Олексій Павленко: Моя мета, щоб до кінця 2016 року в Мінагропроді було нуль державних підприємств

Після невеликої паузи Олексій Павленко вперше публічно заговорив про події довкола його можливої відставки, ініційованої «Самопоміччю». Наша розмова з міністром була дуже відвертою. Він виглядав стомленим. Мабуть, дає про себе знати вся ця істерія довкола виключення його з лав «Самопомочі». Олексій Михайлович говорить впевнено, як завжди – прямо, без контекстів. Вкотре підтверджує, що «технократ» і велика політика не цікавить, бо йому найбільше «болить» за АПК. Як так вийшло, що очільника одного з найуспішніших міністерств хочуть позбутися? Чи готовий він здати своє крісло? Чим закінчить аграрна приватизація? Чи продадуть підприємства-«гіганти»? Що буде з земельною реформою? Про це та про інше AgroPolit.com в ексклюзивному інтерв’ю розповів міністр агарної політики та продовольства України Олексій Павленко:

AgroPolit.com: Чому Ви вирішили відкликати заяву та які подальші дії?

Олексій Павленко: Я готовий відкликати заяву, якщо виконають кілька базових принципів, озвучених раніше міністрами.
Перший — не має бути політичного тиску.
Друге — підтримка курсу заявлених урядом реформ. Я готовий залишатися працювати далі, щоб завершити розпочате. Що саме? Дерегуляцію, бо за два-три місяці можна все повернути знову, якщо не завершимо цей процес… Майже на 12 мільярдів гривень знищили схеми з карантинними та ветеринарними сертифікатами. Більш, аніж 10 мільярдів гривень через ці схеми роздерибанювалися, починаючи від китайських кораблів та закінчуючи перевіркою «Укрспирту» і так далі.

86 підприємств можна приватизувати. Серед них є ТОП-3: «Укрспирт», ДПЗКУ та Аграрний фонд

Третє — приватизація державних підприємств. Я від самого початку говорив, що у власності міністерства має бути нуль державних підприємств. За наявності політичної волі, ми готові працювати і над цим питанням, щоб завершити процес банкрутства «пустих» підприємств та передати на приватизацію решту. Для цього потрібно спростити процедуру банкрутства, бо зараз із 400 майже 40 підприємств підлягають ліквідації, котра тягнеться роками. Тільки 86 підприємств — ті, які можна приватизувати. Серед них є ТОП-3: «Укрспирт», ДПЗКУ та Аграрний фонд. Але давайте казати й про інші об’єкти. Є у них сільськогосподарська земля, яку потрібно розпаювати. Є факт передачі 11 підприємств ФДМУ. Це майже 10 тисяч га землі. І замість того, щоб там проводити приватизацію, змінюється керівництво. Загалом державні аграрні підприємства розпоряджаються майже 100 тис. га землі, які потрібно розпаювати й роздати її 100 тисячам українців, які чекають свого права на власність.
Четверте — подолання наслідків економічної війни з Російською Федерацією. Це дуже складний етап, який потребує більш глибокої диверсифікації ринків, в першу чергу за рахунок європейського, відкриття нових напрямків, впровадження сучасних стандартів якості та безпечності продуктів харчування. 

Я хочу впевнено дивитися в очі своїм дітям, які житимуть у цій країні, і сказати, що я зробив все, щоб Україна разом з нами достойно пройшла такі нелегкі часи 

AgroPolit.com: На ваш захист стало чимало міжнародних організацій. Так, за даними наших джерел, на зустрічі послів «Великої сімки» у Києві останні наполегливо рекомендували Президенту лишити у спокої «міністрів-технократів», інакше не буде чергового траншу від МВФ. Цей чи інший фактор став особисто для вас вирішальним під час прийняття рішення?

