Андрій Коняшин: Все більше європейських покупців звертають увагу на український органічний ринок
Андрій Коняшин: Все більше європейських покупців звертають увагу на український органічний ринок

У світі збільшується попит на органічні продукти й Україна має великі перспективи на цьому ринку. Для удосконалення виробництва продукції «Без ГМО» важливо покращити знання держслужбовців, щоб здійснювати контроль за виробництвом органічної продукції. Невід’ємною частиною є впровадження покарання за підробку та нелегальне використання надпису «ЕКО», «БІО» чи «органік». Чи є світле майбутнє в українського органічного виробництва? Про це та багато іншого в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів виконавчий директор Федерації органічного руху України Андрій Коняшин.

AgroPolit.com: Оцініть законопроект «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини». Чи будуть запропоновані нові закони?

Андрій Коняшин: Він прийнятий ще у 2013 році, вступив у дію 2014 року. Основний його плюс - легалізував статус органічного виробника. Втім, він не діє! Фактично виробники сертифікуються і проводять свою діяльність, як правило, у відповідності з органічними стандартами ЄС на 99%.

Цей закон рамковий. Хоча у ньому й прописані певні моменти щодо вимог до рослинницької і тваринницької продукції. Але він є недосконалим. Саме тому фахівці органічного сектору спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України опрацювали зміни до нього, а міняти потрібно 75-80% закону!

І зараз проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» перебуває на розгляді у Кабміні. Чинний Закон потрібно доопрацьовувати, бо його положення не забезпечують належного функціонування ринку органічної продукції, що створює сприятливе середовище для введення в обіг фальсифікованої органічної продукції та дозволяє уникати відповідальності за порушення законодавства у цій сфері. Це негативно впливає на захист прав споживачів і вважається недобросовісною конкуренцією серед суб’єктів господарювання. Суттєвим недоліком наявного закону також є його невідповідність чинному законодавству Європейського Союзу. Прийняття нового законопроекту планується зробити, швидше за все, на початку наступного року.

Фахівці органічного сектору спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України опрацювали зміни до нього, а міняти потрібно 75-80% закону!

AgroPolit.com: Що потрібно зробити, щоб ринок органічної продукції пожвавився?

Андрій Коняшин: Зважаючи на прийняття нового законопроекту щодо врегулювання органічного ринку України, потрібно буде розробити й відповідні підзаконні акти. Частково вони вже існують. Є затверджений вітчизняний логотип, який мав би наноситися на продукцію, прийняті правила виробництва рослинництва, тваринництва, бджільництва, аквакультури. Але фермери, та й самі чиновники, все ще не розуміють алгоритму проходження органічної сертифікації за вітчизняними правилами. Не розроблено механізм реєстрації органічних виробників. Дуже важливо покращити знання держслужбовців, щоб здійснювати контроль за виробництвом органічної продукції.

Фермери, та й самі чиновники, все ще не розуміють алгоритму проходження органічної сертифікації за вітчизняними правилами.

Інше важливе завдання – налагодити роботу Держпродспоживслужби. Щоб вона ефективно виконувала свої повноваження, найперше потрібно прописати у положенні про Держпродспоживслужбу, що вона опікується органічним ринком і має контролювати цей сектор. Цього не прописано і де-факто люди не можуть цим займатися. Далі – підготувати фахівців, щоб вони знали, які кроки мають здійснювати щодо регулювання сектору. Це торкається і питання сертифікації виробництва такої продукції. За законодавством України, всі компанії, котрі працюють у цьому напрямку, мають проходити сертифікацію та бути акредитованими Національним агентством з акредитації України. Але воно теж не має компетентних фахівців, які повинні надавати дозвіл на проведення цієї діяльності.

AgroPolit.com: То головною проблемою активізації органічного ринку є слабкий контроль і сертифікація?

Андрій Коняшин: Так, саме тому з’явилось багато псевдоорганічних виробників. Як відомо, в Україні багато виробників намагаються писати на своїх продуктах «ЕКО»,«БІО» чи «органік», не завжди маючи на те підстави. Покарання за неправдиве використання цих термінів в Україні сьогодні немає. І лише Антимонопольний комітет останнім часом почав власне розслідування щодо неправомірності використання термінів «ЕКО», «БІО» чи «органік».

