Сергій Михайлов: До управління «Спецагролізингу» прийшов сьогодні не фахівець
Сергій Михайлов, колишній заступник директора «Спецагролізинг» (2014-2015 роки)

Конкурси з відбору керівників на посади державних підприємств – особлива тема для українських чиновників. Вони задумувалися як механізм пошуку ефективних управлінських кадрів. Мета – благородна. Десь цей механізм спрацьовує, а інде – ні. В агросекторі є чималий запас ДП, які потребують дбайливої руки управлінця. Втім відшукати його буває не так просто. Так, після невдалої спроби провести підкилимний відбір керівника «Укрспирт» МЕРТ і досі шукає туди очільника. До механізму конкурсів часто виникають питання. Нещодавно до редакції AgroPolit.com звернувся один чоловік, який двічі подавався на участь в конкурсі з відбору голови ДП «Спецагролізинг» (підприємство забезпечує технікою в лізинг аграріїв). Втім, за його словами, йому необгрунтовано відмовляли, а сам конкурс викликає багато запитань. Колишній заступник директора «Спецагролізинг» (2014-2015 роки) Сергій Михайлов в ексклюзивному інтерв’ю розповів про свій досвід участі в цих конкурсах:


AgroPolit.com: Ви подавалися на конкурс на директора ДП «Спецагролізинг», не пройшли, і з цим не згодні. В чому проблема?

 Сергій Михайлов: Я не зі слів знаю специфіку роботи цього підприємства. Раніше працював у ДП «Спецагролізинг» у 2014 році: починав із посади рядового менеджера й виріс до заступника директора. Це підприємство створене у 2010 році для надання лізингових послуг аграріям і входить у підпорядкування Мінагрополітики. Від початку ДП «Спецагролізинг» створили як аналог «Украгролізингу», яке у свою чергу підпорядковане КМУ.

Коли тільки починав працювати на ДП, то ситуація там була специфічна: комбайни перебували у лізингу приватних структур, за які кошти не платилися взагалі! Вже будучи на посаді заступника директора, наша команда повернула цю техніку у державну власність. Частину з неї – 45 одиниць – передали у лізинг, і нарешті кошти почали надходити до державного бюджету. Решта поверненої техніки (12-15 одиниць) потребувала капітального ремонту. Після зміни аграрної команди у Мінагро 2015 року запустили практику проведення конкурсних відборів керівників ДП. Я вважаю, це правильно, бо в підсумку до управління державним майном мають прийти професіонали. Випадкових людей там не має бути. Втім практика, як свідчить приклад із «Спецагролізинг», виявилась зворотною: обидва конкурси (в 2015 і 2016 роках) завершилися тим, що до управління прийшли некомпетентні люди, далекі від лізингу й аграріїв. Я двічі (!) подавав заявку на участь в конкурсі, але два роки мене взагалі не допустили до конкурсу і цим порушили мої права як громадянина. Але не тільки у цьому справа. Турбує й те, що нефахівці приходять до управління. Так, 16 серпня Міністерство аграрної політики та продовольства (Мінагрополітики) оголосило про проведення конкурсу на заміщення вакантної посади керівника ДП «Спецагролізинг». Як зазначається на офіційному сайті відомства, за результатами конкурсу перемогу здобув Полшков Валерій. Мене, як одного з учасників конкурсу, турбує таке призначення, бо, як мені стало відомо, цей кандидат ніколи не працював в аграрній сфері, а тим більше в сфері лізингових послуг, до того ж проти цієї особи відкрито кілька кримінальних справ.

Обраний у 2015 році директор ДП – Андрій Самченко – за рік роботи, крім того, що підвищив зарплати співробітникам, не передав у лізинг жодного комбайна, техніка взагалі не ремонтувалася, а кошти до держбюджету не відшкодовувались. Окрім того, кошти Мінагрополітики, які були передані «Спецагролізингу» для ремонту техніки, так і не повернули. Хіба це ефективність?

Причиною відмови допуску до конкурсу у 2016 році стало те, що комісії не сподобалась моя трудова книжка

AgroPolit.com: Що було не так з Вашими документами, що їх не прийняли?

 Сергій Михайлов: У 2015 році документи взагалі не прийняли до розгляду, а цього – їх зарахували, проте навіть не дали мені презентувати своє бачення розвитку ДП. А в мене був конкретний план, бо я ж колишній працівник підприємства, тому знаю всі основні проблеми напам’ять. Андрія Самченка, який у 2015 році пройшов на цю посаду, і начебто прийшов зі сфери лізингу, не знав жоден банк. Я спілкувався з багатьма банкірами і вони це підтверджували.

Причиною відмови допуску до конкурсу у 2016 році стало те, що комісії не сподобалась моя трудова книжка. Там було записано, що я заступник директора у комерційній фірмі з 1 вересня поточного року. Щоб надати підтвердження моєї попередньої роботи, я мав подати свою стару трудову книжку, але її мені не давав попередній керівник – Самченко.

AgroPolit.com: То у Вас були всі належні для конкурсу документи?

 Сергій Михайлов: Так.

