolit.com, наразі є три претенденти (детальніше про це читайте згодом). Один  із  фаворитів — перший заступник голови агрокомітету, БППівець Олександр Бакуменко. Він — доволі відома постать в українському бізнес-істеблішменті.  У велику політику потрапив після багатьох років управління однією з найпотужніших галузевих асоціацій — «Союз птахівників України». Через це його пов’язує з багатьма виробниками  курятини, в тому числі, і з найбільшим  — власником МХП Юрієм Косюком. Чи лобіюватиме Бакуменко його  інтереси, якщо таки сяде в крісло голови аграрного комітету? Чим повинен займатися комітет сьогодні? Та як правильно підтримувати агросектор? Про це та інше в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів сам Олександр Бакуменко:

AgroPolit.com: У Раді активно обговорюють Ваше майбутнє призначення на посаду голови аграрного комітету. Ви до «крісла» придивляєтесь?

Олександр Бакуменко: Я ставлюсь до цього дуже спокійно. Найважливіше для мене, щоб у комітеті (Ви бачите, що він працює професійно, немає політичних заангажованостей) залишився той дух професіоналізму, аргументації, а не політичної доцільності, і найголовніше — нам потрібно розв’язати кілька глобальних завдань. Перше — вирішити питання із землею. Наразі цю тему активно обговорюємо через створення законів про емфітевзис, про обіг землі. Друге — до кінця доробити питання дерегуляції, ефективної приватизації і децентралізації.

AgroPolit.com: Якщо все-таки призначать, то чи не виникне конфлікту з міністром Тарасом Кутовим? Адже Вас вважають людиною, яка відстоює інтереси більше «великого бізнесу», у той час як міністр виступає за підтримку фермерів.

Олександр Бакуменко: Не зовсім правильно мене асоціювати з великим бізнесом, бо я очолював 2 великі галузеві асоціації до Верховної Ради (птахівників та комбікормників). У них були як великі, так і малі підприємства… Інтереси тих і тих завжди захищались. Я противник того, коли люди співставляють великі та маленькі. У моєму розумінні є правильні (платять податки) та неправильні підприємства.

AgroPolit.com: Ви розумієте, про що я кажу: Вас асоціюють чітко з Юрієм Косюком, власником «Нашої Ряби», бо Вас з ним пов’язують дружні й робочі стосунки. І всі вважають, що Ви будете його лобістом на посаді голови.

Олександр Бакуменко: Це не правда. Я вже майже 2 роки в парламенті, Ви побачили хоча б один закон, який би стосувався якоїсь компанії? Я завжди займав і займатиму позицію всього аграрного ринку. Я також є співголовою Аграрного форуму, куди входять фермери, великі, малі і середні. Моя життєва позиція: ні в кого не повинно бути преференцій і конфронтацій, які штучно приносяться.

AgroPolit.com: Щодо законів. Саме Ви асоціювались із лобіюванням повернення спецрежиму ПДВ для великих. І в процесі гонитви за ПДВ для великих забули про маленьких.

Олександр Бакуменко: Це не правда… Я не стою на позиції великих чи дрібних. Це влада, навпаки, штучно роздувала цю тему. Перекривали дорогу не великі, а середні і дрібні виробники, фермери.

AgroPolit.com: Адже про їх інтереси забули.

Олександр Бакуменко: Нічого подібного. Моя позиція була — повернути усім. Конституція дає всім рівні права.

AgroPolit.com: А в підсумку отримали лише великі.

Олександр Бакуменко: Ніхто нічого не отримав. Хотіли забрати у всіх і залишити 25 %.

AgroPolit.com: Усім?

Олександр Бакуменко: Так. Ми домоглися і залишили всім: 80 % повернення суми отримали ті, хто вирощує ВРХ, 50 % — тваринництву (дрібним, середнім і великим). Ми зберегли 4 групу податків, яку теж хотів прибрати уряд…
Я ніколи не лобіював інтереси МХП, ні Бахматюка, ні будь-яких інших великих виробників

AgroPolit.com: Тобто Ви не будете на посту голови комітету лобіювати інтереси ПАТ «Миронівський хлібопродукт» (МХП)?