В Україні багато виробників намагаються писати на своїх продуктах «ЕКО», «БІО» чи «органік», не завжди маючи на те підстави.

AgroPolit.com: Яким має бути покарання?

Андрій Коняшин: В Україні сьогодні, повторюся, немає жодного покарання за підробку органічної продукції і це породжує багато підробок на ринку. Ми піднімаємо це питання і, думаю, що воно буде вирішено найближчим часом.

AgroPolit.com: Який відсоток незаконних маркувань з поміткою «БІО» та інші?

Андрій Коняшин: Ми не рахували неправдиві маркування. Однак на внутрішньому ринку вже сьогодні можна знайти близько 300 найменувань вітчизняної продукції, сертифікованої як органічна. При цьому станом на початок 2016 р. в Україні площа сільськогосподарських угідь, на яких ведеться органічне виробництво, склала 410550 га, а 210 сільськогосподарських виробників отримали статус «органічного» виробника, сертифікуючись, переважно, за європейськими стандартами.

AgroPolit.com: Наскільки відрізняються наші стандарти від європейських?

Андрій Коняшин: Вітчизняні розробки в цьому напрямку намагаються зробити максимально наближеними до європейських, але відмінності є. Зокрема це стосується сертифікації та інспекції виробництва органічної продукції. Щодо тваринництва і рослинництва у нас прописані лише базові, рамкові умови. А взагалі-то державних стандартів немає. Існує лише рамковий закон. Підзаконні акти - ще в процесі розробки.

Є ще одне питання: у ЄС найближчим часом, можливо, змінять законодавство щодо органічного виробництва. Якщо це станеться, то Україні також потрібно буде його переробити. Тому потрібно прискорити процес освоєння європейського законодавства.

AgroPolit.com: Міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий виступає за те, щоб органічне виробництво стало «фішкою» середнього та дрібного агробізнесу в Україні. Як вважаєте, це реально?

Андрій Коняшин: Після його приходу Мінагрополітики зробило органічне виробництво одним зі своїх пріоритетів. І саме Тарас Кутовий говорить, що органічні продукти – нішеві, й цим краще можуть почати займатись саме невеликі та середні фермери та сімейні господарства. Це правильна ставка. Поки що дрібні виробники не отримують фінансової підтримки від держави,але у Кутового є чіткий посил про те, що виробники органічної продукції, можливо, отримають певні преференції зараз, або в перспективі. Зрозуміло, що змінити фокус державної підтримки одномоментно не можна. Втім, якщо усвідомлення необхідності таких змін існує, це означає, що підхід держави до органічного виробництва зрушується у позитивний бік. Тому розуміння від Мінагрополітики щодо необхідності підтримки органічного виробництва є.

Паралельно існують декілька прикладів підтримки органічних виробників на рівні місцевих органів влади - у Житомирській області прийняли програму, яка передбачає компенсацію з місцевого бюджету коштів виробникам за здійснення відповідної сертифікації. Те ж саме і на Львівщині. Аналогічна підтримка в планах влади на Полтавщині. У тих регіонах, де розуміють, що є перспектива, здійснюється відповідна підтримка.

Розуміння від Мінагрополітики щодо необхідності підтримки органічного виробництва є

Якщо ж говорити про перспективність такого підходу, то вона очевидна. Окрім внутрішнього ринку є великий інтерес до української органіки в ЄС. Нашим фермерам цікавіше працювати з іноземним покупцем, адже й заробіток дещо вищий. Втім, поки що європейці практикують купувати у нас, переважно, органічну сировину, а продукцію з доданою вартістю виробляють у себе і продають під лейблом «зроблено в ЄС».

AgroPolit.com: Що потрібно зробити, щоб українська продукція користувалась попитом на європейських ринках?

Андрій Коняшин: Європейці не дуже хочуть бачити кінцевий готовий імпортований органічний продукт на своїх полицях, адже підтримують власних виробників. Це їхня державна політика. Як потрапити? Адаптувати вітчизняне законодавство до європейських стандартів, виробляти якісну продукцію, запровадити відповідні маркетингові програми і пробувати виходити на цей ринок. Треба не боятися завойовувати нові ринки.

