Олександр Солонтай: Розмови про важкі стосунки між Порошенком і Гройсманом — не більше, ніж віра у теорію змови там, де її немає

Черговий сезон українського політичного водевілю закінчено. Більшість народних депутатів поїхали у відпустки, за всю сесію так і не зумівши відпрацювати й десятої частини законодавчих «боргів». Дехто називає таку поведінку безвідповідальною, інші — злочинною, а от керівник програм практичної політики, експерт Інституту Політичної Освіти Олександр Солонтай відповідає просто і без «прикрас». «Поводять вони себе, як двієчники, як студенти із академічною заборгованістю, яких от-от відрахують з університету. Таке собі «збіговисько» ледарів і «халявників», основне завдання яких — «закінчити навчання» за будь-яку ціну. В ідеалі — перейти на новий курс/скликання». Усі деталі читайте в ексклюзивному інтерв’ю експерта на AgroРolit.com.

AgroPolit.com: Олександре, як Ви оцінюєте рік роботи парламенту?

Олександр Солонтай: Гадаю, вони більше халтурили, ніж працювали. На цю сесію депутати прийшли з купою неприйнятих законопроектів ще з минулих сесій та зі списком нереалізованих реформ, та, попри це, все одно зробили: а) маленьку кількість днів пленарних засідань і б) зривали навіть їх, до кінця не завершуючи роботу.

Єдиний день, коли ВРУ працювала трохи довше, ніж зазвичай, це передостанній день закриття сесії. Іншими днями депутати навіть не засиджувалися. Очевидно, що цей склад Верховної Ради проявив себе як малопрацездатний.

Гройсман щонайменше на півтора року залишається прем’єром

AgroPolit.com: Передостанній пленарний день у парламенті закінчився на мінорній ноті: БПП не додав багато голосів до бюджетних правок Гройсмана. Окремі експерти вже встигли назвати це ознакою конфронтації між прем’єром і Президентом. Що це було?

Олександр Солонтай: Думаю, якраз навпаки, результати цього голосування свідчать про те, що Порошенко і Гройсман домовилися про такий формат: Гройсман щонайменше на півтора року залишається прем’єром, а фактична коаліція складається з двох гравців — БПП, «Народний фронт». Якщо голосів коаліції не вистачатиме на важливі для влади рішення, вони «дозалучатимуть», докуплятимуть, дозаохочуватимуть, дообмінюватимуть (залежно від ситуації) голоси різних фракцій і груп. Мій прогноз: така ситуація може протриматися аж до настання чергових президентських виборів. Позачергові президентські вибори вони як явище взагалі не сприймають. Змінити це може тільки глибока політична криза.

AgroPolit.com: З чого Ви це бачите?

Олександр Солонтай: Якраз останнє голосування це показало.

AgroPolit.com: А не навпаки? БПП ж не проголосували повним складом.

Олександр Солонтай: Тому що багато БППшників просто «качають» свої права в округах, відчувають себе представниками влади та бажають отримати різноманітні преференції для себе, свого бізнесу і для своїх територій. А хлопці з НФ виявилися просто більш дисциплінованими: їм прийшла команда згори — і вони голосують. Тому Гройсман і Порошенко просто не морочили собі голову для того, щоб долучити достатню кількість голосів усередині БПП. Вони купили їх дешевше в інших депутатів.

AgroPolit.com: Тобто ідилія в цьому політичному дуеті поки не порушена?

Олександр Солонтай: Так, бо якби було інакше, БПП взагалі б не голосували за бюджет. І Гройсман не зміг би його винести на голосування в принципі, правки «втопили» б іще на розгляді в КМУ. Тому я вважаю, що всі чутки про те, що між Президентом і Гройсманом якісь незрозумілі, важкі й напружені стосунки — це не більше, ніж малювання теорії змови там, де її немає.

