Ярослав Гадзало: Академія працює прибутково – на одну гривню з бюджету ми повертаємо близько двох

Наразі до Національної академії аграрних наук (НААН) України чимало запитань. Земельна реформа, збільшення потенціалу рослинництва й тваринництва, робота підприємств у складі Академії,  ефективність  використання земель, які перебувають у розпорядженні аграрної науки тощо. Відповіді на ці та інші гарячі питання AgroPolit.com отримав у президента НААН Ярослава Гадзало:

AgroPolit.com: За інформацією  Держстату, аграрії забезпечують кожну п’яту гривню ВВП. За оцінками експертів, роль АПК у загальному економічному вкладі країни зростатиме. Яким бачите місце аграрної науки у цьому процесі?

Ярослав Гадзало: Україна – одна з найбільших аграрних держав Європи, де в агросфері зайнято близько 80% території країни, а розораність земель – найвища у  світі (78%). За 50%-ї розораності територій потрібні додаткові великі витрати на вживання заходів зі збереження родючості ґрунтів, оскільки великими темпами розвиваються процеси деградації закислення і зменшення їхньої природної продуктивності. Що це означає?

Досягнути високих результатів роботи АПК за таких умов можна лише у тісній співпраці  з вітчизняною та світовою аграрною наукою, використовуючи їхні останні досягнення.

НААН була, є і залишається головним науковим центром розвитку галузей агропромислового комплексу нашої держави. Ми готові підставити своє плече агросектору. У нас  є для цього  необхідні розробки  і потенціал.   

47% посівних площ в Україні засівається насінням сортів НААН

AgroPolit.com: Що саме ви маєте на увазі?

Ярослав Гадзало: Завдяки науковим здобуткам вчених у генетиці, селекції і насінництві та використанню біотехнології, за останні роки значно посилився вплив науки на ефективну роботу АПК зі збільшення виробництва зерна, формування державного бюджету та валютних надходжень від щорічного росту експорту зерна, олії, ріпаку, сої та іншої продукції!

Декілька прикладів. Перший – 47% посівних площ в Україні засівається насінням сортів НААН. Другий – вартість фонду Національного банку генетичних ресурсів рослин України становить $10 млрд, а його колекція містить 378 видів сільськогосподарських культур, 224 – лісових і декоративних культур та 1203 видів дикорослих рослин. Хочу наголосити, що за останні 10 років стрімке зростання виробництва зерна відбувалося саме завдяки впровадженню високоврожайних сортів і гібридів селекції наукових установ Академії, площі посівів яких займають від 40 до 98%, а селекція ячменю, жита, проса, вівса, гречки, рису ведеться практично тільки в установах НААН. Третій приклад – колекція Національного банку генетичних ресурсів тварин України представлена 247 тис. зразків генетичного матеріалу  та  їхня сумарна вартість – більш ніж $55 млрд.

Головним у процесі реформи залишається визнання землі капіталом, який є об’єктом земельного обігу. Це примусить усіх учасників ринку ставитися до землі не тільки як до виробничого ресурсу.

AgroPolit.com: Нині в повітрі «запахло» земельною реформою. Ваше ставлення до  цього?

Ярослав Гадзало: Завершення земельної реформи – надзвичайно важливе завдання нарівні із запровадженням цивілізованого ринку земель сільськогосподарського призначення. Наші вчені разом із Мінагрополітики підготували «Національну доповідь щодо завершення земельної реформи в Україні». У ній вказано першочергові кроки та законопроекти, які необхідно прийняти Верховній Раді. Основні документи вже підготовлені вченими академії («Про обіг земель», розроблено методику нормативної грошової оцінки земель та інші потрібні документи для запровадження ринку землі). Учені НААН готові забезпечити науковий супровід для впровадження цивілізованого ринку землі.

На думку наших вчених, ринок землі має врегульовувати не лише купівлю-продаж (на чому загострюють особливу увагу окремі політики), а й повинен у комплексі створити правову базу для запуску дієвого земельно-іпотечного кредитування, залучення інвестицій в АПК,  які сприятимуть  підтримці дрібного та середнього виробника. Крім того, потрібно посилити державний контроль за збереженням земель та відновленням родючості ґрунтів, а також – вирішити проблеми територіального планування і консолідації сільгоспугідь. Водночас головним у процесі реформи залишається визнання землі капіталом, який є об’єктом земельного обігу. Це примусить усіх учасників ринку ставитися до землі не тільки як до виробничого ресурсу.

Окрім того, науковою спільнотою опрацьовано дорожню карту системного формування ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні та запропоновано алгоритм поетапного його запровадження.

AgroPolit.com: Яким  НААН бачить розвиток півдня України  у рамках  земельної реформи з  урахуванням фактору погоди?

Ярослав Гадзало: Ми розробили інноваційну Програму відновлення зрошення на півдні України. Її реалізація дасть можливість збільшити площу зрошення на 1 млн га, а приріст виробництва зерна – до 10 млн тонн.