Європейці не дуже хочуть бачити кінцевий готовий імпортований органічний продукт на своїх полицях, адже підтримують власних виробників

AgroPolit.com: Чи збільшиться експорт органічної сировини?

Андрій Коняшин: У світі спостерігається постійно зростаючий попит на органічні продукти. Й, відповідно, через недостатність сировини, все більше, зокрема, європейських покупців звертають увагу на український органічний ринок. І щорічно ми спостерігаємо збільшення експорту органічної продукції з України, попри діючу систему квот у ЄС. Однак не варто очікувати збільшення експорту готової органічної продукції. Зростання можливе лише в групі зернових культур, як сировини.

AgroPolit.com: Яка країна для нас є прикладом?

Андрій Коняшин: Треба орієнтуватися на Швейцарію та Польщу. В них є досить серйозна фінансова допомога держави. Вітчизняні виробники дієвої підтримки до цього часу не отримували. У деяких країнах практикується серйозна рекламна кампанія щодо популяризації органічних продуктів серед населення, наприклад, у Німеччині.

Можна навіть назвати прикладом для нас і Молдову, адже це єдина країна колишнього СРСР, яка впровадила субсидії для органічного сільського господарства. Ставки виплат на гектар у Молдові порівняно низькі й через це розвиток органічного сільського господарства мотивується не субсидіями в розрахунку на один гектар, а субсидіями на продукцію. Субсидії в розрахунку на один гектар виплачуються в Молдові лише протягом перших двох років переходу на органічне сільське господарство, в перший рік – 40 євро/га, в другий рік – 20 євро/га. Крім того, уряд Молдови запровадив також програму заохочення споживання органічних харчових продуктів у державному секторі (школах, дитячих садках, лікарнях, армії та державних закладах).

AgroPolit.com: Які прогнози щодо виробництва до кінця 2016-го і на 2017 рік?

Андрій Коняшин: 2007 року внутрішній ринок споживання органічної продукції становив 0,5 млн євро. У 2015-му - 17 млн євро, тобто збільшився у 34 рази! Безумовно, що зараз не буде такого потужного росту, адже економічна ситуація в Україні не надто позитивна, тому покупці переорієнтовуються на дешевший товар. Однак тенденція до зростання збережеться, але не в рази,як було у попередні роки. Головний фактор росту – збільшення не покупців, а їхньої купівельної спроможності, а також розширення асортиментної лінійки продукції та конкурентних пропозицій від виробників.

AgroPolit.com: Чи матиме практичні наслідки для АПК і загалом для виробництва мораторій на ГМО?

Андрій Коняшин: Ми давно говоримо, що було б чудово, якби Україна стала вільною від ГМО. Фактично цей сектор практично не контролюється державою, хоча законодавчо в Україні й заборонено вирощування ГМ-культур сільськогосподарськими виробниками. Однак на практиці бачимо іншу ситуацію, коли багато виробників свідомо висівають генетично змінене насіння, яке потрапляє до країни різними нелегальними шляхами. Особливо цим грішать виробники сої, що призвело до того, що, за неофіційними даними, більше половини полів під цією культурою є генно-модифікованими. Держава має поставити крапку у цьому безладі, й суворіше взятися за наведення порядку з ГМО. Виробники органічної продукції також страждають від цього, адже якщо, наприклад, сусід вирощує ГМ-культуру, то є висока ймовірність потрапляння ГМО й на органічні посіви, що призведе до втрати органічного статусу.

AgroPolit.com: Скільки становить ринок органіки у грошовому та фізичному вимірі?

Андрій Коняшин: У грошовому обсязі споживчий ринок 2015 року оцінювався на рівні 17 млн євро. Сподіваємося, що у 2016 році він збільшиться на 15-20%. У загальному ж обсязі споживання всієї продукції органіка займає набагато менше навіть одного відсотка. Втім, споживання зростає, люди купують органічні продукти, бо знають їхні переваги. Тішить і те, що не лише сировина, а й готова кінцева органічна продукція з України вже постачається не лише на європейські ринки, а й у США, Японію, ОАЕ, тощо.

Тетяна Кулінська, AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

31 липня 2016
Українська органіка буде користуватись попитом у Китаї
Українська органічна продукція користувалась би у Китаї значним попитом. Про це в ексклюзивному інтерв’ю для AgroPolit.com розповів народний...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...