AgroPolit.com: Чи намагались Ви якось повернути трудову?

 Сергій Михайлов: Після першого конкурсу я занедужав. Довго хворів, тому не міг приходити на робоче місце. Я надсилав запити про зарплату та інші документи у ДП, але листи, як я розумію, туди просто не доходили.

AgroPolit.com: Тобто колишній директор був зацікавлений у тому, щоб Ви не брали участь у конкурсі?

 Сергій Михайлов: Така зацікавленість у нього була.

AgroPolit.com: А він теж подавався кандидатом повторно на останньому конкурсі?

 Сергій Михайлов: Цього разу – так.

AgroPolit.com: Чому, все-таки, конкурсів було два? Це щороку буде повторюватися?

 Сергій Михайлов: Нова команда Мінагропроду прийняла рішення, що конкурси повторюватимуть щорічно для цього ДП. Окрім того, контракт із директором укладався на один рік.

AgroPolit.com: А Ви як вважаєте, такі конкурси потрібні для призначення керівників ДП?

 Сергій Михайлов: Це потрібно і правильно, коли вони об’єктивні. А коли використовуються корупційні схеми, а конкурсантів призначають із тих, хто більше сподобався, то це не принесе ніякої користі для економіки України.

AgroPolit.com: Ви знайомі з деталями, як відбувався конкурс? Скільки було кандидатів?

 Сергій Михайлов: Ні, я цього не знаю. Мені було б цікаво й самому б подивитися, як «захищають» кандидати та які плани з розвитку ДП у них. Але онлайн-трансляції я ніде не побачив. І це дивно: конкурс є, а відкритості для громадськості немає. Чому так? Це що, нові принципи роботи нової команди? Де ця слабка ланка, яка заважає відкритості? До чого це призвело? До того, що у 2015 році на посаду директора прийшов не фахівець, а цього року – людина, до якої є питання з точки зору закону. Чому вибрали їх, а не мене чи когось з інших кандидатів. Як стверджують мої джерела, на цю посаду цього разу претендували більш гідні люди, аніж Полшков. Наприклад, в.о. директора «Укрсільгоспохоронпраці», директор Кіровоградської філії НАК «Украгролізинг» та інші.

AgroPolit.com: А про новообраного директора Вам щось відомо?

 Сергій Михайлов: Людина, яка нічого не знає про аграрну сферу, а тим більше про лізинг. Тільки зі ЗМІ. Те, що він раніше працював у «Чорноморнафтогаз», входив до тендерного комітету «Енергоатому». Як з’ясувалося, він проводив незаконні оборудки – завищував вартість матеріалів, які необхідні для підприємств. За цими справами відкрито кримінальні впровадження.

AgroPolit.com: Чи звертались з приводу, як Ви кажете, обмеження Вашого права брати участь у конкурсі, напряму до міністра Тараса Кутового, якому підпорядковується це ДП?

 Сергій Михайлов: До міністерства я потрапити не можу, оскільки не маю перепустки. Там ніхто не відповідає на численні прохання пропустити.

Мені, як одному з конкурсантів, очевидно, що конкурс взагалі непрозорий. Як на мене, це результат некомпетентності дій окремих працівників Мінагрополітики. Вони не аналізують проведену роботу людей, які подають документи на конкурс

AgroPolit.com: Який вихід бачите із ситуації, яка склалася?

 Сергій Михайлов: Було б добре, якби Тарас Кутовий взяв на власний контроль цю ситуацію і розібрався, чи прозоро пройшов конкурс. І, якщо виявить порушення, щоб ініціював повторне проведення кадрового конкурсу з відбору директора ДП «Спецагролізинг».

Мені, як одному з конкурсантів, очевидно, що конкурс взагалі непрозорий. Як на мене, це результат некомпетентності дій окремих працівників Мінагрополітики. Вони не аналізують проведену роботу людей, які подають документи на конкурс.

Якби запустити нормальну роботу «Спецагролізинг», то за 5 років кожен фермер отримав би в лізинг по трактору. Там є значні перспективи розвитку технопарку, яким на вигідних умовах може користуватися кожен український дрібний аграрій, котрого сьогодні закликають підтримувати

AgroPolit.com: Чому Ви взагалі взялися за цю справу? Вам що, найбільше болить за це підприємство?

 Сергій Михайлов: Зрозумійте правильно, я там працював, я знаю, яке значення це підприємство має для успішного розвитку АПК. Якби запустити нормальну роботу «Спецагролізинг», то за 5 років кожен фермер отримав би в лізинг по трактору. Там є значні перспективи розвитку технопарку, яким на вигідних умовах може користуватися кожен український дрібний аграрій, котрого сьогодні закликають підтримувати. Коли я працював на ДП «Спецагролізинг» у 2014-2015 роках, то під управлінням Дениса Олександровича Янишева було проведено успішну роботу – команді під його керівництвом вдалося повернути частину комбайнів у державну власність та наростити надходження до держбюджету. Не можна зупиняти це все на півдорозі…

AgroPolit.com: Про що свідчить призначення нового директора?

