Максим Нефьодов: Завдяки приєднанню України до угоди GPA агробізнес зможе постачати продукцію не тільки у зарубіжні магазини, а і у школи

Cьогодні відбулася конференція «Приєднання до угоди СОТ про державні закупівлі (GPA)», на якій представники Мінекономрозвитку та СОТ обговорювали зобов’язання України у рамках цієї Угоди. Про те, які можливості експортерам надає участь у GPA та чи є ризик? AgroPolit.com розпитав у заступника міністра економічного розвитку та торгівлі Максима Нефьодова.

AgroPolit.com: У своєму виступі представник Секретаріату комітету СОТ з питань держзакупівель Роберт Андерсон повідомив, що приєднання України до GPA відкрило доступ до важливих експортних ринків, обсягом $1,7 трлн. Що це за кошти?

Максим Нефьодов: Це кошти для країн-членів GPA, до яких отримали доступ українські експортери.

AgroPolit.com: Яким галузям вони зможуть допомогти?

Максим Нефьодов: В принципі, всім. Тому що держава в усіх країнах купує практично все: від дитячого харчування до турбін літаків. У плані диверсифікації - це найбільший покупець. Кому це найбільше допоможе? Звичайно, у першу чергу, компаніям, які вже експортують свою продукцію. Вони зможуть розширити ринок збуту, і якщо раніше поставки здійснювалися приватним компаніям, то тепер є можливість експортувати і іноземним державним компаніям.

Зараз ми працюємо з цілим рядом «першопрохідців», серед яких IT-компанії, які брали участь у держтендерах за кордоном, постачальники простої продукції, які збираються скористатися своїми конкурентними перевагами за ціною.

AgroPolit.com: А якщо говорити про аграрний сектор і харчову промисловості?

Максим Нефьодов: Їм це, безумовно, так само буде цікаво.

AgroPolit.com: А яким конкретніше напрямкам? Масовим, як рослинництво?

Максим Нефьодов: Ні, держава не закуповує зерно і навряд чи м'ясо. Вона дає можливості для виробників продукції. Чим аграріям складніше, ніж ITшникам? Практично вся продукція сертифікується, і це цікаво, в першу чергу тим, хто вже займається експортом і має всі необхідні дозвільні документи. Тобто, якщо раніше виробники могли постачати каші у канадські супермаркети, то зараз можливо постачати у канадські школи додатково.

Тобто, якщо раніше виробники могли постачати каші у канадські супермаркети, то зараз можливо постачати у канадські школи додатково

AgroPolit.com: Ви говорили про те, що реформа системи держзакупівель дозволить знизити рівень корупції. На скільки і в які терміни?

Максим Нефьодов: Сама GPA не допомагає боротися з корупцією, це Угода, яка дозволяє брати участь у міжнародних тендерах. Але побічно все ж впливає - чим більша конкуренція, тим нижчі шанси на міжконкурентну змову. На боротьбу з корупцією спрямовані електронні закупівлі, їх централізація і менеджмент, який ми розвиваємо.

AgroPolit.com: Чи бачите Ви негативні чинники тут, наприклад, зростання імпорту?

Максим Нефьодов: Негативних факторів ми не бачимо, бо в Україні доступ до іноземних тендерів є вже, як мінімум 10 років, і ті, хто хотів брати участь вже це роблять. Плюс частка прямих поставок держтендерів менше, ніж 0,3%. Тому, говорити про серйозне напливи імпорту не доводиться. Причина тут навіть не тільки в інтересі ринку, але і у розмірі поставок. Приміром, компанії не обов'язково постачати імпортну продукцію, можна побудувати виробничі потужності тут, в Україні. Українські компанії набагато менше за об’ємом, і вони не можуть відкрити по заводу у кожній країні. Тепер же вони можуть постачати продукцію, базуючись в Україні на рівних правилах без будь-якої дискримінації.

Частка прямих поставок держтендерів менше, ніж 0,3%. Тому, говорити про серйозне напливи імпорту не доводиться

AgroPolit.com: Які обсяги втрат при держзакупівлях були до створення системи Prozzoro?

Максим Нефьодов: Щороку Україна втрачає мінімум 50 млрд грн на держзакупівлях. Але ми налаштовані на те, щоб знизити ці показники. Розраховуємо, що у цьому році економія з системою Prozzoro складе 5 млрд грн. Розуміємо, що повністю побороти корупцію неможливо, але значну частину «пирога» повернути назад реально.

Щороку Україна втрачає мінімум 50 млрд грн на держзакупівлях. Але ми налаштовані на те, щоб знизити ці показники

AgroPolit.com: Як, на Вашу думку, можна стимулювати експорт? Чи є якісь державні інструменти, наприклад, державні банки?

Максим Нефьодов: Ні, ми виступаємо категорично проти будь-яких методів підтримки експорту. Вважаємо, що для бізнесу потрібно створити рівні умови, правила гри, знизити бюрократію, витрати і таким чином підтримувати експорт. А просто «переливаючи» гроші з бюджету - явно неефективний спосіб в Україні, та й в інших країнах теж.

 Для бізнесу потрібно створити рівні умови, правила гри, знизити бюрократію, витрати і таким чином підтримувати експорт

AgroPolit.com: Чий приклад тут може взяти Україна?

Максим Нефьодов: Україні не потрібно брати чийсь приклад, всі необхідні кроки очевидні: це дерегуляція, спрощення податкової системи, адміністрування повернення ПДВ і це набагато більша підтримка експорту, ніж ідеї про створення кредитно-експортного банку, який би міг роздавати всім безкоштовні кредити. Безкоштовного нічого не буває.

Наталія Ключнікова, AgroPolit.com