Олександр Бакуменко: Я ніколи не лобіював ні інтереси МХП, ні Бахматюка, ні будь-яких інших великих виробників. Я до них ставлюся з повагою. Особливо до Юрія Анатолійовича. Він мій близький друг... Я це не приховую. Ми з ним знайомі 20 років, і не тільки з ним, а й з керівниками ще 70 середніх і дрібних компаній.

Рослинництву допомогли, тепер залиште тваринництву 100 % ПДВ

AgroPolit.com: Як ставитесь до пропозиції 50 % суми ПДВ платити фермерам?

Олександр Бакуменко: Мій підхід зовсім простий. Повернення ПДВ при експорті — правильно, адже раніше по суті запровадили «мито» для АПК. Від повернення цього податку закупівельна ціна на зернові піднялась на 12-14 % і виграли виробники, тваринники – втратили. Тепер приберемо усю політичну риторику і розглянемо лише економіку, починаючи з 1990 року. Дані про рентабельність виробництва тваринництва і рослинництва вказують на одну цікаву річ: тваринництво працює практично у збиток — свинарство виробляє у 4 рази менше, ніж у 90 році. Тому я кажу — рослинництву допомогли, тепер залиште тваринництву 100 % ПДВ.

AgroPolit.com: Всьому тваринництву?

Олександр Бакуменко: Так, бо воно працює на внутрішньому ринку.

AgroPolit.com: А навіщо залишати спецрежим тим же птахівникам, вони себе і так нормально почувають.

Олександр Бакуменко: Хто Вам це сказав? Візьміть собівартість їх продукції і подивіться. Перегляньте статистику, яка була рентабельність із виробництва м’яса птиці? 4 %.

AgroPolit.com: А за рахунок інтеграції ця частка у багатьох виробників, особливо великих, значно більша, за оцінками експертів ринку, сягає 14-20 %.

Олександр Бакуменко: Інтеграцію мають не всі. Інтеграція — це різні бізнеси. Якщо говоримо про землю, це один бізнес, і Ви б те, що виробляєте на землі, продавали на ринку.

AgroPolit.com: Я це добре розумію. Але й Ви як економіст зі стажем маєте розуміти, що вертикально-інтегровані холдинги того ж Бахматюка і Косюка спокійно можуть обійтися без усяких пільг спецрежиму, а дрібні й середні — ні. 

Олександр Бакуменко: З чого Ви це взяли? Я Вам як професіонал доводжу протилежне. Знаєте чому? Тому що Ви не бачите іншої сторони медалі. Подивіться, де зараз «Авангард». Розберіться, скільки у нього боргів і що відбувається з цією компанією... Для того, щоб щось створити, потрібно було вкласти, щоб вкласти — взяти валютні кредити. Подивіться, які кредитні навантаження і валютні портфелі у тих же Бахматюка і Косюка. Вони вкладали ці гроші в розвиток і створили робочі місця: в одному холдингу 40 тис., в іншому — близько 40 тис. робочих місць. Замість того, щоб казати, що ці люди допомогли нагодувати вітчизняною продукцією, їх критикують.

AgroPolit.com: Ніхто не критикує! Нехай годують, я кажу про принцип справедливості для всіх виробників в умовах дуже дефіцитного бюджету. Це різні речі.

Олександр Бакуменко: Так це і є принцип справедливості. Вони взяли цей валютний ресурс, вклали у розвиток, у 3 рази збільшився курс долара, а торгівля на 90 % відбувається на внутрішньому ринку за гривню. А фінансове навантаження у них — у доларах. Коли люди цього не розуміють до кінця, тоді на цьому грає влада.

AgroPolit.com: У бюджеті реально не має грошей, треба вибирати, кому допомагати, кому справді критично важлива ця підтримка. Новий міністр за те, щоб її отримували ті, у кого немає сьогодні доступу до кредитних ресурсів, це — середні виробники.