Гройсман — залежний гравець, він не може «розлучитися» з Порошенком

AgroPolit.com: Чому досі не прийняли програму роботи уряду?

Олександр Солонтай: Саме для того, щоб ситуації розколу між Порошенком і Гройсманом не могло статися в принципі. Щоб Гройсман завжди був залежний від Порошенка. Якби програму роботи уряду затвердили бодай на рік, це б означало, що Гройсман — вільніший, більше не висить просто на «гачку» у Президента і може в будь-який момент вислизнути. Але навіщо такий прем’єр-міністр Адміністрації Президента? Тоді такі конфлікти, як-то неголосування за правки до бюджету, про які ви згадували, були б можливі. А зараз Гройсман повністю залежний і повинен діяти у фарватері Банкової.

AgroPolit.com: Тобто «розлучення» не буде?

Олександр Солонтай: Він не може «розлучитися», бо він залежний. Йому для цього треба стати самостійним гравцем.

AgroPolit.com: Можливо, він уже підзбирав голосів від депутатів, які не визначилися?

Олександр Солонтай: Такі депутати точно не вестимуть перемовини з Гройсманом, вони ведуть перемовини з Банковою.

AgroPolit.com: Ще один момент: прийняття конституційних змін у частині Конституційного Суду, хіба воно не переформатує розклад сил у парламенті? Зміни можуть додати більше повноважень Президентові, а це, очевидно, сподобається не всім.

Олександр Солонтай: Прийняття закону про КС — це можливість легалізувати й отримати зручний у персональному складі Конституційний Суд, після того як доведеться переформатовувати КСУ часів Януковича. Нагадаю, що Порошенкові дістався ручний Конституційний Суд, який напряму контролюється Банковою. Після Януковича його склад іще не змінювали і була ймовірність того, що після розпуску й набору нового (за старими правилами), Порошенко втратить свою владу над ним. Створили нові умови, щоби цей вплив зберегти. Тобто не зменшити свою владу і не збільшити (зараз Президент має абсолютний контроль над КСУ), а зберегти, попри зміну персонального складу.

AgroPolit.com: Тобто так Порошенко зможе проводити потрібні для нього рішення?

Олександр Солонтай: Так. Але ключовий меседж — не зможе, а могтиме й надалі проводити необхідні саме для нього рішення. Власне, як він і робить зараз. Більш «ручним» КСУ стати вже не може.

До речі, якраз індикатор того, що все добре між Президентом, іншими олігархами, Гройсманом тощо — це голосування щодо  КСУ, яке підтримав Опозиційний блок в обмін на закон про вторсировину для металургів.

Влада не зацікавлена наводити лад у профільних комітетах

AgroPolit.com: Що зараз із коаліцією?

Олександр Солонтай: Де-факто коаліція складається з трьох суб’єктів: БПП, Опоблок, НФ. Це показують усі результативні голосування за останні півроку. Плюс —  група «Воля народу», яка складається із різноманітних мажоритарників і впливових депутатів-бізнесменів,

AgroPolit.com: Чому тоді ця коаліція не обере нових керманичів комітетів, які зараз залишаються «безголовими», зокрема й аграрний? Голоси ж, як Ви говорите, назбирати можна.

Олександр Солонтай: Блок Петра Порошенка як найбільша фракція, яка представляє інтереси Порошенка у Верховній Раді, не зацікавлена у наведенні ладу в конструкції комітетів. Цей процес зробить парламент більш працездатним і розпочне природні перетягування влади, повноважень, впливу з Банкової, де зараз і приймають всі рішення за ВРУ. У приміщенні парламенту вони їх тільки втілюють у життя. Тому влада не поспішає ні робити парламентську реформу, ні реформувати недоторканність, ні змінювати виборчу систему, ні наводити лад із регламентом ВРУ, ні змінювати закон про комітети, ні, звичайно, робити кадрові перестановки всередині самої ВРУ, наводячи лад з комітетами. Тобто, будь-що, що стосується посилення парламенту, не є у кровних інтересах БПП. Вони просто відкладають ці теми на завтра-післязавтра…

AgroPolit.com: І вони так будуть тягнути до чергових виборів?

