Антон Усов: ...Як за минулої влади для повернення ПДВ потрібно було домовитися за певний відсоток із суми, так і за нинішньої

Україна розраховує отримати від ЄБРР (один із найбільших міжнародних партнерів) збільшення інвестицій в економіку. Такі побажання у ході зустрічі з президентом банку Сумою Чакрабарті в рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі висловив український Президент Петро  Порошенко. Бажання логічне. Особливо в умовах хронічної нестачі інвестицій у вітчизняній економіці. Але одна справа просити гроші публічно «під спалахи фотокамер», «міцні рукостискання» у присутності високоповажних гостей,  а інша —кожного дня реальними справами доводити інвестору, що Україна заслуговує такої довіри та підтримки. Яскравий приклад успішної співпраці  з ЄБРР — агросектор. Банк щороку вкладає кілька сотень мільйонів євро в аграрні проекти в Україні, бо вірить у це напрямок. Чи не похитнулася віра за останній рік? Яку суму інвестицій готові вкладати цього року? Чи кредитуватимуть дрібних виробників? На скільки оцінюють роботу депутатів та уряду? Про це та про багато іншого в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів старший радник ЄБРР у Східній Європі та Кавказі Антон Усов:

AgroPolit.com: Наскільки успішна реалізація аграрних планів на 2015 рік в Україні?

Антон Усов: Рік був непоганий: ЕБРР прокредитував АПК на 175 мільйонів євро. Це менше, аніж минулого року (в 2014 році — 250 мільйонів євро), але, порівняно з іншими секторами, — дуже хороший результат. У 2016 році кредитна планка для нас — 200 мільйонів євро. Так на початку січня очікуємо закриття договору  «Українські аграрні інвестиції».

У 2016 році кредитна планка для нас — 200 мільйонів євро

Загалом, агросектор для нас є найцікавішим і найуспішнішим. Майже все, що планували в 2015 році, реалізували: продовжили працювати з такими потужними компаніями як НІБУЛОН, Кернел, МХП. Сподіватися на прихід великих гравців не доводиться, бо в Україні залишаються великі макроекономічні (ВВП упало майже на 12%, місцеві компанії зіткнулися зі значним падінням купівельної спроможності населення) та політичні ризики. Дуже сильно по всіх підприємцях вдарило різке коливання курсу гривні до долара: на початку 2015-го курс становив 12—13 гривень, а зараз — удвічі більше. Всі ці фактори суттєво знизили рентабельність українського агробізнесу. До того ж гравці ринку побоюються щодо ситуації в 2016 році, адже парламент прийняв новий бюджет та зміни до Податкового кодексу. Невеликі аграрні підприємства очікують збільшення податкового тиску. Найбільш негативно (зокрема, для тваринництва) вплинула на агробізнес торгівельна війна з Росією, яка була дуже важливим ринком збуту. Проте, не зважаючи на всі ці проблеми, вітчизняний агробізнес залишився рентабельним і це є найбільшим досягненням 2015 року.

AgroPolit.com: Зміни в секторі назвали «податковим геноцидом» малого та середнього бізнесу. Ви поділяєте таке формулювання?

Антон Усов: Я не погоджуюсь із таким формулюванням, бо у світлі останніх подій (зміни до Податкового кодексу) всі забули про зміни/досягнення цілого 2015 року, а це, насамперед, ДЕРЕГУЛЯЦІЯ та відкриття нових ринків (зокрема, Китаю та молока в ЄС). Стосовно змін до Податкового Кодексу, то варто зазначити, що Аграрному лобі вдалося зберегти (для перехідного періоду) єдиний сільгоспподаток та частково спецрежим ПДВ.

В 2015 році ЄБРР почав дивитися на невеликий експортний бізнес в Україні. З ним легше працювати, бо такі компанії динамічніші, сприйнятливіші до хороших стандартів ведення бізнесу і технологій. Спільно з ЄС запустили спеціальну програму фінансування для них. Ми щойно підписали перший кредитний договір з компанією із Центральної України. Вона вирощує зернові, має м’ясо-молочний напрямок і близько 70% усіх продаж з валютним компонентом (здійснює прямі поставки в ЄС, або продає зернові великим трейдерам). Гроші надаються на технічне переоснащення тощо. Протягом року очікуємо збільшення кількості таких договорів. «На олівці» у нас приблизно 5—10 середніх компаній, але тільки п’ять — на стадії офіційного оформлення з нами. Однак, є серйозні побоювання, що в недалекому майбутньому ситуація з податками вдарить по таких середніх компаніях.