Олександр Бакуменко: А хто проти? Є програма компенсації кредитної ставки.

Що таке нормальна підтримка? Це не вкрасти у держави, а дати виробнику дешевий кредитний ресурс, щоб він його ефективно використовував.

AgroPolit.com: А Ви знаєте, скільки на неї виділено ресурсів?

Олександр Бакуменко: Одну секунду — річ про інше. Ви ж кажете про «допомагати». Я вважаю, що дрібний бізнес і фермери повинні мати окремі системи фінансової підтримки. На це потрібні не такі вже й великі кошти. Що таке нормальна підтримка? Це не вкрасти у держави, а дати виробнику дешевий кредитний ресурс, щоб він його ефективно використовував.

AgroPolit.com: В Україні єдиний безкорупційний спосіб одержати державну підтримку для аграріїв — це спецрежим ПДВ.

Олександр Бакуменко: Це суперправильно.

AgroPolit.com: Саме тому є сенс залишити його для дрібних, середніх.

Олександр Бакуменко: А як тоді забезпечити принцип конституційної рівності?

AgroPolit.com: Давайте будемо чесними й об’єктивними. У великих є вертикальна інтеграція…

Олександр Бакуменко: Подивіться за 2014 і 2015 роки міжнародні оцінки українських компаній, які котуються на глобальних майданчиках, і Ви побачите збитки. Ви бажаєте, щоб і це все закрилося? Тепер треба розібратися, скільки неефективно виділяли державних коштів через ДПЗКУ, Аграрний фонд, скільки пропадало фірм і контор. Може, у цьому наведемо лад? І ще подивіться, хто приносить валютну виручку в країну?

AgroPolit.com: Агросектор.

Олександр Бакуменко: А який? Ефективний!

AgroPolit.com: Той, у якого є доступ до фінансів. 

Олександр Бакуменко: Справа не у фінансах. 

AgroPolit.com: Але ж частина великих гравців виросли на державних коштах. Наприклад, птахівники, якими Ви опікувалися в асоціації, отримували тривалий час дотації.

Олександр Бакуменко: Це не так. Птахівники отримували 15-20 коп., свинарі — 1 грн, ВРХ — 2 грн. Тобто всі галузі отримували дотацію. Залежно від швидкості обороту капіталу. Система дотацій була лише зеленою лампочкою для розвитку, не більше. Адже вона займала у структурі собівартості лише 5 %, решта 95 % — кредити, які брали на міжнародних ринках…

Треба не дрібного стимулювати, а загалом виробництво продукції

AgroPolit.com: Я за те, щоб український агробізнес процвітав. Але в умовах дефіциту бюджетних коштів треба розуміти, як стимулювати дрібного виробника, щоб він укріплював економічний фундамент країни. Саме так роблять у ЄС та США.

Олександр Бакуменко: Треба не дрібного стимулювати, а загалом виробництво продукції. Коли ми почали аналізувати 16 тис. підприємств, які працювали на спецрежимі, з них 507 — виробляють 59 % товарної продукції. Що важливо українцю: кількість підприємств чи те, що вони виробляють? Мабуть, кількість продукції, а не підприємств.

AgroPolit.com: Малі теж можуть виробляти і брати кількістю. І їм треба дати «кисень».

Олександр Бакуменко: Ми з Кутовим у цьому питанні маємо один і той же підхід, правильний: дрібних треба підтримати окремими програмами розвитку.

Якщо залишати спецрежим ПДВ тваринництву, потрібно 4,5-5 млрд грн. Натомість треба запровадити податок на 1 га сільськогосподарських земель, який міг би принести в бюджет 5 млрд грн

AgroPolit.com: А гроші є?

Олександр Бакуменко: Звісно є, але куди вони ідуть. Якщо залишати спецрежим ПДВ тваринництву, потрібно 4,5-5 млрд грн. Натомість треба запровадити податок на 1 га сільськогосподарських земель, який міг би принести в бюджет 5 млрд грн. Наразі 40 % землі обробляється в тіні. Люди просто не сплачують податки. Але ж Яресько взагалі не розуміла цього. Ми пропонували взяти цей ресурс і через некорупційний спецрежим віддати тваринництву, виробникам ягід, садів та цукрового буряка ПДВ.

