Володимир Лапа: Все ще лояльне ставлення до України...але…рано чи пізно перейде у прагматичне

Держпродспоживслужба офіційно приступила до роботи у середині квітня. Як говорить голова Служби Володимир Лапа – затягнули із бюрократією. Тож головний виконавчий орган працює, але зауважень до його роботи з’явилось дуже багато. На останньому засіданні парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин депутати жорстко критикували діяльність голови Держпродспоживслужба, нарікаючи на прогули засідань, слабку комунікацію та неактивну роботу. Дискусія була гарячою, а запитання нардепів – обґрунтованими, до речі, на багато з яких відповіді так і не знайшлось. З цим згодився і сам Володимир Лапа. AgroPolit.com вирішив особисто розпитати детально про першочергові завдання та наступні кроки Держпродспоживслужби.

AgroPolit.com: На останньому засіданні аграрного комітету депутати критикували Вашу роботу. Як прокоментуєте, чи доречні зауваження?

Володимир Лапа: Уряд підконтрольний Верховній Раді, і ті питання, які виникають у народних обранців, треба сприймати та реагувати. Усі поставлені запитання є обґрунтованими. Трохи важко сприймати цю критику, тому що більшість питань накопичувалась хронічно, тривалий час здійснювалось реформування органів контролю. Коли люди працюють у підвішеному стані, дуже важко вирішувати стратегічні питання. Проте всі вони були актуальні. Наше завдання — реагувати на завдання у рамках існуючих можливостей і подавати свої пропозиції.

Тут питання у сфері комунікації з Мінагрополітики і депутатським корпусом, до чого ми готові. Далі — уже компетенція уряду виносити на рівень Верховної Ради законопроекти, які будуть подаватися.

Питання адміністрування щодо меду і реєстрації пасік, про обробку пестицидами, що спричиняє загибель бджіл, — не скажу, що вони для мене нові. Через Службу  проходить надзвичайно велика кількість скарг, і цю проблематику ми розуміємо. Відверто скажу, зараз 50 % часу іде більше на організаційні питання і доводиться розбиратись із тим, що напряму не стосується нашого функціоналу.

Зараз основне питання  щодо фінансування, яке буде відбуватись через Мінагрополітики, це рішення було схвалене урядом та бюджетним комітетом. Потрібно розподілити кошторис, а це у свою чергу еквівалентно забезпеченню фінансування 5 нових органів в мережі Мінагрополітики.  Повірте, це не прості бюрократичні процедури, які необхідно проходити. І це відволікає від вирішення функціональних питань, які були озвучені народними депутатами.

Трохи важко сприймати цю критику, тому що більшість питань накопичувалась хронічно, тривалий час здійснювалось реформування органів контролю. Коли люди працюють у підвішеному стані, дуже важко вирішувати стратегічні питання.

AgroPolit.com: Скільки потрібно часу для того, щоб закрити адміністративні питання?

Володимир Лапа: Щодо фінансування буде вирішено у цьому місяці. На рівні обласних конкурсів щодо призначення голів територіальних органів— 2-2,5 місяці. Крім того, ще 2-3 місяці підуть на організацію 573 територіальних органів. З точки зору кадрового менеджменту, реалістично закінчити до кінця літа.

Інше питання — інституційна розбудова. Ми вели переговори із представниками Єврокомісії, вони готові підтримувати. Домовились про низку зустрічей із донорами щодо вже сформованих пропозицій, яких близько 20 — від інвентаризації лабораторної мережі до тренінгів  для персоналу. Ми розраховуємо на підтримку наших міжнародних партнерів, тому що коштів на всі потреби в бюджеті не передбачено. Бажання у них є, як і розуміння. Це намагання убезпечити себе і допомогти Україні.

У частині харчової безпеки все ще лояльне ставлення до України, але ми розуміємо, що воно рано чи пізно перейде у прагматичне. До цього часу потрібно розбудувати службу, яка відповідатиме найсучаснішим вимогам.

AgroPolit.com: Чи вже затвердили фінансування?

Володимир Лапа: Затвердили. Зараз мова йде про затвердження паспорту бюджетної програми, який знаходиться на підписі у керівництва Міністерства фінансів.

AgroPolit.com: Скільки передбачено до бюджету: очікування і реальність, скільки — на зарплати працівникам?