Вчені підготували «Програму розвитку тваринництва України на період до 2025 року», яка передбачає шляхи нарощування поголів’я тварин та збільшення виробництва

AgroPolit.com: Ви згадали про те, що НААН має потужну селекційну базу для розвитку тваринництва. Зараз воно потроху занепадає.  Як виправити  цю ситуацію? 

Ярослав Гадзало: Украй важливим, я б сказав, стратегічним завданням аграрної науки разом із Мінагрополітики є відродження вітчизняного тваринництва. Розвиток фермерства, сімейних малих, середніх і великих ферм повинен відбуватися за відповідними програмами підтримки уряду. Поки ми не зрозуміємо, що основою сільськогосподарського виробництва є ферма, а не показники експорту зерна, ми не вирішимо цілої низки проблем: покращення родючості наших ґрунтів і зменшення їхньої деградації, проблема стабільного зростання виробництва сільськогосподарської продукції з високою доданою вартістю та росту експортних показників, а також проблеми зайнятості сільського населення та розвитку сільських територій.

Читайте до теми: Ярослав Гадзало: Ми проти розбазарювання земель Академії…

Для реалізації цього завдання вчені підготували «Програму розвитку тваринництва України на період до 2025 року», яка передбачає шляхи нарощування поголів’я тварин та збільшення виробництва продукції галузі за рахунок високопродуктивних вітчизняних порід тварин.

Прикладом важливості  цієї роботи в державі є вирішення проблем (африканської чуми свиней) та дерматиту ВРХ. Ми пропонуємо знайти кошти для створення на базі наших наукових установ референт-центрів із розробки та впровадження профілактичних заходів, діагностикумів та вакцин для вирішення цих проблем, як це практикується в європейських країнах.

За два роки підприємства НААН збільшили виробництво інтелектуальної продукції з 500 млн грн до 3,5 млрд грн

AgroPolit.com: Чи всі підприємства НААН збиткові?

Ярослав  Гадзало: Зі 146 дослідних господарств, проблемних – близько 8. Там вводяться штучні процедури банкрутства. Земельний банк цих установ – близько 50 тис. га землі. Якщо брати в цілому, то за два роки підприємства НААН збільшили виробництво інтелектуальної продукції з 500 млн грн до 3,5 млрд грн. Це стосується виробництва насіння практично всіх культур, а особливо – круп’яних і гороху. Ми організували роботу Миронівського Інституту пшениці. Сподіваємося, що у 2017–2018 році в ньому вироблятимуть насіння на майже 3 млн га. Нові сорти, які ми вивели, мають урожайність до 10–12 тонн (і більше) зерна з одного гектару.

Більшість таких господарств працюють досить ефективно, але їхні успіхи не дають спокійно жити тим, хто б хотів нажитися на державному майні.

Читайте до теми: Ануш Балян: У господарських судах знаходяться справи із заборгованості підприємств НААН перед «Украгропромом» на суму 135,1 млн грн.

Самі посудіть із кількох прикладів, які викликають нездоровий інтерес  з боку деяких  учасників ринку.

Так, ДП «Дослідне господарство «Степне» нарощує обсяги виробництва насіння високих репродукцій і товарного зерна та підвищує ефективність розведення корів української чорно-рябої молочної породи та свиней великої білої породи. Загальна вартість активів господарства, станом на аналізовану дату, склала 58,3 млн грн, з яких 91,4% – власні активи господарства, що свідчить про його стійкий фінансовий стан.

ДП «Дослідне господарство імені Декабристів» виробляє рослинницьку і тваринницьку продукцію, зокрема виробляє та реалізує на ліцензійній основі насіння с/г культур високих репродукцій, а також садивний матеріал та племінних тварин. Загалом за звітний період господарством отримано чистого прибутку 1,047 млн грн. Кредиторська заборгованість станом на 1 жовтня 2016 року становила 11,004  млн грн (із розрахунку на 1 га ріллі – 3510 грн/га), при цьому чистий дохід (виручка від реалізації) з розрахунку на 1 га ріллі становить 12, 061 тис. грн на 1 га.

ДП «Дослідне господарство «Шевченківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН» також займається рослинництвом і племінною справою. Загальна вартість активів господарства склала 49,876  млн грн, з яких 91,2% або 45,521 млн грн становлять власні активи господарства. За 9 місяців 2016 року господарством реалізовано продукції на суму 43,774 млн грн, одержано чистого прибутку 0,192 млн грн.

Попри недофінансування з бюджету, ми намагаємося зберегти дослідні та демонстраційні поля

AgroPolit.com: Як ви оцінюєте ефективність використання земель Академії,  адже з  цього приводу у бік НААН  постійно летить  каміння?

