Зиновій Свереда: Скоро розпочнеться зворотній процес, коли молодь з міста їхатиме працювати у село
Зиновій Свереда, президент Українського кооперативного альянсу

В с. Терешки Хмельницької області відбулась значуща подія — стартував проект «Кооперативний вечір». Він відбувся у найкращих етнічних традиціях України. Запуску проекту передував глибокий економічний аналіз та соціологічне опитування жителів села, в ході якого спеціалісти з Першого національного аграрного кооперативу (ПНАК) опитали 89 сімей. За даними дослідження, у середньому дохід від сільського господарства на одну особу складає 920 грн, надходження від рентної плати за місяць — 316 грн, сезонні роботи дають людям ще 150 грн. Основний дохід населення — заробітна плата (47%) та дохід від продажу сільськогосподарської продукції (25%). Розміри присадибних ділянок у с. Терешки діляться на три групи: 9 сімей має до 30 сотих городу, 47 сімей — від 30 до 60 сотих, 31 сім’я — від 60 сотих. Тобто, якщо подивитися частку прибутку від діяльності на городі, то наразі він невеликий. Але якість ґрунту висока і є можливість заробляти більше. Тож представники ПНАК пояснювали селянам, як із допомогою  сільськогосподарської кооперації з присадибної ділянки  можна отримати у 3-5 разів більше доходу. Детальніше про відродження української кооперації AgroPolit.com поговорив із президентом Українського кооперативного альянсу Зиновієм Свередою:

AgroPolit.com: Ви займаєтеся темою кооперативного руху вже з десяток років. Що змусило вас приділяти цьому питанню стільки уваги?

Зиновій Свереда: Я закінчив економічний факультет університету ім. Франка, згодом — філософський факультет, пізніше виїхав до пізніше виїхав до Мілану та Пізи в Італію на навчання за спеціальністю психології бізнесу. Вивчав мову та літературу. Потім закінчив докторат соціальної економіки у Римі, де й викладав останні 6 років. Кооперацією захопився після мого дослідження з вивчення роботи кооперативів до війни та написання дисертації щодо розвитку громад і цього руху в Україні. Я вважаю, що кооперація є єдиним шляхом сільськогосподарської реформи в Україні, бо цей рух вже доводив свою дієвість на практиці в історії нашої країни. На жаль, ті проблеми, які існували в XIX столітті, аналогічні тим, які бачимо в XXI ст. Якщо люди втрачають контроль над щоденним життям, хтось цим користується. Кооператив — це активні селяни, які згуртувалися на теренах системи для підвищення власного добробуту.
Навіть у Гарвардському університеті досліджують таке «нове» поняття, як co-farming, тобто кооперативне фермерство. Хоча наші діди-прадіди займалися ним вже 150 років тому!

Деколи громади навіть не усвідомлюють, наскільки вони є сильними, доки не об’єднуються навколо спільної ідеї. Так відбуваються реформи, так творяться революції, так розвиваються громади і країни

AgroPolit.com: Чому саме Хмельниччина? Які види  кооперативів тут розвиватимете?

Зиновій Свереда: З нового року ми взяли «під опіку» конкретне село — Терешки, де провели перший в Україні кооперативний вечір. Тут відбуваються не просто навчання. Це діалог із громадою, живе спілкування, до якого залучається все більше зацікавлених фермерів та одноосібників. Сподіваємося, що незабаром підготують серію тренінгів з кооперації, проведення яких забезпечить сталий розвиток села. Поступово ця справа увінчуватиметься успіхом, бо громада жива, цікавиться проектами. Ми це спостерігаємо сьогодні тут — зал переповнений людьми. Перед тим в селі провели ґрунтовне соцопитування. Таким чином ми обізнані з ситуацією у селі та можемо розпочинати створювати ініціативу «знизу», а не «зверху».
Деколи громади навіть не усвідомлюють, наскільки вони є сильними, доки не об’єднуються навколо спільної ідеї. Так відбуваються реформи, так творяться революції, так розвиваються громади і країни.

Кооперативні принципи дуже актуальні саме для молодих спеціалістів

AgroPolit.com: Модель якої країни ви брали за основу? Та як практично консультуватимете селян?

Зиновій Свереда: Перед нами стоїть питання створення своєрідних мобільних експертних груп. Тобто  до селянина приїжджатиме спеціаліст — агроном чи ветеринар, який порадить, як краще організувати свою присадибну ділянку,фермерське чи сімейне господарство у межах співпраці з кооперативом.
Коли проводили тренінги для молоді, то побачили, що кооперативні принципи дуже актуальні саме для молодих спеціалістів. Наведу приклад: село бідне, всі висівають одноманітні культури. Ми порадили кільком молодим людям, як вирощувати гриби, лікарські рослини. Минулого тижня ми були на конференції GreenWeek у Німеччині, де налагодили стосунки з німецькими кооператорами, котрі приїдуть до нас у середині лютого та готові також закупити велику кількість лікарських рослин і багато інших речей за хорошою ціною. Молодь виїжджає з села до міста, бо не бачить перспективи. Але перспективи треба створювати, умови потрібно створювати, щоб вони підкорювалися нам. Скоро розпочнеться зворотній процес, коли молодь з міста, пройшовши певні тренінги, їхатиме працювати в село. Такий процес відбувався у багатьох країнах.