Володимир Лапа: Зарплати підвищяться вже з травня, зараз маємо профінансувати зарплати за квітень. За травень уже за новим законом Держпродспоживслужби зарплати будуть проіндексовані. Це буде більш серйозна мотивація для людей.

Ми подавали пропозицію до Мінагрополітики про збільшення фінансування на 20 млн грн, які необхідні для моніторингу кількості антибіотиків, ветеринарних препаратів. Це одна з передумов збереження можливості експорту. Також відчуваємо нестачу фінансування протиепізоотичних заходів. У цьому році зможемо профінансувати близько 50 млн грн у той час, коли 5 років тому ця сума складала і 100-200 млн грн. Ми стиснулись до такого мінімуму, з яким, м’яко кажучи, дуже важко забезпечити протиепізоотичні заходи. Наше завдання — забезпечити транспарентність використання цих коштів, через тендерні та електронні закупівлі.  Натомість хотілося б розраховувати на адекватне фінансування. 

AgroPolit.com: Ви обіцяли перевести деякі послуги в електронний формат, коли можна очікувати на результат?

Володимир Лапа: Зараз уже працює проект Єврокомісії, який передбачає переведення функціонуючої системи (ідентифікація, лабораторні дослідження) в електронний варіант. І замість того, щоб носити папірці, це вже буде повністю електронна система до кінця календарного року. Це допоможе автоматизувати процеси дозвільних процедур, налагодити електронний обмін інформацією із Митною службою, а також більш ефективно використовувати систему державного контролю. 

Зарплати підвищяться вже з травня, зараз маємо профінансувати за квітень. За травень уже за новим законом Держпродспоживслужби зарплати будуть проіндексовані.

AgroPolit.com: Як можна законодавчо захистити внутрішній ринок?

Володимир Лапа: Зрозуміло, що є певний конфлікт інтересів: з одного боку, державний контроль — це навантаження на бізнес, з іншого — за його відсутності є ризики. Важливо, щоб контроль був не кількісний, а якісний. Наведу лише один приклад. Зараз при експорті надають фумігаційний сертифікат, після цього виписувався фітосанітарний. Проте, якщо  фумігація  проведена неякісно, у нас навіть немає  законодавчих повноважень проводити контроль таких робіт. Раніше інструментом перевірок фумігаційної діяльності було ліцензування. Зараз воно скасоване, і я не є прихильником його відновлення. Але якщо продовжують надходити нотифікації від міжнародних партнерів, то вочевидь ми повинні мати можливість перевіряти компанії. З цього приводу у нас були розмови з експертами ФАО, які взялись розробити механізм «розумного» регулювання.

AgroPolit.com: Тобто мова йде про часткове зняття мораторію на перевірки?

Володимир Лапа: Мораторій на перевірки у сфері харчової безпеки вже не діє, ми почали отримувати відповідні скарги, і вже орієнтуємо територіальні органи щодо перевірок. Часто це скарги на антисанітарію в закладах харчування та отруєння.

AgroPolit.com: Чи може Держпродспоживслужба регулювати потоки імпорту?

Володимир Лапа: Держпродспоживслужба є певним «бар’єром» для імпорту через застосування санітарних та фіто санітарних  заходів. Я не прихильник того, щоб використовувати це у «топорний» спосіб, як це інколи практикувалось раніше, тому що це буде порушенням міжнародних зобов’язань. Якщо кількість системних порушень при імпорті переростає у велику проблему, то це може призвести до його заборони. У рамках роботи Держпродспоживслужби ми таку заборону вже застосовували. Це стосувалось імпорту салату з Іспанії. Після того, як ми надіслали декілька нотифікацій, на які не було відповідної реакції, введено заборону на імпорт згаданої продукції. Це було непросте рішення, тому що це все-таки європейська країна.

AgroPolit.com: Тобто європейці на Вас тиснули?

Володимир Лапа: Я говорю про те, що саме нам було важко прийняти це рішення.

AgroPolit.com: Свої виходить тиснули?

Володимир Лапа: Ні. Важко було прийняти рішення, тому що воно могло вплинути на рівень комунікації з Європейською комісією. Проте побоювання були марними, тому що ніякого тиску не було. Ми також отримали лист від іспанського компетентного органу про розуміння вжитих заходів і те, що вони готові провести коригуючі дії для виконання фітосанітарних вимог України. 

