Ігор Лавриненко: Протягом останніх 10 років посаду голови Держлісагентства продають. Ціна цієї посади ― $5-10 млн

Рік дії мораторію на експорт лісу не дав ніякої користі. Всі проблеми так і залишились, кажуть експерти. Потрібно шукати алетернативні шляхи припиненя незаконної вирубки лісів та впровадити систему обліку і контролю експорту деревини. Детальніше про це та інше в ексклюзивному інтерв'ю AgroPolit.com розповів провідний аналітик Офісу ефективного регулювання (BRDO) Ігор Лавриненко.

AgroPolit.com: Ви за чи проти введення мораторію на експорт лісу?

Ігор Лавриненко: Введення мораторію ― це емоційна, непрофесійна реакція на зловживання у лісовій сфері. Мораторій ввели для того, щоб вітчизняні деревообробники мали більший доступ до деревини. Утім на практиці ці сподівання не виправдалися.

Для того щоб боротися з корупцією в лісовій сфері, треба не заборони вводити, а садити корупціонерів і впроваджувати прозорі процедури продажу деревини.

Рік дії мораторію показав, що кількість зловживань не зменшилася, а скандалів побільшало. Обсяги несанкціонованої вирубки лісу вражають, краще від мораторію нікому не стало.

Моя позиція: мораторій потрібно скасувати, оскільки він є недієвим, а замість нього ввести прозорі та зрозумілі правила торгівлі деревиною.

Зокрема, правила, які передбачають скасування прямих угод, а всі обсяги деревини мають виставлялися на аукціон, щоб всі, хто хоче придбати ліс, могли  це зробити.

Заборонивши санітарні рубки, ми проблему не вирішимо ― треба забороняти продаж лісу в обхід аукціону.

AgroPolit.com: Чи впровадять мораторій на вирубку санітарних лісів?

Ігор Лавриненко: Проблема із санітарними рубками виникла, бо всі депутати протягом останніх 20 років борються з корупцією переважно на словах. Якщо 20 років тому санітарних рубок було 20%, то зараз ― 50%. Причина проста: деревину, заготовлену під час санітарних рубок, можна продавати за прямими договорами, в обхід біржі. Тому все, що можна рубати під виглядом санітарних рубок, рубається саме так. Заборонивши санітарні рубки, ми проблему не вирішимо ― треба забороняти продаж лісу в обхід аукціону. Зараз хочуть виставити на аукціони всі типи деревини, але лісгоспи залишають за собою право продавати пиломатеріали за угодами і не виставляють їх на аукціон. Отже за рік-два виникнуть вже проблеми з продажем пиломатеріалів.

AgroPolit.com: Пиломатеріали також треба виставляти на аукціон?

Ігор Лавриненко: Як варіант, але лісгоспи до цього ще не готові. Зараз ділову деревину експортують під виглядом дров, вже хочуть заборони вивіз дров. Якщо це зроблять, то ділову деревину будуть експортувати під виглядом пеньків чи лісосічних відходів. Наш народ завжди щось нове вигадає.

Якщо експорт української деревини «сірий» і діловий ліс продається як дрова, то рубки у Карпатах повністю «чорні»

AgroPolit.com: Як вирішити дилему, щоб і Карпати не стали «лисими», і держава отримувала дохід?

Ігор Лавриненко: Карпати ― це третя проблема. Там введено мораторій на рубки ще 15 років тому. Якщо експорт української деревини «сірий» і діловий ліс продається як дрова, то рубки у Карпатах повністю «чорні». Якби мораторію у Карпатах не було, то ліс існував би, тому що умовою легальної рубки є зобов’язання після рубок проводити лісовідновлення, посадку нового лісу. У Поліссі легальна рубка, і там багато молодого лісу. Люди нелегально рубають ліс у Карпатах і, звичайно, нічого не саджають. Тому потрібно скасувати мораторій на промислові рубки в Карпатах, але наші депутати цього не розуміють.

AgroPolit.com: Як можна вирішити проблему нелегальних рубок?

Ігор Лавриненко: Є два комплексні варіанти вирішення проблеми. Перший ― запровадити європейський підхід контролю деревини. У Європі ліс біркується на місці, за кодом можна дізнатися, де і коли було зрубано дерево.

Комунальні лісгоспи займаються двома видами бізнесу: продають ліс і видають «липові» документи гуцулам для експорту краденого лісу

Потрібно запровадити технологію і систему обліку та контролю за рухом деревини для всіх лісокористувачів. Це вирішить не всі проблеми, але значно зменшить кількість зловживань.

В Україні є окремий вид «чорного» заробітку на лісі ― видача «липових» документів на ліс. Чому цей ринок є? Тому що обов’язковим є біркування тільки для державних лісів. Комунальні лісгоспи займаються двома видами бізнесу: продають ліс  і видають «липові» документи гуцулам для експорту краденого лісу. На митниці ж не відрізняють дуб від смереки. Потрібно біркувати весь зрубаний ліс, щоб шахраї не змогли продавати документи на крадений ліс, але з чого потім будуть жити депутати?

AgroPolit.com: Де гарантія, що сертифікати про походження сировини дадуть ефект?

Ігор Лавриненко: Кількість ризиків зменшиться. Поліції, митникам буде легше перевіряти інформацію щодо того, чи легально, чи нелегально вирубано конкретну партію лісу.

Основні опоненти запровадження біркування вирубаного лісу ― це керівники обласних рад, бо це їхній бізнес.

AgroPolit.com: Як скоро ця система зможе запрацювати?