ЄБРР почав дивитися на невеликий експортний бізнес в Україні

AgroPolit.com: Як середнім підприємствам отримати кредит за цією програмою?

Антон Усов: Компанія має бути місцевим виробником і отримувати експортну виручку від прямих продажів за кордон або трейдерам. Розмір таких кредитів – максимум 5—10 мільйонів євро. Ліміту з боку ЄБРР та ЄС на цю програму немає.

Банк також має програму допомоги малому бізнесу (бізнес-консультації). Це грантова допомога за кошти ЄС, і минулого року послугами програми скористалися 130 компаній з різних куточків України. Що стосується агросектору, то клієнтами програми стали, зокрема, виробники меду і соків, які вийшли на ринок ЄС.

AgroPolit.com: Що з підтримкою дрібного бізнесу?

Антон Усов: В секторі агробізнесу Банк активно шукає/розробляє нові інструменти, які  б дозволили дрібному сільгоспвиробнику отримати фінкредитні ресурси для інвестицій чи оборотного капіталу. Зокрема, йдеться про розробку та впровадження інструменту — аграрні розписки в Україні. В цьому напрямку 2015 року було чимало досягнень. В принципі, поки що зберігаємо статус-кво з кредитування малого бізнесу. Хоча минулого року ЄБРР зробив серйозний крок – підготував ряд документів із Комісією з цінних паперів та фондового ринку, НБУ та профільним комітетом ВР, щоб випускати на внутрішньому ринку гривневі облігації. Тож юридична база є, але ж поки що зарано говорити про обсяги і терміни, тому що для цього немає нормальної ринкової ситуації. Ще існує багато інших факторів впливу — політична ситуація в країні, успішна співпраця з МВФ тощо.

Факт співпраці з МВФ є дуже важливим «фактором комфорту» для інвесторів.

AgroPolit.com: Багато експертів галузі та представники агробізнесу кажуть, що влада сліпо пішла на «повідку» МВФ. А ви як вважаєте, чи не захопився уряд бюджетною економією за рахунок сектору, який дає кожен третій долар з експорту?

Антон Усов: Нам не дуже етично коментувати з цієї точки зору роботу колег. Є різні погляди на це. Одні — за співпрацю з МВФ, інші — критикують Фонд за його методи роботи та постановку умов, відірваних від ринкової реальності. Але очевидно, що наразі Україна перебуває у такій ситуації, що особливо вибирати не доводиться. Іншої альтернативи немає. Окрім суто фінансової допомоги для бюджету України, сам факт співпраці з Фондом є дуже важливим «фактором комфорту» для інвесторів.

AgroPolit.com: ЄБРР підтримує прийняті податкові зміни і затверджений на їхній основі бюджет? Чи десь все-таки «перегнули»?

Антон Усов: Наразі ми не коментуємо це питання. Скарги клієнтів чуємо, а І квартал 2016 року розставить все на свої місця.

AgroPolit.com:  АПК потрібно чи ні переводити на загальну систему оподаткування?

Антон Усов: До агросектору треба дбайливо відноситися, бо він – локомотив економіки. Чи не задавить його нова податкова база? Складно сказати. Але поставте себе на місце Мінфіну: у них надскладна задача, майже неможлива. Я не намагаюся когось виправдати, але, в силу низки причин, Україна не має іншого виходу, як переглядати оподаткування агросектору. В перспективі сільське господарство нарівні з іншими секторами економіки має оподатковуватись за загальною системою. Проте, на все потрібен час, а у випадку сільського господарства потрібен плавний перехід з існуючої на нову систему оподаткування. Якщо цього не трапиться, то є ризик, що СГ не витримає додаткового адміністративного та податкового навантаження, не кажучи вже про стимул до корупції.

AgroPolit.com: Можливо, краще було б забезпечити роботу трансферного ціноутворення, щоб гроші олігархів не тікали з країни, і перекрити контрабанду?