У цьому році зможемо профінансувати близько 50 млн грн у той час, коли 5 років тому ця сума складала і 100-200 млн грн.

AgroPolit.com: Що робити з особистими селянськими господарствами, які просто не пускають на свою територію жодну інспекцію?

Володимир Лапа: Із сферою захисту споживачів законодавство більш-менш збалансоване, хоча зараз розробляється повна відповідність до європейських директив і регламентів. Там передбачені санкції за недопуск на перевірку без обґрунтованих підстав. Якщо господарюючий суб’єкт цього не розуміє або звик до безкарності, у випадку порушення ревізії мають проходити обов’язково. Аналогічну систему відбудуємо в сфері харчової безпечності.

AgroPolit.com: Як збираєтесь контролювати контрафактний ринок ветпрепаратів?

Володимир Лапа: Ні Держпродспоживслужба, ні бізнес поки що не готові до суцільної перевірки  реалізації ветпрепаратів. Але за скаргами, що вже зараз надходять, підписуємо документи з перевірки ветаптек. Тобто цей процес вже почався в форматі реакції на сигнали, які до нас надходять. Проблема справді серйозна.

AgroPolit.com: Чи потрібно відновлювати торговельні відносини з РФ та чи були зафіксовані випадки провезення контрабанди?

Володимир Лапа: Щодо харчової продукції — таких випадків зафіксовано не було, що стосується ветпрепаратів — контрафактна продукція постачається на український ринок. Ми це бачимо по продуктовій лінійці в ветаптеках.

Чи потрібно відновлювати торговельні відносини — це не моя компетенція як керівника Держпродспоживслужби. Рішення було прийняте Російською Федерацією, і якщо обмеження будуть зняті, український уряд матиме підстави для того, щоб розглянути відповідні кроки.  

AgroPolit.com: Як зараз працюють митні кордони з Кримом і Східною Україною?

Володимир Лапа: Там є пункти пропуску, на яких працюють спеціалісти силових компетентних органів. У нашій частині процедури налагоджені. Якщо говорити про поставки ззовні, то де-юре це не можливо, оскільки Україна не визнає ветеринарних документів.

AgroPolit.com: А де-факто? У новинах багато говорять про випадки контрабанди.

Володимир Лапа: Якщо є такі випадки — це означає, що система контролю у пунктах пропуску працює неефективно.

Зараз уже працює проект Єврокомісії, який передбачає переведення функціонуючої системи (ідентифікація, лабораторні дослідження) в електронний варіант. Це допоможе автоматизувати процеси дозвільних процедур, налагодити електронний обмін інформацією із Митною службою, а також більш ефективно використовувати систему державного контролю.  

AgroPolit.com: Як зараз іде торгівля з країнами СНД? Як так вийшло, що половина торгує, а деякі вводять обмеження, наприклад Молдова?

Володимир Лапа: Перша проблема пов’язана з наданням дозволу з експорту продуктів тваринного походження. У європейських країнах прийнято рішення про те, що всі країни-члени мають дати згоду. У випадку з країнами СНД без згоди РФ отримати дозвіл практично не можливо. Зараз вони значно уповільнили процес розширення переліку підприємств, які мають право на експорт. У деяких країнах, як Азербайджан або Вірменія, більше впливає обмеження на транзит, яке застосоване РФ. Транзитні можливості паромного сполучення менш привабливі. І це негативно позначилось на експорті української харчової продукції на ринок СНД, які залежать від російського транзиту.

AgroPolit.com: Чи можливо, що продукція, яка експортується через Білорусь, може потрапити на закритий ринок РФ?

Володимир Лапа: Важко говорити, чи є такі випадки. Є інші прецеденти, коли українська сировина постачається на білоруські підприємства, де переробляється (із достатнім ступенем доданої вартості)  і з сертифікатами походження Білорусі постачається на російський ринок.

AgroPolit.com: Як надалі будуть продовжуватись відносини із Молдовою, яка ввела квотування української продукції?

Володимир Лапа: Якщо відбувається дискримінація української продукції, це не повинно залишатись без відповіді.