Ігор Лавриненко: Потрібно близько півроку. Основні опоненти запровадження біркування вирубаного лісу ― це керівники обласних рад, бо це їхній бізнес.

AgroPolit.com: Скільки людей покарано за незаконні вирубки лісу?

Ігор Лавриненко: Карають в кращому разі одного зі ста. Більшість людей, які скоюють такі порушення ― це формально або інваліди чи багатодітні батьки, а їх штрафувати не можна, або безробітні ― а що з них візьмеш?

AgroPolit.com: Можливо, слід скасувати ці пільги для багатодітних батьків?

Ігор Лавриненко: І тоді ми на телебаченні побачимо цілу серію сюжетів, як карають бідного батька, який вкрав пеньок, щоб узимку зігріти замерзаючих дітей. До такої теми треба підходити системно і готувати новий Кодекс про адміністративні проступки.

AgroPolit.com: Як вивести на чисту воду тих, хто керує такою корупцією?

Ігор Лавриненко: Підхід дуже простий: людина звільняється від відповідальності, якщо розказує, хто її намовив до таких дій.

Зараз до Росії є лише незначні поставки пиломатеріалів.

AgroPolit.com: Чи експортує Україна деревину до країни-агресора?

Ігор Лавриненко: До Росії немає експорту лісу. По-перше, це економічно невигідно. По-друге, Росія сама великий експортер. Колись ми були одним із найбільших імпортерів російського лісу: за радянських часів до 15 млн куб. м везли з Росії і пиляли у нас, а потім продавали до Європи. Пізніше перейшли з імпортерів у експортери і 2-3 млн куб. м можемо експортувати. Зараз до Росії є лише незначні поставки пиломатеріалів.

Про  бізнес на експорті лісу на окупований Схід.

AgroPolit.com: Чи відбуваються поставки на окуповану територію в зону АТО?

Ігор Лавриненко: Там десятки кримінальних справ. Це досить непоганий бізнес.

AgroPolit.com: Всі поставки є нелегальними?

Ігор Лавриненко: Фактично так, всі поставки оформляються як допомога армії, поставки для потреб оборони, а потім вже перепродаються ворогу. Весь ліс до Криму – чиста контрабанда.

AgroPolit.com: Чому українські ліси знецінюються?

Ігор Лавриненко: Протягом останніх 10 років посаду голови Держлісагентства продають. Ціна цієї посади ― $5-10 млн.

За рік лісу експортується на $200 млн, з яких приблизно половина ― це результат «сірого» експорту

AgroPolit.com: Розкажіть про обсяг тіньової вирубки в Україні, у яких регіонах це найбільша проблема? 

Ігор Лавриненко: Обсяг тіньової рубки в Україні ― 10-15%, легальна вирубка ― 16 млн куб. м, тобто нелегальна ― 2 млн куб. м. За рік лісу експортується на $200 млн, з яких приблизно половина ― це результат «сірого» експорту.

AgroPolit.com: Які країни зараз є найбільшим покупцем?

Ігор Лавриненко: Є три основних покупця: Європа, Туреччина і Китай.

AgroPolit.com: Чому це відбувається? Немає законодавчих обмежень?

Ігор Лавриненко: Чинні стандарти це дозволяють, бо вони радянські. 2005 року були запропоновані нові, але минуло 10 років, а їх досі не впроваджено.

Один із варіантів мінімізації зловживань ― це перехід на європейські стандарти.

Інша проблема – це відсутність дієвого домашнього ринку переробки деревини. Через відсутність українських покупців лісгоспи змушені шукати закордонних.

AgroPolit.com: Чому український ліс продається дешево?

Ігор Лавриненко: Бо його не можна продати дорого. Закон вимагає передплату за ліс, на таких умовах сировину дорого продавати неможливо.

AgroPolit.com: У рамках ЗВТ з ЄС щось змінилося?

Ігор Лавриненко: У цій угоді особливостей для лісової галузі немає. Але це не критична проблема, і є потенціал для зростання експорту пиломатеріалів.

Потрібно ухвалити комплексний документ про посилення відповідальності за правопорушення у лісовій галузі.

AgroPolit.com: Які потрібно зробити законодавчі кроки, щоб навести лад?

Ігор Лавриненко: З боку Кабміну потрібно провести прозорий відкритий конкурс на заміщення керівника галузі і його заступників. Якщо галузь побачить, що її очолив професіонал з нормальною командою і вони прозоро виконують свої обов’язки, то це вирішить частину проблем. Потрібне ухвалення Кабміном постанови про впровадження системи обліку і контролю деревини, впровадження обов’язкового продажу деревини через аукціон.

Парламент має внести зміни до бюджету і закласти кошти на фінансування протипожежних заходів у лісах півдня і сходу та скасувати мораторій на експорт деревини. Потрібно ухвалити комплексний документ про посилення відповідальності за правопорушення у лісовій галузі.

AgroPolit.com: Яке покарання ви вважаєте доцільним туди записати?

Ігор Лавриненко: Вони мають бути адекватними умовам сьогодення. Не треба нікого саджати, є альтернативи, які змушують людей поводитися нормально. Як варіант ― не допускати підприємства, які купують крадений ліс, до участі в аукціонах з його купівлі.

AgroPolit.com: Чому депутати не ухвалюють ці законопроекти? Вони в долі?

Ігор Лавриненко: Не всі, але деякі ― в долі.

Дякуємо за приємну розмову.

Кулінська Тетяна, AgroPolit.com