AgroPolit.com: Вашу ідею зараз влада підтримує?

Олександр Бакуменко: Зараз будемо зустрічатися з головою податкового комітету Ніною Южаніною, з прем’єром Володимиром Гройсманом — будемо говорити, що далі робити. Люди завтра знову почнуть виходити (маленькі та середні). Вони не закінчили війну за своє. Адже для них скасування спецрежиму — це розорення. Для тваринників — це шлях до вирізання корів. Наприклад, гендиректор АМК Алекс Ліссітса виріже корів, бо йому це економічно не вигідно. Так вчинять й інші. Так само зі свинарством. 

Поки що ніякої розмови про моє призначення з Президентом не було 

AgroPolit.com: Повернемося до Вашого можливого призначення: кажуть, що Ви зібрали в комітеті 23 голоси своїх колег. Чи була розмова з Президентом?

Олександр Бакуменко: Поки що ніякої розмови про моє призначення з Президентом не було. 23 голоси членів комітету з 28, котрі підписалися за підтримку моєї кандидатури, збирали комітетські люди, не я. Зараз має вирішитися, чия це буде квота — БПП чи «Народного Фронту». Якщо БПП, то далі буде виставлено на голосування в нашій фракції, і люди приймуть рішення.

AgroPolit.com: А коли?

Олександр Бакуменко: Поки не знаю. Це довга процедура. Далі — через Верховну Раду, комітет. Коли завершиться — не знаю. Важко сказати. Я розмовляв з головою регламентного комітету, у Раді 7 нових депутатів, котрі ще по комітетам не розподілені, є 4 комітети, в яких треба вибрати голів. Тому як це буде відбуватися — не знаю.
Власники земельного паю не мають права його продати і цим ми порушуємо конституційне право людини

AgroPolit.com: Одним із пріоритетів комітету Ви назвали завершення земельної реформи. Законопроект «Про обіг сільськогосподарської землі» мали б подати ще до березня, але його немає. Натомість Кутовий пропонує законсервувати цю проблему за допомогою довгострокової оренди, емфітевзису. Це окозамилювання. А люди не можуть розпорядитися своїм майном.

Олександр Бакуменко: У Вас правильне питання, на яке немає простої відповіді. Чим глибше в нього вникаю, тим більше це починаю розуміти, спілкуючись зі своїми колегами із Західної Європи, які пройшли цей шлях. Він потребує багато часу, пов’язаний з певними соціальними речами. І Ви праві в тому, що не можна заганяти це питання в часі. Щодо емфітевзису, я вважаю його ефективним механізмом, який на 10-30 років може забезпечити використання землі за високою ціною із збереженням форми власності на земельний пай. З іншого боку, Ви правильно кажете, що власники земельного паю не мають права його продати і цим ми порушуємо конституційне право людини.

AgroPolit.com: Ви будете ініціювати збереження такого порядку речей, коли порушується це право?

Олександр Бакуменко: Ми повинні законодавчо все зробити правильно і прийняти закон про емфітевзис, «Про обіг землі» (ринок землі — один із його елементів), покращити орендні відносини і визначити у законі, у який період ми будемо це вводити.

AgroPolit.com: Ви за те, щоб максимально оперативно відкривати ринок землі чи й далі тягнути кота за хвіст, як попередні 25 років?

Олександр Бакуменко: Я за те, щоб відкривати ринок землі, але із системою обмежень, що будуть зв’язані передусім з правом іноземців та юросіб купувати землю, зосередження землі в одних руках і так далі. У нас багато політичних баталій і непрофесійних розмов довкола цього. Треба перейти в професійне русло, проводити комітетське слухання, круглі столи, зближувати позиції і йти поетапно, впроваджуючи цей ринок, щоб не спровокувати соціального бунту.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com