Ярослав  Гадзало: Говорити про ефективність земель Академії дуже складно, адже ми використовуємо її для наукових, а не бізнесових цілей. Попри складність економічної ситуації  і недофінансування з бюджету потреб НААН, ми намагаємося зберегти дослідні, демонстраційні  (241 поле) та поля розмноження. Наукові установи Академії завершують рік із надходженням спецфонду близько 350 млн грн за умов, коли бюджетне фінансування складає 298, 5 млн грн, а сплата всіх податків і зборів до бюджету різного рівня – майже 550 млн грн. Тобто, Академія працює прибутково: удвічі за податками перекриваємо державне фінансування, яке призначено, насамперед, для прикладних та фундаментальних досліджень.  На одну інвестовану гривню з бюджету ми повертаємо в державну скарбницю близько двох!

Кількість наукових установ за 5 років скорочено на 40%, а число працюючих із 12,7 тис. осіб до 5,9 тис. осіб

AgroPolit.com: Скільки людей задіяно на підприємствах НААН?

Ярослав Гадзало: Розуміючи бюджетні складнощі, ми розпочали оптимізацію мережі, в результаті кількість наукових установ за 5 років скорочено на 40%, а число працюючих із 12,7 тис. осіб до 5,9 тис. осіб. Ця кількість є критичною для подальшої ефективної роботи установ академії.

Водночас, науковими установами не скорочено кількість програм фундаментальних та прикладних досліджень.

Про роботу проблемних підприємств

AgroPolit.com: Сьогодні на адресу Академії лунає безліч звинувачень  у зловживаннях із землями, підконтрольними її держпідприємствам. Прокоментуйте це.

Ярослав  Гадзало: Головною причиною цього явища є заборгованість деяких проблемних господарств, яка формувалася до обрання сьогоднішньої президії. Зокрема таких, як «Руно», «Новоселівське», «Червоний землероб» та деякі інші (всього 15). Ми вживаємо  відповідних заходів для стабілізації  їхньої діяльності. Якщо не вийде навести лад  і зробити їх економічно  активними, тоді ставитимемо питання про передачу цих земель у державну власність. Борги на цих підприємствах були накопичені штучно у період попередньої влади, коли 26 господарств зі 111 тисячами гектарів землі розпорядженням уряду передали групі бізнес-компаній. За рік роботи так званих горе-інвесторів було «сформовано» заборгованість цих установ «Украгропрому» – близько 212 млн грн. Щодня до НААН надходить 10–15, а якщо це понеділок (із суботи до понеділка), то й 20 листів із судів різних інстанцій. Це, власне, гіркий результат колишньої співпраці з цією групою компаній.

Читайте до теми: Як реформувати аграрну науку?

За два роки роботи президії НААН у новому складі, ми надіслали 89 звернень (!), які стосуються проблемних підприємств (із початку року) в СБУ та поліцію. Втім, ці питання не закрито. Коли ми відправляли на «Новоселівське» комісію для проведення ревізії, її просто не допустили до проведення перевірки.

AgroPolit.com: Що, відтак, з реформою Академії?

Ярослав Гадзало: Вченими підготовлено та загальними зборами Академії прийнято «Концепцію реформування НААН на основі інноваційно-інвестиційного розвитку». Її затвердили Постановою президії НААН №22 від 22.12.2016 р. (протокол №22). Вона передбачає завершення оптимізації наукових установ, підсилення ролі 11-ти Національних наукових центрів, створення (вони вже є) 7 зональних науково-інноваційних центрів відповідно до наших природно-кліматичних зон. Завдання центрів – розроблення і впровадження в АПК новітніх аграрних технологій, інноваційна діяльність і надання дорадчих послуг сільськогосподарським виробникам. На їхній базі відбуваються дні поля, наради, семінари, навчання і демонстрація результатів нових досягнень аграрної науки.

Найбільш проблемним є питання боротьби з банкрутством окремих ДПДГ із так званими інвесторами чи кредиторами

AgroPolit.com: Що вдалося зробити за 2016 рік і на чому акцентуватимете увагу в 2017 році?

Ярослав Гадзало: Найбільш проблемним є питання боротьби з банкрутством окремих ДПДГ із так званими інвесторами чи кредиторами. Для уникнення цього ми просимо підтримати Академію у внесенні змін до Закону «Про банкрутство» та накласти тимчасовий мораторій на банкрутство дослідних господарств, що дасть можливість протягом 2–3 років зробити їх економічно ефективними.

Окрім того, сьогодні триває робота за кількома напрямками:

- залучення приватного капіталу на основі Закону «Про приватне державне партнерство», та норми Закону «Про наукову та науково-технічну діяльність» на етапі формування та реалізації науково-елітної продукції;

- створюється науковий парк та інвестиційний фонд;

- нашими вченими підготовлено до реалізації 20 стартапів на суму близько 100 млн гривень;

- запроваджуємо виробництво органічної продукції на базі наших дослідних господарств;

- плануємо разом з інвесторами будівництво 5–6 насіннєвих заводів, які будуть здійснювати доробку та фасування насіння, а також низку інших проектів, впровадження яких у найближчі 3–5 років дасть можливість збільшити самофінансування НААН на 400–600 млн грн. Ці кошти плануємо направити на придбання новітнього обладнання та лабораторій для проведення генетичних та біотехнологічних досліджень.

Наталія Білоусова, Тетяна Крисюк, AgroPolit.com