Ярослав Гадзало: Погодні умови цього року не зменшать врожаї НААН

Президента Національної академії аграрних наук (НААН) AgroPolit.com зустрів на Дні  поля «Виставково-інноваційного центру НААН» на Київщині, який розташований поблизу села Ксаверівка Друга. Це такий собі «шоу-рум» рослинництва Академії площею у 76 гектарів. Тут представлено найкращі селекційні розробки пшениці, ячменю, картоплі, лікарських трав та багатьох інших рослин. Усього – 1177 сортів. Як наразі розвивається селекція аграрної науки? Чи може насіння вітчизняного  виробництва конкурувати з  імпортним? Про це та багато іншого ми розпитали керівника НААН Ярослава Гадзала:

AgroPolit.com: Які країни закуповують селекційні розробки НААН?

Ярослав Гадзало: У нас налагоджена наукова співпраця із 55 країнами світу. Досить тісно співпрацюємо з європейськими науковими закладами, які входять до аграрних академій ЄС. Також відбувається діалог з академіями Китаю, Молдови та Білорусі. Ми співпрацюємо в рамках, дозволених законом, щоби досягти найкращих результатів у селекції. Виведені нашими науковцями сорти – найкращі. Українська генетика відома у всьому світі. Яскравий приклад, сорти пшениці «Миронівська» та «Благодарка».  Їхня  урожайність 10–12 т з 1 га.  Тут на інноваційно-демонстраційному полігоні НААН 2 місяці не було опадів, але бачимо, що навіть в умовах посухи всі сорти у гарному стані: зелені, достигають, гарно наливається колос.  Але в цілому через посуху урожайність буде дещо нижчою, аніж могла би бути. Одначе, менше за 10 т із гектару не буде.

У державному реєстрі наших сортів тільки однієї пшениці більше 300 видів

На жаль, на цьому полігоні немає імпортних сортів рослин, тому порівняти наочно з нашими не можна. Втім, на інших полях НААН їхні показники нижчі. Наші  ж сорти пшениці та ячменю, наприклад, у Херсоні, де немає зрошення та недостатньо вологи, демонструють високі результати, бо краще адаптовані до умов посухи. Окремі іноземні – там у гіршому стані. Щоб отримати стабільні врожаї, сформувати технологію від «А» до «Я» (коли пшениця традиційно має давати 12 т із гектару, а за поганих умов – 10–11 т), потрібно розвивати сорти адаптовані до різних погодних  умов та стійкі до різних хвороб. Наприклад, на півночі України в холодних умовах потрібні холодостійкі. І навпаки, на півдні – посухостійкі. Такі сорти  НААН має  у своєму арсеналі.  У державному реєстрі наших сортів тільки однієї пшениці більше 300 видів.

Читати до теми: НААН працює прибутково – на одну гривню з бюджету повертає близько двох

AgroPolit.com: Які переваги української селекції перед імпортною?  

Ярослав Гадзало: Якщо брати селекцію зернових культур, зокрема, пшеницю, то звичайно, що її традиція має столітню історію. Український  насіннєвий  матеріал кращий від імпортного, бо налаштований під наші умови. В Україні різні кліматичні умови. НААН має дослідні полігони у всіх регіонах, що дозволяє покривати усі потреби аграріїв і надавати велике різноманіття сортів. До речі,  вони  підходять для використання і в  інших країнах.

AgroPolit.com: Яку пшеницю вирощують на цьому демо-полі?

Ярослав Гадзало: Тут представлені нові найперспективніші сорти, які вже зареєстровано або подано на держреєстрацію. Потенціал  урожайності – 100 центнерів з гектару. І до того ж вони мають великий вміст білку.

AgroPolit.com: Яка ситуація зі сплатою виробниками роялті за використання інтелектуальної власності НААН?

Ярослав Гадзало: Наразі вона трішки  ускладнилася, бо пов’язана з організацією системи апробації насіння. Зараз ця система загальмувалась, бо ліквідовано насіннєві інспекції, а на зміну організовуються інші державні підприємства. Поки що саме за цим затримка. Тому є  певні складнощі з отриманням роялті. Через це нам не до кінця відомо, хто і які сорти та гібриди  використовує. Звісно, що добросовісні виробники сплачують роялті.