Кооперація дозволяє і допомагає проявити більшу активність місцевої влади та привчити громадян до власного автокерівництва й автодисципліни, що дуже важливо у процесах політичної децентралізції

AgroPolit.com: Чи допомагають місцеві органи влади розвивати кооперативний рух?

Зиновій Свереда: Кооперація дозволяє і допомагає проявити більшу активність місцевої влади та привчити громадян до власного автокерівництва й автодисципліни, що дуже важливо у процесах політичної децентралізції.
Роль місцевої влади дуже важлива в світлі того, що уряд саме проголосив процес децентралізації, а кооперація — це свого роду економічна та соціальна децентралізація. Не просто якась політична чи територіальна. Адже кожні невеликі два-три містечка мають територіальні громади, але зовсім інше питання – як вони реалізуватимуть щоденне економічне та соціальне життя.

AgroPolit.com: Наскільки актуальним та сприятливим є законодавство про кооперацію в Україні?

Зиновій Свереда: Насправді в Україні є законодавство про кооперативи, крім того, є законодавство про асоціації, про неприбуткові організації. Звичайно, його треба реформувати й адаптувати до європейського законодавства, яке є досить спрощеним і ми до того йдемо. Ми саме говорили з партнерами по кооперації з інших областей. Ми будемо готувати новий закон для того, щоб максимально спростити і дати максимальну свободу місцевим громадам.

AgroPolit.com: Від кого йде ініціатива кооперації на селі? Від місцевої влади, громади чи самого кооперативу?

Зиновій Свереда: Є активність голів сільрад, які приїздять до нас, запрошують до співпраці, хочуть навчатися. Громади бувають різними, зустрічаються такі, в яких вже згуртовані люди.

AgroPolit.com: Чи зустрічали ви перешкоди з боку органів влади під час створення кооперативу? Чи  є  якісь  форми і види державної допомоги тим, хто хоче розвивати кооперацію на селі?

Зиновій Свереда: Організаційно-правова форма нашого об’єднання — обслуговуючий сільськогосподарський кооператив. У принципі жодних проблем за його створення не виникло, але й допомоги з боку державних органів ми не отримували. Головне — бажання займатися спільною справою, яка зробить людей заможними.

Кооператив — це інша філософія, спільна громадська культура та спільний взаємоконтроль

AgroPolit.com: Чи  вигідні кооперативи аграріям з точки зору отримання вищої ціни на виготовлену продукцію?

Зиновій Свереда: Як працює кооператив? Є такий християнський «принцип десятини» —відкладання 10% від прибутку. Це передбачає планування. Люди вже бачать і розуміють одне: приватна власність — не лише мій дім і двір. Кооператив — це інша філософія, спільна громадська культура та спільний взаємоконтроль. Наприклад, важливе питання інформаційної акції. З чого починається реформа села? Не з того, що у людей більший достаток та кращі харчі на столі, а з культури спілкування. Це — те, що ми можемо змінити одразу, бажаючи один одному добра і набагато краще спілкуючись між собою у щоденному житті.
До кооперативу входять селяни, які виробляють продукцію та, об’єднавшись, продають її на кращих та вигідніших умовах. Водночас кооператив не стає власником продукції, а лише допомагає своїм членам вигідніше та успішніше її продавати.

AgroPolit.com: Чи  поширюватимете  цей досвід на інші області?

Зиновій Свереда: Для початку ми відпрацюємо цю систему кооперації на теренах Хмельницької області. ПНАК — це добровільне об’єднання господарів Хмельниччини, яке підтримують такі місцеві компанії та організації, як Благодійний фонд «Зміцнення громад», громадський рух «Нова економічна політика», ТОВ «Агрокрай», ТМ «Мамин хліб», аграрна корпорація «Сварог Вест Груп», ТОВ НВА «Перлина Поділля».
Зараз ми заснували Український Кооперативний Альянс, який буде платформою об’єднання та діалогу, представлятиме інтереси українських кооператив у світі. Ми відродимо славні традиції солідарності наших громад.

AgroPolit.com: Дякуємо за цікаву бесіду.

Дарина Козоріз, спеціально для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

12 грудня 2020
Європа примушує інші країни модернізувати свою економіку, погрожуючи санкціями
Європа, крім енергії сонця, вітру і т д, ухвалила концепцію переходу на зелений водень. Тому застосовують систему оподаткування та механізм...
13 травня 2019
Зиновій Свереда: Проблема не у кількості бюджетних грошей для кооперації, а в системі доступності до них…
Згідно з даними Міністерства статистики, кількість сільськогосподарських кооперативів в Україні на 2018 р. – близько 1091, хоча реально діючих...
6 січня 2017
Свереда: 2016 рік став переломним для промоції кооперації
2016 рік став переломним для промоції кооперації. Кілька кооператорів-ентузіастів розпочали посилену інформаційну та освітню роботу для того, щоб...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...