Валентина Лановенко: Кожна четверта тонна органічної пшениці в Європі – з України

Минулий рік був багатий на важливі події для органічного руху в Україні. Після зміни уряду новий очільник Мінагрополітики Тарас Кутовий заявив, що підтримує розвиток цього напрямку і зробив його одним з 5-ти пріоритетів у своїй стратегії «3+5». Зрушилось  із  мертвого місця і законодавче поле – в парламенті чекає першого голосування, розроблений Мінагро законопроект №5448 від 24.11.2016 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». Втім чи відчувають ці зміни  самі виробники? І чого  чекають від  уряду та парламенту в 2017 році? Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповіла президент Академії Органічного Садівництва «Ekogarden» Валентина Лановенко:

AgroPolit.com: Які головні досягнення 2016 року для виробників органічної продукції?

Валентина Лановенко: Цьогоріч в Україні налічується близько 210 виробників органічної продукції. В основному це родинні господарства, які вирощують органічні овочі, ягоди, зелень, плоди, продукцію тваринництва на невеликих площах – 1–2 га. Родинна праця є успішною формою господарювання в багатьох розвинутих країнах. Зокрема, у Польщі, Італії чи Нідерландах сім’ї володіють ділянками в середньому 5–15 га. В основі хорошої продуктивності є переконання що найкраще працювати на себе, а від старанності залежить рівень добробуту. Важливу роль у цьому відіграє також кооперація, адже одна справа – виростити продукцію, а переробка, зберігання, сертифікація, просування – це окремі напрямки. Як приклад, кооператив VOG, найбільший у Європі, продає 95% яблук, вирощених садівниками Південного Тіролю. Всі гроші, зароблені на продажу яблук, ідуть садівникам без посередників, і це є запорукою процвітання садівництва в регіоні. До кооперативу входить більше 13 тис. учасників, валовий дохід за минулий рік становив 6 млрд євро.

Ринок органіки в Україні у 2016 році – близько 20 млн євро (+17% відносно 2015 р)

Що ж до досягнень органічних виробників у цьому році, можу зазначити, що їхня кількість постійно зростає, незалежно від того, є державна підтримка чи ні. Проводиться велика кількість тренінгів, конференцій, семінарів-практикумів з органічного вирощування продукції як у столиці України, так і в різних регіонах. Люди охоче навчаються, діляться досвідом, адже всім зрозуміло, що тут немає конкурентів, і що більше буде успішних господарств і якісно вирощеної продукції – то краще для всіх учасників, особливо це стосується експортерів. Ринок органіки в Україні у 2016 році – близько 20 млн євро (+17% відносно 2015 р). Валова частка органічної продукції експортується за кордон. Зокрема, кожна четверта тонна органічної пшениці в Європі – з України. Великий попит за кордоном спостерігається на продукти тваринництва, заморожені ягоди та плодову продукцію (яблука, груші), у свіжому вигляді та перероблену. Такий сегмент продукції, як свіжі овочі, зелень та продукти переробки, знаходить свого споживача на внутрішньому ринку.

в Україні налічується близько 210 виробників органічної продукції

У галузі розсадництва маємо свої досягнення – у 2016 році українському господарству вдалося успішно пройти 1-й етап сертифікації в «Органік Стандарт» як виробник органічних саджанців яблуні та груші. Саджанці – одна з трьох складових органічного вирощування плодів, тому ми докладаємо всіх зусиль, щоб надати замовникам дійсно якісний садивний матеріал із хорошою продуктивністю. Відчувається збільшення інтересу до вирощування органічної продукції, адже більшість розуміють, що за цим – майбутнє.  

Експортуючи сировину, ми виснажуємо ґрунти та не отримуємо належного економічного ефекту. Натомість має розвиватися виробництво продукції з доданою вартістю та вирощування органічної продукції

AgroPolit.com: Чи відчули з дій Мінагро, що органічний напрямок – дійсно стратегічний, як це записано у стратегії Тараса Кутового? В чому це проявилося?

Валентина Лановенко: Дійсно, у стратегії 3+5 АПК Кутового визначено, що органіка є пріоритетом для України. Адже органічна продукція є високомаржинальним напрямком, це нішева експортноорієнтована продукція. Крім того, це стосується питання ефективного використання земель, у 2016 році Україна експортувала зернових на 8 млрд євро, а ринок органічної продукції лише в Німеччині оцінюється у 8 млрд євро. Експортуючи сировину, ми виснажуємо ґрунти та не отримуємо належного економічного ефекту. Натомість має розвиватися виробництво продукції з доданою вартістю та вирощування органічної продукції.  

Європейські фермери мають змогу розвивати органічний напрямок, тому що держава надає їм достатню фінансову підтримку. Середній розмір такої допомоги в Європі – 200–300 євро/1 га. У перші роки органічного вирощування урожайність не є такою великою, як у традиційному землеробстві, та фермер протягом перехідного періоду ще не може реалізовувати свою продукцію як органічну. Є також витрати на сертифікацію господарств, які в європейських країнах частково або повністю покриваються за рахунок держави. Чи спостерігаємо ми це в Україні? Поки що ні… Лише у Львівській та Полтавській областях діють програми компенсації вартості сертифікації органічних господарств та певна підтримка на рівні місцевого бюджету.

Реалізація положень проекту Закону №5448 має сприяти розширенню зовнішніх ринків її збуту

AgroPolit.com: Які законодавчі кроки чекаєте від парламенту та уряду у 2017 році? Як оцінюєте законопроект №5448 від 24.11.2016 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції»? Чи є у вас до нього зміни або пропозиції? Які?

Валентина Лановенко: Однин із недоліків  законодавства – органічні виробники незахищені  від недобросовісної конкуренції – тобто від продажу «псевдоорганіки» – продукції, яка має маркування «еко», «натуральна», «біо», але насправді не є такою. Це певною мірою негативно впливає на формування іміджу українських органічних виробників за кордоном, та на довіру споживачів усередині країни. В новій редакції Закону передбачені штрафи за такі порушення. Цей законопроект має на меті наблизити українське законодавство в галузі органічного виробництва до європейських норм. Також він дає можливість встановити загальні вимоги до виробництва органічної продукції в нашій країні: вимоги щодо сівозмін, обробки ґрунту, насіннєвого матеріалу, підживлення сільгоспкультур, використання засобів захисту рослин. Реалізація положень проекту Закону має сприяти розширенню зовнішніх ринків її збуту, але перш за все потрібно посприяти збільшенню обсягів виробництва даної продукції. В цілому законопроект є прогресивним та європейським.

     Пропозиції:

1.     Запровадження фінансової підтримки для виробників органічної продукції – визначена сума на одиницю площі та період підтримки.

2.     Розробка механізму звільнення від оподаткування в перші 3 роки перехідного періоду або пільги в оподаткуванні таких господарств.

3.     Незаконне використання маркувань передбачає штраф у розмірі 8–25 неоподаткованих мінімумів (5512–17225 грн). Це є передумовою для корупції перевіряючих органів щодо мінімізації відповідальності.  

4.     Окремим питанням є зниження родючості ґрунтів в Україні, однією з причин якого є те, що земля не є власністю. Варто прийняти закон про покарання за зниження/втрату продуктивності ґрунтів, як, наприклад, у Китаї. Коли орендар чи власник, керуючись лише пріоритетом прибутків у короткостроковій перспективі, повністю руйнує структуру ґрунтів та мікрофлори землі. В Україні необхідно створити ефективні органи контролю щодо стану земельних ресурсів.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com