Держпродспоживслужба є певним «бар’єром» для імпорту через застосування санітарних та фіто санітарних заходів.

AgroPolit.com: Чи є вже результати щодо скандалу з яйцями, які забракували в Ізраїлі, та меду з Чехії?

Володимир Лапа: Ізраїльська сторона надіслала запит із проханням більш детально описати сальмонельну програму, яка діє в Україні. Також попросили розписати випадки сальмонели, які були зафіксовані у рамках моніторингу. Крім того, попросили оцінити системи контролю захворювання. Після того, як вони отримають цю інформацію, очікуємо на візит інспекторів із Ізраілю. Є домовленості, щодо вирішення цього питання протягом червня-липня.

Щодо Чехії були обмеження стосовно трьох підприємств, і коли вони будуть готові до експорту,  ми виїдемо на перевірку і переконаємось, що вони здатні витримувати норми. Після цього буде наданий дозвіл. Але в інші країни ЄС наші постачальники як експортували, так і будуть експортувати мед.

AgroPolit.com: Ці інциденти якось можуть вплинути на торговельні відносини з іншими країнами ЄС?

Володимир Лапа: Лише у разі системності порушень і відсутності корегуючих дій  з боку контролюючого органу. Зараз ми не бачимо подібних прецедентів у інших країнах ЄС, з іншого боку — ми вже застосували заходи з мінімізації ризиків.

AgroPolit.com: У цьому році дві компанії вже отримали дозвіл на експорт молочної продукції до ЄС. Чи важко їх отримувати та що необхідно зробити іншим компаніям для отримання таких сертифікатів?

Володимир Лапа: Важко було першим, тому що на базі їх підприємств перевірялася дієвість української системи контролю. Іншим буде простіше, адже перевірка буде здійснюватися нашим територіальним органом. Якщо будуть виявлені невідповідності, до підприємства застосують коригуючі заходи. Після цього направляємо до центрального апарату, тільки після цього подаються пропозиції європейській стороні щодо розширення переліку підприємств.

Із процедурної точки зору набагато простіше, ніж коли було при ініціюванні експорту на європейський ринок. Проте існують жорсткі вимоги, яких потрібно дотримуватись. Три підприємства ми вже відпрацювали, ще одне буде подано найближчим часом — це «Дубномолоко».

Загалом немає великої кількості охочих, тому що бізнес прекрасно розуміє, наскільки складні ці вимоги. Важко стукатись у двері, коли розумієш, наскільки складно їх відчинити.

Якщо господарюючий суб’єкт цього не розуміє або звик до безкарності, у випадку порушення ревізії мають проходити обов’язково.

AgroPolit.com: Наскільки складно зайти на китайський ринок?

Володимир Лапа: Зараз ведуться переговори з китайською стороною щодо поставок соняшниковому шроту. Також ми ініціювали вихід по м’ясу птиці, черешні та яловичині. Поки що важко говорити про якісь терміни, проте це програма на поточний рік. До речі, протягом останнього місяця Китаєм прийнято рішення і щодо допуску на ринок зерна із РФ, тому конкуренція на китайському ринку зросте.

Ні Держпродспоживслужба, ні бізнес поки що не готові до суцільної перевірки  реалізації ветпрепаратів.

AgroPolit.com: Які ще бачите перспективні ринки?

Володимир Лапа: Дуже цікавий арабський ринок. Проте проблема в тому, що ОАЕ зараз відкликали дозвіл однієї компанії з сертифікації  халялю. Якщо навіть є кому експортувати, то немає кому виписувати відповідний сертифікат. Зараз ми надіслали запит щодо рекомендацій з вирішення цієї проблеми. Насправді перспективних ринків збуту багато.

AgroPolit.com: А реально їх скільки?

Володимир Лапа: Дуже цікавий арабський ринок, оскільки вони залежні від імпорту продовольства. Крім того, це — Азія, зокрема  Китай — ринки, на який зростає платоспроможність і кількість населення. Є ще ринок Японії, проте він дуже жорстко регулюється щодо імпорту, на цьому напрямі буде багато роботи. Також дивимось у напрямку Південної Африки (і не лише Південної), вже запланована низка зустрічей. Загалом пріоритетних країн близько 30.

Наталія Ключнікова, AgroPolit.com