Читати до теми: Без грошей, але з ентузіазмом — НААН рухається у напрямку Європи

AgroPolit.com: Що представлено на цьому полі?

Ярослав Гадзало: На даному демо-полі представлено 1200 сортів та гібридів, виведених науковими  установами Академії. Кожну з них представлено тут 80–100 ділянками, де ростуть різні сорти та гібриди. Загалом тут усі рослинницькі  установи з системи  НААН,  які  займаються зерновими культурами: озима та яра пшениця,  ячмінь, жито, тритикале. Та  є  й інші культури: картопля, соя, кукурудза й соняшник, лікарські рослини, льон.

AgroPolit.com: Чи не постраждають дослідні та виробничі посіви НААН від посухи?

Ярослав Гадзало: Взагалі у нас урожайність на дослідних ділянках досить висока, бо повністю витримується технологія вирощування і підібрано досить хороші сорти. Погодні умови цього року не зменшать врожаї НААН.

Цього року загалом по Академії очікується зростання виробництва інтелектуальної продукції, насіння, племінних тварин загалом на 10–15%

AgroPolit.com: Яких результатів року очікуєте в інститутах НААН?

Ярослав Гадзало: Цього року загалом по  Академії  очікується зростання виробництва інтелектуальної продукції, насіння, племінних тварин загалом на 10–15%. Нагадаю, що у 2016 році ми подвоїли виробництво. За продаж  продукції отримали майже 3,5 млрд грн. До речі, до бюджету сплатили 2016 року 740 млн грн податків та зборів. Наші наукові підприємства, дослідні господарства та установи заробили для Академії минулого року 450 млн грн. Якщо  порівняти загальну площу країни,  яка обробляється, і ріллю в управлінні Академії, то саме наші установи сплачують більше податків у середньому з 1 га, аніж  інші господарства в країні. Водночас на утримання Академії минулого року бюджет виділив 295 млн грн, а сплатили ми 740 млн грн.

Читати до теми: Рекордних урожаїв в Україні досягли завдяки розробкам НААН

AgroPolit.com: Мінагрополітики загалом по  країні прогнозує зменшення врожаю,  а Ви  кажете, що буде зростання.  За рахунок чого?

Ярослав Гадзало: Ми кожного року створюємо і реєструємо в держреєстрі нові сорти, гібриди, які є більш високоврожайними. І це попри те, що підприємства НААН перебувають у складних фінансових умовах, як і інші агровиробники, вони не мають пільг, але сума сплачених ними податків більша, ніж  середня по  країні. Ми думаємо  про завтрашній день, тому розробляємо нові й нові високопродуктивні сорти для всіх  кліматичних зон країни. Сьогодні наші установи  пропонують ячмінь, жито, які дають  урожай 10–12 т з 1 га.

AgroPolit.com: Скільки за минулий рік було сертифіковано сортів виробництва НААН?

Ярослав Гадзало: Ми щороку здаємо на випробування 500–600 сортів і гібридів, різних культур. Ми, науковці, – патріоти держави й надзвичайно відповідально ставимося до  викликів та завдань продбезпеки  країни, зацікавлені у виробництві  нових високоякісних посівних матеріалі з більшою урожайністю, ніж зараз, та кращим набором генетичних властивостей. Наші селекційні розробки зернових дають не менше 10 т із 1 га,  а для кукурудзи – до 15 т. Це дніпропетровські гібриди кукурудзи, призначені для степової зони, Миколаївської та Одеської областей. 

Щонайменше 15 країн залюбки купують наше насіння

AgroPolit.com: Чи є замовлення від інших держав на ваше насіння?

Ярослав Гадзало: Таких замовлень багато: ячмінь одеської селекції полюбили іноземці. Він посухостійкий. Пшеницю продаємо в Туреччину. Купує насіння також  Молдова. Серед покупців ще є Угорщина, Болгарія, Польща, Білорусь. Щонайменше 15 країн залюбки купують наше насіння. Але ще потрібно вирішити багато законодавчих питань, щоб розв’язати руки,  щоб ми могли продавати своє насіння за кордоном самостійно. 

Анатолій Величко, AgroPolit.com