Олександр Солонтай: Доти, доки можна буде тягнути. Поки партнери по неформальній коаліції — НФ або «Воля народу», наприклад, не поставлять це питання руба.

AgroPolit.com: Фактично, квота аграрного комітету — кому належить, за ким вона була?

Олександр Солонтай: За БПП.

AgroPolit.com: Ну-от, але дісталася зараз УДАРу. Хіба Президенту це вигідно? Логічніше було б поставити когось свого.

Олександр Солонтай: Я не розрізняю — УДАР, «Солідарність», БПП, все це складові поняття «люди Порошенка».

AgroPolit.com: Не треба плутати «мух» із «котлетами».

Олександр Солонтай: Так, але з боку це виглядає як мухи, котлети та ще щось у сковорідці. У якій пропорції воно там перемішалося, що між ними там відбувається, хто сьогодні «муха», а хто — «котлета». Воно ж насправді не має значення. Це — контрольований процес у межах однієї «сковорідки». Очевидно, що всередині воно різне, але це нікого не хвилює.

Читати до теми: У ВР схвалили зміни до Держбюджету-2017

Варто лише згадати деяких нардепів із фракції БПП, які взагалі виступають проти Порошенка, перебуваючи усередині фракції БПП. Там величезний безлад. А ви ще дивуєтеся, чому половина БППшників за зміни до бюджету не голосували.

Парламенту невигідно звільняти Кутового, вони тягтимуть «жуйку» до нових виборів

AgroPolit.com: Чому парламент не проголосував за відставку Тараса Кутового? Людина написала заяву, а її не відпустили…

Олександр Солонтай: Парламент боїться повертатися до питання комплектації уряду. Це й дорого (збір 226 голосів), і мотивації щось робити ні в кого немає. Міністерством аграрної політики від імені й без Кутового нормально керують люди Гройсмана, анітрохи не зважаючи на те, є там Кутовий чи немає. Навіщо тоді шукати голоси, витрачати ресурси, домовлятися, щоб отримати те, що вони і так мають?

AgroPolit.com: А в людини, яка стоїть на чолі міністерства, є право звільнитися? Це ж не рабство, а коаліція Гройсмана—Порошенка — не рабовласницька держава.

Олександр Солонтай: Справді? Тоді потрібно публічно виступити.

AgroPolit.com: Кутовий же написав заяву, що іще?

Олександр Солонтай: А далі що? Де політична позиція?

AgroPolit.com: Він написав заяву і не хоче йти, обливаючи когось брудом.

Олександр Солонтай: Це — слабка позиція.

AgroPolit.com: Чому? У Європі так не роблять, ідуть красиво.

Олександр Солонтай: В українській політиці все не так просто. ОК, Кутовий хоче порядно піти, але саме цим і користуються Гройсман та коаліція. Є заява і, можливо, колись ми її розглянемо. Для них він уже не гравець, він пішов з рингу.

AgroPolit.com: Тоді парламенту/Президенту взагалі невигідно відпускати Кутового?

Олександр Солонтай: Вони й не будуть. Це — невигідні витрати. Хіба що у когось з’явиться мотивація обійняти цю посаду і він буде готовий збирати під це голоси у парламенті. Або з’явиться потреба розміняти посаду чи змінити людей, які мають вплив у міністерстві. Тоді можуть бути кадрові перестановки. У всіх інших випадках вони будуть тягнути цю «жуйку» ще  довго.

Теперішній уряд «підсів» на земельні схеми, як і всі попередні

AgroPolit.com: Чому питання ринку землі та зняття мораторію не були вирішені на цій сесії?