 Сергій Михайлов: Це свідчить про те, що недостатньо аналізується список претендентів на керівників державних підприємств. До управління «Спецагролізингу» прийшов сьогодні нефахівець. І це може призвести до втрати державних коштів, які будуть використовуватись не за призначенням.

AgroPolit.com: Чи будете подавати апеляцію на оскарження результатів конкурсу?

 Сергій Михайлов: Так, я подаватиму позов до суду на Мінагрополітики щодо визнання конкурсу з обрання директора «Спецагролізинг» недійсним.

Пане міністре, втрутіться в ситуацію з обранням директора ДП «Спецагролізинг» і оголосіть конкурс повторно, бо він пройшов непрозоро

AgroPolit.com: Уявіть, що зараз Ваше інтерв’ю читає аграрний міністр Тарас Кутовий, що б Ви йому сказали?

 Сергій Михайлов: Пане міністре, втрутіться в ситуацію з обранням директора ДП «Спецагролізинг» і оголосіть конкурс повторно, бо він пройшов непрозоро. Ви ж теж прийшли із бізнесу й розумієте, як важливо, щоб до керування державними підприємствами допускали справжніх фахівців, які вболівають за цю справу. Із професійним керівництвом ДП «Спецагролізинг» може стати передовим у аграрній галузі.

Мінагрополітики втрачає важливе підприємство, яке може надати аграріям доступ до дешевої сільгосптехніки

AgroPolit.com: Ви пропонуєте, щоб міністр розібрався із кадровим призначенням ДП «Спецагролізинг»?

 Сергій Михайлов: Так. Зараз виходить так, що Мінагрополітики втрачає важливе підприємство, яке може надати аграріям доступ до дешевої сільгосптехніки. У його рамках діє державна програма, за якою комбайни передавалися у лізинг під 5% після першого внеску. Уявіть, 5% річних на 5 років! Зараз таких вигідних кредитів більше немає. І будь-який аграрій таку суму здатен виплатити.

Крім комбайнів можна брати в лізинг трактори, доїльні апарати, сівалки, плуги і все, що потрібно для польових робіт. Умови навіть кращі, ніж в «Украгролізингу»!

AgroPolit.com: То виходить так, що зараз хтось із Мінагрополітики свідомо «топить» дешеві кредити для аграріїв?

 Сергій Михайлов: Схоже на те.

AgroPolit.com: Яку процедуру має пройти фермер для того, щоб отримати техніку?

 Сергій Михайлов: Все просто: потрібно подати необхідні документи до «Спецагролізингу», комісія розглядає і вирішує питання надання техніки у лізинг.

 

AgroPolit.com: На сьогоднішній день підприємству виділяються бюджетні кошти? Якщо так, то скільки?

 Сергій Михайлов: Кошти виділяються у розмірі 3,7 млн грн на рік.

AgroPolit.com: Їх вистачає?

 Сергій Михайлов: Ні, але у 2017 році очікується збільшення, адже загалом бюджетна підтримка АПК буде 5,5 млрд грн.

Та інтерес є не лише в площині цих грошей. До того ж, багато комбайнів залишилося на території окупованого Криму. Наша команда зверталася до СБУ, ГПУ, у прокуратуру Криму – проте відповіді не було близько року. Після цього з прокуратури й уповноважених органів почали приходити з аудиторськими перевірками. У результаті – на окупованих територіях так і залишилось біля 76 комбайнів. Кожен з яких було закуплено по 1,1 млн грн.

AgroPolit.com: Так і не повернули техніку?

 Сергій Михайлов: За інформацією ГПУ, частину комбайнів повернули на материкову Україну, вони працюють нелегально.

Крім того, є техніка в зоні АТО. Я особисто витягав її і повертав ДП.

AgroPolit.com: Чим пояснюється підвищений інтерес до кадрового конкурсу на ДП «Спецагролізинг»? Можливо, саме 5,5 млрд грн, які маячать на горизонті у вигляді підтримки на АПК? Може, хтось «зверху» просто хтось хоче завести туди свою людину?

 Сергій Михайлов: Не знаю, не аналізував це питання. Проте «Спецагролізинг» – це єдине в Україні підприємство, яке виручає фермерів дешевими кредитами. Якщо дати бідним фермерам техніку, то вони завалять Україну хлібом.

Наталія Ключнікова, Наталія Білоусова AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

24 вересня 2016
В окупованому Криму залишилось 76 комбайнів ДП "Спецагролізинг"
Багато комбайнів ДП "Спецагролізинг" залишилося на території окупованого Криму.  Про це у ексклюзивному інтерв'ю AgroPolit.com повідомив...
23 вересня 2016
До управління ДП "Спецагролізинг" прийшли некомпетентні люди
Обидва конкурси на заміщення посади директора ДП "Спецагролізинг" (в 2015 і 2016 роках) завершилися тим, що до управління прийшли некомпетентні люди,...
23 вересня 2016
Мінагрополітики закликають перевірити результати конкурсу ДП "Спецагролізинг"
Було б добре, якби Тарас Кутовий взяв на власний контроль ситуацію із конкурсом у ДП "Спецагролізинг" і розібрався, чи прозоро він пройшов. І, якщо...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...