Антон Усов: В ідеалі — так. Але ви ж розумієте, що перемогти контрабанду і корупцію за рік чи два неможливо. Заважає все той же людський фактор.

Дефіцит аграрного професіоналізму в цілому заважає розвиватися секторові

AgroPolit.com: Оцініть ефективність аграрної політики в Україні.

Антон Усов: ЄБРР багато уваги приділяє консультаціям з урядом і парламентом щодо розвитку зернового, молочного, а також м’ясного напрямків. Багато зусиль приділяємо реформаторський діяльності у контексті Національної ради реформ. Позитивні законодавчі зміни тут помітні. Загалом, аграрна політика виробляється не за рік. Перш за все, тут потрібен довгостроковий план – і нам здається, що він в Мінагропроду є. Зараз стоїть питання впровадження цього плану. Взагалі, згадайте, скільки змінилося урядів. Кожен хотів впровадити своє бачення і підхід. Не так давно був міністр, у результатах роботи якого нинішнє керівництво Мінагропроду досі не може розібратися. Якісна агрополітика постійно перечіпалась об чиновників, призначених в аграрне міністерство за політичними квотами. Можливо, ці люди дійсно хороші, але їм потрібен час, щоб розібратися з ситуацією всередині. Дефіцит аграрного професіоналізму в цілому заважає розвиватися секторові. В таке важливе міністерство, як аграрне, потрібно залучати якомога більше людей, що розуміються на сільському господарстві, а не призначаються туди за партійними принципами.

AgroPolit.com: Які законодавчі ініціативи чекаєте в 2016-му від парламенту?

Антон Усов: Перш за все, потрібно продовжити/активізувати впровадження реформ, зокрема, інституційну та реформу державних підприємств. Плюс до згаданого, ми плануємо працювати в напрямку розробки законодавства по Саморегульованих організаціях та зміцненню галузевих асоціацій, а також підтримаємо розвиток кооперації. Водночас ми хочемо бачити процес ЗБАЛАНСОВАНОЇ дерегуляції. Також очікуємо на відкориговану модель оподаткуванням АПК, бо надмірний тиск і зарегульованість сектору просто вбиватиме компанії, особливо, невеликі. Друге — продовження консультативної роботи в молочному та м’ясному напрямках, щоб посилити їхні експортні можливості. Уряд і парламент повинні зрозуміти: за експортно-орієнтованими агрокомпаніями — майбутнє України. Третє — дуже серйозно працювати в напрямку Азійсько-Африканського регіону, бо туди можна вийти швидко, з найменшими перепонами й отримати хороший економічний ефект. Чекати того, що українському виробнику швидко дозволять вільно працювати на європейському ринку – не варто. Це дуже зарегульований ринок, який потребує серйозних інвестицій (на сертифікацію, атестацію, протистояння ряду аграрному лобі країн). Четверте — продовжити боротьбу з африканською чумою свиней, бо цей ризик лишається через конфлікт на сході (співставні території з РФ, де спалах хвороби). Частину територій там важко проконтролювати і провести санітарно-епідеміологічний контроль. А для України свинарство – один з ключових підсекторів АПК.

AgroPolit.com:  Як стимулювати аграрний експорт? Можливо, переглянути принципи роботи Укрексімбанку, який мав би кредитувати експортерів, а натомість, фінансує НАК «Нафтогаз» чи інші державні компанії?

Антон Усов: Розвиток експорту має бути довгостроковим стратегічним пріоритетом для держави, а тактичну роботу потрібно проводити на 3-х рівнях: з компаніями, з асоціаціями та на інституційному рівні. Для початку, на всіх трьох рівнях потрібно навчати фахівців найкращому світовому досвіду просування національних товарів на світові ринки. Взагалі, в цьому напрямі вже залучено багато міжнародних донорських коштів. ЄБРР також працює у вказаному руслі. Що стосується Укрексімбанку, то він функціонує успішно. Наразі це — один із найнадійніших держбанків. Кого кредитує — питання КМУ, не наше. Головне — не заважати компаніям працювати на експорт. Чому я про це говорю? Тому що, як і раніше, компанії стикаються з рядом неприємних речей. Наприклад, у компенсації ПДВ експортерам як були затримки, так вони і є, як було неможливо отримати кошти, так, на жаль, і зараз. На прикладах клієнтів ми бачимо, що як і при минулій владі для повернення ПДВ потрібно було домовитися за певний відсоток з суми, так і при нинішній.