Олександр Солонтай: Гадаю, основна причина — це те, що теперішній уряд так само, як і попередні уряди, «підсів» на земельні схеми. Відповідно, він не зацікавлений у заміні цих відносин.

AgroPolit.com: А навіщо було взагалі цю тему піднімати?

Олександр Солонтай: Я думаю, що тему піднімав міністр, який мав амбіції запам’ятатися реформатором.  Це, до речі, ще один привід не призначати когось на посаду Кутового. Адже з приходом нової людини тему землі доведеться відновлювати, тоді як сьогодні всю вину можна звалити на Кутового. Нині ця тема перебуває у напівживому стані: рішучості й волі робити зміни немає, а заразом немає і міністра. Навіщо щось змінювати? Також зіграв свою роль міжнародний фактор, спочатку кредитори наполягали на запуску легального ринку землі, а потім теж відступили. Таким чином, міністра немає, міжнародні партнери не наполягають, отже — реформи не буде.

AgroPolit.com: Зараз багато політичних сил апелюють до аграрної теми, як вважаєте, яким чином її інтерпретуватиме кожен із ключових політгравців?

Олександр Солонтай: І земельна реформа, і ринок землі, і приватна власність на землю сільськогосподарського призначення, і питання, пов’язані з обігом земель, — будуть у мейнстримі. Я думаю, що всі політичні сили намагатимуться висловитися з цього питання, але першу хвилю «закидатимуть» кандидати у президенти (бо ці вибори — раніше).

Так, Тимошенко разом із Ляшком будуть продовжувати «топити» тему заборони продажу земель. Порошенко займатиме нейтральну позицію. Є ймовірність, що кілька кандидатів у президенти висловлять позицію за продаж земель. Але всі кандидати у президенти — і противники, і прихильники, і нейтральні, розумітимуть, що це не більше, ніж виборча риторика, тому що до самих виборів уже нічого не зміниться з ринком землі. Вони просто про це говоритимуть, щоб говорити, а не тому, що завтра проведуть реальні голосування.

Читати до теми: Солонтай: Влада розуміє, що програє, тому на перевибори не піде

AgroPolit.com: А після виборів, чи буде комусь вигідно міняти ситуацію в агросекторі? Вони ж «сядуть» на ті ж потоки, що й колишня влада.

Олександр Солонтай: Я вважаю, в Україні зростатиме суспільний тиск на владу, і питання в контексті «вигідно/невигідно» не стоятиме в принципі. Вони будуть змушені робити цю земельну реформу.

Кутовий не захотів «вписуватися» у реалії української політики і пішов

AgroPolit.com: Аграрний комітет цього року «просунув» лише 6 своїх законопроектів. Як ви оціните такий ККД профільного комітету?

Олександр Солонтай: Аграрний комітет, як і міністерство, зараз не має очільника, тому й така продуктивність роботи. Якщо з’явиться людина, яка готова платити власними амбіціями за організацію його роботи, тоді ситуація зміниться. Аграрний комітет у парламенті «накрили» два моменти. Перший — небажання роботи земельну реформу загалом. Другий — сам комітет є ще більш дезорганізованим, аніж ВРУ. Парламент хоч і лінується, але він бодай очільника має. Аграрний же комітет після Кутового залишився обезголовленим.

Читати до теми: Аналіз річної роботи аграрного комітету парламенту

AgroPolit.com: У ситуації з Кутовим, як гадаєте, міністр і справді думав, що зможе  провести земельну реформу?

Олександр Солонтай: Він просто ще недосвідчений політик, який зайшов на посаду високого рівня і зіткнувся з тими проблемами, про які навіть не думав і які не проговорював до призначення. Він вважав, що у профільних питаннях (що робити з ринком землі, оцінкою, аграрними латифундіями, кадровими питаннями тощо), його слово буде ключовим. Та є реалії української політики, які показали, що до його думки ніхто дослухатися не буде.