Олексій Павленко: Я зробив заяву, що готовий залишитися і працювати, через мою повну відповідальність за долю країни. Я переконаний, що в нинішній ситуації ми не дамо радіти ні російському агресору, ні іншим недругам країни. Ви знаєте, які були заголовки іноземних ЗМІ на ранок у минулий четвер? Ukraine is failed democracy. Перегляньте Financial Times, Blumberg, Routers… Тобто все, що ми робили рік, намагаючись дійсно покращити міжнародний імідж та репутацію, щоб витягти Україну, могли просто перекреслити. Я проти того, щоб зараз зупинити фінансування МВФ та заморозити міжнародні донорські проекти у АПК. Обсяг останніх сягає майже мільярда гривень! Ідеться про пряму міжнародну допомогу малим та середнім фермерам та кооперативам від канадського уряду. Разом із USA започаткували новий п’ятирічний проект. Є технічна допомога Євросоюзу для реформ. Під імплементацію кожного блоку «Стратегії 2020», починаючи з блоку харчової безпеки для відкриття нових лабораторій по всій країні, закінчуючи рибною (рибний патруль) та лісовою (прозорі тендери з продажу деревини) галузями зараз робимо спільні програми з міжнародними експертами. Ми багато чого розпочали… Я хочу впевнено дивитися в очі своїм дітям, які житимуть у цій країні, і сказати, що я зробив все, щоб Україна разом з нами достойно пройшла такі нелегкі часи. Якщо16 лютого буде рішення Верховної Ради, що ми продовжуємо працювати і буде відповідно політична воля та підтримка заявлених принципів і програм, то я готовий відкликати заяву й працювати далі.

Я не збирався «розлучатися» із «Самопоміччю» 

AgroPolit.com: Ви не хочете грати у політичні ігри, тому й пішли проти системи. Мабуть, розумієте, що така відвертість дорого коштує, тому колись рідна політична сила хоче публічно зробити вас крайнім у всьому. Чому все-таки наважилися на цей крок і що для вас означає «розлучення» із «Самопоміччю»? Наскільки непросто далося це рішення?

Олексій Павленко: Для мене це не просто непросте рішення. Я не збирався «розлучатися» із «Самопоміччю». Я дуже поважаю фракцію та депутатів, які працювали спільно з нами пліч-о-пліч увесь рік. Тому мені дуже прикро, що прийняли таке рішення і в мене не було можливості навіть його проговорити. Але я переконаний, що за тими проектами, які зараз хочемо зробити, депутати нас підтримають. Адже ми працюємо не заради портфелів, а на благо українського майбутнього. І ці проекти — для всієї України. Наприклад, щодо зрошення. Ви знаєте, що це питання стосується півдня України й означає створення додатково 100 тисяч робочих місць у п’яти південних областях. Проекти з канадцями — Західна Україна — стосуються малого та середнього бізнесу, створення молочних ферм у Львівській області. Я був у цих селах, бачив людей, котрі безкоштовно отримували обладнання під молочні ферми, холодильне обладнання. Я не хочу, щоб вони опинилися під загрозою. Тому переконаний, що знайдуться «світлі» депутати та адекватні люди у «Самопомочі» та в інших фракціях, які також підтримуватимуть наші дії.

AgroPolit.com: Ваш вибір лише прискорив те, що на поверхню вилилась неоднорідність політичних поглядів депутатів «Самопомочі». За моїми даними, під час голосування за ваше відкликання перевага між «бізнесовою» частиною фракції та прихильниками Олега Березюка була у 5 голосів! Втім, більшість була за лідером фракції. У всьому цьому цікавий факт, чому, попри всі розмови про демократичність українського парламенту, ми й далі стикаємося з ручним управління партій та фракцій. Чому так?

Олексій Павленко: Я не хочу давати ніяких оцінок, бо моя політика — аграрна. Семигодинна дискусія була важкою. Не хочу до неї повертатися.

Одне із революційних досягнень 2015-2016 років — усвідомлення того, що з’явилося аполітичне міністерство, яке лише займалося довгостроковою аграрною політикою 

AgroPolit.com: Вас умовляли залишитися той же Андрій Садовий і Олег Березюк? Чи вони вирішили, якщо «ти такий самостійний, то виключаємо з політичної сили без розмов»?