AgroPolit.com: Називайте речі своїми іменами — це «відкат»?

Антон Усов: На жаль, зараз усі ці проблеми залишилися. Крім того, компанії-оператори на міжнародних ринках для розрахунків за кредитами мають закуповувати валюту. Натомість, знову стикаються з затягуванням заявок на придбання валюти у НБУ і потрапляють під штрафні санкції. Певною мірою є розуміння, що це регулювання проводиться в ручному режимі. Є приклади і коментарі наших клієнтів, які підтверджують, що не завжди це робиться прозоро. Так не повинно бути, бо є нова команда НБУ. Хочеться вірити, що найреформованіше відомство країни (НБУ), показуватиме більше прозорості в своїй роботі.

Цей парламент не викликає захвату. Питання лежить в площині професіоналізму нардепів.

AgroPolit.com: Як оцінюєте роботу парламенту зі створення прозорих правил для сектору?

Антон Усов: Цей парламент не викликає захвату. Питання лежить в площині професіоналізму нардепів.

AgroPolit.com: Скільки б ви поставили їм за роботу?

Антон Усов: Я б точно не поставив п’ять цьому парламенту. Доки зберігатиметься система вибору депутатів за партійними списками, доти люди в основному обиратимуть кота в мішку. Чому? Сьогодні виборці знають, хіба що першу десятку кандидатів, а далі? Не впевнений. Дійсно, за партійними списками можуть траплятися люди непогані. Але «хороша людина» — це не професія. В іншому разі все закінчується тим, що в профільні комітети приходять люди, які не мають відповідної освіти… Так не можна.

AgroPolit.com: Ось уже 25 років ведуться розмови про вільний ринок землі…

Антон Усов: Я песиміст у цьому питанні. Не думаю, що в 2016 році ринок землі відкриється. Проте, рано чи пізно ринок землі має бути вільним, і питання лиш у тім, «коли» і «як». Важливіше, мабуть, «як». Перед владою стоїть нелегке завдання розробити механізм поступового відкриття ринку таким чином, щоб захистити інтереси землевласників та розкрити інвестиційний потенціал галузі. Може, варто розпочати з ринку СГ земель у державній власності?

AgroPolit.com: Чому?

Антон Усов: Всі бояться, що після його лібералізації лише обмежене коло людей зможе купити землю. Через погано виписані умови приватизації, значними земельними площами користуватимуться спекулянти. Це головний ризик поспішної земельної реформи. Тому ЄБРР вважає, що спочатку треба юридично досконало виписати всі процедури, а тоді відкривати ринок землі. В іншому випадку ризикуємо повторити приклади підкилимної приватизації попередніх років, які мали місце.

Швидкого й тотального розпродажу аграрних активів не може бути

AgroPolit.com: Ви за чи проти продажу державних аграрних об’єктів?

Антон Усов: Швидкого й тотального розпродажу аграрних активів не може бути. Враховуючи роль АПК в економіці крани, дуже важливо провести одну чи дві пілотні приватизації та обов’язково залучити до конкурсу іноземних інвесторів, щоб вони зрозуміли, що цей ринок цікавий, і прийшли з грішми. Без залучення міжнародних учасників торгувати державним майном не можна. Адже в попередні роки є багато прикладів, коли приватизаційні умови виписувались під конкретних внутрішніх покупців. Але навіть якщо вони приходили з грішми, то це ще було не все. Участь іноземних інвесторів у приватизації — це гарантія нових технологій, вихід на нові ринки та залучення інновацій на виробництво. Можливо, мають бути інвестиційні консорціуми.

AgroPolit.com: З чого починати приватизацію?

Антон Усов: Продати щось невелике, але динамічне, наприклад, з портової інфраструктури (елеватори). Не можна також віддавати без аудиту й маленькі підприємства. Просто казати «Давайте все продамо оптом!» — неправильно. Перш ніж продавати все, треба подивитися, що маємо та в якому стані воно знаходиться.

AgroPolit.com: Дякую за цікаву бесіду.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com