AgroPolit.com: Але, зачекайте, у Кутового був приклад Павленка, якому теж не вдалося «протягнути» свою політику в АПК.

Олександр Солонтай: Так, але, гадаю, Кутовий переоцінив свої можливості. По-перше, він був переконаний, що у Павленка нічого не вдалося, бо той представляв «Самопоміч» (опозицію всередині коаліції). По-друге, Кутовий вважав себе професійним політиком, «своїм серед своїх», який перед цим очолював комітет, котрий вигравав мажоритарку...

Читати до теми: Олександр Солонтай: Уряд Гройсмана має час до квітня… поки Порошенко та Яценюк розподіляють владу на двох

Тому приклад Павленка — то таке. Мовляв, я зайду і в мене все вийде, я матиму серйозний вплив. Та минув час і Кутовий зрозумів, що справа не в Павленкові чи «Самопомочі». Система диктує свої правила і в тебе є вибір: або їм слідувати, або йти геть. Як бачимо, він обрав другий варіант.

Найбільший успіх цього парламенту — у тому, що він досі існує

AgroPolit.com: Якщо повернутися до результатів роботи парламенту, що б Ви назвали ключовими досягненнями/провалами парламентарів у цьому політичному сезоні?

Олександр Солонтай: Ключовий провал — це пенсійна реформа, пакет децентралізаційних законів, реформа охорони здоров’я, а також відсутність змін до Податкового кодексу.

До найбільших успіхів, для самих депутатів, я б відніс факт того, що цей парламент досі існує. Якщо ми піднімемо коментарі, інтерв’ю і заяви багатьох експертів 2016-го та навіть початку 2017 року, то всі вони зводилися до питання: «То коли там у нас позачергові вибори: в кінці травня чи на початку вересня, чи, може, в жовтні?». Але зараз уже очевидно, що парламент не збирається нікуди йти і жодних дострокових парламентських виборів не буде.

Також великим успіхом для депутатів є те, що, попри відсутність формальної коаліції, де-юре вона функціонує. Слабо, нещасно працює, але ж працює!

Третій успіх, яким можуть пишатися депутати, — це те, що вони отримали транш від МВФ, поповнили резерви свого уряду та вкотре, ціною «заходу» в кишені наших дітей і внуків, залізли в нову боргову петлю.

Читати до теми: Олександр Солонтай: Децентралізація загальмувалася...

Четвертим успіхом (в лапках) цього парламенту є боротьба з громадянським суспільством (жартую, звісно, але це так). Закон про зміни в електронне декларування — раз, розгляд законопроектів про обмеження свободи в інтернеті — два, обрання уповноваженого з прав людини без таємного голосування — три. Мабуть, на цьому «успіхи» ВРУ завершуються, а про їхнє «ледарство» ми вже говорили вище.

AgroPolit.com: А закон про ринок електроенергії, наприклад?

Олександр Солонтай: Так, і про комерційні послуги в ЖКГ, і про НКРКЕ, і ще  кілька прогресивних законопроектів на «виріст». Якщо вони запрацюють, то в майбутньому ми це оцінимо позитивно. Але в таких системних законах дуже важливо те, як вони будуть втілені.

Колись, наприклад, називали великим успіхом законодавство про НАЗК, але зараз ми бачимо, як погано працює НАЗК. Тобто, не варто поспішати вихваляти ВРУ в тих законопроектах, де результат втілення законопроекту не є очевидним відразу.

AgroPolit.com: Ваші прогнози щодо нового політичного сезону. Чого варто очікувати восени?

Олександр Солонтай: Думаю, наступна сесія ВРУ буде такою ж малопродуктивною з точки зору зобов’язань, які на ній лежать. Боргів було багато, а зараз стало іще більше. Думаю, нічого не зміниться. Щось позакривають, підтягнуть хвости, але згодом виникне ще більше «заборгованість».

Наталія Білоусова, головний редактор AgroРolit.com