Вадим Чагаровський: Документи ще двох підприємств перебувають на розгляді на отримання єврономерів…

Уряд Молдови ввів захисні обмеження на молочну продукцію з України. Так, квоти на молоко і вершки становлять 1 тис. тонн, на молочні продукти — кефір, йогурт, сметану — 1 тис. тонн, на вершкове масло, морозиво, сири і сир — 750 тонн. За всю українську продукцію, ввезену понад квоти, стягуватимуться мита: на молоко і вершки в розмірі 10%, іншу продукцію — 15%, на вершкове масло і сир — від 15% до 20% плюс EUR500/тонну. Мита діятимуть до кінця 2016 року. Як позначиться на вітчизняних товаровиробниках такі обмеження? Як має діяти у відповідь Україна? Та що чекає молочників та споживачів до кінця 2016 року? Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів голова Ради директорів Союзу молочних підприємств України, член наглядової ради Групи компаній «ТЕРРА ФУД» Вадим Чагаровський:

AgroPolit.com: Чому Молдова запровадила квоти на українську молочну та м’ясну продукцію? Як це позначиться на молочній галузі?

Вадим Чагаровський: У минулому році у структурі експорту молочних продуктів Молдова як країна-імпортер займала приблизно 12% від загального експорту України у фізичній вазі. У цифрах вона принесла виробникам $17 млн. Сьогодні — це один з основних партнерів-молочників. Але її не можна розглядати без ринку Придністров’я. Разом — це приблизно 4 млн споживачів. Туди було експортовано 2,7 тис. т сирів, 700 т масла вершкового, 600 т сироватки, сухе молоко і 11 тис. т продукції з незбираного молока.

Українська молочна продукція в Молдові має подорожчати через введення такого квотування на 10-25%. Хоча загалом, я вважаю, Україна збереже обсяги молочного експорту в цю країну. Просто за квотування заплатить молдавський споживач.

У 2016 році збільшився відсоток експорту українських молочних продуктів в Молдову і це занепокоїло місцевих виробників. Наша цінова політика була дуже конкурентоздатна, тому що в Молдові вартість сирого молока значно, ніж в Україні. Її виробникам стало важче. Але таким чином це можна було робити до того часу, доки вона не увійшла в СОТ. Оскільки вона є членом цієї організації, то подібні рішення щодо іноземних виробників повинні узгоджуватися заздалегідь. Введенню квот мало передувати проведення переговорів з Україною. На жаль, цього не було, з’явилося рішення уряду про введення квоти. По суті це не заборона, а обмеження по обсягу поставки в розмірі 1000 т продукції з незбираного молока. А загальний молочний експорт з України в Молдову — 15 тис. т. Виділена квота — смішна. Фактично українська молочна продукція в Молдові має подорожчати через введення такого квотування на 10-25%. Хоча загалом, я вважаю, Україна збереже обсяги молочного експорту в цю країну. Просто за квотування заплатить молдавський споживач. 

AgroPolit.com: Захисний бар’єр Молдови — це хрест на експорті молочної продукції України? 

Вадим Чагаровський: Ні. Це елемент нечесного регулювання. Молдова вирівнює ціни і таким чином українська молочна продукція подорожчає, а молдовський виробник буде конкурентнішим на внутрішньому ринку.

Ніякої руки Кремля не може бути. Молдова підписала Угоду про асоціацію з ЄС, і це було б політиканством з їхнього боку. 

AgroPolit.com: Причини такого вчинку Молдови. Це захист свого виробника чи там є рука Кремля? 

Вадим Чагаровський: Я в це не вірю. Це спроба ще раз захистити свого виробника. Ніякої руки Кремля не може бути. Молдова підписала Угоду про асоціацію з ЄС, і це було б політиканством з їхнього боку.

Україна мала б звернутися до уряду Молдови та в СОТ і оскаржити квоти на м'ясо-молочну продукцію, які запровадила Молдова. Або іти до суду і протягом року вирішити це питання. 

AgroPolit.com: Як мала б у цій ситуації відреагувати Україна? 

Вадим Чагаровський: Україна мала б звернутися до уряду Молдови та в СОТ і оскаржити квоти на м'ясо-молочну продукцію, які запровадила Молдова. Або іти до суду і протягом року вирішити це питання. 

Молдова захищає їх і власний ринок. Тому з метою захисту своїх виробників Молдова ввела квоти на українську продукцію. 

AgroPolit.com: Чи є загроза торговельної війни з Молдовою? 

Вадим Чагаровський: Немає. Україна повинна провести переговори з Молдовою, звернутися в суд і на цьому все заспокоїться. 

Наразі 12 молочних підприємств мають єврономер і зараз ще два підприємства на розгляді - «Дубномолоко» та «Білоцерківський молочний комбінат» 

AgroPolit.com: В Україні з величезною затримкою запрацювала Держпродспоживслужба. Чого від неї очікуєте? Чи не спровокувала затримка з її появою додаткових проблем молочників при виході на нові ринки? 

Вадим Чагаровський: Немає ніяких проблем. Наразі 12 молочних підприємств мають єврономер і зараз ще два підприємства на розгляді -«Дубномолоко» та «Білоцерківський молочний комбінат». Є шанси, що їх розглянуть до кінця літа, а якщо — ні, то тоді вже буде після канікул у вересні місяці. 

AgroPolit.com: Білоцерківський молочний комбінат отримає дозвіл на поставки в ЄС ще цього року? 

Вадим Чагаровський: Я сподіваюся, що БМК отримає дозвіл восени цього року. Наразі шукаємо партнерів у ЄС, але доки не буде дозволу — ніяких розмов про експорт не можна вести. 