Олексій Павленко: У мене не було розмови ні з Березюком, ні з Садовим.

AgroPolit.com: Така принциповість може закрити політичне майбутнє?

Олексій Павленко: Я повністю усвідомлюю всю відповідальність своїх кроків. Знаєте, я з першого дня показував, що не граю у політику. Традиційно вважають, що міністр — політична фігура. Я демонструю, що ми хочемо наповнювати аграрну політику реальними результатами та діями. Якщо говорити взагалі дуже відверто, то всі завжди знали на ринку, що МінАПК традиційно вирішував усе, що завгодно, крім аграрної політики. Я думаю, що одне із революційних досягнень 2015-2016 років — усвідомлення того, що з’явилося аполітичне міністерство, яке лише займалося довгостроковою аграрною політикою. Те, що нам повірили, що за нами пішов бізнес, асоціації, закордонні донори і вперше в українській аграрній історії зробили та підписали «Стратегію 2020» із залученням величезної кількості міжнародних експертів — це довело, що інвестори готові виділяти нам ресурси для подальших реформ. Я вважаю, що наше міністерство довело, що займається побудовою системної довгострокової роботи з розвитку галузі та просуванням на зовнішні ринки, а не думає, як комусь якусь субсидію чи дотацію вибити.
Цього року світ отримав для себе друге відкриття України. Саме цього року світ дійсно відчув, що ми важливі основні гравці у ланці продовольчої безпеки. Ми — експортер №3 у світі! Ми пройшли економічні війни та санкції з Росією й боротьбу з міжнародними гравцями на зовнішніх ринках. Є приклад з експортом яєць до Ізраїлю, коли не підтверджується наявність сальмонели в українських яйцях, а її знаходять в іспанських. Наші тести теж не підтверджують, що у цих експортованих яйцях була сальмонела. Україна рухається зовсім до іншої міжнародної категорії країн-експортерів. Ми вже граємо в преміальній лізі з серйозними і потужними гравцями на всіх основних продовольчих ринках. Саме завдяки цьому поставки продукції на китайський ринок збільшено втричі. Ви думаєте, що це легко? Інші країни не отримали такого росту. ЄС мріє отримати доступ на цей ринок, але… У нас є доступ вже й до молочного ринку Китаю. А рекордний експорт за минулий період? Це все досягнення, які здобули у боротьбі з іншими міністерствами. Я дякую міністерству інфраструктури у допомозі з плануванням оборотності вагонів… Завдяки наполегливій роботі отримали $11,1 млрд експортної валютної виручки. За загальних резервів НБУ — $13 млрд — це і є ключовий компонент валютної стабільності цього року.

AgroPolit.com: Ви ще раз підтвердили, що кожна українська корова й аграрій роблять більше для підтримки валютного курсу, аніж НБУ.

Олексій Павленко: Так і є. Я готовий під цим підписатися.

AgroPolit.com: Тобто пора призначати міністрів-технократів, а не політичних «вирішал»?

Олексій Павленко: Ми проти деструктивного політичного тиску на процес здійснення реформ, як із боку партій, фракцій так і окремих депутатів. Ми виступаємо за повну й усезагальну відкритість та прозорість прийняття рішень. Саме такий підхід — єдиний інструмент боротьби з тиском та спробою «вирішити» те чи інше питання. Ми не будемо замовчувати жодну спробу тиснути на міністрів, про кожен такий випадок інформуватимемо громадськість та ЗМІ. Такі питання будуть виноситись виключно в публічну площину. Ми сповідуємо спільні цінності. І від нашої єдності залежить успіх реформ.

Якщо дерегуляція зберегла бізнесу 12 мільярдів гривень, це ж скільки людей залишилися, вибачте, ненагодованими, дітей — неодягнутими, яку кількість «незрозумілих робочих місць» було втрачено? Ціла «галузь» опинилася у зоні ризику. 

AgroPolit.com: Ви відчули на собі посилення тиску з різних центрів політичного впливу після заяви?

Олексій Павленко: Я досить стійкий не лише морально. Тому з точки зору того чи іншого тиску у мене зовсім інше сприйняття і шкала виміру. У нас абсолютно робочі конструктивні дискусії з усіма. Відпрацьовуємо всі механізми, які унеможливлять тиск. Я не боюся ворогів. За 14 місяців перебування на посаді, уявляєте, скільки ворогів вже нажив? Якщо дерегуляція зберегла бізнесу 12 мільярдів гривень, це ж скільки людей залишилися, вибачте, ненагодованими, дітей — неодягнутими, яку кількість «незрозумілих робочих місць» було втрачено? Ціла «галузь» опинилася у зоні ризику. Я хвилююся більше за те, що потім буду дивитися в очі своїм колегам.
Мені приємно, що той рівень підтримки, про який ви згадали, моя команда отримала за останні два тижні від асоціацій, бізнесів, спільноти, міжнародних партнерів, і його потрібно виправдати. Мене дуже вразило одне смс у четвер від координатора «Армія SOS» Ярослава Тропіна. Ще до міністерства я також був активним волонтером-учасником. Він написав: «Олексій, ми стоїмо і тримаємо зараз тут оборону, не здамося, ворога не пустимо. Ви теж тримайте там оборону. Тільки таким чином ми зможемо перемогти». Я з ним згоден. Багато людей думають, що аграрне міністерство — це райська, приємна робота. Це «паханина» по 15—20 годин щодня, без вихідних упродовж величезної кількості місяців. Це напружена робота всієї команди. Тому це не якесь там райське містечко, а важкий і відповідальний фронт роботи і це серйозна відповідальність.

Від приватизації ДПЗКУ й «Укрспирту» можлива загальна виручка — 10—12 млрд грн

AgroPolit.com: Ви задали приватизацію. Озвучте свої плани й очікування щодо цього на 2016 рік.

Олексій Павленко: Моя мета, щоб до кінця 2016 року в Мінагропроді було нуль державних підприємств. Їх передаватимуть на Фонд держмайна. Він має завершити банкрутство та ліквідацію і провести приватизацію. За розрахунками, наприклад, від приватизації ДПЗКУ й «Укрспирту» можлива загальна виручка у 10—12 млрд грн. Це щонайменше. Все через конкурс, але має бути політична воля це зробити…

AgroPolit.com: Є визначений час, до якого моменту маєте передати ДФМУ ДПЗКУ й Аграрний фонд?

Олексій Павленко: Хоч завтра. Як тільки приймається відповідний закон. Він потрібен, щоб вивести ці об’єкти зі списку заборонених до приватизації і передати їх Фонду держмайна.

Майже 200 тис. га землі буде розпайовано, тобто 100 тис. людей отримають, нарешті, свої паї 

AgroPolit.com: Скільки очікуєте коштів від приватизації агарних об’єктів?

Олексій Павленко: Майже 200 тис. га землі буде розпайовано, тобто 100 тис. людей отримають, нарешті, свої паї, чого вони добиваються 20 років. Під час приватизації не потрібно недооцінювати рівень вкладень. Наприклад, «Укрспирт» — це значні інвестиції, які можуть прийти в біоетанольний напрямок. Гроші можуть піти в об’єкти ДПЗКУ: елеватори, насіннєві заводи, залізничні дороги. Приватизація — це потужний стимул для залучення інвестицій в АПК.

AgroPolit.com: Із ДПЗКУ можуть бути проблеми, бо там є китайський кредит і державні гарантії, чи не так?

Олексій Павленко: Компанія, за нашим розрахунком, має досить позитивну оцінку, навіть з усіма проблемами. Маючи два стратегічних морських термінали (в Одесі та Миколаєві), розвинуту сітку елеваторів по всій країні, залишок на депозитах майже $1 млрд і $200 млн обігового капіталу — це дуже привабливий об’єкт для будь-якого інвестора. Компанія має позитивну вартість.