AgroPolit.com: Ви до кінця року будете готові запустити цей експорт? 

Вадим Чагаровський: Безумовно. Отримання дозволу — це імідж для компанії. 

AgroPolit.com: У яких сегментах українські молочарі можуть розраховувати на успішну торгівлю в ЄС? 

Вадим Чагаровський: Успішна торгівля можлива в окремих локальних регіонах, де є скупчення українських емігрантів. Туди можна буде постачати українську продукцію. Також можна говорити про зацікавленість деяких торговельних мереж у співпраці з українськими переробниками з виробництва продукції для них під їхніми торговельними марками. Ще одне — Європі цікаві нішеві молочні продукти преміум-класу українських переробників.

Продукція 2-3 українських компаній може з’явитися у європейських магазинах 

AgroPolit.com: Як Ви вважаєте, продукція скількох українських молочних компаній може з’явитись у європейських магазинах? 

Вадим Чагаровський: Гадаю, 2-3 компанії. У нас небагато таких компаній, а особливо з продукцією з незбираного молока, які можуть успішно конкурувати з мульти-національними компаніями. 

AgroPolit.com: Які ринки є перспективними для України? 

Вадим Чагаровський: Для нас перспективні ринки — це Північна Африка і Близький Схід. Я не говорю про китайський ринок тому, що він має свою специфіку. 

AgroPolit.com: Оцініть обсяги експорту на цей рік. 

Вадим Чагаровський: Минулий рік був відносно невдалий для української галузі. Відбулася зміна структури експорту. У виробництві збільшилась частка продукції, яка менше приносить експортної виручки. Україна більше експортувала сухого молока, сироватки. 

ПРО ЕКСПОРТ ДО РОСІЇ 

AgroPolit.com: Оцініть втрати від російського ринку? Чи вдалося їх перекрити? 

Вадим Чагаровський: Щомісяця Україна постачала до Росії близько 2 тис. т молочної продукції. Активне протистояння російського ринку українським молокопродуктам розпочалося у 2013 році, ще за часів Януковича. Були певні тимчасові заборони на поставки продукції окремим українським підприємствам з надуманих причин. 

Нагадаю, що у 2005 році Україна експортувала в Росію більше ніж 100 тис. т сиру і сирних продуктів. Далі відбулося суттєве зменшення. У 2013 році продали в Росію приблизно 62 тис. т. У 2015 році офіційно — нічого, а неофіційно — 30 тис. т все ж таки експортували. Тож у молочників суттєвої кризи не було. 

AgroPolit.com: Яких законодавчих кроків очікують молочники від парламенту? 

Вадим Чагаровський: Особисто я чекаю відміни закону №2089 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання закупівельної ціни на молоко та підтримки села». Його потрібно доопрацювати. Щоразу до нього звертаються депутати, як тільки вони йдуть на вибори, і виносять лозунг про мінімальну ціну на молоко своїм виборцям. Намагаються запхнути у цей закон певні популістські рішення. Як на мене, потрібно просто створити нормальну нормативну базу на ринку регулювання цін на молоко. 

AgroPolit.com: Як вважаєте, чи скоро буде скасований цей закон? 

Вадим Чагаровський: Є десятки законів, які потрібно скасувати, але… Наш парламент дуже непрогнозована організація. 

AgroPolit.com: Головне зауваження експертів на користь цього закону: якщо його скасувати, то ціну на молоко для виробників дуже легко обвалити. В умовах діяльності «сплячого» АМКУ буде важко знайти справедливість. 

Вадим Чагаровський: Питання в тому, чи справедлива ринкова ціна для виробника. Ціна відрізняється залежно від сезону, бо різна собівартість виробництва молока. Взимку молоко дорожче, аніж в деяких європейських країнах (з другої половини серпня ціна починає підніматись). Наші виробники навчилися виробляти молоко практично в однаковій кількості в різні періоди року. 

З другої половини серпня закупівельна ціна на молоко зростатиме до близько 7 грн за літр 

AgroPolit.com: Як стабілізувати ціну? 

Вадим Чагаровський: У цьому році 400 тис. т молока — це є надлишки, які формуються протягом травня — липня. Є два продукти, які можна використовувати для відновлення, перепакування — це сухе молоко і масло. З 400 тис. т можна виробити 19 тис. т вершкового масла і 30 тис. т сухого молока.

AgroPolit.com: Як коливатиметься ціна у 2016 році? 

Вадим Чагаровський: З другої половини серпня закупівельна ціна на молоко зростатиме до близько 7 грн за літр. 

Ніхто із них не хоче говорити, що реально в Україні є 7-8 млн т молока, не 11 млн 

AgroPolit.com: Чи відчуваєте Ви, що зараз є баланс між інтересами національного товаровиробника і державною політикою? 

Вадим Чагаровський: Якщо рік і два місяці в середньому працює кожний уряд, то за цей період не можливо підготувати стратегічні документи для розвитку галузі й держави загалом. Це час лише для вивчення загальної ситуації. Уряд повинен відпрацювати мінімум п’ятирічку, і тоді ми можемо говорити про його державне бачення, позицію. 

У молочній галузі потрібно наводити лад, починаючи зі статистики. У нас немає того молока, яке декларує статистика, для цього потрібна політична воля. Ніхто із них не хоче говорити, що реально в Україні є 7-8 млн т молока, не 11 млн. Виходячи з цих цифр потрібно розробляти програму підтримки і розвитку тваринництва. Це важливо, бо якщо складати програму на хибних показниках, то вона вже із самого зародку буде нереалістичною. 

Наталія Білоусова, Тетяна Кулінська, AgroPolit.com