AgroPolit.com: Яка її вартість?

Олексій Павленко: Наразі важко визначити, але я гадаю, що можна починати торги з $200 млн. Ті ж китайські компанії — потенційні покупці, які хочуть придбати ДПЗКУ. Але окрім них є ще й інші бажаючі.

AgroPolit.com: Багато?

Олексій Павленко: Ми спілкувалися з азійськими інвесторами. Можуть бути й з Саудівської Аравії, Катару, США. Зараз є потужні транснаціональні корпорації, які займаються зернотрейдингом, і їм ця компанія може бути цікава.

AgroPolit.com: То скільки покупців на ДПЗКУ?

Олексій Павленко: Цифри покаже конкурс. Але вже зараз інтерес до компанії є — і досить великий.

AgroPolit.com: А китайський контракт не містить перешкод для приватизації ДПЗКУ?

Олексій Павленко: Я не хочу, щоб будь-який контракт був, вибачте, як кажуть, «відмазкою», щоб щось не робити. Я переконаний, що все можливо, якщо проговорювати. Навіть якщо контракт даватиме китайській компанії право одній із перших подати заявку. Нормально, бо це вже початок спілкування.

AgroPolit.com: Чи не бачите ризику для продовольчої безпеки країни від приватизації Аграрного фонду?

Олексій Павленко: ПАТ Аграрний фонд не має жодного елеватора на балансі. Нуль інфраструктури! Як ПАТ Аграрний фонд торгує на ринкових умовах, не маючи функції державного регулятора? Саме тому держава може робити замовлення про закупівлю нею чогось на ринку. Це теж один із аргументів, що держава може залишити за собою функцію робити замовлення на ту чи іншу кількість продукції і визначати на ринкових умовах, хто буде оператором цього замовлення.

AgroPolit.com: Яка структура в такому разі відповідатиме за продовольчу безпеку країни?

Олексій Павленко: На жаль, у ситуації з продбезпекою і закупівлею — за всю 25-річну історію України — ми не бачимо ефективного регулятора, який би займався цим без якогось корупційного шлейфу. Я думаю, що є механізми за кордоном, як можна робити такі держзакупівлі, використовуючи комерційні структури, а не державні.

AgroPolit.com: Тобто, окремої держінституції не повинно бути?

Олексій Павленко: Функція у держави така повинна бути, а питання її виконання і механізм потрібно взяти з європейського досвіду. 

У поданій версії законопроект Держгеокадастру не може лягти в основу земельної реформи 

AgroPolit.com: До 1 березня в Раду мають подати законопроект «Про обіг земель…». Держгеокадастр уже передав свій варіант на розгляд у ваше міністерство. Чи збігається запропонована модель із вашим баченням розвитку земельної реформи?

Олексій Павленко: Відповідальним за розробку цього законопроекту Кабмін визначив Мінрегіонбуд. У нас є зауваження до поданого документу, в тому числі з питань регулювання. Я поки що не готовий коментувати цей документ. Давайте дочекаємося його аналізу усіма нашими департаментами. Після цього вийдемо з публічним обговоренням. Але вже зараз можу сказати, що відстоюватимемо не зарегульованість, а навпаки — дерегульованість.

AgroPolit.com: Тобто цей законопроект не може бути базовим?

Олексій Павленко: У поданій версії законопроект Держгеокадастру не може лягти в основу земельної реформи. Поки що він далекий від досконалості. Ми, як міністерство, котре відповідає саме за аграрну політику, скоро дамо свої коментарі з цього приводу. Такий законопроект має пройти широке публічне обговорення, далі — бути переданим у профільний агарний комітет, щоб вирішити компромісно всі проблемні питання.

AgroPolit.com: Дякую вам за цікаву бесіду.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com: